Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Питання 2 Принципи цивільного та господарського процесу
До принципів цивільного процесу, закріплених Конституцією, належать такі: здійснення правосуддя виключно судами; виборність і призначуваність суддів; здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів; незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові; законність; рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; державна мова судочинства; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; ухвалення судами рішень іменем України і їх обов'язковість до виконання на всій території України; доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина; участь громадськості у захисті прав громадян; публічність; недоторканність людини; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; охорона особистого і сімейного життя громадянина. До принципів цивільного процесу, закріплених законодавством про судочинство, належать: диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, раціональна процесуальна форма, неможливість процесуального сумісництва, усність, безпосередність.
Також принципи цивільного процесу класифікують залежно від сфери їх поширення на:
— загальноправові принципи, що притаманні всім галузям права, наприклад, законність, демократизм;
— міжгалузеві принципи — це принципи цивільного процесуального, господарського процесуального, адміністративного процесуального права: а) здійснення правосуддя лише судом; б) незалежність суддів і підкорення їх лише закону; в) рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; г) поєднання колегіального та одноособового складу суду при розгляді справ; д) гласність та інші принципи;
— галузеві принципи — притаманні лише цивільному процесуальному праву (до них зазвичай відносять принципи диспозитивності, процесуальної рівноправності сторін, однак ці принципі діють також в адміністративному процесі, тому скоріше є міжгалузевими принципами).
В ГОСПОДАРСЬКОМУ ТАКІ Ж))))
Питання 3Базисні умови правил ІНКОТЕРМС: поняття, види та значення.
Інкотермс- International Commercial Terms (міжнародні комерційні умови).
Затверджуються Міжнародною торгівельною палатою. Мають також назву “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”.
У науці господарського права розглядаються як звичаї, що застосовуються до регулювання договорів поставки (купівлі-продажу).
Містять перелік загальновживаних у всьому світі умов договорів поставки, що спрощує господарський обіг.
Використовуються у разі посилання на них у договорі.
Інкотермс найчастіше застосовуються у ЗЕД-контрактах, однак можуть застосовутись у договорах внутрішньої торгівлі. Перші правила Інкотермс були випущені МТП у 1936 р., останні у 2010 р.
Найбільш вживаними є: правила Інкотермс-2000 та правила Інкотермс-2010
Базисними умовами у ЗЕД-контракті є:
1) умови, які визначають обов’язкви продавця й покупця щодо доставки товару;
2) умови, встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або ушкодження товару із продавця до покупця.
Власне й умови Інкотермс і називають базисними умовами.
У Інкотермс-2000 є 13 термінів, що визначають базисні умови поставки, які поділені на 4 групи:
1) “E” у якій лише один термін - EXW.
Зазначена група передбачає найменшу кількість обов’язків для продавця.
Відповідно до п. 9.1 Інкотермс-2000, E"-термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця.
2) “F’ - терміни “FCA”, “FAS”, “FOB”
Відповідно до п. 9.2 Інкотермс-2000, "F"-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця (може передбачатись розміщення товару біля судна, чи навантаження його на судно чи інший транспорт).
Ризик загибелі чи ушкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту здійснення продавцем обов’язку щодо навантаження товару на транспорт чи розміщення біля транспорту.
Водночас, перевезення судном чи іншим транспортним засобом, на який доставлено товар, сплачується покупцем (яким укладається й договор). Продавець, однак, зобов’язаний зробити митне очищення товару на експорт.
3) “С” - терміни (CFR, CIF, CPT, CIP)
"C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок.
Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміну. Може бути також передбачений обов’язок здійснити продавцем за свій рахунок страхування товару.
Ризик переходить від продавця до покупця з моменту передання товару перевізнику.
4) “D” - терміни (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP)
"D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).
Найбільш обтяжливий для продавця - DDP, передбачає також й здійснення ним імпортних платежів
Основні риси Інкотермс-2010:
1) число термінів Інкотермс скорочено з 13 до 11;
2) Терміни поділяються на дві групи:
1) групи для перевезення будь-яким видом транспорту;
2) групи для перевезення морським та внутрішнім водним транспортом;
Перша група включає сім термінів, які можуть бути використані незалежно від обраного способу перевезення і незалежно від того, використовується один або декілька видів транспорту. До цієї групи відносяться терміни EXW (Франко завод), FCA (Франко перевізник), CPT (Перевезення оплачена до), CIP (Перевезення і страхування оплачені до), DAT (Постачання на терміналі), DAP (Постачання в місці призначення) і DDP (Постачання з оплатою мита). Вони можуть бути використані, навіть якщо морське перевезення взагалі відсутнє. Разом з тим важливо пам'ятати, що ці терміни можуть бути застосовані, коли частково при перевезенні використовується судно.
У другій групі термінів Інкотермс 2010 обидва - пункт поставки і місце, до якого товар перевозиться покупцем, є портами, і тому ці терміни іменуються «морські та внутрішні водні правила». У цю групу входять терміни FAS (Вільно вздовж борту судна), FOB (Вільно на борту), CFR (вартість і фрахт) і CIF (вартість, страхування і фрахт).У трьох останніх термінах опущено будь - яка згадка поручнів судна (the ship's rail) як пункту поставки, так як товар вважається поставленим, коли він перебуває «на борту» судна. Це більш точно відображає сучасну комерційну реальність та виключає уявлення про те, що ризик переміщається взад-вперед відносно уявної перпендикулярної лінії.
Білет 24
Питання 1Договір зберігання:поняття, елементи, права та обов’язки сторін. Окремі види зберігання.
1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Ознаки:оплат або безоплат, реальн і конс, двостор або одностор(коли реал і безпл.), строк або безстр
Форма договору зберігання:письм( якщо річ передається в майб, якщо між ю/о або між ю/о і ф/о, якщо сума перевищ 20 неоподатк мін доходів громадян, тощо). Усна у всіх інших випадках
Сторони – зберігач і поклажодавець . ф/о та ю/о, СПД
Істотні умови: предмет(зберігання речей та осіб), а в господ – ціна і строк
Строк зберігання
1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
2. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
3. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.