Екологічна експертиза, її види та завдання

Екологічна експертиза (ст. 1 Закону «Про екологічну експертизу) — це вид науково-прак­тичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрун­тується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єк­тів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійсню­ваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використан­ня і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Мета екологічної експертизи (ст.4 ЗУ «Про екологічну експертизу») - запобігання негативному впливу виробничо-гос­подарської діяльності на стан навколишнього природного се­редовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологіч­ної безпеки господарської діяльності та екологічних ситуацій на окремих об'єктах і територіях.

Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Основне завдання цієї діяльності - не допустити, попередити можли­вий негативний вплив на довкілля, хоча.

Основними завданнями екологічної експертизи є (ст.5):

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) підготовка об’єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Види експертизи

За суб'єктамипроведення екологічної експертизи можна розрізняти: державну, громадську, інші види (наукову, міжна­родну).

ЗУ «Про екологічну експертизу» в ст. 12 нази­ває їх формами екологічної експертизи.

Державна екологічна експертизаорганізується і проводить­ся еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими уста­новами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони довкілля, його органів на місцях із залу­ченням інших органів державної виконавчої влади. До проведен­ня державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підпри­ємств, а також експерти міжнародних організацій.Її висновки носять імперативний (обов'язковий до виконання) характер.

Громадська екологічна експертизаздійснюється з ініціати­ви громадських організацій (як правило, шляхом укладення до­говорів з науково-експертними установами) і має рекомендацій­ний характер.

За об'єктамиекспертизи розрізняються:

— екологічна експертиза передпланових, передпроектних та проектних матеріалів по об'єктах і заходах, що підлягають реа­лізації на території України, а саме: проекти законодавчих та ін­ших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні мате­ріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Детальний пере­лік об'єктів державної екологічної експертизи закріплений в ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу»;

— екологічна експертиза екологічних ситуацій, що склали­ся на діючих об'єктах і комплексах, які мають значний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Екологічна експертиза таких об'єктів від­повідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про екологічну експер­тизу» здійснюється за рішенням КМУ, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та їх виконавчих органів.

За необхідністю проведенняекспертизи розрізняються:

— обов'язкова, яка відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» проводиться щодо видів діяльно­сті та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою КМУ від 27.07.1995 р. (це, наприклад, атомна енер­гетика, видобування нафти, автозаправочні станції, хімічна про­мисловість тощо);

— ініціативна, тобто експертиза інших об'єктів, яка може здійснюватись за ініціативою самих замовників або за рішенням КМУ, Ради міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих органів.

За часом і процедуроюрозгляду розрізняються:

— первиннаекологічна експертиза, що здійснюється в за­гальному порядку;

— вторинна (додаткова), яка може призначатись у випадку оскарження висновків первинної екологічної експертизи за рі­шенням відповідних рад, органів державної екологічної експер­тизи, інших органів, що приймали рішення про проведення еко­логічної експертизи (ст. 44 Закону).