Природа Західного Полісся та прилеглих територій

РОЗДІЛ І. Географія, 2008

меліорації. За результатами досліджень ґрунтів, які проводилися Волинським центром

“Держродючість” у 2005 р., тільки в семи районах області вміст важких та залишкових пестицидів у

ґрунтах та водах, що стікають із сільськогосподарських угідь, перевищень ГДК не виявлено.

Західний слід радіоактивних опадів пройшов по північній частині області і спричинив

радіоактивне забруднення значної території (Маневицький, Любешівський, Камінь-Каширський,

частково Ковельський, Ківецівський, Рожищенський райони).

Загальна площа території Волинської області, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок

аварії на ЧАЕС, станом на 01.01.98 р. складає 496,1 тис. га, з них зі щільністю забруднення від 1 до

5 Кі/км2 – 75 тис. га.

Переважна більшість ґрунтів має щільність забруднення радіонуклідами цезію-137 від 0,1 до

1,0 Кі/км2 – 142 тис. га (89,7 %). Площа ґрунтів зі щільністю забруднення понад 1 Кі/км2 складає

16,3 тис. га (10,3 %).

У громадському секторі сільськогосподарського виробництва зосереджена переважна частина

цих земель – 114,9 тис. га (72,6 %). Особисті підсобні й фермерські господарства проводять

господарську діяльність на площі 43,4 тис. га (27,4 %), із них на ріллі – 33,1 тис. га (табл. 1).

Таблиця 1

Щільність забруднення сільськогосподарських угідь цезієм-137

У господарствах Волинської області, Кі/ км

На території контрольованої зони розміщено 167 населених пунктів, у яких проживає 144,2 тис.

чоловік, із яких 46 тис. дітей до 18 років (табл. 2).

Найбільш забруднені території: КСП “Україна”, “Галузійський” Маневицького району, КСП

“Нуйнівське”, “Видертське”, “Полицівське” Камінь-Каширського району, КСП “Нива”, “Нове

життя”, “Партизанський” Любешівського району.

Вивчення радіаційної ситуації показало, що ґрунти Полісся відрізняються надзвичайно високим

коефіцієнтом переходу цезію-137 у рослини. Це пояснюється слабким закріпленням його в легких за

гранулометричним складом ґрунтах в умовах високого зволоження.

Споживання сільським населенням овочів, лісових грибів та ягід, а також інших продуктів

місцевого виробництва посилює накопичення радіонуклідів в організмі людей. Основною причиною

прискореної міграції радіонуклідів є низький вміст у ґрунтах кальцію, калію, фосфору, органічної

речовини та колоїдних мінералів, здатних фіксувати радіоізотопи.

Результати проведення за останній період досліджень свідчать, що рівень радіоактивного

забруднення продукції, яка виробляється на території контрольованої зони області, залишається високим.

Так, у процесі уточнення радіаційного стану на луках і пасовищах, лісах, розташованих навколо

населених пунктів, встановлено, що площі сільськогосподарських угідь зі щільністю забруднення

радіоцезієм від 1 до 5 Кі/км2 зросли на 1600 га і лісів – на 1800 га. Зі 106 652 проведених аналізів

різноманітної продукції в 434 пробах виявлено перевищення (ТДР–91), у тому числі у 233 пробах

молока, 18 – м’яса і м’ясопродуктів, 155 – грибів і ягід. Особливо відзначається підвищеним рівнем

радіоактивного забруднення молоко корів особистих підсобних господарств. Із 1075 проаналізованих

проб цього продукту за весняно-літній період 1997 року в 36 випадках (у селах Бережна Воля, Вольськ і

Гречище Любешівського, Галузія, Серхів, Прилісне, Велика Осниця Маневицького, Полиці Камінь-

Каширського районів) виявлено перевищення ТДР–91 вмісту цезію у межах від 410 до 1000 Бк/л.

Площа сільськогосподарських угідь

Із них у громадському секторі в індивідуальному секторі

Із них із них

Район

Усього < 1 1–5 усього < 1 1–5 усього < 1 1–5

К.-Каширський 62,8 57,4 5,4 44,3 41,6 2,7 18,5 15,8 2,7

Любешівський 50,7 47,4 3,3 36,1 34,1 2,0 14,6 13,3 1,3

Маневицький 44,8 37,2 7,6 34,5 29,3 5,2 10,3 7,9 2,4

Разом по зоні 158,3 142,0 16,3 114,9 105,0 9,9 43,4 37,0 6,4

Природа Західного Полісся та прилеглих територій

Таблиця 2

Зведені дані про забруднення радіоцезієм населених пунктів, лісів держлісгоспів,

Міжгосподарських лісів Волинської області

Кількість

населення,

Чол.

Площа лісів ДПФ,

Га

Площа

Міжгосподарських

Лісів, га

Усього по зоні

Радіаційного

Забруднення

Район

К-сть населених

Пунктів

Усього

У т. ч.

До 18 років

Площа населених

Пунктів (га) зони

Забруднення

Більше 1 Кі/км2

Усього

Gt; 1 Кі/км2

%

Усього

Gt; 1 Кі/км2

%

Усього

Gt; 1 Кі/км2

%

Камінь-

Каширський

65 63211 20215 2305 32820 5370 16,0 37465 6390 17,0 70285 11760 16,7

Любешівський 47 37944 12392 1845 29750 4050 13,6 26694 3210 12,0 56444 7260 12,8

Маневицький 55 43033 13407 1691 55160 21430 38,8 16432 4975 30,2 71592 26405 36,9

Разом по зоні 167 144188 46014 5841 117730 30850 26,2 80591 14575 19,5 198321 45425 22,9

Небезпечна ситуація із забрудненням грибів та м’яса диких тварин. У 1997 р. з відібраних

125 проб грибів 42 % були з перевищенням ТДР–91. У м’ясі кожної другої відстріленої для

дослідження дичини виявлено перевищення цього рівня.

Ґрунти північної частини області переважно дерново-підзолисті піщані й торфово-болотні з

високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів у рослини, що значно ускладнює радіоекологічну

ситуацію, яка, у свою чергу, впливає на медико-біологічний стан людей, котрі одержують річну дозу,

яку вони отримували в доаварійний період.

Населення контрольованої зони одержує від споживання забруднених вищедопустимих рівнів

радіонуклідами продуктів харчування, зокрема молока, дикорослих ягід та грибів, 90–95 % сумарної

еквівалентної дози опромінення.

Одним із основних джерел внутрішнього опромінення залишається споживання радіоактивно

забрудненого молока, що виробляється в індивідуальних підсобних господарствах. Тому основну

радіологічну небезпеку в умовах забрудненої зони становлять лісові масиви та природні кормові

угіддя, де проводиться випас худоби та заготівля кормів.

Для забезпечення оптимальних умов проживання населення на забруднених територіях

необхідне об’єктивне наукове обґрунтування стану організації території, розробка і впровадження

таких технологій, які б значно зменшували надходження радіонуклідів у продукцію

сільськогосподарського виробництва та організм людини.

Геоекологічні проблеми та шляхи їх розв’язання. В Україні прийняті важливі законодавчі акти

з охорони навколишнього середовища. Його охорона, раціональне використання природних

ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для людини є умовою економічного й соціального

розвитку. Серед цих законодавчих актів – Закон “Про природно-заповідний фонд України”,

Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, Закон “Про внесення змін до Закону

України про природно заповідний фонд України”. У цих документах подано класифікацію об’єктів

природно-заповідного фонду як національного надбання, визначено соціальну, економічну,

екологічну роль природоохоронних територій [3].

На Волині одне з найважливіших багатств краю – біологічне та ландшафтне, яке потрібно

примножувати і зберігати для наступних поколінь. На території Волині є безліч неповторних

лісостепових і поліських ландшафтів, водно-болотних угідь, озерних екосистем. Але за останні

десятиріччя заподіяно великої шкоди багатьом видам рослинного й тваринного світу, а багато

екосистем зазнали деградації [4].

Найбільшого нищення зазнала біота поліських ландшафтів, зокрема внаслідок проведення

широкомасштабної осушувальної меліорації.

РОЗДІЛ І. Географія, 2008

Побудова Копаївської осушувальної системи, яка розміщена в межах ШНПП, призвела до зміни

основних ґрунтових процесів, характеру рослинності та гідрологічного режиму озер, які

перебувають в межах системи і за її межами.

Значне зменшення обводненості території вплинуло на фітоценотичну структуру земель і на

сьогодні є несприятливим для екологічного стану зони осушення і прилеглих до неї територій.

Насамперед порушено режим ґрунтових вод: зменшилася величина поверхневого притоку в

озера Луки і Перемут, унаслідок чого вони міліють; змінилася родючість і водно-фізичні властивості

ґрунтів; угіддя інтенсивно заростають бур’янами, дрібноліссям і чагарниками.

Багаторічні дані про меліоративний стан земель, обсяги осушення вказують на те, що вони

потребують невідкладних заходів уже сьогодні. Розв’язання екологічних проблем у Волинській

області проводиться в міру можливості.

Волинська область займає порубіжне географічне положення, а тому нагальне вирішення

екологічних проблем на її території актуальне не тільки на загальнодержавному, але й на

міжнародному рівні [5].

Серед цих проблем можна виділити: раціональне використання водних ресурсів, контроль за

дотриманням діючих природоохоронних нормативів, боротьбу з різного виду браконьєрством,

утилізацію відходів техногенного походження, рівень _______забруднення природного середовища,

реконструкцію очисних споруд, охорону об’єктів природно-заповідного фонду тощо.

Держуправління охорони навколишнього середовища у Волинській області має на цьому шляху

певні позитивні здобутки, які свідчать про те, що в подоланні екологічної проблеми цілком реальні

перспективи.

Протягом 2007 р. на знешкодження і знищення непридатних до використання хімічних засобів

захисту рослин спрямовано кошти в сумі 681 тис. грн.

Було продовжено будівництво першої черги полігону для утилізації твердих побутових відходів

у Камінь-Каширському, на що виділено 121 тис. грн. У Шацьку тривають роботи із розширення

каналізаційних очисних споруд потужністю до 400 м куб. за добу. Загальна сума витрат на

каналізаційні очисні споруди досягла 2 045 тис. грн.

Продовжено й таку важливу роботу, як рекультивація породних відвалів вугільних шахт

Нововолинська, на які було використано 1 305,4 тис. грн.

Важливим об’єктом відновлення водного режиму р. Прип’ять були роботи з розчищення русла

річки в районі с. Річиця Ратнівського району в місцях, де воно повністю вкрилося заростями

прибережної рослинності. Через це майже кожного року тут відбувається підпір води, що викликає

потужні повені в північних районах області.

Протягом року виконано системні заходи, спрямовані на оптимізацію стану природно-

заповідного фонду. Погоджено проект відновлення озера Нечимне (Ковельський район), яке є

ландшафтним заказником державного значення і перебуває в стані повного заростання прибережною

та болотною рослинністю. Складено проект відведення водоохоронної зони та прибережної смуги

озера Пулемецьке в межах гідрологічного заказника місцевого значення і в зоні діяльності ШНПП.

Проведено погодження загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної

справи на період до 2020 р., у якому передбачено створення Ківерцівського національного парку

“Ківерцівський”.

При Держуправлінні в 2007 р. створено координаційну раду з питань розвитку природно-

заповідного фонду, завданням якої є оптимізація вирішення питань заповідності найбільш цінних

природних територій та об’єктів області.

Помітні позитивні зрушення і в міжнародних природно-охоронних контактах. У рамках

польсько-української міжурядової координаційної ради представники Держуправління взяли участь

у засіданні комісії з питань природоохоронного співробітництва.

Природа Західного Полісся та прилеглих територій

Протягом 2007 р. відбулося п’ять міжнародних семінарів із питань реалізації проекту ЄС–ТАСІС

“Управління транскордонними річковими басейнами”. У грудні цей спільний українсько-

білоруський проект було успішно завершено.

У листопаді 2007 р. в м. Любліні (Польща) за участі спеціалістів Держуправління відбулася

третя конференція “Наш Буг”, де були заслухані доповіді та пропозиції управління. За програмою

розвитку ООН спільно з Міністерством природи на території області триває реалізація проекту

“Розбудова екологічного коридору в Поліссі”. За міжнародною угодою проводиться щоквартальний

обмін інформацією про стан води у транспортних водних артеріях між делігатурою Люблінського

воєводства та Держуправлінням у Волинській області.

Зрозуміло, що не всі проблемні завдання зі збереження рідної природи виконано. Але наведені

матеріали дають право сподіватися, що праця працівників Держуправління за підтримки широкої

громадськості створила в області належний екологічний клімат. Отже, перспективи захисту

навколишнього середовища та його ресурсів цілком оптимістичні [6].