Визначення потужності еквівалентної дози у-випромінювання

Встановлюють перемикач режиму роботи в положення "мкЗв/год"; вмикають прилад і дають прогрітися 1 хв.

Встановлюють прилад у місці, де хочуть визначити потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання. Через 25—30 с дані цифрового табло відповідають цій величині, вираженій у мікрозівертах за годину (мкЗв/год) або мікрорентгенах за годину (мкР/год). Слід брати середнє значення з трьох-п'яти послідовних даних.

Результати заносять у таблицю 6.2 і доходять висновку про рівень радіаційного фону, користуючись наведеними нижче даними й табл. 2.

Ступені опромінення людини

4,5 Зв (450 бер) — тяжкий ступінь променевої хвороби (вмирає 50% опромінених);

1,0 Зв (100 бер) — нижній рівень розвитку легкого ступеня променевої хвороби;

0,75 Зв (75 бер) — короткочасні незначні зміни складу крові;

0,30 Зв (30 бер) — опромінення під час рентгеноскопії шлунка (місцеве);

0,25 Зв (25 бер) — допустиме аварійне опромінення персоналу АЕС (разове);

0,10 Зв (10 бер) — допустиме аварійне опромінення населення (разове);

0,05 Зв (5 бер) — допустиме опромінення персоналу АЕС за нормальних умов за рік;

0,03 Зв (3 бер) — опромінення під час рентгенографії зубів;

0,005 Зв (500 мбер) (0,06 мбер/рік) — допустиме опромінення населення за нормальних умов за рік;

0,001 Зв (100 мбер) (0,011 мбер/рік) — фонове опромінення;за рік;

0,0001Зв (1мкбер) — перегляд одного футбольного матчу по телебаченню.

Таблиця 2 – Результати вимірів

№ досліду Дані приладу Потужність дози Середнє значення
мкЗв/год мкР/год мкЗв/год мкР/год
1.          
2.          
3.          

Визначення рівня забрудненості проб води, ґрунту, харчових продуктів за гамма-випромінюванням

Готують пробу (в скляні банки місткістю від 0,5 до 3л або в поліетиленові пакети вносять рідину чи тонко подрібнений продукт так, щоб їх кількість не досягала краю горловини на 3—5 мм).

Не знімаючи екран з детектора, перемикач встановлюють у положення "мкЗв/год", вмикають прилад і через 60 с встановлюють його чутливою поверхнею впритул до горловини. Через 25—30 с записують середнє значення з 3—5 послідовних даних.

Приймають пробу і, встановивши прилад на те саме місце, вимірюють фоновий показ приладу, значення якого віднімають від попереднього ("ЗКО" робить це автоматично). Отриману різницю множать на 800 для банки місткістю 3 л, на 1000 (2 л), 1200 (1 л), 1500 (0,5 л). Результат відповідатиме об'ємній активності проби в беккерелях на літр (Бк/л). Роблять висновок про рівень забрудненості проб, оформивши результати спостережень у табл. 3.

Таблиця 3– Результати спостережень

№ досліду Досліджуваний об'єкт Середнє значення, мкЗв/год Фонове значення, мкЗв/год Об'ємна активність проби, Бк/л
         

Зміст звіту

  1. Назва й мета лабораторної роботи.
  2. Короткі теоретичні відомості.
  3. Опис порядку виконання лабораторної роботи.
  4. Таблиці 2 та 3, в котру занесені результати вимірів та спостереження дослідів.
  5. Письмові висновки по рівню радіаційного фону та забруднення.

5 Контрольні питання

1. Що таке радіація?

2. Які називають випромінювання іонізуючими?

3. З яких видів складається корпускулярне випромінювання?

4. Назвіть одиниці виміру еквівалентної дози та потужності еквівалентної дози опромінення.

5. Назвіть природні джерела радіоактивності.

6. Від яких чинників залежить небезпечність радіоактивного забруднення довкілля?

7. Якими шляхами радіонукліди потрапляють в організм людини?

8. Від чого залежить вплив радіації на людину?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Некос А.Н. Загальна екологія та неоекологія: Навчально-методичний посібник / Під ред.. В.Ю. Некоса. – Х.: Харківський національний університет, 2006. – 69 с.

2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. - К.: Лібра, 2002. – 352 с.

3. Запольский А.К., та ін. Основи екології: Підручник / А.К. Запольский, А.І. Салюк; За ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2005. – 383 с.

4. Екологія: основи теорії і практикум: Навчальний посібник /А.Ф. Потіш, В.Г. Медвідь, О.Г. Гвоздецький, З.Я. Козак– Львів: Новий світ-2000, 2004. – 328 с.

5. Фёдорова А.И. и др. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учебное пособие для вузов. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 288 с.

6. Руденко С.С. та ін. Загальна екологія: практичний курс. Частина 1 /С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова. - Чернівці: Рута, 2003. – 320 с.

7. Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник / М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков, О.В. Брайон. – К.: Либідь, 2004. – 376 с.

Наши рекомендации