Види екологічних паспортів

ЕКОЛОГІЧНА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

Мета:ознайомитися з метою, структурою, видами, принципами створення екологічного паспорту підприємства; визначити доцільність створення екологічного паспорту в умовах антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Інформаційні дані

Охорона навколишнього природного середовища, збереження та раціональне використання природних ресурсів, екологічний контроль набувають найвагомішого значення та пріоритетності у зовнішній та внутрішній політиці більшості держав світу, у тому числі й України. Це пов’язано з тим, що активізація життєдіяльності суспільства, стрімкий розвиток науки та сучасних технологій, їх використання, інтенсивне та екстенсивне споживання природних запасів сировини, земель та природних копалин, а у деяких випадках i безгосподарність керівництва окремих підприємств спричиняють погіршення екологічної ситуації в країні, призводять до техногенних катастроф. Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Основою формування комплексної екологічної програми і переходу природоохоронної політики на новий рівень повинно було стати введення екологічних паспортів підприємств.

У 1990 році було прийнято державний стандарт ГОСТ 17. 0. 0. 04-90 і розроблено методичні вказівки щодо заповнення та введення екологічного паспорта промислового підприємства (ЕППП). ГОСТ 17. 0. 0. 04-90 не скасовано і досі, у статті 24 чинного нині Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» записано: «…ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною системою в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України».

За умов чинного законодавства підприємства України повинні організовувати свою діяльність таким чином, щоб вона відповідала основним принципам охорони навколишнього природного середовища, визначеним ст. 3 Закону № 1264-ХІІ, а саме:

- пріоритетності вимог екологічної безпеки, обов’язковості додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

- гарантуванню екологічно безпечного середовища для життя i здоров’я людей;

- запобіжному характеру заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- екологізації матеріального виробництва на основі комплексності вирішення питань з охорони навколишнього природного середовища, використанню та відтворенню відновлюваних природних ресурсів, широкому впровадженню новітніх технологій;

- збереженню просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів i комплексів;

- науково обгрунтованому узгодженню екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих i технічних наук та прогнозуванню стану навколишнього природного середовища;

- обов’язковості екологічної експертизи;

- гласності та демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливатиме на стан навколишнього природного середовища;

- науковообгрунтованому нормуванню впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

- безоплатності загального та платності спеціального використання природних ресурсів для здійснення господарської діяльності;

- стягненню збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Екологічний паспорт підприємства – документ, який характеризує комплекс основних екологічних вимог, що висуваються перед функціонуючими підприємствами.

Екологічний паспорт підприємства – це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем.

Екологічний паспорт промислового підприємства (далі – підприємства) – нормативно-технічний документ, що включає дані по використанню підприємством ресурсів (природних, вторинних і ін.) і визначенню впливу його виробництва на навколишнє середовище.

Екологічний паспорт підприємства представляє комплекс даних, виражених через систему показників, що відбивають рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє середовище.

Головне призначення екологічного паспорта в тому, що він дає оцінку впливу викидів (скидань, відходів) забруднюючих речовин і продукції, що випускається, на навколишнє середовище і здоров'я населення, планує природоохоронну діяльність, визначає розмір плати за природокористування й у цілому спрямований на регулювання взаємодії людини і природи.

Ціль паспортизації як чисто екологічного контролю: прогноз екологічної ситуації як на самому підприємстві, так і довкола нього, контроль за виконанням природоохоронних заходів.

Відповідно до чинного законодавства підприємство у своїй діяльності по використанню природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище, плануванню і проведенню природоохоронних заходів підконтрольно місцевій адміністрації й органам Мінекології України.

Екологічний паспорт розробляє підприємство за рахунок своїх коштів і затверджує керівник підприємства за узгодженням з місцевими органами влади і територіальним органом Мінекології, де він реєструється. Керівник підприємства, який затверджує паспорт, несе персональну відповідальність за правильність складення паспорта, достовірність даних, що в ньому містяться.

Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків, норми, дозвіл на природокористування, паспорти газо- і водовідчисних споруд і установок по утилізації і використанню відходів, форми державної статистичної звітності й інші нормативні і нормативно-технічні документи.

Екологічний паспорт підприємства розробляється для обліку усіх видів техногенних впливів на ОС і порівняльного аналізу внеску різних виробничих процесів у загальну трудомісткість виробництва.

Екологічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, використовувану сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і викидів у повітря, їх характеристики після очищення; дані про тверді й інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих питомих показників по охороні природи.

Екологічна характеристика підприємств припускає оцінку прогресивності технологій, повноту використання сировини і палива; оцінку застосовуваних схем очищення стічних вод і викидів у повітря, характеристику потоків води і газу, що відходять; оцінку відчужуваної території, загальну економічну оцінку збитку, який наноситься підприємством навколишньому середовищу і деталізацію цієї оцінки по вадах продукції і технологіях.

В екологічному паспорті території дається систематизоване зведення даних про сучасний стан природного комплексу території й антропогенних факторів, що впливають на них. Даний паспорт розрахований на територію адміністративного району, але їм можна користуватися і для інших територіальних утворень.

В екологічному паспорті повинні бути наведені показники впливу підприємства на стан навколишнього середовища, такі як:

1. Екологічність продукції, що випускається (частка продукту з поліпшеними екологічними показниками; випуск екологічно чистої продукції).

2. Вплив на водні ресурси (обсяги води, що забирається, по різних джерелах; використання води на виробничі цілі; обсяги води, переданої іншим підприємствам і організаціям; скинуті стічні води; частка забруднених стічних вод; концентрація шкідливих речовин у забруднених стічних водах; кількість шкідливих речовин у водах, що надходять на очисні спорудження, ступінь очищення стічних вод; зміна обсягів і якості стічних вод).

3. Вплив на повітряні ресурси (обсяг використовуваного атмосферного повітря; кількість шкідливих речовин, що відходять, по видах і джерелах, частка шкідливих речовин, що уловлюється і знешкоджується від загального обсягу шкідливих речовин, що надходять в атмосферу; зміна обсягів і якості викидів шкідливих речовин в атмосферу після очищення по видах в порівнянні з попереднім періодом).

4. Вплив на матеріальні ресурси і відходи виробництва (обсяг утилізованих шкідливих речовин, витягнутих зі стічних вод; обсяг шкідливих речовин, які утилізовано, витягнутих з газів, що відходять; кількість твердих відходів, що утворюються; кількість утилізованих твердих відходів; кількість твердих відходів, що підлягають похованню; ступінь витягу основних компонентів з мінеральної сировини).

5. Вплив на земельні ресурси (коефіцієнт забудови - відношення площі, зайнятої під будинки і спорудження, до загальної площі підприємства; обсяг продукції підприємства, що випускається з 1 га землі; співвідношення основних, допоміжних і обслуговуючих площ; величина виробничої площі на одного робітника, одиницю устаткування, агрегату; загальна площа або довжина комунікацій, під'їзних колій, водопостачання, каналізації, енергопостачання; площа земель, що відводяться під культурно-побутове і житлове будівництво; частка площі, займаною санітарно-захисною зоною; площа рекультивованих земельних ділянок).

Екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючі форми і види державної звітності.

Для діючих і проектованих підприємств складають екологічний паспорт за станом на момент оформлення і доповнюють (коректують) його при зміні технології виробництва, заміні устаткування і т. п. протягом місяця з дня змін, зберігають на підприємстві й у територіальному органі Мінекології.

Заповнення усіх форм екологічного паспорта обов'язково. Допускається включати додаткову інформацію по заповненню паспорта відповідно до вимог територіальних органів Мінекології чи за узгодженням з ними.

Гриф екологічного паспорта визначається керівництвом підприємства у встановленому порядку.

Види екологічних паспортів

В даний час існують наступні види екологічних паспортів різних об'єктів:

1. Екологічні паспорти промислових об'єктів:

Ø паспорта для сільськогосподарського виробництва;

Ø паспорта безпосередньо виробничих підприємств;

Ø паспорта організацій (спрощені);

Ø паспорта місць по збереженню і переробці відходів;

2. Екологічні паспорти природної зони:

Ø паспорта для рекреаційних комплексів (паспорта для зон відпочинку і паспорта для заповідного фонду);

Ø паспорта безпосередньо природних об'єктів.

3. Паспорта для міської зони. Вони включають усі вищевказані паспорти.