Екологічні проблеми атомних електростанцій
Проблеми атомної енергетики обумовлені насамперед надійністю роботи енергоблока. Ймовірні оцінки ризику руйнування блока АЕС, що могло б призвести до радіоактивних виділень у легко водних реакторах західного типу, були проведені 1975 р. ядерною контрольною комісією США,
Атомна енергетика та виробництво ядерної зброї – два основні джерела радіаційного забруднення. Вони ведуть до утворення сотень радіоактивних елементів, що починають забруднювати харчові ланцюги.
Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів. Кожен реактор виробляє тисячі тонн таких відходів, деякі з них лишаються небезпечними впродовж 500 тис. Років. Кожна АЕС рано чи пізно сама перетворюється на радіоактивні відходи. Після цього її треба демонтувати і складові заховати, або ж поховати весь комплекс під тонами землі та бетону.
Через існування великої кількості штучних та природних джерел іонізуючого випромінювання та в результаті Чорнобильської катастрофи в Україні склалася дуже тяжка радіоекологічна ситуація , яка обумовлює необхідність створити системи заходів радіаційного захисту насилля та навколишнього середовища. Засадні обґрунтування економічних і екологічних переваг АЕС базувались па таких твердженнях:
1. Ресурси урану для атомної енергетики дорівнюють ресурсам вугілля, нафти й газу разом узятим.
2. АЕС економлять дефіцитне органічне паливо (нафту і газ).
3. АЕС не споживають кисню і майже не викидають шкідливих газів і твердих продуктів.
4. За збільшення потужності всіх діючих електростанцій, навіть у кількадесят разів, глобальне радіоактивне забруднення становитиме не більше 1% від рівня природної радіації на планеті.
5. Атомна енергетика ліквідує прірву між багатими й бідними державами, зменшить загрозу насильницького перерозподілу світових ресурсів.
Такі оцінки були дуже популярні до 26 квітня 1986 р., коли в Україні сталася катастрофа — вибухнув атомний реактор РБМК-1000 Чорнобильської АЕС. Цс була перша й донині єдина аварія такого великого масішабу. За оцінками закордонних фахівців па ліквідацію наслідків катастрофи необхідні витрати в розмірі понад 150 млрд доларів США.
Усіма державами світу було переглянуто й суттєво скорочено програми дальшої будови АЕС.
За прискіпливішого аналізу деяких фахівців з'ясувалося, що капіталовкладення на одиницю потужності АЕС майже в два рази більші, ніж у тепловій станції, витрати води більші у 2 — 3 рази, викиди радіоактивних нуклідів навіть тих АЕС, що нормально працюють, за добу становлять близько 300 Сі.
Нині багато які країни вирішили не форсувати розбудову атомної енергетики до того часу, доки не буде винайдено нових, безпечніших методів вилучення енергії з атома. Відтак перед людством постала актуальна проблема — розглянути альтернативні тепловій і атомній енергетиці джерела.
Зараз вже піхто не заперечуватиме, що поборники гіперболізованої ядерної енергетики в другій половині XX ст. сприяли занепаду вугледобувної галузі в Україні і фактично загальмували процес удосконалення теплових електростанцій (ТЕС).
З екологічного боку широкомасштабна розбудова гірничорудного комплексу уранових і цирконійових руд в Україні загрожує радіаційним забрудненням її території: на І І добутого урану припадає до 100 000 ( відходів, так званих хвостів, які потребують спеціального захоронення. За видобутку вугілля пуста порода на 1 І становить близько З І, а шлак від спалювання вугілля використовують у різних галузях промисловості (будівництво, виробництво цементу та ін.).
Атомна енергетика настільки згубно впливає на біосферу, а аварі на АЕС, якої не можливо уникнути на 100%, настільки небезпечна для людства, що відстоювати цей метод отримання енергії не лише не припустимо, а й аморально.
Паливний енергетичний цикл АЕС передбачає добування уранової руди переробки цієї сировини на ядерне паливо, використання палива в ядерних реакторах, обробку і захоронення радіоактивних відходів. Усі складові цього циклу супроводжуються надзвичайно небезпечним забрудненням навколишнього середовища. Кількість радіоактивних відходів зростає на стадії збагачення уранової руди, з якої виготовляють спеціальні тепловиділяючі елементи, які надходять на діючу АЕС.
Радіація має таку особливість: все, що стикається з радіоактивним матеріалом, саме стає радіоактивним. радіоактивні речовини потрібно десь захоронити на багато років, але надійних методів зберігання не існує.