Вимірювання атмосферних опадів та характеристик снігового покриву
Атмосферні опади – це вода в рідкому або твердому стані, що випадає з атмосфери на земну поверхню.
Кількість опадів, що випали, вимірюють товщиною шару води у міліметрах (мм), який утворювався б на поверхні землі, якби опади не стікали, не випаровувались і не просочувались у грунт.
Шар опадів висотою 1мм відповідає 1л/м2, або 10т/га.
Основними умовами утворення атмосферних опадів є:
· наявність водяної пари в атмосфері;
· наявність ядер конденсації (тверді та рідкі мікроскопічні частинки в атмосфері);
· пониження температури повітря до точки роси;
· коагуляція капельок.
Інтенсивністю атмосферних опадів (І) називається кількість опадів у міліметрах, що випала за одиницю часу, тобто
І = r/t , (1)
де І – інтенсивність опадів, мм/хв; r – кількість опадів, мм; t – час, хв.
За інтенсивністю опади поділяють на слабкі, помірні та сильні (зливи); за фазовим станом вони бувають тверді, рідкі та змішані, а за характером випадання – зливові, облогові та мрячні.
Прилади для вимірювання кількості атмосферних опадів
ОпадомірТретякова (рис. 22)– для вимірювання рідких і твердих опадів, які випали за деякий проміжок часу. Прилад стаціонарний, застосовується на гідрометеостанціях та метеопостах. Складається він з оцинкованого циліндричного відра (1) висотою 40см та приймальної поверхні площею 200см2. Усередині відра запаяна діафрагма, частина якої - зйомна лійка, яка запобігає випаровуванню опадів у літній період (взимку її знімають). Опади виливають з відра через зливник, який закривається ковпачком, до вимірювального стакана (2), що входить до комплекту. Ціна поділки вимірювального стакана складає 0,1мм. Відро встановлюють так, щоб його приймальна поверхня знаходилась на висоті 2м від поверхні землі. Навколо відра розміщені 16 вітрозахисних планок (3), які послаблюють швидкість вітру над поверхнею відра й захищають опади від видування. Вимірювання опадів проводять 4 рази на добу. Коли випадають тверді опади (град, крупа, сніг), відро з ними заносять до приміщення і вимірюють опади після повного їх відтавання. Для того, щоб спостереження велись безперервно, до комплекту приладу входять два відра, одне з яких знімають, а інше встановлюють.
Дощомір польовий (Давітая) (рис. 23)– для вимірювання рідких опадів. Це скляна мензурка з поділками, верхня частина якої розширена і в неї вмонтовано лійку для запобігання випаровуванню води. Площа поперечного перерізу приймальної частини становить 30см2, ціна поділки – 1мм, а висота мензурки – 30см.
 |  |
| Рис.22. Опадомір Третякова. | Рис.23. Дощомір польовий (Давітая). |
Дощомір грунтовий (рис. 24) – для вимірювання рідких опадів майже на рівні ґрунту. Він складається із дощомірного відра (1) і гнізда (2) для його встановлення. Дощомірне відро відрізняється від відра опадоміра тим, що має приймальну поверхню 500см2 і конусоподібну діафрагму (3) з отворами біля вершини. Із зовнішньої сторони відра, нижче діафрагми, є носик (4) для зливу опадів, що випали. Ґрунтовий дощомір встановлюють на відкритій ділянці так, щоб верхній край гнізда (2) виступав над ґрунтом на 5см.
Рис.24. Дощомір грунтовий.
Плювіограф(рис. 25) – для визначення інтенсивності та безперервної реєстрації дощу.
 Рис.25. Плювіограф. | Він складається з приймальної частини (1) площею поперечного перерізу 500 см2. Вода з приймальної частини, через систему трубок надходить у поплавкову камеру (2) і підіймає поплавок із стержнем (3), на якому закріплено стрілку з пером (4), що прокреслює лінію опадів на паперовій стрічці барабана з годинниковим механізмом (5). Прилад встановлюють горизонтально на відкритій ділянці на спеціальному стовпі |
так, щоб його верхня частина була на висоті 2м від поверхні ґрунту.
У холодну пору року плювіограф не використовують, оскільки вода у сосуді може замерзнути і пошкодити прилад.
Узимку опади випадають здебільшого у вигляді снігу і внаслідок цього формується сніговий покрив. Під час снігомірних зйомок визначається висота і щільність снігового покриву, запаси води в ньому, наявність і товщина льодової кірки, ступінь покриття ґрунту снігом, характер залягання снігового покриву.
У польових умовах щільність і залягання снігового покриву визначаються за допомогою вагового снігоміра.
| Ваговийснігомір склада-ється з металевого циліндра (1) і вагів (2). Циліндр, висотою 60см і площею поперечного перерізу 50см2, має на одному кінці товсте кільце із загостреним краєм у вигляді пилки (3), а на другому – кришку (4), яка закриває його. З боку циліндра нанесено шкалу (5) із сантиметровими поділками для визначення висоти снігового покриву. | .  Рис.26. Ваговий снігомір |
На циліндрі вільно переміщується кільце з дужкою, за яку циліндр підвішують до ваг. Ціна поділки ваг – 5 грам. За допомогою вагового снігоміра визначають не тільки щільність снігу, а й запаси води в ньому (мм). Висоту снігового покриву в польових умовах вимірюють снігомірними рейками.
За шкалою ваг снігоміра визначають масу снігу (т) в грамах, при заглибленні циліндра – висоту снігового покриву (h) у сантиметрах і об’єм снігу (V) у кубічних сантиметрах (см3).
Щільність снігу обчислюється за формулою
(г/см3), (2)
де (5n) – маса снігу, г; (50h) – об’єм снігу, см3; п – число поділок на вагах снігоміра (ціна поділки – 5г); h – висота снігового покриву, см; d – щільність снігу, г/см3.
Знаючи щільність снігу і його висоту, легко обчислити запаси води Z (мм) за такою формулою:
Z = 10×d×h (мм). (3)
Запаси води можна виразити в кубічних метрах, або тоннах на 1 гектар
W = 10×Z = 100×d×h (м3/га, або т/га). (4)
Дані спостережень за сніговим покривом широко використовуються в практиці сільського і лісового господарства для оцінки перезимівлі культур і розрахунків вологозабезпечення. При висоті снігового покриву на території України 30см і більше посіви озимих не вимерзають навіть за досить сильних морозів.
Завдання для виконання в лабораторії
Завдання 1. Виміряти кількість опадів.
Прилади та устаткування: опадомір, опадомірний стакан, дощомір.
Порядок виконання
1. Вивчити будову опадоміра і дощоміра та методику ведення спостережень за допомогою цих приладів.
2. У зв’язку з тим, що завдання виконують у лабораторних умовах, для практики слід узяти дощомірне відро і налити в нього 1-2 склянки води, а потім виміряти ці “опади”.
3. Вимірювання кількості умовних опадів зробити у такій послідовності:
а) поставити вимірювальний стакан (мензурку) на рівну горизонтальну поверхню так, щоб поділки було добре видно;
б) зняти ковпачок з носика дощомірного відра для зливання опадів і обережно вилити воду у вимірювальний стакан;
в) зробити відлік кількості води (“опадів”) у стакані за нижньою частиною увігнутого меніска;
г) перевести поділки стакана (відлік) у міліметри шару води. Для цього кількість відлічених поділок на склянці треба зменшити у 10 разів. Наприклад, якщо відлік буде 42, кількість опадів становитиме 4,2мм.
Якщо опадів буде більше, ніж поділок на стакані, вимірювання слід проводити за кілька прийомів, наливаючи кожний раз трохи менше води, ніж поділок у стакані.
4. Виміряти кількість опадів, користуючись дощоміром. Для цього наливають довільну кількість води у дощомір, ставлять його на горизонтальну поверхню і роблять відлік кількості води (“опадів”). Відлік дорівнює кількості опадів у міліметрах.
5. Результати вимірювань атмосферних опадів і розрахунки записати у таблицю за такою формою:
| Прилад | Кількість поділок на стакані | Кількість опадів | ||
| мм | л/м2 | т/га | ||
| Опадомір | ||||
| Дощомір |
Примітка. 1мм = 1л/м2 = 10т/га (м3/га).
Завдання 2. Визначити висоту і щільність снігу та запаси води в ньому.
Прилади та устаткування: ваговий снігомір.
Порядок виконання
1. Після встановлення стійкого снігового покриву недалеко від навчального корпусу вибрати невеликий майданчик для проведення вимірювання характеристик снігового покриву.
2. Визначити щільність снігу (d). При висоті снігового покриву не менше 5см зробити це так:
а) винести снігомір з приміщення за 30хв до вимірювання, щоб він мав температуру зовнішнього середовища. У такому разі сніг не буде прилипати до стінок циліндра;
б) перевірити рівновагу ваг з підвішеним до них порожнім циліндром. Якщо показання ваг не співпадає з нульовою поділкою, його записують і приймають за нульовий;
в) після перевірки снігоміра його заглиблюють загостреним кінцем у сніг до поверхні ґрунту. Потім роблять відлік висоти снігового покриву за шкалою, нанесеною на циліндрі, з точністю до 1см (h), відгрібають лопаткою сніг з одного боку циліндра і підводять її під нього. Піднімають циліндр разом з лопаткою, перевертають, очищують зовні від снігу і зважують;
г) роблять відлік по лінійці ваг (за тією поділкою, яка співпадала з рейкою на скошеному прорізу движка). Після цього циліндр звільняють від снігу. Кожна поділка лінійки (n) відповідає масі проби 5г;
д) визначають щільність снігу за формулою (2). Спочатку обчислюють з точністю до тисячних, а потім добуту величину заокруглюють до сотих. Таких вимірів слід зробити кілька (мінімум 3) і визначити середню величину щільності снігу.
3. Визначити запаси води в снігу Z (товщину шару води, який утвориться після танення снігу) за формулою (3). Ці запаси (в мм) відповідають кількості поділок на вагах при зважуванні проби снігу. Якщо відомий запас води в снігу в міліметрах, легко визначити й запас у тоннах на гектар (формула 4).
4. Результати вимірювання записати в таблицю за такою формою:
| Проба снігу | Висота снігового покриву (h), см | Кількість поділок на вагах (n) | Щільність снігу, г/см3 (d) | Запаси води | |
| мм (Z) | т/га (W) | ||||
| Середнє |
Завдання для самостійної роботи
1. Визначити інтенсивність атмосферних опадів за такими даними:
| Умова | В а р і а н т | |||||||||
| r, мм | ||||||||||
| t, год | 0,4 | 0,2 | 1,6 | 0,9 | 1,1 | 0,7 | 1,0 | 0,8 | 1,3 | 0,5 |
2. Розрахувати щільність снігу і запаси вологи в ньому, використовуючи дані, отримані за допомогою вагового снігоміра (в мм і т/га):
| Умова | В а р і а н т | |||||||||
| m, г | ||||||||||
| h, см |
Питання для самоконтролю
1. Основні умови утворення атмосферних опадів.
2. Одиниці вимірювання кількості атмосферних опадів.
3. Що таке інтенсивність атмосферних опадів?
4. Якими приладами вимірюють кількість твердих опадів?
5. Як визначають характеристики снігового покриву в польових умовах?
Лабораторна робота №7
ПРОГНОЗ ЗАМОРОЗКІВ
Заморозком називається зниження температури в приземному шарі повітря та на поверхні ґрунту до 0ºС і нижче при плюсових середньодобових температурах протягом вегетаційного періоду. Небезпечними є лише пізні весняні і ранні осінні заморозки, які збігаються з періодом вегетації рослин.
За часом виникнення заморозки бувають весняні, літні й осінні, а за тривалістю – тривалі (понад 12 годин), середньотривалі (5–12 годин) і короткочасні (менше 5 годин). Виділяють слабкі заморозки (температура повітря не опускається нижче –2ºС), середні ( –5ºС ≤ t ≤ –2ºС) та сильні (температура повітря нижче –5ºС).
За причинами виникнення розрізняють три типи заморозків: радіаційні (внаслідок нічного випромінювання тепла земною поверхнею), адвективні (викликані приходом холодних повітряних мас ) та адвективно-радіаційні (змішані).
Для своєчасного та успішного запобігання негативної дії заморозків необхідно завчасно їх передбачити.
Існують різні методи завбачення заморозків. Найпоширенішим та простим є спосіб Михалевського, що ґрунтується на показах термометрів станційного психрометра і визначенні хмарності неба.
Імовірність та інтенсивність заморозку обчислюють за такими формулами:
M = [t' – (t – t') C] ± АN (для заморозку в повітрі)
М1 = [t' – (t – t') 2С] ± АN (для заморозку на поверхні грунту)
де М – мінімальна температура повітря, яка прогнозується;
t – температура повітря за сухим термометром стайційного психрометра о 13 год;
t' – температура випаровування води, взята за змоченим термометром станційного психрометра о 13 год;
С – коефіцієнт, що залежить від відносної вологості повітря (за додатком 9); для його знаходження слід спочатку визначити відносну вологість повітря (див. лаб. роб. №4);
АN – поправка на хмарність (хмарність визначають у балах о 21 год). Якщо хмарність 4–7 балів, то АN = 0, коли менша ніж 4 бали, то АN = –2 °С, а при хмарності, вищій за 7 балів – АN = +2°С.
Заморозок
· очікується, якщо М та М1 нижче –2°С;
· імовірний, якщо М та М1 складає –2 … +2°С;
· не очікується, якщо М та М1 вище +2°С
Завдання: Обчислити імовірність заморозку на поверхні грунту і в повітрі за методом Михалевського, використавши дані
| Умова | В а р і а н т | |||||||||
| t, °С | 12,2 | 14,5 | 9,9 | 10,6 | 15,4 | 13,8 | 18,6 | 7,4 | 4,5 | 11,9 |
| t', °С | 10,6 | 12,5 | 6,6 | 5,4 | 9,9 | 6,3 | 11,7 | 5,4 | 1,8 | 8,7 |
| N, бали | ||||||||||
| Р, гПа | 1000 (для всіх варіантів) | |||||||||
| А | 0,0008 (для всіх варіантів) |
Питання для самоконтролю
1. Що таке заморозок?
2. Типи заморозків за причинами виникнення.
3. Які дані необхідні для завбачення заморозків способом Михалевського?
Тестова перевірка знань
| Види сонячної радіації: 1. Пряма, розсіяна; 2. Сумарна, відбита; 3. Інтенсивна радіація; 4. Радіація поглинута Землею; 5. Радіація поглинута Землею та атмосферою. | Для вимірювання температури орного шару ґрунту (до 20 см) в теплий період року використовуються термометри: 1. Колінчасті; 2. Термометр – щуп 3. Витяжні; 4. Мінімально-максимальний; 5. Електричний термометр. |
| Вкажіть правильне визначення “пружності водяної пари” 1. Це величина, яка показує вміст водяної пари в певному об’ємі; 2. Це величина, яка показує вміст водяної пари при високому тиску; 3. Це величина, яка показує вміст водяної пари при низькому тиску; 4. Це тиск водяної пари, яка перебуває в повітрі; 5. Це величина, яка показує вміст водяної пари в добовому ході. | Правильне визначення “альбедо” 1. Це відношення сумарної радіації до інтенсивності відбитої; 2. Це відношення інтенсивності відбитої радіації до сумарної; 3. Це різниця між сумарною радіацією і відбитою; 4. Це сума прямої радіації і відбитої; 5. Це сума прямої радіації та розсіяної. |
| Дайте правильне визначення “атмосферного тиску” 1. Це тиск (або вага. повітряного стовпа, який протягається від поверхні землі до верхньої межі атмосфери на одиницю площі (см2, м2); 2. Це тиск повітряного стовпа нижньої частини атмосфери на одиницю площі (см2, м2); 3. Це тиск повітряного стовпа, який не має меж на одиницю площі; 4. Це тиск повітряного стовпа в якому міститься найбільша кількість азоту, кисню на одиницю площі (см2, м2); 5. Це тиск повітряного стовпа в якому міститься найбільша частина водяної пари та ядер конденсації на одиницю площі (см2, м2). | Дайте правильне визначення амплітуди температурних коливань 1. Це різниця між максимальним і мінімальним значенням температури ґрунту в добовому та річному ході; 2. Це різниця температури між верхнім і нижнім активним шаром ґрунту; 3. Це різниця між середнім і мінімальним значенням температури ґрунту; 4. Це різниця між оптимальним і мінімальним значенням температури ґрунту в добовому та річному ході; 5. Це різниця між максимальним і оптимальним значенням температури ґрунту. |
| Як встановлюють максимальний термометр на поверхні ґрунту та в психрометричній будці? 1. Кладуть так, щоб резервуар був трохи нижче, ніж протилежний кінець; 2. Кладуть горизонтально; 3. Кладуть так, щоб резервуар був вище, а протилежний кінець – нижче; 4. Кладуть вертикально резервуаром вниз; 5. Кладуть вертикально резервуаром вгору. | Як готують до роботи мінімальний термометр? 1. Струшують, повертаючи резервуар вниз; 2. Тримають горизонтально; 3. Перевертають вертикально резервуаром вгору, щоб штифтик підійшов до меніска спирту; 4. Струшують до показань строкового термометра; 5. Струшують до показань нульової температури. |
| Що вимірюють сухим психрометричним термометром? 1. Температуру випаровування води; 2. Вологість повітря; 3. Температуру повітря в строк спостере-ження; 4. Максимальну температуру повітря; 5. Мінімальну температуру повітря. | Що таке точка роси? 1. Максимальне насичення повітря водяною парою; 2. Максимальний тиск водяної пари. 3. Температура, при якій водяна пара при незмінному тиску досягає повного (максимального) насичення; 4. Кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1м3; 5. Тиск водяної пари. |
| Умови, потрібні для конденсації водяної пари в атмосфері 1. Підвищення температури, адвективні потоки. 2..Наявність достатньої кількості в атмосфері кисню. 3. Наявність достатньої кількості в атмосфері азоту. 4. Зниження температури повітря нижче точки роси. 5. Наявність ядер конденсації. | Типи опадів за характером їх випадання: 1. Опади, які випали в теплу пору року. 2. Опади, які випадають під час вегетації рослин і промочують грунти на значну глибину. 3. Опади, які випадають в літній період і найбільш повно використовуються рослинами. 4. Облогові, мрячні, зливові. 5. Опади, які випадають в області циклону. |
| Яка основна причина виникнення вітру? 1. Різна вологість повітря над підстилаючою поверхнею; 2. Різна температура повітря над підстилаючою поверхнею; 3. Різниця атмосферного тиску над підстилаючою поверхнею, спричинена неоднаковим її нагріванням; 4. Різна хмарність над підстилаючою поверхнею; 5. Різна інтенсивність сонячної радіації. | Для чого служить барометр-анероїд? 1. Для вимірювання атмосферного тиску в момент спостереження; 2. Для визначення (реєстрації) атмосферного тиску на протязі доби; 3. Для реєстрації атмосферного тиску на протязі тижня; 4. Для вимірювання атмосферного тиску на протязі трьох годин; 5. Для вимірювання атмосферного тиску на протязі місяця. |
| Дайте правильне визначення “атмосферного тиску” 1. Це тиск (або вага. повітряного стовпа, який протягається від поверхні землі до верхньої межі атмосфери на одиницю площі (см2, м2); 2. Це тиск повітряного стовпа нижньої частини атмосфери на одиницю площі (см2, м2); 3. Це тиск повітряного стовпа, який не має меж на одиницю площі; 4. Це тиск повітряного стовпа в якому міститься найбільша кількість азоту, кисню на одиницю площі (см2, м2); 5. Це тиск повітряного стовпа в якому міститься найбільша частина водяної пари і ядер конденсації на одиницю площі. | Що називається заморозками 1. Це короткочасні зниження температури приземного шару повітря і поверхні ґрунту до 00С і нижче в теплу пору року під час вегетації сільськогосподарських культур 2. Це зниження температури до 00С і нижче в другій половині дня 3. Це зниження температури до 00С і нижче в зимовий період 4. Це зниження температури до низьких плюсових значень 5. Це зниження температури до низьких плюсових значень навесні та восени |
Список літератури
1. Павловський В.Б. та інші. Агрометеорологія. – К.: Вища школа; 1994.
2. Косарев В.П., Таранков В.И. Лесная метеорология. – М.: Экология, 1991.
3. Павлова М.Д. Практикум по агрометеорологии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984.
4. Михайленко М.М. Практикум з агрометеорології. - К.: УСГА, 1979.
5. Цупенко Н.Ф. Справочник по агрометеорологии. – К.: Урожай, 1990.
Д о д а т к и
1. Шкалові поправки DН до гальванометра ГСА-1
| Поділки шкали | ||||||||
| Поправки | 0,0 | 0,2 | 0,3 | 0,5 | 0,6 | 0,2 | 0,0 | -0,7 |
2. Таблиця значень синусів для різних кутів
| h0 | 0º | 10º | 20º | 30º | 40º | 50º | 60º | 70º | 80º | 90º |
| sin h0 | 0,00 | 0,17 | 0,34 | 0,50 | 0,64 | 0,77 | 0,87 | 0,94 | 0,98 | 1,00 |
3. Поправки для термометрів
| Інтервал температур | Т е р м о м е т р и | |||||||
| сухий | змоче-ний | мініма-льний | макси-мальний | стро-ковий | колін-частий 5см | колін-частий 10см | щуп | |
| 00 – 10,0 | 0,0 | 0,1 | 0,0 | -0,1 | 0,0 | -0,2 | -0,1 | 0,2 |
| 10,1 – 15,0 | 0,1 | 0,2 | -0,1 | -0,2 | -0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| 15,1 – 20,0 | 0,2 | 0,1 | -0,2 | -0,1 | -0,2 | 0,2 | -0,1 | 0,1 |
| 20,1 – 30,0 | 0,3 | 0,0 | -0,3 | 0,2 | -0,3 | 0,4 | 0,0 |
4.Середньомісячні температури повітря
| Назва станції | Місяці року | |||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VI | VII | VIII | IX | X | ХІ | ХІІ | |
| Ужгород | -2.9 | -1.4 | 4.3 | 10.0 | 15.4 | 17.9 | 19.9 | 19.0 | 15.1 | 10.1 | 4.3 | -2.0 |
| Львів | -3.8 | -2.8 | 1.8 | 7.9 | 13.8 | 16.6 | 18.3 | 17.5 | 13.6 | 8.8 | 2.7 | -1.4 |
| Луцьк | -5.0 | -3.6 | 0.4 | 7.0 | 14.0 | 16.5 | 18.4 | 17.0 | 13.2 | 7.5 | 1.7 | -2.6 |
| І-Франківськ | -4.7 | -3.5 | 1.6 | 7.7 | 14.0 | 16.9 | 18.3 | 17.4 | 13.1 | 8.1 | 2.1 | -2.5 |
| Тернопіль | -5.5 | 14.4 | 0.3 | 6.9 | 13.7 | 16.6 | 18.3 | 17.2 | 12.0 | 7.5 | 1.5 | -3.0 |
| Житомир | -5.6 | -4.9 | -0.3 | 6.8 | 14.4 | 16.8 | 18.7 | 17.4 | 13.0 | 7.4 | 1.3 | -3.4 |
| Вінниця | -5.7 | -4.8 | 0.2 | 7.1 | 14.1 | 16.8 | 18.8 | 17.6 | 13.3 | 7.9 | 1.5 | -3.2 |
| Одеса | -2.8 | -2.3 | 2.0 | 8.0 | 15.0 | 19.2 | 22.1 | 21.4 | 16.7 | 11.5 | 4.9 | 0.0 |
| Київ | -5.9 | -5.3 | -0.5 | 7.1 | 14.7 | 17.4 | 19.3 | 18.2 | 13.6 | 7.7 | 1.1 | -3.7 |
| Чернігів | -6.5 | -6.4 | -1.5 | 6.5 | 14.3 | 17.2 | 19.2 | 17.8 | 12.8 | 6.8 | 0.5 | -4.2 |
| Кіровоград | -5.5 | -4.9 | -0.4 | 7.9 | 15.2 | 18.3 | 20.9 | 19.7 | 14.5 | 8.6 | 1.9 | -3.2 |
| Миколаїв | -3.4 | -2.7 | 2.4 | 9.4 | 16.6 | 20.4 | 23.3 | 22.4 | 17.2 | 11.8 | 4.1 | -1.0 |
| Полтава | -7.1 | -6.6 | -1.2 | 7.1 | 14.9 | 17.9 | 20.4 | 19.3 | 14.2 | 7.6 | 0.5 | -4.8 |
| Суми | -7.8 | -7.6 | -2.3 | 6.2 | 14.4 | 17.4 | 19.6 | 18.2 | 13.0 | 6.6 | -0.1 | -5.6 |
| Херсон | -3.3 | -2.8 | 2.4 | 9.2 | 16.2 | 20.0 | 22.8 | 22.0 | 16.8 | 10.9 | 3.9 | -1.0 |
| Дніпропетров. | -5.7 | -5.1 | 0.5 | 8.5 | 16.2 | 19.3 | 22.2 | 21.0 | 15.6 | 9.1 | 1.9 | -3.3 |
| Запоріжжя | -5.3 | -4.9 | 0.8 | 8.5 | 16.0 | 19.4 | 22.6 | 21.2 | 15.6 | 9.2 | 2.1 | -3.0 |
| Харків | -7.4 | -7.0 | -1.6 | 7.1 | 15.0 | 18.1 | 20.3 | 18.9 | 13.5 | 7.9 | 0.4 | -5.2 |
| Донецьк | -6.4 | -5.8 | -0.6 | 8.3 | 16.0 | 19.2 | 22.0 | 20.7 | 15.7 | 8.6 | 1.2 | -3.7 |
| Луганськ | -6.8 | -6.3 | -0.3 | 8.4 | 15.9 | 19.3 | 22.0 | 20.7 | 14.7 | 8.3 | 1.3 | -4.0 |
| Сімферопіль | -1.7 | -0.2 | 5.8 | 10.9 | 16.1 | 19.8 | 21.6 | 20.0 | 15.7 | 10.2 | 5.0 | 1.2 |
| Ялта | 3.8 | 3.5 | 6.1 | 10.4 | 16.0 | 20.4 | 23.9 | 23.7 | 19.0 | 14.2 | 9.1 | 6.0 |
| Рівне | -5.3 | -4.8 | -0.9 | 7.5 | 13.3 | 17.2 | 18.4 | 17.6 | 13.4 | 7.1 | 2.1 | -2.6 |
| Черкаси | -5.9 | -4.8 | -0.3 | 7.5 | 14.4 | 17.6 | 19.5 | 18.7 | 13.9 | 7.7 | 1.5 | -3.1 |
5. Максимальна пружність водяної пари Е (гПа), залежно від температури повітря
| t,0С | Десяті градусів | |||||||||
| -9 | 3,1 | 3,1 | 3,0 | 3,0 | 3,0 | 3,0 | 3,0 | 2,9 | 2,9 | 2,9 |
| -8 | 3,3 | 3,3 | 3,3 | 3,32 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,1 | 3,1 |
| -7 | 3,6 | 32,6 | 3,6 | 3,5 | 3,5 | 3,5 | 3,4 | 3,4 | 3,4 | 3,4 |
| -6 | 3,9 | 3,9 | 3,8 | 3,8 | 3,8 | 3,8 | 3,7 | 3,7 | 3,7 | 3,6 |
| -5 | 4,2 | 4,2 | 4,2 | 4,1 | 4,1 | 4,1 | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 3,9 |
| -4 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 4,4 | 4,4 | 4,4 | 4,3 | 4,3 | 4,3 | 4,2 |
| -3 | 4,9 | 4,9 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | 4,7 | 4,7 | 4,6 | 4,6 | 4,6 |
| -2 | 5,3 | 5,2 | 5,2 | 5,2 | 5,1 | 5,1 | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 4,9 |
| -1 | 5,7 | 5,6 | 5,6 | 5,6 | 5,5 | 5,5 | 5,4 | 5,4 | 5,4 | 5,3 |
| -0 | 6,1 | 6,1 | 6,0 | 6,0 | 5,9 | 5,9 | 5,8 | 5,8 | 5,8 | 5,7 |
| 6,1 | 6,2 | 6,2 | 6,2 | 6,3 | 6,3 | 6,4 | 6,5 | 6,5 | 6,5 | |
| 6,6 | 6,6 | 6,7 | 6,7 | 6,8 | 6,8 | 6,9 | 6,9 | 7,0 | 7,0 | |
| 7,0 | 17,1 | 7,2 | 7,2 | 7,3 | 7,3 | 7,4 | 7,4 | 7,5 | 7,5 | |
| 7,6 | 7,6 | 7,7 | 7,7 | 7,8 | 7,8 | 7,8 | 7,9 | 8,0 | 8,1 | |
| 8,1 | 8,2 | 8,2 | 8,3 | 8,4 | 8,4 | 8,5 | 8,5 | 8,6 | 8,7 | |
| 8,7 | 8,8 | 8,8 | 8,9 | 9,0 | 9,0 | 9,1 | 9,2 | 9,2 | 9,3 | |
| 9,4 | 9,4 | 9,5 | 9,5 | 9,6 | 9,7 | 9,7 | 9,8 | 9,9 | 10,0 | |
| 10,0 | 10,1 | 10,2 | 10,3 | 10,4 | 10,4 | 10,4 | 10,5 | 10,6 | 10,6 | |
| 10,7 | 10,8 | 10,9 | 11,0 | 11,0 | 11,2 | 11,2 | 11,2 | 11,3 | 11,4 | |
| 11,5 | 11,6 | 11,6 | 11,7 | 11,8 | 11,9 | 12,0 | 12,0 | 12,1 | 12,2 | |
| 12,3 | 12,4 | 12,4 | 12,5 | 12,6 | 12,7 | 12,8 | 12,9 | 13,0 | 13,0 | |
| 13,1 | 13,2 | 13,3 | 13,4 | 13,5 | 13,6 | 13,7 | 13,8 | 13,8 | 13,9 | |
| 14,0 | 14,1 | 14,2 | 14,3 | 14,4 | 14,5 | 14,6 | 14,7 | 14,8 | 14,9 | |
| 15,0 | 15,1 | 15,2 | 15,3 | 15,4 | 15,5 | 15,6 | 15,7 | 15,8 | 15,9 | |
| 16,0 | 16,1 | 16,2 | 16,3 | 16,4 | 16,5 | 16,6 | 16,7 | 16,8 | 17,0 | |
| 17,1 | 17,2 | 17,3 | 17,4 | 17,5 | 17,6 | 17,7 | 17,8 | 18,0 | 18,1 | |
| 18,2 | 18,3 | 18,4 | 18,4 | 18,7 | 18,8 | 18,9 | 19,0 | 19,1 | 19,3 | |
| 19,4 | 19,5 | 19,6 | 19,8 | 19,9 | 20,0 | 20,1 | 20,3 | 20,4 | 20,5 | |
| 20,6 | 20,8 | 20,9 | 21,0 | 21,2 | 21,3 | 21,4 | 21,6 | 21,7 | 21,8 | |
| 22,0 | 22,1 | 22,3 | 22,4 | 22,4 | 22,7 | 22,8 | 23,0 | 23,1 | 23,2 | |
| 23,4 | 23,5 | 23,7 | 23,8 | 24,0 | 24,1 | 24,3 | 24,4 | 24,6 | 24,7 | |
| 24,9 | 25,0 | 25,2 | 25,4 | 25,5 | 25,7 | 25,8 | 26,0 | 26,1 | 26,3 | |
| 26,5 | 26,6 | 26,8 | 26,9 | 27,1 | 27,3 | 27,4 | 27,6 | 27,8 | 27,9 | |
| 28,1 | 28,3 | 28,5 | 28,6 | 28,8 | 29,0 | 29,2 | 29,3 | 29,5 | 29,7 | |
| 29,9 | 30,0 | 30,2 | 30,4 | 30,6 | 30,8 | 31,0 | 31,1 | 31,3 | 31,5 | |
| 31,7 | 31,9 | 32,1 | 32,3 | 32,5 | 32,7 | 32,9 | 33,0 | 33,2 | 33,4 | |
| 33,6 | 33,8 | 34,0 | 34,2 | 34,4 | 34,6 | 34,9 | 35,1 | 35,3 | 35,5 | |
| 35,7 | 35,9 | 36,1 | 36,3 | 36,5 | 36,8 | 37,0 | 37,2 | 37,4 | 37,6 | |
| 37,8 | 38,1 | 38,3 | 38,5 | 38,7 | 39,0 | 39,2 | 39,4 | 39,6 | 39,9 | |
| 40,1 | 40,3 | 40,6 | 40,8 | 41,0 | 41,3 | 41,5 | 41,8 | 42,0 | 42,2 | |
| 42,5 | 42,7 | 43,0 | 43,2 | 43,5 | 43,7 | 44,0 | 44,2 | 44,5 | 44,7 |
6. Поправки до анероїда
А) Шкалові поправки
| Тиск, мм | Поправка, мм | Тиск, мм | Поправка, мм |
| 0,1 | 0,3 | ||
| 0,1 | 0,3 | ||
| 0,1 | 0,4 | ||
| 0,0 | 0,5 | ||
| 0,1 | 0,3 | ||
| 0,1 | 0,1 | ||
| 0,1 | 0,1 | ||
| 0,2 | 0,0 | ||
| 0,2 | -0,3 | ||
| 0,3 | -0,7 |
б) Температурна поправка на 10С дорівнює –0,02 мм, поправка на температуру t0 становить –0.02 t0 , t- температура анероїда.
в) Додаткова або постійна поправка дорівнює 1,6 мм.
7. Додаток до ручного анемометра
| Кількість поділок за 1с | Швидкість вітру, м/с | Кількість поділок за 1с | Швидкість вітру, м/с. |
| 1,1 | 11,3 | ||
| 2,2 | 12,3 | ||
| 3,2 | 13,3 | ||
| 4,3 | 14,3 | ||
| 5,3 | 15,3 | ||
| 6,3 | 16,3 | ||
| 7,3 | 17,3 | ||
| 8,3 | 18,3 | ||
| 9,3 | 19,3 | ||
| 10,3 | 20,2 |
8. Повторюваність напрямку вітру, %
| Назва станції | Пн | ПнСх | Сх | ПдСх | Пд | ПдЗх | Зх | ПнЗх |
| Ужгород | ||||||||
| Львів | ||||||||
| І-Франківськ | ||||||||
| Тернопіль | ||||||||
| Хмельницьк | ||||||||
| Житомир | ||||||||
| Вінниця | ||||||||
| Одеса | ||||||||
| Київ | ||||||||
| Чернігів | ||||||||
| Кіровоград | ||||||||
| Миколаїв | ||||||||
| Полтава | ||||||||
| Суми | ||||||||
| Херсон | ||||||||
| Дніпропертровськ | ||||||||
| Запоріжжя | ||||||||
| Харків | ||||||||
| Донецьк | ||||||||
| Луганськ | ||||||||
| Сімферополь | ||||||||
| Ялта |
9.Значення коефіцієнта залежно від
відносної вологості повітря
| Відносна вологість повітря, % | Коефіцієнт С | Відносна вологість повітря, % | Коефіцієнт С |
| 0,3 | 1,5 | ||
| 0,4 | 1,8 | ||
| 0,5 | 2,0 | ||
| 0,7 | 2,5 | ||
| 0,8 | 3,0 | ||
| 0,9 | 3,5 | ||
| 1,0 | 4,0 | ||
| 1,2 | 4,5 | ||
| 1,3 | 5,0 |
З м і с т
| Вступ…………………………………………………………………. | |
| Правила виконання лабораторно-практичних робіт……………… | |
| Лабораторна робота № 1. Вимірювання сонячної радіації………. | |
| Лабораторна робота № 2. Вимірювання температури ґрунту……. | |
| Лабораторна робота № 3. Вимірювання температури повітря…... | |
| Лабораторна робота № 4. Вимірювання вологості повітря………. | |
| Лабораторна робота № 5. Вимірювання атмосферного тиску і швидкості вітру……………………………………………………… | |
| Лабораторна робота № 6.Вимірювання атмосферних опадів та характеристик снігового покриву………………………………….. | |
| Лабораторна робота № 7. Прогноз заморозків……………………. | |
| Тестова перевірка знань…………………………………………….. | |
| Список літератури…………………………………………………... | |
| Додатки………………………………………………………………. |