Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої вла­ди і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічно­го права

До підзаконних-нормативно-правових актів як джерел екологічного права України належать указ Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств і відомств, рішення місцевих державних адміністрацій та рішення органів місцевого самоврядування. До числа підзаконних правових актів як джерел екологічного права належать також закони Автономної Республіки Крим. Серед нормативно-правових актів органів виконавчої влади, які є джерелами екологічного права, особливе місце займають обов'язкові для виконання нормативні укази Президента України. Президент України має право видавати такі укази в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією України. Він здійснює екологічну політику держави через систему органів державної виконавчої влади. Широке коло питань у сфері використання й охорони природних ресурсів регламентують постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, який є центральним органом державної виконавчої влади. Кабінет Міністрів України приймає нормативно-правові акти в розвиток і на виконання Конституції і законів України та указів Президента України. Таким чином, цими актами регулюються суспільні екологічні відносини, що недостатньо врегульовані законами України та указами Президента України. Джерелами екологічного права є також нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, господарського управління і контролю (постанови, накази, інструкції й т. п.). Головне призначення цих актів — сприяти однаковому й правильному тлумаченню й застосуванню чинних нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою та Президентом, Кабінетом Міністрів України. Сформульоване завдання виконується шляхом деталізації загальних положень, що містяться в даних нормах. Нормативні акти приймаються міністерствами та іншими органами державної виконавчої влади в межах їх компетенції з власної ініціативи чи за дорученням уповноважених органів. Як правило, названі відомчі розпорядження обов'язкові лише для підприємств, установ, організацій, що входять до системи конкретного відомства, а також для їх посадових осіб. Особливе місце серед міністерств і відомств, що мають право приймати нормативні акти міжвідомчого значення, належить Міністерству екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів України) на дане міністерство покладено обов'язок реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу господарської діяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки на об’єктах усіх форм власності. Накази Мінекоресурсів з зазначених питань, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами державної виконавчої влади, місцевими органами влади і самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Такі накази Мінекоресурсів України, якщо вони мають нормативний характер, є джерелом екологічного права. ( приклади: Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р; Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993; . Про заходи щодо поліпшення екологічного стану акваторій Чорного та Азовського морів, інших водних об'єктів: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004; Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти: Указ Президента України від 9 квітня 1997; Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони Навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Міністерства охорони навколиш­нього природного середовища України від 05 липня 2004)

Нормативні акти місцевих органів самоврядування в галузі екології та співвідношення їх змісту із законодавчими і нормативно-правовими актами центральних органів влади й управління.

Органи місцевого самоврядування і місцеві органи виконавчої влади, згідно із Законом України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні»⁴, приймають нормативно-правові рішення і розпорядження, які не повинні суперечити Консти­туції України (ст. 144) та чинному екологічному законодавству і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами на підпорядкованій цим органам території. Правова природа цих актів зумовлена їх правовим статусом, визна­ченим Конституцією України та спеціальними законами. Згідно із За­коном України «Про місцеві державні адміністрації» (1999) державні адміністрації областей, районів, міст Києва та Севастополя, а також районів у цих містах приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення. Такі ж за назвою акти відповідно до Закону «Про місцеве са­моврядування в Україні» (1997) приймають сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, а також виконавчі комітети сільських, міських і районних у містах рад. Актами місцевих державних адміністрацій та органів місцевого са­моврядування вирішуються питання місцевого життя, в тому числі екологічного характеру. Ними, зокрема, затверджуються місцеві про­грами охорони навколишнього природного середовища, передбача­ються заходи екологічного характеру в процесі забудови і благоуст­рою, забезпечення санітарного благополуччя, утилізації та переробки відходів тощо. Нормативні рішення є обов'язковими для виконання в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.( Наприклад: У 2011 році відповідно до розпоряджень Миколаївського міського голови від 10.06.11 № 281р “Про створення робочої групи для вивчення питання внесення змін та доповнень до Концепції екологічного розвитку м. Миколаєва в ХХІ столітті”, від 23.06.11 № 303р “Про внесення доповнень до розпорядження міського голови від 10.06.11 № 281р” було створено робочу групу для вивчення питання щодо внесення змін та доповнень до Концепції екологічного розвитку м. Миколаєва в ХХІ столітті; Рішення міської ради «Про встановлення меж скверу “Комсомольський» 13.06.03; Про затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж скверу «Потьомкінський»- території рекреаційного призначення» від 12.11.09)