Лекція 4. Екологічні права та обов'язки громадян в Україні

1. Поняття та види екологічних прав громадян

2. Характеристика окремих екологічних прав громадян

3. Обов'язки громадян в галузі охорони НПС

4. Гарантії реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов’язків

5. Правові форми та способи захисту екологічних прав громадян

ЛІТЕРАТУРА:

- Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки. - К., 2002.

- Копецька Н.Р. Екологічні права громадян України, - К., 1998.

- Краснова М.В. Гарантії реалізації екологічних прав громадян. Автореф., 1997.

- Краснова М.В. Компенсація шкоди за екологічним законодавством України. – К., 2008.

- Позняк І.В. Правові аспекти здійснення громадської екологічної експертизи в Україні. Автореф., - К., 2005.

- Бринчук М.М. Теоретические основы экологических прав человека //Государство и право, 2004. №5

- Васильева М.И. Право на благоприятную окружающую среду как элемент правового статуса личности. //Журнал «Экологическое право», 2005. №1

1.

Проблема екологічних прав громадян є глобальною проблемою.

На міжнародному рівні ці права почались розвиватись досить давно.

Стокгольмська декларація про навколишнє середовище 1972р. вперше закріпила право жити в чистому навколишньому середовищі.

Декларація ООН про навколишнє середовище та розвиток 1992р. (прийнята в Ріо-де-Жанейро) закріпила право на здорове і плідне життя в гармонії з природою.

У 1998р. під час Панєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища була прийнята Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь громадян у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються охорони довкілля.

Поняття екологічних прав громадян можна розглядати в двох значеннях.

У об’єктивному значенні екологічні права становлять інститут екологічного права, тобто сукупність правових норм, які регулюють юридичні можливості громадян в галузі екології.

У суб’єктивному значенні під екологічними права розуміються юридично закріплені можливості громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони НПС та забезпечення екологічної безпеки.

Найбільш розповсюдженою є класифікація екологічних прав на конституційні та неконституційні (носять похідний характер) екологічні права.

Конституційні екологічні права закріплені в ст. 13,50 Конституції України.

Неконституційні екологічні права передбачені в ст. 9 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також в інтеграційних джерелах екологічного права.

2.

Право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище

- передбачене ст. 50 КУ, ст. 9 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

- здебільшого це право носить немайновий характер і передбачає охорону особистих благ людини як біологічно-соціального організму.

- право відноситься до категорії природних (загальнолюдських, невід’ємних) прав.

- має абсолютний характер.

- в міжнародному законодавстві та в деяких інтеграційних джерелах вітчизняного права можна побачити окремі елементи цього права, позаяк воно є інтегрованим.

- юридичними критеріями безпечності НПС є нормативи екологічної безпеки, а також визначеними ЗУ «Про охорону НПС» та інтеграційними, зокрема нормативними, джерелами.

- механізм реалізації громадянами права на екологічну безпеку визначений в розділі 11 ЗУ «Про охорону НПС».

Право на екологічну інформацію

- ст. 50 КУ, ст. 9 ЗУ «Про охорону НПС», ст. 14 ЗУ «Про відходи», ст. 10 ЗУ «Про використання ядерної енергії», ст. 5 ЗУ «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій», Орхутська конвенція.

- екологічна інформація – це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній чи іншій матеріальній формі про стан навколишнього природного середовища чи його об’єктів та рівень їх забруднення, про біологічне різноманіття і його компоненти, в т.ч. генетично видозмінені організми та їх взаємодію з об’єктами НПС, про джерела негативного впливу на НПС, про результати надзвичайних екологічних ситуацій, про екологічну політику, програми, прогнози тощо, інформація про витрати, пов’язані із здійсненням природоохоронних засобів, дані моніторингів довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстрів та інших автоматизованих баз даних.

- Реалізація права на екологічну інформацію здійснюється громадянами в порядку, передбаченому ЗУ «Про інформацію» (ст..32,36), на підставі ЗУ «Про звернення громадян», Положення «Про Порядок надання екологічної інформації», затв. Наказом Мінприроди від 18.12.2003р.

- Громадяни відповідно до ст. 34 КУ мають право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати таку (екологічну) інформацію усно, письмово, в інший спосіб на свій вибір, а також одержувати відповідну інформацію в установленому порядку.

- Громадянам має забезпечуватись вільний доступ до інформації про стан НПС.

Право громадян на здійснення загального та спеціального природокористування

Право громадян на участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи

- п. «є» ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про охорону НПС», ст. 19 ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки», ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», реалізується в порядку, передбаченому ст.. 16 ЗУ «Про екологічну експертизу»

Право громадян на об'єднання в природоохоронні громадські формування

- можна розглядати як нормативну гарантію інших екологічних прав

- реалізація здійснюється в порядку, передб. ЗУ «Про об'єднання громадян».

Право громадян на участь в обговоренні проектів екологічно значимих рішень

- п. «б» ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про охорону НПС»

- передбачає участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів (e.g. при Міністерстві екології та природних ресурсів створено Громадську раду)

Право на одержання екологічної освіти

Право громадян на участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони НПС

Право на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на екологічну безпеку (в літературі фіксується як процесуальне право)

Право на оскарження в судовому порядку рішень, дій, бездіяльності органів державної влади, омс, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян.

3.

екологічних прав…

створення мережі загальнодержавної….

судовий захист екологічних прав та самозахист.

нормотворча форма захисту – це діяльність ВРУ щодо створення ефективного механізму реалізації еколоічгих прав.