Сисун котячий (сибірський), або опісторх

ІІ. Воша головна (Pediculus capitis

Збудники педикульозу

світло-сіра, з темними пігментованими плямами з боків черевця і грудей. Розмір самки 2,4^,0 мм, самця - 2-3 мм. Вусики відносно товсті і короткі, сегменти черевця відділені глибокими вирізками

прості очі і вусики, що є органами нюху. Ротовий апарат колючо-сисного типу, Яйце поздовжньо-овальної або грушоподібної форми, ясно-жовтого кольору, до 1 мм - гнида.

ІІІ. Транспозиція аорти і лег. артерії.

Порушення диференціації первинного стовбура призводить до транспозиція судин – вихід аорти з правого, а легеневого стовбура – з лівого шлун.

Не сумісна з життям.

IV. Трансоваріальна передача –передача збудників інфекційної або паразитарної хвороби потомству переносника через проникнення його в яйцеклітину.

a. Кліщевий поворотний тиф(кліщ селищний (Ornithodorus papillipes))

b. тайгового кліщового енцефаліту(Кліщ тайговий (І. persulcatus))

V. Шлях зараження:

• Лейшманіоз –трансмісивний;
• Стронгілоідоз –перорально, перкутанно;
• Лямбліоз –перорально;
• Демодекоз –контактний (засоби особистого користування)

VI. Біогельмінт –це паразитичний орг, що розвиваються за участю проміжних хазяїнів.

• Альвеокок (Alveococcus multilocularis)
• Ехінокок (Echinococcus granulosus)
• Неозброєний ціп'як (Taeniarhynchus saginatus
• Озброєний ціп'як (Taenia solium)
• Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum)
• Сисун котячий Opisthorchis felineus
• Сисун ланцетоподібний(Dicrocoelium lanceatum)
• Сисун легеневий, (Paragonimus Ringeri)
• Трихінела (Trichinella spiralis)
• Сисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica)
• Шистосома кров’яна Shistosoma haematobium

Геогельмінти –це паразити, що в процесі свого розвитку потребують вихід у зовнішнє середовище.

• Волосоголовець (Trichocephalus trichiurus
• Вугриця кишкова Strongyloides stercoralis
• Кривоголовець (Ancylostoma duodenale)
• Аскарида людська (Ascaris lumbricoides)

VII. Факультативно-трансмісивні захворювання –передаються від одного хазяїна до іншого, як через

переносника, так і іншими шляхами (чума ––

блохами, повітряно–крапельним шляхом; поворотний тиф – кліщ селищний, тайговий енцефаліт – кліщ тайговий)

VIII. Рикетсії Провачека висипний тифу. Розмн. поперечним бінарним поділом, Переносник - собачий кліщ, одежна воша. Внутрішньоклітинний паразит.

IX. Лярвоскопія – виявлення личинок у харкотинні.

· Сисун легеневий, (Paragonimus Ringeri)

· Аскарида людська (Ascaris lumbricoides)

· Вугриця кишкова Strongyloides stercoralis

X. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) -аскаридоз. Інв -яйце.Мігрує по кров. суд – печінка – легені – глотка, заковтується тонка кишка.

Цикл: дорослі в орг. хазяїна; 2 - запліднене яйце; 3 - інвазійне яйце; 4 - фактор передачі.

I. Медична паразитологія - це наука про біологію та

екологію паразитичних орг., їх взаємини з

господарями і оточуючим середовищем, викликані ними хвороби і заходи боротьби з ними у людини, тварин рослин.

· Медична протозоологія - розділ зоології, що вивчає одноклітинних тварин − найпростіших.

· Медична гельмінтологія - комплексна наука про паразитичних червів (гельмінтів) і гельмінтози (хвороби, спричинені ними).

· Медична арахноентомологія – наука, що вивчає паразитичних членистоногих.

II. Воша головна Pediculus humanus capitis

Збудники педикульозу

світло-сіра, з темними пігментованими плямами з боків черевця і грудей. Розмір самки 2,4^,0 мм, самця - 2-3 мм. Вусики відносно товсті і короткі, сегменти черевця відділені глибокими вирізками

прості очі і вусики, що є органами нюху. Ротовий апарат колючо-сисного типу, Яйце поздовжньо-овальної або грушоподібної форми, ясно-жовтого кольору, до 1 мм - гнида.

III.Гострик (Enterobius vermicularis) - ентеробіоз. Розвиток не прямий.

Цикл: 1 - статевозріла самка в організмі хазяїна; 2 - незріле яйце; 3 - зріле яйце; 4 – автореінвазія.

IV.Аскаридоз – перорально.

Опістрохоз – аліментарно.

Трихінельоз – аліментарно.

V. Адаптація— процес формування ознак в орг., які забезпечують його існування в умовах того, чи іншого середовища.

VI. Тетрада Фало— вроджена вада серця, що класично має 4 анатомічних компоненти: вентрикулосептальний дефект, обструкцію вивідного тракту правого шлуночка, декстрапозицію аорти та гіпертрофію правого шлуночка серця.

VII. Протозойні захворювання викликають збудники, які відносяться до типу найпростіших, або одноклітинних, тварин.

Типи:

• Амебіази – мікроскопія фекалій на наявність вегетативних форм, 8ядерних цист.
• Трипаносомози – мікроскопія мазка, і товстої каплі крові, пунктату лімфовузлів, спинномозкової рідини.
• Лейшманіози – мікроскопія мазків виразок(шкірний), червоного кісткового мозку(вісцеральний)
• Трихомонози (Урогенітальний, кишковий) виявлення вегетативних форм у нативних і пофарбованих мазках із піхви й уретри, рідше - в осаді сечі після центрифугування;

VIII.Реінвазія -повторне зараження хворого або перехворілого який-небудь паразитарною хворобою збудником тієї ж хвороби розвиток, що викликав, инвазионного процесу.

Автоінвазія – самозараження паразитичними організмами.

IX. Контактні гельмінтози - інвазії, збудники яких розвиваються у безпосередній близькості до людей і передаються через руки хворого, або предмети, що їх оточують. Ентеробіоз - Гострик (Enterobius vermicularis) Гіменолепідоз - Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana)

X. 10.Спірохети Обеймейера - Borrelia recurrentis- Ниткоподібна спіральна бактерія розміром 02-03 x10-20 мкм; Розмножуються поперечним поділом, спір не утворюють. Патогенез поворотного тифу. Воша головна(Pediculus humanus capitis), Воша одежна(Pediculus humanus humanus)

1. Приподно-осередкові хвороби.

Особливість деяких хвороб, що полягає в тому, що їх збудники, специфічні переносники і тварини, — резервуари збудника необмежено довгий час існують в природних умовах (вогнищах) незалежно від проживання людини. Людина заражається збудниками хвороб диких тварин, потрапляючи тимчасово або проживаючи постійно на території природного вогнища. Характерна межа хвороб с П. о. — наявність природних резервуарів збудників серед диких тварин (переважно гризунів) і птиць.

Трихомонада урогенітальна (Trichomonas vaginalis) існує тільки у вигляді вегетативної

форми (трофозоїт), цист не утворює. Трофо-

зоїт має грушоподібне тіло довжиною 14—30 мкм. На передньому кінці тіла знаходяться 4 вільних джгутики й ундулююча мембрана, що доходить до середини тіла. Ядро одне, знаходиться ближче до переднього кінця тіла. Цитоплазма вакуолізована. Крізь усе тіло проходить аксостиль, який виступає на задньому кінці у вигляді шпички.

Сисун котячий (сибірський), або опісторх