Плавці у скатів, що відграють функцію головних двигунів?

грудні;

черевні;

анальний;

спинний;

хвостовий.

140. Вид риб, у якого відсутні черевні плавці:

бичок-кругляк;

вугор;

форель;

в’юн;

сом.

141. Вид риб, у якого відсутній спинний плавець:

мурена;

катран;

скат-хвостокол;

риба-місяць;

кузовок.

142. Вид риб, у якого відсутній анальний плавець:

морська голка;

в’юн;

мурена;

кузовок;

сом.

143. Види риб, у яких черевні плавці перетворені у птерігоподії:

хрящові;

коропові;

оселедцеві;

лососеві;

хрящові ганоїди.

144. Тип забарвлення тіла у минька:

глибоководний ;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

145. Тип забарвлення тіла у пузанка:

глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

146. Тип забарвлення тіла у вугільної риби:

глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

147. Тип забарвлення тіла бичка-кругляка у шлюбний період:

глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

148. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у тунця:

5;

10;

30;

60;

70.

149. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у скумбрії:

5;

10;

30;

60;

70.

150. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у кефалевих:

5;

10;

20;

30;

60.

151. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у сазана:

5;

10;

20;

30;

60.

152. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у бичка-цуцика:

5;

10;

20;

30;

60.

153. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у риби-місяця:

5;

10;

20;

30;

60.

154. Вік риби можна визначити на:

плакоїдній лусці, отолітах, кістках;

ганоїдній лусці, отолітах, кістках;

отолітах, кістках, кістковій лусці;

кістковій лусці, плакоїдній лусці, ганоїдній лусці;

отолітах, кістках, ганоїдній лусці.

155. Нерестові міграції прохідних риб поділяють на:

анадромні, катадромні;

весняні, катадромні;

катадромні, горизонтальні;

зимові, анадромні;

горизонтальні, весняні.

156. Риби, ікра яких вкрита третинною роговою оболонкою:

окуневі;

коропові;

хрящові;

осетрові;

лососеві.

157. Риби, ікра яких вкрита третинною білковою оболонкою:

хрящові;

коропові;

окуневі;

осетрові;

лососеві.

158. Вік статевої зрілості риб головним чином залежить від:

вгодованості;

розвитку кормової бази;

довжини тіла;

температурного режиму водойми;

солоності водного середовища.

159. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:

строкатий товстолобик;

білизна;

білий товстолобик;

краснопірка;

карась.

160. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:

білий амур;

лящ;

чорний амур;

краснопірка;

білий товстолобик.

161. Аборигенний вид, що належить до категорії малоцінних промислових риб:

верховодка;

лящ;

тараня;

щука;

судак.

162. До стенотермних риб належить:

щука;

сазан;

карась;

глибоководний вудильник;

тюлька.

163. Серед представників аборигенної іхтіофауни весняний нерест має:

сазан;

форель;

лин;

щука;

минь.

164. Серед представників аборигенної іхтіофауни літній нерест має:

окунь;

форель;

лин;

стерлядь;

щука.

165. Серед представників аборигенної іхтіофауни осінньо-зимовий нерест має:

минь;

щука;

форель;

лящ;

плітка.

166. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються максимальні відносні лінійно-вагові прирости:

личинковий;

після настання статевої зрілості;

залежить від умов існування риби;

ювенальний;

протягом усього життя.

167. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються мінімальні відносні вагові прирости:

личинковий;

ювенальний;

мальковий;

пострепродуктивний;

залежить від умов існування риби.

168. До хижих коропових риб аборигенної іхтіофауни належить:

сазан;

щука;

плоскирка;

сом;

білизна.

169. Індекс вибірковості їжі за Шоригіним визначається за формулою:

P/ r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P², де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r*100/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P*100, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні.

170. Для високоорганізованих груп риб характерна наявність:

хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, плакоїдної луски, 5–7 пар зябрових щелин, амфістиличного типу черепа;

кісткового скелета, абдомінального розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 5 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа;

кісткового скелета, югулярного розташування черевних плавців, кісткової луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;

хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;

кісткового скелета, торакального розташування черевних плавців, кісткової луски, 5–7 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа.

171. Величина щорічного улову риби на одиницю водної площі водойми – це:

потенційна рибопродуктивність;

промислова рибопродуктивність;

природна рибопродуктивність;

біопродуктивність;

загальна рибопродуктивність.

172. Частина абсолютної чисельності риб, мінімальний розмір яких обмежується селективними властивостями знарядь лову, це:

промисловий запас риб;

промисловий вилов;

вилов можливий допустимий;

вилов загальний допустимий;

промисел риб.

173. Вид, для якого характерна популяція першого типу: Д = 0; К = Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

горбуша;

лящ;

тюлька;

осетр;

карась.

174. Вид, для якого характерна популяція другого типу: Д>0; К>Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

горбуша;

лящ;

каспійський оселедець;

осетр;

карась.

175. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

тюлька;

лящ;

каспійський оселедець;

сьомга;

корюшка.

176. Кількість їжі, яку риба з’їдає за добу, виражена у відсотках від загальної маси тіла, це:

добовий раціон риб;

річний раціон риб;

інтенсивність живлення;

кормовий коефіцієнт;

вгодованість риб.

177. Шкіряне дихання відіграє основну роль у житті:

рогозуба;

ляща;

змієголова;

в’юна;

протоптера.

178. Вид риб, у якого є додатковий орган дихання:

рогозуб;

лящ;

змієголов;

в’юн;

протоптер.

179. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

тюлька;

корюшка;

каспійський оселедець;

сьомга;

осетер.

180. Різниця між кінцевою і початковою масою риби за вегетаційний період – це:

відносний приріст;

абсолютний ваговий приріст;

приріст;

темп росту;

характеристика росту.

181. Оптимальний кормовий коефіцієнт фітопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

5;

10;

120;

6.

182. Оптимальний кормовий коефіцієнт зоопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

5;

10;

120;

6.

183. Оптимальний кормовий коефіцієнт макрофітів для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

5;

10;

120;

6.

184. Оптимальний кормовий коефіцієнт "м’якого" зообентосу для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

5;

10;

120;

6.

185. Оптимальний кормовий коефіцієнт зообентосу (молюсків для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

5;

10;

120;

6.

186. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні міноговим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

187. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні оселедцевим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

188. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні осетровим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

189. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні лососевим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

форма зябрових тичинок, глибина хвостової вирізки;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

190. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні бичковим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

191. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні камбаловим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

192. Прісноводні риби розподіляються за зоогеографічними областями:

Неоарктична, Австралійська;

Арктична, Бореальна, Амурська, Африканська;

Амурська, Африканська, Неоарктична, Австралійська;

Нотальна, Тропічна, Неоарктична, Австралійська;

Південна, Континентальна, Неоарктична, Австралійська.

193. Основні типи міграцій риб:

анадромні, катадромні;

нерестові, нагульні, зимувальні;

горизонтальні, вертикальні;

весняні, літні, осінньо-зимові;

активні, пасивні.

194. У костистих прісноводних риб механізм осморегуляції відбувається за рахунок:

надходження води через зябра, крізь шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

надходження води через шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

надходження води через зябра, шкіру та з кормом і виділення її нирками.;

надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла.

Іхтіологія (спеціальна)

1. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

П. Белон;

О. Попова;

Е. Криксунов;

О. Маркевич.

2. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

О. Попова;

П. Артеді;

П. Сухойван;

О. Маркевич.

3. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

М. Коваль;

О. Попова;

О. Маркевич;

І. Мюллер.

4. Основи спеціальної іхтіології були створені:

Л. Бергом і Г. Лінбергом;

К. Рульє і і О. Поповою;

В. Владимировим і К. Бугайом;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

Р. Бівертоном і С. Холтом.

5. Основи спеціальної іхтіології були створені:

К. Васильєвою і Ю. Решетниковим;

К. Рульє і і О. Поповою;

П. Мойсєєвим і Н. Грінвудом;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

Р. Бівертоном і С. Холтом.

6. Основи спеціальної іхтіології були створені:

Р. Бівертоном і С. Холтом;

К. Рульє і і О. Поповою;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

О. Световідовим і Г. Нікольським;

І. Дячуком і В. Жукінським.

7. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Е. Кріксунов;

К. Матсубара;

О. Денісов;

П. Тюрін;

П. Белон.

8. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Є. Кріксунов;

Ж. Кюв’є;

О. Денісов;

Н. Грінвуд;

П. Тюрін.

9. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Є. Кріксунов;

К. Лінней;

О. Денісов;

П. Тюрін;

А. Ромер.

10. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними:

кити і морські корови;

великороті риби або кити;

риби без зябрових кісток;

панцирні риби;

риби круглої форми.

11. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними:

кити і морські корови;

акантодові риби;

риби без зябрових кісток;

риби змієподібної форми;

кити смугасті та дельфіни.

12. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними:

м’якопері риби;

яйцекладні костисті риби плоскої форми;

прісноводні риби;

голкові риби;

бельдюгові риби.

13. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними:

кісткові риби;

яйцекладні костисті риби плоскої форми;

прісноводні риби;

колючепері риби;

нектонні риби.

14. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:

суцільнокісткові;

зрослоглоткові;

зрослощелепні;

поперечнороті;

суцільноголові.

15. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:

суцільнокісткові;

надзяброві;

відкритоміхурні;

поперечнороті;

суцільноголові.

16. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:

суцільнокісткові;

суцільнозяброві;

суцільноголові;

поперечнороті;

пучкозяброві.

17. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб:

хрящекісткових;

кистеперих;

суцільноголових;

суцільнокісткових;

міногових.

18. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб:

хрящекісткових;

міксінових;

променеперих;

суцільнокісткових;

новоперих.

19. Системі риб Л.С. Берга відповідає така назва групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Клас – Osteichthyes;

Надклас – Teleostei;

Гілка – Teleostei.

20. Системі риб Г.У. Лінберга відповідає така назва групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Клас – Osteichthyes;

Надклас – Teleostomi;

Гілка – Plagiuri.

21. Системі риб Г.В. Нікольського відповідає така назва групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Клас – Osteichthyes;

Надклас – Teleostomi;

Гілка – Plagiuri.

22. У систематиці надродина риб має наступне закінчення українською мовою:

-ові;

-видні;

-подібні;

-оідні;

-образні.

23. У систематиці підряд риб має наступне закінчення латинською мовою:

-inae;

-formes;

-idae;

-oidei;

-oidea.

24. У групи безщелепних рибоподібних зябра є наступними:

непарні;

рогові;

ендодермального походження;

ектодермального походження;

дійсні кісткові.

25. У групи безщелепних рибоподібних носові отвори є наступними:

непарні;

рогові;

ендодермального походження;

ектодермального походження;

парні.

26. У групи безщелепних рибоподібних зуби є наступними:

непарні;

рогові;

ендодермального походжен

ектодермального походження;

дійсні кісткові.

27. У класу хрящових риб промені плавців є наступними:

ганоїдні;

плакоїдні;

не у вигляді рогових ниток;

у вигляді пластинок;

у вигляді рогових ниток.

28. У класу хрящових риб тип луски є наступним:

кісткова;

ганоїдна;

плакоїдна;

не у вигляді рогових ниток;

у вигляді рогових ниток.

29. У класу хрящових риб плавальний міхур:

зазвичай є;

округлий;

не у вигляді рогових ниток;

немає;

у вигляді рогових ниток.

30. У підкласу рибоподібних міног вусики:

один;

дві пари;

немає;

непарні;

розвинуті, три.

31. У підкласу рибоподібних міног спинний плавець є наступним:

один (дві виїмки);

три;

немає;

один зачаточний;

розвинуті, два.

32. У підкласу рибоподібних міног внутрішнє вухо має таку кількість напівкругових каналів:

один (дві ампули);

два;

немає;

відсутній, один зачаточний;

розвинуті, три.

33. У підкласу пластинчастозябрових риб тип черепа є наступним:

хрящовий;

пластинчастий;

уростиличний;

гіостиличний;

аутостиличний.

34. У підкласу пластинчастозябрових риб кількість зябрових щілин є наступною:

1 (2);

3 (6);

5 (10);

6 (12);

7 (14).

35. У підкласу пластинчастозябрових риб клоака:

відсутня;

наявна;

дорзальна;

вентральна;

каудальна.

36. Ключиця у кісткових ганоїдних риб латинським терміном позначається:

Palato quadratum;

Clavicula;

Anus Cloaka.

37. На нижній частині голови кистеперих кісткових риб знаходяться:

зяброві щілини;

хоани;

тіла хребців;

гулярні пластинки;

парні плавці.

38. Скільки ключиць у хрящових ганоїдів:

1;

2;

3;

4;

5.

39. У кісткових костистих риб верхнєпотиличний відділ черепа є :

роговим;

хрящовим;

вапняковим;

кісковим;

косміновим.

40. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:

Caspiomyzon wagneri;

Prionace glauca;

Chanos chanos;

Rhyncodon typus;

Xiphias gladius.

41. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:

Carcharodon carcharis;

Prionace glauca;

Chanos chanos;

Galeocerdo cuvieri;

Petromyzon marinus.

42. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:

Carcharodon carcharis;

Prionace glauca;

Chanos chanos;

Lampetra fluviatilis;

Xiphias gladius.

43. Риби, що належать до оселедцевих акул:

Rhyncodon typus;

Lamna nasus;

Chanos chanos;

Galeocerdo cuvieri;

Xiphias gladius.

44. Риби, що належать до оселедцевих акул:

Rhyncodon typus;

Chanos chanos;

Carcharodon carcharis;

Galeocerdo cuvieri

Xiphias gladius.

45. Риби, що належать до ромбових скатів:

Lamna nasus;

Torpedo marmorata;

Torpedo torpedo;

Raja radiatа;

Prionace glauca.

46. Риби, що належать до ромбових скатів:

Raja clavata;

Torpedo marmorata;

Torpedo torpedo;

Lamna nasus;

Prionace glauca.

47. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники:

латимерія;

неоцератод;

панцирник;

протоптер;

амія.

48. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники:

латимерія;

неоцератод;

лепідосирен;

панцирник;

амія.

49. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:

калуга;

веслоніс;

псефур;

білуга;

севрюга.

50. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:

калуга;

веслоніс;

псефур;

стерлядь;

білуга.

51. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:

калуга;

веслоніс;

шип;

псефур;

білуга.

52. До роду морських оселедців Clupea належать такі представники:

чорноморський оселедець;

волжський оселедець;

балтійський оселедець;

каспійський пузанок;

азовський пузанок.

53. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:

кумжа;

форель;

палія;

кунджа;

кіжуч.

54. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:

кумжа;

горбуша;

палія;

форель;

кунджа.

55. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:

кумжа;

форель;

палія;

чавича;

кунджа.

56. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:

сніток;

ряпушка;

муксун;

тугун;

пелядь.

57. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:

щокур;

ряпушка;

пелядь;

сніток;

тугун.

58. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:

сніток;

ряпушка;

пелядь;

пижьян;

тугун.

59. До роду Abramis належать наступні представники риб:

шемая;

верховодка;

клепець;

верховка;

рибець;

60. Жовтий окунь належить до наступного роду риб:

Lucioperca;

Acerina;

Percarina;

Aspro;

Perca.

61. Вид риб, для якого характерне "легеневе" дихання:

тюлька;

шпрот;

латимерія;

протоптер;

лящ.

62. Вид риби родини Thymallidae за такими ознаками – спинний плавець високий, довгий, включає не менше 17 променів; луска крупна, бокова лінія повна; верхньощелепна кістка не заходить за передню вертикаль ока; зуби на щелепах слабкі:

Thymallus arcticus;

Thymallus labrax;

Thymallus lepechini;

Thymallus thymallus;

Thymallus sp.

63. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

Ж. Кюв’є;

О. Попова;

Ю.Решетніков;

Й. Короткий;

О. Маркевич.

64. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

П. Мойсеєв;

О. Попова;

О. Маркевич;

І. Сальвіані.

65. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:

Ю. Дгебуадзе;

П. Мойсеєв;

Г. Ронделе;

О. Попова;

О. Маркевич.

66. Основи спеціальної іхтіології були створені:

Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою;

К. Рульє і О. Поповою;

Р. Бівертоном і С. Холтом;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

О. Державіним і П. Борисовим.

67. Основи спеціальної іхтіології були створені:

Т. Расом і Є. Суворовим;

К. Рульє і О. Поповою;

В. Владимировим і П. Жуковим;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

Р. Бівертоном і С. Холтом.

68. Основи спеціальної іхтіології були створені:

Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою;

К. Рульє і О. Поповою;

В. Солдатовим і Л. Бергом;

Г. Монастирським і Ф. Барановим;

Р. Бівертоном і С. Холтом.

69. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Є. Кріксунов;

П. Тюрін ;

О. Денісов;

Л. Агассіц;

Г. Майєр.

70. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Є. Кріксунов;

Д. Розен;

О. Денісов;

Л. Агассіц;

П. Тюрін.

71. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:

Є. Кріксунов;

Л. Агассіц;

О. Денісов;

С. Вейцман;

П. Тюрін.

72. Назва групи в системі П. Белона була наступною:

кити і морські корови;

риби високої форми;

риби без зябрових кісток;

риби низької форми;

дельфіни і тюлені.

73. Назва групи в системі П. Белона була наступною:

кити і морські корови;

риби низької форми;

риби без зябрових кісток;

прісноводні риби;

дельфіни і тюлені.

74. Назва групи в системі П. Артеді була наступною:

костисті риби;

яйцекладні костисті риби плоскої форми;

прісноводні риби;

м’якопері риби;

довгопері риби.

75. Назва групи в системі П. Артеді була наступною:

хрящові риби;

яйцекладні костисті риби плоскої форми;

прісноводні риби;

костисті риби;

довгопері риби.

76. До складу групи ганоїдних риб в системі І. Мюллера належать риби:

хрящекісткові;

пучкозяброві;

відкритоміхурні;

вузькороті;

колючепері.

77. До складу групи ганоїдних риб у системі І. Мюллера належать риби:

пластичатозяброві;

пучкозяброві;

відкритоміхурні;

поперечнороті;

колючепері.

78. До складу групи ганоїдних риб у системі І. Мюллера належать риби:

пластичатозяброві ;

пучкозяброві;

відкритоміхурні;

суцільноголові;

колючепері.

79. До складу надкласу дійсних риб у системі Л. С. Берга належать класи риб:

хрящекісткові;

дводишні;

суцільнокісткові;

нижчі риби;

ганоїднокісткові.

80. Системі риб Л.С. Берга відповідають такі назви групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Надряд – Holostei;

Клас – Osteichthyes;

Надряд – Chondrostei.

81. Системі риб Г.В. Нікольського відповідають такі назви групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Надряд – Holostei;

Клас – Osteichthyes;

Надряд – Chondrostei.

82. Системі риб Г.У. Лінберга відповідають такі назви групи кісткових риб:

Підклас – Osteichthyes;

Надряд – Teleostei;

Надряд – Holostei;

Клас – Osteichthyes;

Надряд – Chondrostei.

83. У систематиці підродина риб має наступне закінчення українською мовою:

-риби;

-променепері;

-и (і);

-костисті;

-ові (еві).

84. У систематиці надродина риб має наступне закінчення латинською мовою:

-morpha;

-formes;

-oidea;

-oidei;

-ichthyes.

85. У групи безщелепних рибоподібних парні кінцівки:

наявні;

3–4;

4–5;

1–3;

відсутні.

86. У групи безщелепних рибоподібних напівкружні канали:

наявні – 1;

3;

1;

1–2;

відсутні.

87. У класу хрящових риб щілина між щелепною і гіоїдною дугами:

округла;

відсутня;

видовжена;

у вигляді ямки;

у вигляді бризкальця.

88. У класу хрящових риб покриви (луск є наступними:

циклоїдна;

ктеноїдна;

космоїдна;

плакоїдна;

ганоїдна.

89. У підкласу рибоподібних міксін рот:

у вигляді воронки;

з’єднаний з глоткою;

редукований;

відкривається у підглоткову порожнину;

у вигляді щілини.

90. У підкласу рибоподібних міксін очі:

закриті повіками;

редуковані;

розвинуті;

розташовані на виростах;

з’єднані між собою.

91. У підкласу рибоподібних міксін зяброві мішки:

у вигляді воронки;

редуковані;

з’єднані з глоткою;

відкриваються у підглоткову порожнину;

у вигляді щілини.

92. У підкласу суцільноголових риб палатоквадратум:

відкривається зовні;

не злитий із черепом;

прикритий складкою;

злитий із черепом;

відсутній.

93. У підкласу суцільноголових риб зяброві щілини:

відкриваються зовні;

відсутні;

прикриті складкою;

злиті з черепом;

відкриваються у глотку.

94. У підкласу суцільноголових риб тіла хребців:

у вигляді кілець;

у вигляді рогових ниток;

прикриті складкою;

зазвичай присутні;

відсутні.

95. Утворення, які не пов’язані походженням із шкірою риб:

плакоїдна луска;

електричні органи;

ядовиті залози;

хроматофори;

меланофори.

96. Тіло дводишних риб зовні покрите наступним типом луски:

ганоїдна;

плакоїдна;

циклоїдна;

ктеноїдна;

космоїдна.

97. У кісткових ганоїдних риб кількість променів і радіалій у плавцях є наступною:

промені домінують над радіаліями;

променів менше, ніж радіалій;

променів більше, ніж радіалій;

промені відповідають радіаліям;

променів більше на 2, ніж радіалій.

98. У кісткових костистих риб ключиця носить наступну назву :

оперкулум;

рощеп;

клейтрум;

клоака;

клавікула.

99. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:

Lamna nasus;

Eudontomyzon dandorfi;

Rhyncodon typus;

Sphyrna zygaena;

Mustelus mustelus.

100. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:

Lamna nasus;

Prionace glauca;

Rhyncodon typus;

Lampetra planeri;

Galeorhinus galeus.

101. Риби, що належать до кархарінових акул:

Mustelus mustelus;

Sphyrna zygaena;

Prionace glauca;

Rhyncodon typus;

Lamna nasus.

102. Риби, що належать до кархарінових акул:

Mustelus mustelus;

Sphyrna zygaena;

Lamna nasus;

Galeorhinus galeus;

Rhyncodon typus.

103. Риби, що належать до хвостоколових скатів:

Raja batis;

Dasyatis pastinaca;

Manta birostris;

Myliobatis aquila;

Raja clavata.

104. Риби, що належать до мантових скатів:

Raja batis;

Dasyatis pastinaca;

Manta birostris;

Myliobatis aquila;

Raja clavata.

105. До однохлегеневих дводишних риб належать наступні представ-ники:

нільський багатопер;

панцирна щука;

кайманова щука;

австралійський неоцератод;

псефур.

106. До однолегеневих дводишних риб належать наступні представники:

нільський багатопер;

панцирна щука;

австралійський рогозуб;

кайманова щука;

псефур.

107. Серед названих нижче риб до роду білуга належать наступні:

Huso huso;

Polyodon spatula;

Scaphirhynchus albus;

Psephurus gladius;

Scaphirhynchus platorhynchus.

108. Серед названих нижче риб до роду білуга належать наступні:

Polyodon spatula;

Scaphirhynchus albus;

Psephurus gladius;

Scaphirhynchus platorhynchus;

Huso dauricus.

109. Серед названих нижче риб до роду веслоносів належать наступні:

Huso huso;

Polyodon spatula;

Scaphirhynchus albus;

Scaphirhynchus platorhynchus;

Huso dauricus.

110. Серед названих нижче риб до роду веслоносів належать наступні:

Huso huso;

Huso dauricus;

Scaphirhynchus albus;

Psephurus gladius;

Scaphirhynchus platorhynchus.

111. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:

сардіна;

сардінопс;

івасі;

сардінелла;

долгінський оселедець.

112. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:

чорноспинка;

сардінопс;

івасі;

сардінелла;

сардіна.

113. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:

сардінелла;

сардінопс;

івасі;

азовський пузанок;

сардіна.

114. До роду гольців належать наступні представники риб:

сіма;

нерка;

чир;

кунджа;

кутум.

115. До роду гольців належать наступні представники риб:

сіма;

нерка;

даватчан;

синець;

кутум.

116. Серед наведених сигових риб кінцевий рот мають наступні представники:

чир;

таймень;

вальок;

вааламка;

сирок.

117. Серед наведених сигових риб кінцевий рот мають наступні представники:

омуль;

таймень;

вальок;

чир;

вааламка.

118. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники :

омуль;

таймень;

тугун;

вальок;

лудога.

119. До роду Rutilus належать наступні представники риб:

ялець;

головень;

кутум;

синець:

клепець.

120. До роду Rutilus належать наступні представники риб:

вирезуб;

головень;

жерех;

синець;

рибець.

121. Мерланг належить до наступного роду риб:

Gadus;

Melanogrammus;

Theragra;

Odontogadus;

Doreogadus.

122. До складу надкласу дійсних риб у системі Л.С. Берга належать класи риб:

хрящекісткові;

однодишні;

суцільнокісткові;

вищі риби;

ганоїднохрящові.

123. У групи безщелепних рибоподібних скелет:

кістковий;

відсутній;

хрящовий або кістковий;

неповний;

хрящовий.

124. Систему риб як водних тварин вперше створив:

Платон;

Кюв’є;

Арістотель;

Артеді;

Лінней.

125. Ознака, не характерна рибам ряду Esociformes:

спинний плавець один, здвинутий у каудальну частину тіла;

відкритопузирні, м’якопері, тіло вкрите циклоїдною лускою;

за характером живлення головним чином зоопланктофаги;

черевні плавці займають абдомінальне положення;

черевні плавці займають торакальне положення.

126. Форма тіла у щуки звичайної:

торпедоподібна;

веретеноподібна;

стрілоподібна;

стрічкоподібна;

кулеподібна.

127. Екзогенне живлення не є:

споживання їжі, що міститься в ікрі;

споживання їжі шляхом поглинання, фільтрації седиментації;

живлення за рахунок симбіонтів (водорості всередині найпростіших та ін.);

споживання гідробіонтами розміщених та завислих у товщі води органічних речовин;

живлення за рахунок сапрофітів.

128. У класу хрящових риб скелет:

хрящекістковий;

кістковий;

хрящовий;

дентиновий;

ізопединовий.

129. До складу елементів будови плакоїдної луски хрящових риб входять:

ганоїн;

ізопедин;

космін;

дентин;

емаль.

130. До складу елементів будови плакоїдної луски хрящових риб входять:

ганоїн;

вітродентин;

космін;

емаль;

ізопедин.

131. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:

гіпобатний і діфіцеркальний;

епібатний і протоцеркальний;

епібатний і гетероцеркальний;

гіпобатнирй і протоцеркальний;

ізобатний і гіпобатний.

132. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:

гіпобатний і діфіцеркальний;

епібатний і протоцеркальний;

епібатний і ізобатний;

гіпобатнирй і протоцеркальний;

ізобатний і гомоцеркальний.

133. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:

гіпобатний і діфіцеркальний;

епібатний і протоцеркальний;

ізобатний і гетероцеркальний;

гіпобатний і протоцеркальний;

ізобатний і діфіцеркальний.

134. Прісноводна риба, яка має плоску форму тіла та більша за розміром:

сарган;

камбала;

манта;

плоскирка;

лящ.

135. Морська риба, яка має плоску форму тіла та більша за розміром:

плітка;

камбала;

манта;

плоскирка;

катран.

136. Для окуня зазначте відповідний типи луски:

космоїдна;

ктеноїдна;

плакоїдна;

циклоїдна;

ганоїдна.

137. Для осетера зазначте відповідний типи луски:

космоїдна;

ктеноїдна;

плакоїдна;

циклоїдна;

ганоїдна.

138. Для скумбрії зазначте відповідний типи луски:

космоїдна;

ктеноїдна;

плакоїдна;

циклоїдна;

ганоїдна.

139. Для латимерії зазначте відповідний типи луски:

космоїдна;

ктеноїдна;

плакоїдна;

циклоїдна;

ганоїдна.

140. Для окуня зазначте відповідний тип хвостового плавця:

епібатний;

гомоцеркальний;

діфіцеркальний;

ізообатний;

гетероцеркальний.

141. Для осетера зазначте відповідний тип хвостового плавця:

епібатний;

гомоцеркальний;

діфіцеркальний;

ізообатний;

гетероцеркальний.

142. Для скумбрії зазначте відповідний тип хвостового плавця:

епібатний;

гомоцеркальний;

діфіцеркальний;

ізообатний;

гетероцеркальний.

143. Для латимерії зазначте відповідний тип хвостового плавця:

епібатний;

гомоцеркальний;

діфіцеркальний;

ізообатний;

гетероцеркальний.

144. У систематиці підродина риб має наступне закінчення латинською мовою:

-inae;

-formes;

-idae;

-oidei;

-oidea.

145. Елементи будови характерні плакоїдній лусці риб:

ганоїн;

космін;

ізопедін;

дентин;

склерити.

146. Елементи будови характерні ганоїдній лусці риб:

ізопедін;

дентин;

вітродентин;

пульпа;

склерити.

147. Елементи будови характерні космоїдній лусці риб:

ганоїн;

дентин;

ізопедін;

склерити;

кісткові пластинки.

148. Елементи будови характерні кістковій лусці риб:

ганоїн;

дентин;

вітродентин;

пульпа;

кісткові пластинки.

149. Латинський термін, яким позначається підвіска (дуг нижньої щелепи у кісткових ганоїдних риб:

Clavicula;

Cluebrum;

Giomandibularae;

Rutilus;

Perca.

150. Основний вид корму, яким живляться дорослі особини кефалі-піленгаса:

детрит;

зоопланктон;

фітопланктон;

нектон;

перифітон.