Природно-заповідний фонд вижницького району

НДРС

на тему:«Характеристикаприродно-заповідного фонду»

з курсу: «Заповідна справа»

Виконав:

студент 2 курсу

групи ЧЕ 23-А

Палій М.

Перевірила:

доц. Хлистун Н.Я.

Чернівці

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………3

1. Природно-заповідний фонд………………………………………..…………4

2. Природно-заповідний фонд Вижницького району…………………………………….……………………..……………..9

Висновки……………………………………………………………………………11

Список літератури…………………………………………………………………12

Вступ

Охорона біологічних ресурсів, зокрема, рослин і тварин, потребує встановлення особливого режиму охорони на окремих територіях. Ретельні еколого-економічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за умови наявності в будь-якому регіоні не менше 10—15 % площі, зайнятої природно-заповідними територіями.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) України становлять ділянки суші й водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного й рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища

Мета:ознайомитись з природно-заповідним фондом Вижницького району.

Завдання:

Проаналізувати природо-заповідний фонд Вижницького району.

2. З’ясувати як поділяються об’єкти ПЗФ.

Природно-заповідний фонд

До природно-заповідного фонду України згідно з чинним законодавством належать такі природні та штучно створені території й об'єкти, котрі відрізняються за ступенем суворості заповідного режиму .

І. Природні території й об'єкти:

— природні заповідники;

— національні природні парки;

— біосферні резервати міжнародного значення;

— регіональні ландшафтні парки;

— заказники;

— пам'ятки природи;

— заповідні урочища.

ІІ. Штучно створені об'єкти:

— ботанічні сади;

— дендрологічні парки;

— зоологічні парки;

— парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду — це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, що визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Природні заповідники — ландшафти, на яких зберігаються, охороняються і вивчаються всі компоненти екосистем: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світи, пам'ятки природи та культури. Це територія, вилучена з будь-якого господарського використання та призначена для особливих форм використання, насамперед, збереження інформації про незайману природу, наукових цілей, стеження за загальним станом природного середовища планети (глобальний та інші види моніторингу) та підтримки екологічної рівноваги в особливо уразливих місцях, котрі мають важливе значення для збереження природи великих регіонів. У заповідниках забороняються всі види господарського використання природних ресурсів, чисельність тварин не регулюється, біотехнічні заходи не здійснюються, туризм обмежений або взагалі заборонений.

Заповідники — це вилучення певної території зі сфери звичайної господарської діяльності з метою підтримки екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, наукових досліджень характеру взаємозв'язків між екологічними факторами екосистем для збереження і відтворення ландшафтів. Заповідники також є формою збереження генофонду нашої планети. В основу організації природних заповідників покладені такі принципи:

— території мають бути найменше змінені господарською діяльністю людини;

— до природних ландшафтів цих територій повинні належати рідкісні види флори і фауни;

— заповідники є еталонами природних зон або менших таксономічних одиниць;

— розміри територій заповідників мають бути достатніми для саморегуляції природних процесів;-

— насамперед заповідаються еталони тих ландшафтів, яким загрожує зникнення.

Національні природні парки (НПП) — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об'єктів, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність

У НПП завдання охорони природи поєднуються з туризмом, рекреацією. їх основна мета полягає в організації відпочинку там, де природні ландшафти добре збережені. Але рекреаційні завдання природних національних парків не мають переважати над природоохоронними. До основних цілей створення національних парків належать такі:

— збереження репрезентативних екосистем планети;

— підтримка біорізноманіття на певному рівні;

— збереження генетичних ресурсів тварин і рослин;

— проведення наукових досліджень та моніторингу за станом природного середовища;

— організація туризму й відпочинку населення. Найважливішим принципом під час організації природних парків є встановлення "місткості" парку, тобто тієї кількості відпочиваючих, що може одночасно перебувати на території парку з урахуванням допустимої щільності на одиницю його площі, а також природних умов території (рельєфу, типу рослинності). Найстаріший у світі Єллоустонський національний парк з дуже різноманітним тваринним світом створений у 1872 р. у США; його площа становить 900 тис. га.

Зони НПП

— заповідна, призначена для охорони та відновлення найцінніших природних комплексів, її режим визначається відповідно до вимог, установлених для природних заповідників;

— зона регульованої рекреації призначена, для короткострокового відпочинку й оздоровлення населення; дозволяється влаштування туристських маршрутів та екологічних стежок; забороняються рубання лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів заповідної зони;

— зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, баз відпочинку тощо;

— господарська, в її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, тут розташовані населені пункти, а також землі інших землевласників, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого або регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Заказники — природні території (акваторії), створені з метою збереження і відтворення природних комплексів або їх окремих компонентів. Залежно від походження, мети і необхідного режиму охорони вони поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Пам'ятки природи — це природні об'єкти, що є унікальними або типовими, цінними в науковому, культурно-освітньому й оздоровчому значенні. До них належать невеликі урочища, окремі об'єкти (водоспади, печери, мінеральні джерела, місця історичних подій тощо), а також природні об'єкти штучного походження (кар'єри, ставки та ін.). Розрізняють такі пам'ятки природи: комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Заповідними урочищами називаються лісові, степові, болотні й інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої й світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої робіт.

Дендрологічні парки формуються для збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників та їх композицій для найефективнішого наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва називаються найцінніші зразки паркового будівництва з метою їх охорони й використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Наприклад, "Софіївка" в м. Умань, "Олександрія" в м. Біла Церква та ін.

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються для збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, дослідження навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. Біосферні заповідники формуються на основі природних заповідників, національних природних парків за умови, що до їх складу входять території й об'єкти природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і вони належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників Кожен біосферний резерват має виконувати такі основні функції:

— зберігати і захищати генетичні ресурси, види, екосистеми і ландшафти;

— активно сприяти сталому розвиткові на основі відповідного наукового та матеріально-технічного забезпечення;

— підтримувати проекти з освіти та навчання, проводити наукові дослідження та моніторинг на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях.

Функціональні зони:

1) ядро у або заповідна зона — території, призначені для збереження і відновлення найцінніших природних та мінімально порушених природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світів; режим цієї зони визначається відповідно до вимог, установлених для природних заповідників;

2) буферна, до якої належать території, виділені з метою запобігання негативному впливові на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається згідно з вимогами, встановленими для охоронних зон природних заповідників;

3) перехідна, або зона антропогенних ландшафтів — території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності.

Природно-заповідний фонд Вижницького району

№п/п	Назва	Площа(га)	Місце знаходження	Коротка характеристика

Національні природні парки
	Вижницький	7928,4	Вижницький район	Природний ландшафт Буковинських Карпат з унікальними історико- культурними комплексами , що мають важливе природо- охоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення


Заказники місцевого значення Ентомологічні
	Чаріне крильце	20,0	Чемернарське лісництво кв. 16 л.д. 5	Місце де виявлено 29 видів жужелиць і 3 види стафілінід- активних ентомофагів лісових і сільськогосподарських культур . Має наукове і практичне значення для впровадження біологічного методу боротьби з шкідниками
Пам’ятки природи місцевого значення Ботанічні
	Ділянка барвінку малого	5,0	Берегометське державне лісомисливське господарство Мигівське лісництво	Резерват барвінку малого – цінної лікарськоїрослини
	Кошман	3,0	Берегометське лісомисливське господарство , Долишньошепетівське лісництво	Під наметом ялицевих і букових насаджень зростають бореальні елементи трав’яного покрову - зеленчук жовтий , марена запашна , переліска багаторічна , квасениця звичайна , плаун колючий та інші.
	Лісничка	5.0	Берегометське лісомисливське господарство , Чемернарське лісництво	Ділянка рідкісних для Бковини видів флори . Тут зростають любла дволиста арніка гірська , билинець комарниковий , гронянка півмісяцева та ін..
Гідрологічні
	Джерело «Мигове- 1»	0,3	с. Мигове	Хлоридно- натрієва . Мінералізація 225 г/л . Дебіт не визначено – криниця.
	Джерело « Мигове -2»	0,3	с. Мигове	Хлоридно- натрієва . Мінералізація 254 г/л . Дебіт не визначено – криниця.
	Джерело «Черешенька»	0,3	с. Черешенька	Хлоридно- натрієва . Мінералізація 272 г/л Дебіт 50000 л/добу
	Вижницька мінералка	0,3	М. Вижниця	Сірко-воднево-натрієва. Мінералізація 4,6 г/л . Дебіт 518000 л/добу
Парки-пмятки садово-паркового мистецтва Місцевого значення
	Берегометський	3,0	Смт. Берегомет	Парк заснований в 1890 році . зараз в його складі 54 види і форми дерев та чагарників . серед них два унікальні дерева псевдо модрини Кемфера
	Вашківецький	5,0	м. Вашківці	Заснований в кінці ХІХ ст.. нараховує у своєму складі 19 видів і форм дерев та чагарників .
	Вижницький	2,0	М. Вижниця	Заснований в кінці ХІХ ст. тут зростає понад 10 видів цінних і рідкісних дерев і чагарників .

Висновки

1. 1. На території Вижницького району є 12 об’єкти природно-заповідного фонду України загальною площею – 7972,6га. З них: загальнодержавного значення 1 об’єкт – Вижницький НПП площею 7928,4 га ,місцевого значення 11 , які займають площу – 44,2 га .

2. ПЗФ поділяються: