Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені - це
АУДИТ
1. Згідно класифікації за суб’єктами проведення аудит буває:
1) дедуктивний;
2) індуктивний;
3) зовнішній;
4) екологічний.
2. До переліку консультаційних послуг аудиторської фірми не відносять:
1) підтвердження вірогідності фінансової звітності;
2) відновлення бухгалтерського обліку;
3) підбір кандидатів на керівні посади;
4) автоматизація бухгалтерського обліку.
3. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права:
1) отримувати необхідні документи, що мають відношення до предмету перевірки;
2) залучати до перевірки на договірних засадах фахівців іншого профілю;
3) накладати фінансові санкції;
4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей.
4. Згідно МСА аудиторські процедури це:
1) порядок занесення аудиторської фірми до реєстру Аудиторської палати України;
2) відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів;
3) здача кваліфікаційного екзамену на одержання сертифікату аудитора України;
4) класифікація послуг, що надаються аудиторами.
5. Згідно МСА зовнішній аудит – це:
1) процесуальна дія, яка встановлює причетність осіб до здійснення порушень;
2) незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку та вірогідності фінансової звітності;
3) система контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящого органу;
4) перевірка дотримання працівниками підприємства посадових обов’язків, а також нормативно-правових актів.
6. Аудитор зобов’язаний після проведення перевірки фінансової звітності підприємства видати керівнику:
1) висновок, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
2) акт перевірки, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності;
3) звіт, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
4) висновок, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності та фінансовий стан підприємства.
7. Форми та методи проведення аудиторської перевірки визначає:
1) аудиторська фірма;
2) Аудиторська палата України;
3) Міністерство фінансів України;
4) клієнт, який запросив аудиторську фірму для перевірки.
8. Згідно МСА термін аудиторська вибірка означає використання аудиторських процедур:
1) стосовно менше ніж 100% масиву інформації;
2) стосовно 100% інформації;
3) стосовно менше ніж 50% інформації;
4) стосовно менше ніж 80% інформації
9. Офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається в установленому порядку і включає думку щодо достовірності звітності, це:
1) аудиторський звіт;
2) робочі документи аудитора;
3) незалежний аудиторський висновок;
4) лист аудитора.
10. Кому подається аудиторський висновок:
1) Контрольно-ревізійній службі України;
2) підприємству-замовнику;
3) постачальникам клієнта;
4) Аудиторській палаті України.
11. Чим визначається організаційна структура управління аудиторською фірмою:
1) видами аудиторських послуг, їх складністю і масштабністю;
2) галузевими особливостями та діючим законодавством;
3) вимогами чинного законодавства;
4) усі відповіді вірні.
12. Строк проведення аудиторської перевірки не повинен перевищувати:
1) трьох тижнів;
2) двох місяців;
3) 10 днів;
4) 1,5 місяця.
13. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються:
1) експертним висновком;
2) протоколом;
3) аудиторським висновком;
4) службовою запискою.
14. База даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю, називається:
1) план реєстрації;
2) реєстр;
3) збірник;
4) немає правильної відповіді.
15. Юридична особа, яка безпосередньо займається аудиторською діяльністю і може створюватися на підставі будь-яких форм власності, називається:
1) аудитор;
2) аудиторська фірма;
3) суб'єкт аудиторської діяльності;
4) Спілка аудиторів України.
16. Сканування – це методичний прийом проведення аудиту, який передбачає:
1) особисте ознайомлення з предметом дослідження;
2) одержання письмової або усної інформації від клієнта;
3) загальна характеристика можливостей клієнта на підставі візуального огляду;
4) безперервний по елементний перегляд інформації.
17. До складу аналітичних процедур в аудиті не входить:
1) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з плановими;
2) порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з прогнозованими;
3) аналіз показників бухгалтерської звітності;
4) аналіз змін податкового законодавства.
18. Аналітичні процедури в аудиті це:
1) оцінка фінансової інформації, зроблена на основі аналізу взаємозв’язків між фінансовими і не фінансовими даними;
2) оцінка взаємозв'язків між окремими елементами фінансової звітності;
3) оцінка фінансового стану підприємства;
4) усе перелічене вірне.
19. Процедури отримання аудиторських доказів включають:
1) інспектування і спостереження;
2) запит та підтвердження;
3) обчислювання та аналітичні процедури;
4) усе наведене вище правильне.
20. Перевірка документів за їх змістом передбачає:
1) встановлення законності і доцільності господарських операцій;
2) закріплення матеріально відповідальних осіб за матеріальними цінностями;
3) виявлення випадків невиправданих виправлень;
4) визначення порушень та винуватих осіб.
21. Для підтвердження юридичної сили документа застосовується такий методичний прийом аудиту:
1) формальна перевірка;
2) перевірка по суті;
3) арифметична перевірка;
4) спостереження.
22. Принцип «обачливості» в аудиті обумовлює:
1) підтвердження підписами посадових осіб усіх даних;
2) недовіру до інформації, що представлена персоналом клієнта;
3) очікування в обліку потенційних збитків. а ніж прибутків;
4) перерахунок аудитором даних всіх розрахунків, особливо з бюджетом.
23. Обсяг, види, склад і зміст робочих документів визначається:
1) самостійно аудитором (аудиторською фірмою);
2) мають чітко регламентовану форму;
3) мають чітку форму тільки в окремих сферах аудиту;
4) Спілкою Аудиторів України.
24. На думку аудитора про достатність аудиторських доказів впливають такі фактори:
1) джерело та надійність наявної інформації, ризик контролю;
2) результати попередньої перевірки податковими органами;
3) результати попереднього аудиту;
4) точка зору замовника аудиторської перевірки.
25. Аудитор здійснює вибірку документів на відвантаження готової продукції з метою визначення, чи були складені рахунки-фактури. Цей тест виконується з метою досягнення:
1) правильності складання документів;
2) оцінки об'єктів обліку;
3) повноти документування;
4) недостовірності операції.
26. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах:
1) документальний контроль оптових товарних операцій;
2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;
3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;
4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.
27. За обсягом ревізованих документів розрізняють перевірки:
1) суцільні і вибіркові;
2) суцільні і поточні;
3) вибіркові і накопичені;
4) вибіркові і поточні.
28. Система контрольних дій, спрямована на вивчення однієї чи декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємства – це:
1) суцільна перевірка;
2) формальна перевірка;
3) вибіркова перевірка;
4) тематична перевірка.
29. Інформація, отримана аудитором для висловлення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту, називається:
1) аудиторський ризик;
2) аудиторський доказ;
3) аудиторські процедури;
4) аудиторська діяльність.
30. Особи, які не склали іспит на підтвердження наявності певних знань з питань аудиту:
1) мають право його повторно скласти, але іншій комісії;
2) мають право його повторно скласти не раніше як через рік після прийняття рішення АПУ;
3) мають право його повторно скласти не раніше як через рік;
4) не мають право його більше складати.
31. Яким методом проводиться перевірка касових операцій:
1) вибірковим;
2) комбінованим;
3) суцільним;
4) на вибір аудитора.
32. Якість аудиторських перевірок контролює:
1) Державна податкова адміністрація України;
2) Міністерство фінансів України;
3) Кабінет міністрів України;
4) Аудиторська палата України.
33. Припинення дії сертифікату аудитора здійснюється за умови:
1) відмови видачі аудиторського висновку;
2) видачі негативного аудиторського висновку;
3) закриття аудиторської фірми;
4) встановлення фактів низької якості аудиту.
34. Що є спільним між зовнішнім і внутрішнім аудитом:
1) мета;
2) результати;
3) прийоми, способи, методи дослідження;
4) суб’єкт аудиту.
35. Аудиторська палата України:
1) створюється і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування;
2) є державною організацією;
3) її діяльність координується Спілкою аудиторів України;
4) її діяльність координується Президентом України.
36. При плануванні аудиту оформляють:
1) план і програму аудиторської перевірки;
2) поточний і перспективний плани;
3) поточний і стратегічний плани;
4) аудиторське досьє.
37. Завершальна стадія аудиторської перевірки включає в себе:
1) формування аудиторського висновку;
2) класифікація виявлених порушень;
3) аналіз аудиторських доказів;
4) визначення аудиторського ризику.
38. Згідно МСА програма аудиту – це:
1) визначення напрямків перевірки;
2) детальний перелік змісту аудиторських процедур;
3) перелік головних інформаційних джерел;
4) перелік робочих документів аудитора.
39. До програми аудиту запасів не включається:
1) правильність розрахунку і списання торгової націнки;
2) правильність оцінки готової продукції;
3) правильність відображення в обліку пересортиці;
4) правильність оцінки основних засобів.
40. Програму проведення аудиторської перевірки аудитор складає:
1) перед укладанням договору на проведення аудиту;
2) перед складанням плану аудиту;
3) під час документального оформлення аудиту на етапі фактичної перевірки;
4) після того, як аудитор провів тестування системи внутрішнього контролю.
41. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:
1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;
2) правильність нарахування зносу;
3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;
4) правильність формування резерву безнадійних боргів.
42. На якому етапі складається аудиторський висновок:
1) етап планування;
2) етап фактичної перевірки;
3) ознайомлення з діяльністю підприємства-клієнта;
4) етап узагальнення результатів аудиторської перевірки.
43. Яких двох видів буває аудиторська документація:
1) робоча та реєстраційна;
2) підсумкова та поточна;
3) робоча та підсумкова;
4) робоча та планова.
44. Ефективність діяльності внутрішнього аудитора забезпечується лише у разі:
1) його залежності від керівників підрозділів, роботу яких він перевіряє;
2) його незалежності від керівників підрозділів, роботу яких він перевіряє;
3) його залежності від зовнішніх аудиторів;
4)немає правильної відповіді.
45. Мета організації на підприємстві внутрішнього аудиту:
1) захист інтересів власників щодо збереження власності, економного та ефективного використання ресурсів;
2) отримання надійної та повної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень;
3) забезпечення дотримання всіма працівниками своїх посадових обов'язків відповідно до цілей підприємства;
4) усі відповіді вірні.
46. Внутрішні аудитори несуть відповідальність:
1) перед власниками, менеджерами за якість і своєчасність виконання покладених обов'язків і за дотримання повноважень;
2) згідно з умовами договору на проведення аудиторської перевірки - перед клієнтом;
3) за порушення порядку зайняття аудиторською діяльністю - позбавлення сертифікату, виключення із Реєстру;
4)перед Спілкою аудиторів України.
47. Результатом проведення внутрішньої аудиторської перевірки є:
1)безумовно-позитивний висновок;
2)аудиторський висновок;
3) звіт керівнику;
4)модифікований висновок.
48. Роль і функції підсистеми внутрішнього аудиту визначаються:
1) Аудиторською палатою України;
2) чинним законодавством;
3) зовнішнім аудитором-консультантом;
4) керівництвом підприємства.
49. Запровадження внутрішнього контролю на підприємстві допомагає:
1) вчасно реагувати на критичні ситуації, що можуть скластись на підприємстві;
2) ретельніше контролювати фінансово-господарську діяльність на підприємстві;
3) допомагати керівнику при прийнятті управлінських рішень;
4) всі відповіді вірні.
50. До властивого ризику, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) ризик аналітичного огляду;
2) ризик тестового контролю;
3) ризик викривлення залишку по рахунку;
4) ризик системи обліку.
51. До ризику контролю, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) внутрішні фактори;
2) ризик системи обліку;
3) ризик тестового контролю;
4) політику управління підприємством.
52. До ризику не виявлення, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
1) зовнішні фактори;
2) ризик системи обліку;
3) оцінка системи внутрішнього контролю;
4) ризик тестового контролю.
53. Навмисні дії однієї або декількома посадовими особами, що зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності називаються:
1) маніпулювання;
2) шахрайство;
3) помилка;
4) перекручення.
Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені - це ...
1) ризик суттєвих викривлень;
2) аудиторський ризик;
3) ризик контролю;
4) властивий ризик.