Вплив рН(кислотності середовища) на гідробіонти

рН Вплив на організм
7-9,2 Найкращий розвиток організмів
Гинуть прісноводні креветки
5,5 Гинуть донні бактерії
Гине фітопланктон
4,5 Гине вся риба, більшість жаб і комах

З нагромадженням органічних речовин на дні водойм із них починають вилуговуватися токсичні метали. Підвищена кис­лотність води сприяє високій розчинності таких небезпечних металів, як алюміній, кадмій, ртуть і свинець, з донних відкла­день і ґрунтів. Ці токсичні метали становлять небезпеку для здоров'я людини.

Кислотний дощ завдає шкоди не тільки водній флорі й фауні. Він також; знищує рослинність на суходолі. Вчені вва­жають, що, хоча до сьогодні механізм до кінця ще не вивчений, складна суміш забруднюючих речовин, що включає кислотні опади, озон і важкі метали у сукупності призводить до деграда­ції лісів. Вплив кислотних дощів знижує стійкість лісів до засухи, хворіб, природних забруднень, що зумовлює ще більш виражену їхню деградацію як природних екосистем. Єдиний спосіб змінити ситуацію на краще, на думку багатьох фахівців, — зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Наслідки випадання кислотних дощів спостерігаються в США, Німеччині, Чехії, Словаччині, Нідерландах, Швейцарії, Австралії, Україні і ще в багатьох країнах земної кулі.

Смоги.

Окремо взяті речовини, що забруднюють повітря, менш небезпечні, ніж їхні суміші. Хімічні реакції, що відбуваються безпосередньо в повітрі приводять до виникнення димних туманів — смогів. Смоги виника­ють за певних умов:

по-перше при великій кількості пилу й газів, що викидаються в повітря міста;

по-друге, при тривалому існуванні антициклональних умов погоди, при яких забрудню­вачі накопичуються в приземному шарі атмосфери.

Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений і відо­мий вологий смог. Він звичайний для країн з морським кліма­том, де часто бувають тумани і висока відносна вологість по­вітря. Це сприяє змішуванню забруднюючих речовин, їх взаємодії в хімічних реакціях. При антициклонах над містами й промисловими центрами отруйні гази і пил можуть накопичитись у 100-200-метровому шарі повітря. Тоді й виникає отруйний гус­тий брудно жовтий туман - вологий смог. Від вологого смогу відрізняються за походженням і властивостями фотохімічний смог, або, як його називають, смог Лос - Анджелеського типу. По­вітря в Лос-Анджелесі (США) сухе, і тому смог тут утворює не туман, а синювату димку. Для його виникнення необхідне соняч­не світло, яке викликає складне фотохімічне перетворення суміші вуглеців і оксидів азоту, які надходили в повітря від автомобіль­них викидів, у речовини, більш токсичні від вихідних атмосфер­них забруднень. Однією з таких речовин є озон. Він виділяється в результаті розпаду двоокису азоту під дією олефінів з неповні­стю згорілого автомобільного палива. У високих концентраціях озон небезпечний для здоров'я людини. Фотохімічний туман різко знижує видимість, супроводжується неприємним запахом, у лю­дей виникає запалення очей, слизових оболонок носа і горла, за­гострюються легеневі захворювання. Фотохімічний туман пошко­джує рослини, викликає корозію металів, розтріскування синте­тичних виробів та ін.

Третій вид смогу — льодяний смог, або смог алясківського типу. Він виникає в Арктиці і Субарктичні при низьких темпера­турах антициклонів. У цьому випадку викиди навіть невеликої кількості забруднюючих речовин з топок приводять до виник­нення густого туману, що складається з найдрібніших криста­ликів льоду і сірчаної кислоти.

Тривалість смогів - від одного до кількох днів, але інтен­сивність забруднення може бути настільки великою, що нерідко викликає жертви серед населення. Так, при одному з найбільш значних смогів 5-7 грудня 1952 р. в Лондоні, коли концентрація сірчистого газу різко зросла, досягнувши 2-4 мг/м3, кількість по­мерлих збільшилась на 4 тис. чоловік у порівнянні з середньою кількістю смертельних випадків.

Наши рекомендации