Практичні навички з фізіології системи дихання

1. Графічно зобразити загальну функціональну схему системи дихання.

2. Намалювати спірограму, позначити на ній основні дихальні об’єми та ємності.

3. Назвати статичні параметри системи зовнішнього дихання; вказати значення цих показників у нормі.

4. Назвати динамічні параметри системи зовнішнього дихання; вказати значення цих показників у нормі.

5. Назвати показники кривої форсованого видиху; вказати їх значення у нормі.

6. Як визначити життєву ємність легень (ЖЄЛ) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму ЖЄЛ та від яких факторів вона залежить.

7. Як визначити дихальний об¢єм (ДО) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму ДО.

8. Як визначити резервний об¢єм вдиху (РОВд) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму РОВд.

9. Як визначити резервний об¢єм видиху (РОВид) методом спірометрії? Вказати фізіологічну норму РОВид.

10. Як розрахувати за спірограмою дихальний об¢єм та життєву ємність легень? Вказати фізіологічну норму цих показників.

11. Як розрахувати за спірограмою резервні об¢єми вдиху та видиху? Вказати фізіологічну норму цих показників.

12. Як розрахувати за спірограмою хвилинний об¢єм дихання? Вказати фізіологічну норму цього показника.

13. Як розрахувати за спірограмою максимальну вентиляцію легень? Вказати фізіологічну норму цього показника.

14. Як розрахувати за спірограмою резерв дихання? Вказати фізіологічну норму цього показника.

1. Оцінити інтенсивність та ефективність легеневої вентиляції на підставі показників зовнішнього дихання.
2. Оцінити еластичність апарату зовнішнього дихання на підставі показників зовнішнього дихання.
3. Оцінити бронхіальну прохідність на підставі показників зовнішнього дихання.
4. Порівняти ефективність зовнішнього дихання та рівень тренованості дихання двох обстежуваних, якщо виявлено, що після легкого фізичного навантаження у першого частота дихання становить 16 циклів/хв, дихальний об’єм – 600 мл; а у другого частота дихання – 24 циклів/хв, дихальний об’єм – 400 мл. Об’єм “мертвого” дихального простору в обох дорівнює 150 мл.

19. Визначити та оцінити величину альвеолярної вентиляції, якщо відомо, що ЖЄЛ становить 3500 мл, РОВд – 1600 мл, РОВид – 1400 мл, ЧД –17 циклів/хв., об’єм “мертвого” дихального простору – 140 мл.

20. Пояснити значення “відношення ^{альвеолярна вентиляція}/_{кровоплин}” у капілярах альвеол для ефективності газообміну. Чому воно дорівнює в нормі?

21. Оцінити величину „відношення ^{альвеолярна вентиляція}/_{кровоплин}” у капілярах альвеол, якщо вона становить 1,2.

22. Пояснити фізіологічні основи пневмотахометрії.

23. Оцінити опір дихальних шляхів та регулювання їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії.

24. Намалювати криву дисоціації оксигемоглобіну. Пояснити фізіологічне значення більшої або меншої швидкості дисоціації оксигемоглобіну.

25. Назвати фактори, які впливають на ступінь дисоціації оксигемоглобіну. Як саме вони впливають?

26. Назвати основні показники для оцінки газотранспортної функції.

27. Як визначити за спірограмою споживання кисню? Порівняти належні значення цього показника у стані спокою і після фізичного навантаження.

28. Розрахувати та оцінити коефіцієнт утилізації кисню, якщо при дослідженні газового складу крові виявлено, що вміст кисню в артеріальній крові становить 20 %, артеріо-венозна різниця – 12 %. Від яких факторів залежить величина цього показника?

29. Розрахувати та оцінити коефіцієнт утилізації кисню, якщо при дослідженні газового складу крові виявлено, що вміст кисню в артеріальній крові дорівнює 20 %, у венозній крові – 16 %. Від яких факторів залежить величина цього показника?

30. Розрахувати та оцінити кисневу ємність крові, якщо вміст гемоглобіну становить 150 ^г/_л.

31. Визначити парціальний тиск кисню в альвеолярній суміші газів, якщо його вміст становить 15 %, а атмосферний тиск - 740 мм рт. ст. Порівняти з фізіологічними показниками.

32. Визначити та оцінити парціальний тиск вуглекислого газу в альвеолярній суміші газів, якщо при дослідженні газообміну (на висоті 2000 м над рівнем моря), виявлено, що його концентрація становить 5,1 % (при атмосферному тиску 635 мм рт. ст.).

33. Порівняти показники зовнішнього дихання у тренованої і нетренованої особи при виконанні фізичної роботи.

34. Пояснити механізм впливу на систему дихання підвищеного атмосферного тиску.

35. Пояснити механізм впливу на систему дихання зниженого атмосферного тиску.

Практичні навички з розділу «Фізіологія системи травлення»

1. Загальна схема системи травлення. Особливості порожнинного та мембранного травлення.
2. Травлення у ротовій порожнині. Механізм утворення слини (схема рефлекторної дуги).
3. Охарактеризувати склад слини та фізіологічну роль її компонентів. Схематично зобразити регуляцію слиновиділення.
4. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: гастрин, гістамін, секретин.
5. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: ХЦК-ПЗ, бомбезин.
6. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: мотилін, вілікінін.
7. Схематично зобразити та пояснити рефлекторну регуляцію жування. Описати фази жування. Мастикаціографія.
8. Представити схему рефлекторної регуляції ковтання, описати фази ковтання.
9. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку ваготомія.
10. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку введення гістаміну.
11. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку введення блокатора Н⁺, К⁺-АТФ-ази-парієту.
12. Описати і схематично представити механізм секреції НСL. Як зміниться секреція після введення блокаторів Н2-гістамінових рецепторів?
13. Охарактеризувати механізми та представити на схемі регуляцію шлункової секреції. Які види рецепторів містяться на мембранах парієнтальних та головних клітин шлунка?
14. Схематично зобразити та пояснити мозкову фазу шлункової секреції.
15. Схема шлункової (нейрогуморальної) фази шлункової секреції.
16. Схема регуляції кишкової фази шлункової секреції.
17. Які зміни у секреції шлункового соку відбудуться після введення у дванадцятипалу кишку розчину НСL?
18. У пацієнта підвищена кислотність шлункового соку. Обґрунтувати способи зниження кислотності шлункового.
19. Як відобразиться на травленні понижена кислотність. Чому?
20. Як відобразиться на травленні знижене жовчоутворення. Чому?
21. Як відобразиться на травленні відсутність ентерокінази. Чому?
22. При введенні хворому гістаміну чи інсуліну спостерігається збільшення секреції шлункового соку. Пояснити механізм.
23. Описати моторну функцію шлунка.
24. Що таке «рецептивне розслаблення» кардіальної ділянки шлунка. Схема регуляції.
25. Схематично представити і пояснити рефлекторну регуляцію моторики шлунка.
26. Пояснити евакуаторну функцію шлунка і механізми її регуляції.
27. Що таке мігрувальний моторний комплекс, як він виникає та регулюється?
28. Основні фізіологічні функції шлункового слизу та механізми регулювання шлункового слизу. Чому тривалий прийом аспірину може призвести до виразки шлунка?
29. Склад та фізіологічні функції жовчі. Як зміниться травлення у тонкій кишці при зменшенні надходження жовчі у дванадцятипалу кишку?
30. Схема утворення жовчі і виділення її у дванадцятипалу кишку.
31. Схематично зобразити та пояснити процес виділення підшлункового соку.
32. Як вплине на панкреатичну секрецію зменшена кількість секретину, інсуліну, холецистокініну-панкреазиміну. Пояснити чому?
33. Описати склад і властивості панкреатичного соку.
34. Описати склад і властивості кишкового соку тонкої кишки.
35. Пояснити фізіологічне значення мікрофлори кишки. Описати, до яких наслідків може призвести зловживання антибіотиками і чому?
36. Зміни моторики тонкої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.
37. Зміни моторики товстої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.
38. Схема регуляції моторики тонкої кишки.
39. Пояснити як зміниться моторика тонкої кишки у разі зниження секреції жовчі?
40. Яку роль відграє мембранне травлення і чим воно відрізняється від порожнинного.
41. Описати та пояснити механізм всмоктування продуктів гідролізу жирів. Як зміниться розщеплення жирів при зниженні секреції жовчі.
42. Представити на схемі механізм всмоктування амінокислот і моносахаридів.
43. Пояснити та схематично зобразити механізм виникнення відчуття голоду та насичення.