Видача готівки з каси, не підтверджена розпискою отримувача, в залишок по касі не включається. Ця сума

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Облік і аудит»

ДИСЦИПЛІНА

«Фінансовий облік»

Київ

«Агроосвіта»

1. Для складання активу балансу використовується інформація:

+ класів 1-3 Плану рахунків;

– класів 4-6 Плану рахунків;

– класів 7-9 Плану рахунків;

– класів 1-3 та 0 Плану рахунків.

2. Для складання пасиву балансу використовується інформація:

– класів 1 - 3 Плану рахунків;

+ класів 4 - 6 Плану рахунків;

– класів 7 - 9 Плану рахунків;

– класів 4 - 6,Плану рахунків.

3. Елемент балансу, який відповідає критеріям, встановленим П(С)БО, називається:

– розділом;

– активом;

+ статтею;

– рядком.

4. Найменший строк погашення мають такі складові пасиву балансу:

– власний капітал;

– довгострокові зобов’язання;

+ поточні зобов’язання;

– забезпечення наступних витрат та платежів.

5. Традиційно в Україні господарський облік поділяють на:

– фінансовий, податковий, управлінський;

+ оперативний, статистичний, бухгалтерський;

– бухгалтерський, виробничий, управлінський;

– правильна відповідь відсутня.

6. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:

– податковий облік;

– фінансовий облік;

+ господарський облік;

– правильна відповідь відсутня.

7. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору, називається:

– аналітичним;

– зведеним;

+ статистичним;

– правильна відповідь відсутня.

8. Основною метою фінансового обліку є:

+ узагальнення даних про господарську діяльність у формі фінансової звітності;

– облік та розподіл витрат за центрами відповідальності;

– складання податкових декларацій;

– підготовка звітності для управлінського персоналу.

9. Обов’язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні закріплена в:

– Законі України «Про податкову службу»;

+ Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;

– Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку;

– Конституції України.

10. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджуються:

– урядом України;

– спеціальною комісією ООН;

+ Міністерством фінансів України;

– Президентом України.

11. Користувачів бухгалтерської інформації поділяють на:

– дійсних і потенційних;

+ внутрішніх та зовнішніх;

– прямих та опосередкованих;

– постійних та випадкових.

12. Внутрішніми користувачами бухгалтерської інформації є:

– апарат управління підприємством;

– власники;

– керівники структурних підрозділів;

+ всі відповіді правильні.

13. Користувачами інформації, що становить комерційну таємницю є:

– засоби масової інформації;

+ менеджери компанії;

– кредитори;

– покупці.

14. Під контируванням документів розуміють:

+ зазначення кореспондуючих рахунків;

– об’єднання однорідних за змістом первинних документів;

– цей термін не стосується бухгалтерського обліку;

– правильна відповідь відсутня.

15. Систематичне та хронологічне спостереження за фактами господарського життя здійснюється за допомогою:

– документації та інвентаризації;

– оцінювання та калькуляції;

+ рахунків та подвійного запису;

– балансу та звітності.

16. Якщо новостворене підприємство проводить готівкові операції без визначення ліміту каси, то ліміт каси є:

+ вважається нульовим і вся готівка, що залишається в касі на кінець робочого дня, визначається понадлімітною;

– автоматично встановлюється банком у розмірі 10 нмдг;

– дорівнює 941 грн;

– встановлюється на рівні 10 нмдг.

17. Якщо юридична особа використовує під час безготівкових розрахунків розрахункові чека, то:

– депонування грошових коштів на окремому банківському рахунку проводиться за бажанням юридичної особи;

+ обов’язково, під час отримання чекової книжки депонувати грошові кошти на окремому банківському рахунку для їх гарантованої оплати;

– депонування грошових коштів на окремому банківському рахунку не обов’язкове;

– недепонування грошових коштів здійснюється під час видачі розрахункового чека продавцю продукції.

18. Випадок, коли підпис керівника (або особи, яка його заступає) на видатковому касовому ордері не є обов’язковим:

– у випадку його відсутності через відрядження;

– у випадку, коли виплата коштів здійснюється на видатки, пов’язані з обставинами форс-мажору;

+ у випадку, коли на доданих до видаткового касового ордера документах є дозвільний напис керівника;

– підпис керівника є обов’язковим завжди.

19. Кореспонденція рахунків, що відображає депонування грошових коштів, невиплачених з каси працівнику під час встановленого терміну виплати заробітної плати, –– це:

+ Дт 661 Кт 662;

– Дт 311 Кт 301;

– Дт 662 Кт 301;

– Дт 661 Кт 301.

20. Касир видає заробітну плату працівника підприємства Кравцова О.П., який відсутній через хворобу, його дружині Кравцовій К.В., яка також є працівником цього підприємства і надала касиру копію паспорта з позначкою про зареєстрований шлюб, але без довіреності Кравцова О.П.:

– має право тільки за письмовою вказівкою керівника підприємства;

+ не має права;

– має право тільки за умови отримання розписки від Кравцової К.В.;

– має право за умови прикріплення копій визначених документів.

21. Відповідно до облікової політики підприємства керівник підприємства не підписує:

– чек;

– видатковий касовий ордер, доручення на отримання валюти та розрахунок про витрати;

+ заявку, доручення на отримання валюти та розрахунок про витрати;

– доручення на отримання валюти.

22. Керівник підприємства не підписує:

– видатковий касовий ордер;

– платіжну відомість;

– звіт про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт;

+ прибутковий касовий ордер.

23. Термін зберігання касових документів на підприємстві становить:

– один рік, за умови проведення за вказаний період документальної перевірки;

+ три роки, за умови проведення за вказаний період документальної перевірки;

– п’ять років;

– касові документи на підприємстві зберігаються постійно.

24. Приватним підприємством «А» на рахунок іншого приватного підприємства «Б» внесено 10000 грн через касу банку. Ця операція є готівковою та безготівковою для таких учасників розрахунків:

– «А» – безготівковою, «Б» – готівковою;

– для обох – безготівковою;

– для обох – готівковою;

+ «А» – готівковою, «Б» – безготівковою.

25. Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою на підприємстві згідно з нормативними документами покладається на:

+ керівника підприємства;

– касира;

– головного бухгалтера підприємства;

– голову ревізійної комісії.

26. Незалежно від установлених термінів виплати заробітної плати установами банків здійснюється видача готівкових коштів суб’єктам господарської діяльності для розрахунку:

– річних премій;

+ компенсації за невикористану відпустку і інших виплат у разі звільнення працівника;

– допомоги по тимчасовій втраті працездатності;

– матеріальної допомоги.

27. Обґрунтуйте розмір штрафних санкцій, передбачений за несвоєчасне оформлення надходження готівки в касу, наприклад, 100 грн:

– 200 грн;

– 25 грн;

– 100 грн;

+ 500 грн.

28. Під час встановлення ліміту залишку готівки у касі виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів:

– враховуються;

+ не враховуються;

– враховуються лише надходження готівки для здійснення названих виплат;

– враховуються лише фактичні названі виплати.

29. Касові операції з надходження та видатків грошових коштів оформлюються на підставі таких документів:

+ прибуткові та видаткові касові ордери;

– чекові книжки;

– розрахунково-платіжні відомості;

– векселі.

30. Видача з каси підзвітній особі грошових коштів оформляється бухгалтерським записом:

– Дт 201 Кт 301;

+ Дт 372 Кт 301;

– Дт 372 Кт 311;

– Дт 301 Кт 372.

31. Отримання готівки в касу з поточного рахунка для виплати заробітної плати працівникам основного виробництва оформляється бухгалтерським записом:

– Дт 231 Кт 661;

– Дт 301 Кт 661;

+ Дт 301 Кт 311;

– Дт 661 Кт 311.

32. Перерахування до бюджету сум податків, утриманих із заробітної плати працівників підприємства, оформляється таким документом:

– платіжна вимога;

+ платіжне доручення;

– розрахунковий чек;

– фіскальний чек.

33. Погашення заборгованості постачальникам за вартість отриманих товарів з поточного рахунка оформляється бухгалтерським записом:

– Дт 201 Кт 301;

– Дт 631 Кт 331;

– Дт 311 Кт 631;

+ Дт 631 Кт 311.

34. Записи на синтетичному рахунку 30 «Каса» виконуються на основі:

– прибуткових і видаткових касових ордерів;

– касової книги;

– первинних документів по надходженню і витратах грошей;

+ відривних листів касової книги і прикладених до них первинних документів.

35. Надходження грошових коштів на поточний рахунок від вітчизняних покупців за реалізовану їм продукцію оформляється бухгалтерським записом:

– Дт 361 Кт 27;

+ Дт 311 Кт 361;

– Дт 301 Кт 631;

– Дт 311 Кт 631.

36. Отримання в касу з поточного рахунка готівки на господарські потреби відображається на рахунках бухгалтерського обліку на підставі:

– платіжних доручень, рахунків;

– виписок з поточного рахунка;

+ відривних листів касової книги і прикладених до них первинних документів;

– довідок бухгалтерії.

Видача готівки з каси, не підтверджена розпискою отримувача, в залишок по касі не включається. Ця сума...

– вважається збитком та списується за рахунок прибутку підприємства;

+ вважається нестачею і відшкодовується за рахунок касира;

– вважається витратами обігу та списується на витрати в межах встановлених норм;

– є доходом підприємства.

38. Під час отримання в касу з поточного рахунка готівки на господарські потреби обслуговуючих виробництв складається такий бухгалтерський запис:

– Дт 91 Кт 372;

– Дт 301 Кт 372;

+ Дт 301 Кт 311;

– Дт 372 Кт 311.

39. Грошові кошти –– це:

– готівка, депозити;

– готівка, кошти на рахунках у банках;

+ готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання;

– правильна відповідь відсутня.

40. Одержано готівку в банку за чеком для виплати заробітної плати:

– Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 301;

+ Дебет рахунка 301 Кредит рахунка 311;

– Дебет рахунка 301 Кредит рахунка 661;

– правильна відповідь відсутня.

41. За рахунок підприємства працівниці видана з каси допомога на оздоровлення дитини:

– Дебет рахунка 301 Кредит рахунка 661;

+ Дебет рахунка 949 Кредит рахунка 301;

– Дебет рахунка 661 Кредит рахунка 301;

– правильна відповідь відсутня.

42. Повернуто на поточний рахунок в національній валюті невикористаний акредитив або залишок чекової книжки:

– Дебет рахунка 313 Кредит рахунка 311;

– Дебет рахунка 331 Кредит рахунка 313;

+ Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 313;

– правильна відповідь відсутня.

43. Відображено від’ємну операційну курсову різницю по валюті, що знаходиться в касі підприємства:

+ Дебет рахунка 945 Кредит рахунка 302;

– Дебет рахунка 714 Кредит рахунка 302;

– Дебет рахунка 302 Кредит рахунка 945;

– правильна відповідь відсутня.

44. Отримано грошові кошти на поточний рахунок в національній валюті від дочірнього підприємства:

– Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 671;

– Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 682;

+ Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 683;

– правильна відповідь відсутня.

45. Беніфіціар після відвантаження товару для його оплати покупцем відповідно до встановленого акредитиву повинен надати у виконуючий банк:

– документи, передбачені в договорі про відкриття акредитива між Бене-фіціаром і обслуговуючим його банком;

+ документи, передбачені акредитивом, і реєстр документів за акредитивом;

– документи, що підтверджують відвантаження товару;

– платіжну вимогу-доручення.

46. Факт здавання виручки банку підтверджується таким документом:

– банківська виписка зі штампом банку та підписом робітника банку;

+ квитанція до заяви на переказ готівки за підписом касира, бухгалтера установи банку і завірена штампом банку;

– видатковий касовий ордер з підписом головного бухгалтера і керівника підприємства;

– наказ керівника і договір на інкасацію.

47. Для оцінювання інвестицій за методом участі у капіталі суттєвий вплив інвестора має становити:

– 50 % акцій;

– 25 % акцій;

– 75 % акцій;

+ понад 20 % акцій.

48. Вартість придбаних еквівалентів грошових коштів відображається за:

+ Дт 351;

– Дт 141;

– Кт 351;

– Дт 352.

49. Довгострокові фінансові інвестиції боргового типу, якщо вплив інвестора не суттєвий, відображаються на рахунку:

+ 143;

– 142;

– 141;

– 15.

50. Якщо вартість фінансових інвестицій, які оцінюються за справедливою вартістю, знижується на ринку, то інвестор виконує запис за:

+ Дт 97;

– Дт 95;

– Кт 72;

– Дт 72.

51. Сума перевищення номінальної вартості боргових цінних паперів над вартістю, за якою випускаються на фінансовий ринок, –– це:

+ дисконт;

– премія;

– аллонж;

– аваль.

52. Уцінення вартості поточних інвестицій відображається наступною кореспонденцією рахунків:

+ Дт 975 Кт 352;

– Дт 352 Кт 73;

– Дт 96 Кт 143;

– Дт 143 Кт 311.

53. Придбання пакета акцій в обліку відображається записами:

+ Дт 14 Кт 311;

– Дт 14 Кт 73;

– Дт 373 Кт 73;

– Дт 14 Кт 373.

54. Якщо об’єкт інвестування (метод оцінювання інвестицій за участю у капіталі) в поточному році отримав прибуток, то частка інвестора буде відображатися записами:

+ Дт 141 Кт 72;

– Дт 143 Кт 72;

– Дт 96 Кт 141;

– Дт 96 Кт 143.

55. Амортизація дисконту під час придбання довгострокових фінансових інвестицій (оцінювання інвестицій – за амортизованою собівартістю) в обліку відображається:

+ у складі доходів;

– у складі витрат;

– не відображається;

– списується на фінансовий результат.

56. Якщо об’єкт інвестування (оцінювання інвестицій за методом участі у капіталі) збільшив свій додатковий капітал, то балансова вартість ДФІ у інвестора:

+ збільшиться;

– зменшиться;

– не зміниться;

– зменшиться пропорційно питомій вазі частки інвестора.

57. Інформація про довгострокові фінансові інвестиції в балансі наводиться у складі:

+ необоротних активів;

– оборотних активів;

– витрат майбутніх періодів;

– поточних зобов’язань.

58. Основні принципи оцінювання та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються:

+ П(С)БО 12;

– П(С)БО 10;

– П(С)БО 27;

– П(С)БО 3.

59. Еквіваленти грошових коштів належать до:

+ поточних фінансових інвестицій;

– довгострокових фінансових інвестицій;

– капітальних інвестицій;

– деривативів.

60. Фінансові інвестиції, придбані для продажу, на дату балансу оцінюються за:

+ справедливою вартістю;

– амортизованою собівартістю;

– первісною вартістю;

– методом участі у капіталі.

61. Метод обліку інвестицій, за яким балансова вартість збільшується або зменшується на суму збільшення та зменшення частки інвестора:

+ обліку участі у капіталі;

– амортизації собівартості;

– справедливої вартості;

– дисконтування.

62. Якщо підприємство-інвестор не має суттєвого впливу (наприклад, менше 20 % голосів акцій, що дають право голосу) на об’єкт інвестування, то довгострокові фінансові інвестиції у такий об’єкт обліковуються на субрахунку:

+ 142;

– 143;

– 141;

– 144.

63. Запис Дт 373 Кт 731 має такий економічний зміст:

+ нараховано суму дивідендів до отримання;

– визнано доходи від утримання облігацій;

– здійснено до оцінювання боргових цінних паперів;

– здійснено уцінення боргових цінних паперів;

64. Уцінення довгострокових фінансових інвестицій на дату балансу в обліку відображається записом:

+ Дт 975 Кт 14;

– Дт 14 Кт 73;

– Дт 14 Кт 72;

– Дт 952 Кт 14.

65. Визначення амортизованої собівартості фінансових інвестицій характерне для:

+ довгострокових інвестицій;

– поточних інвестицій;

– деривативів;

– цінних паперів.

66. Вартість послуг брокера під час придбання поточних фінансових інвестицій:

+ включається до їх собівартості;

– відноситься на адміністративні витрати;

– відноситься на інші витрати операційної діяльності;

– списується на зменшення сальдо нерозподіленого прибутку звітного періоду.

67. Облік поточних фінансових інвестицій ведеться на рахунку:

– 22;

+ 35;

– 14;

– 15.

68. У бухгалтерському обліку витрати на проведення проектних робіт з капітального будівництва відображаються бухгалтерською проводкою:

+ Дт 15 Кт 631;

– Дт 631 Кт 15;

– Дт 23 Кт 631;

– Дт 23 Кт 361.

69. Під час списання будівельних матеріалів для потреб капітального будівництва складається бухгалтерська проводка:

– Дт 23 Кт 201;

– Дт 23 Кт 208;

– Дт 15 Кт 209;

+ Дт 15 Кт 205.

70. Гранична сума готівкового розрахунка обмежується:

– Підприємством;

– Установою банку;

+ Постановою Правління Національного банку України;

– ПК України.

71. Методами нарахування амортизації основних засобів є:

– вибірковий метод, кумулятивний метод, виробничий метод;

– кумулятивний метод, вибірковий метод, спрощений метод;

+ виробничий метод, прямолінійний метод, прискорений метод;

– спрощений метод, прямолінійний метод, кумулятивний метод.

72. Визначити кореспонденцію рахунків за сумою орендної плати у разі оперативної оренди (у орендаря) основних засобів галузі рослинництва:

– Дт 641 Кт 631;

– Дт 372 Кт 301;

– Дт 631 Кт 311;

+ Дт 91 Кт 685.

73. Визначити кореспонденцію рахунків під час нарахування амортизації виробничих основних засобів:

– Дт 131 Кт 10;

– Дт 631 Кт 131;

+ Дт 231 Кт 131;

– Дт 15 Кт 131.

74. Основні засоби на баланс підприємства оприбутковуються за:

– середньозваженою собівартістю;

– договірною вартістю придбання;

+ первісною вартістю;

– ідентифікованою собівартістю.

75. Первісна вартість придбаних основних засобів складається з:

– повної собівартості;

– вартості за договором (без ПДВ);

+ купівельної вартості (без ПДВ) та витрат на доставку й встановлення (без ПДВ);

– ідентифікованої собівартості.

76. Придбані у постачальника основні засоби оприбутковуються на підставі:

– Акта на списання основних засобів;

+ Акта приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

– Виписки банку;

– Інвентарної картки обліку основних засобів.

77. Річна норма амортизації розраховується за наступною формулою: (Первісна вартість – Ліквідаційна вартість)/ строк корисного використання згідно з методом нарахування амортизації:

– виробничим;

+ прямолінійним;

– кумулятивним;

– прискореного зменшення залишкової вартості.

78. Річна норма амортизації розраховується за наступною формулою: фактичний річний обсяг виробництва продукції * виробнича ставка амортизації згідно з методом нарахування амортизації:

+ виробничим;

– кумулятивним;

– прямолінійним;

– прискореного зменшення залишкової вартості.

79. Відображають в обліку амортизацію на комп’ютери згідно з кореспонденцією рахунків:

– Дт 10 Кт 13;

– Дт 13 Кт 10;

– Дт 23 Кт 13;

+ Дт 92 Кт 13.

80. Методологія обліку основних засобів регламентується таким стандартом бухгалтерського обліку:

+ П(С)БО №7;

– П(С)БО №11;

– П(С)БО №16;

– П(С)БО №15.

81. Не включається до первісної вартості основних засобів згідно з ПСБО №7:

– витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

+ амортизація;

– сума ввізного мита;

– витрати зі страхування ризиків, доставки основних засобів.

82. Згідно з Податковим кодексом України основні засоби поділяються на:

+ 16 груп;

– 3 групи;

– 4 групи;

– у податковому обліку поділ на групи не передбачено.

83. Витрати на здійснення поточного ремонту виробничих основних засобів:

– збільшують балансову вартість основних засобів;

+ включаються до виробничої собівартості продукції;

– відносяться на інші операційні витрати;

– збільшують розмір заборгованості перед постачальниками.

84. Витрати на модернізацію основного засобу, що використовується для адміністративних потреб, відображаються в обліку записом:

+ Дт 15 Кт 66, 65, 20;

– Дт 92 Кт 66, 65, 20;

– Дт 91 Кт 66, 65, 20;

– Дт 10 Кт 66, 65, 20.

85. Безоплатно отримані основні засоби оцінюються:

– за залишковою вартістю;

+ за справедливою вартістю;

– за вартістю, погодженою із засновниками підприємства;

– за договірною вартістю.

86. Запис Дт 105 Кт 46 складається у випадку:

+ одержання від засновника підприємства автомобіля як внеску до статутного капіталу;

– одержання від засновника підприємства машин чи обладнання як внеску до статутного капіталу;

– безоплатного одержання автомобіля як об’єкта основних засобів;

– одержання автомобіля у результаті обміну на подібний об’єкт.

87. Балансову вартість основних засобів збільшують наступні операції:

– виконання ремонтних робіт вартістю понад 1000 грн;

– поточний ремонт;

+ добудова та реконструкція;

– зменшення корисності.

88. Аналітичний облік основних засобів організується з використанням:

+ інвентарних карток;

– карток обліку руху основних засобів;

– книг складського обліку;

– актів приймання – передачі та прибуткових накладних.

89. Дата, з якої слід починати відображати амортизацію об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку, якщо об’єкт було придбано 10 січня:

– 1 січня;

– 10 січня;

+ 1 лютого;

– 1 квітня.

90. Дата, з якої слід припинити нарахування амортизації на об’єкт основних засобів, якщо його реалізовано 15 лютого:

– 15 лютого;

+ 1 березня;

– 1 квітня;

– 31 грудня.

91. За кредитом рахунка 13 відображається:

+ сума нарахованих амортизаційних відрахувань;

– сума списаних амортизаційних відрахувань;

– сума уцінення вартості основних засобів;

– балансова вартість нестач основних засобів.

92. У підсумок валюти балансу основні засоби включаються:

– за первісною вартістю;

+ за залишковою вартістю;

– за ліквідаційною вартістю;

– за амортизованою собівартістю.

93. Отримані в операційну оренду об’єкти основних засобів в обліку орендаря відображаються за:

– Дт 10;

– Кт 10;

– Дт 15;

+ Дт 01.

94. Придбані або виготовлені виробничі запаси зараховуються на баланс за:

+ первісною вартістю;

– чистою вартістю реалізації;

– справедливою вартістю;

– правильна відповідь відсутня.

95. Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи –– це:

– витрати на поліпшення необоротних активів;

– витрати на придбання матеріальних активів;

+ витрати на будівництво, реконструкцію модернізацію, виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів;

– правильна відповідь відсутня.

96. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу повинен бути:

+ не менше 5 % чистого прибутку;

– не більше 5 % чистого прибутку;

– не менше 2 % чистого прибутку;

– правильна відповідь відсутня.

97. Рахунок 286 під час відображення операцій з реалізації основних засобів використовується у такому випадку:

– коли об’єкт було модифіковано у процесі експлуатації;

– якщо об’єкт використовувався більше року;

+ якщо об’єкт було придбано з метою подальшого продажу;

– якщо строк корисного використання об’єкта закінчився.

98. Під час відображення уцінення вартості основних засобів виконується кореспонденція за дебетом рахунка:

– 42;

+ 97;

– 10;

– 94.

99. Суму дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу, відносять до:

+ поточної дебіторської заборгованості;

– сумнівної дебіторської заборгованості;

– товарної дебіторської заборгованості;

– довгострокової дебіторської заборгованості.

100. Підприємством реалізовано продукцію 170 од. за ціною 3,60 грн В обліку будуть виконані записи з нарахування доходу від реалізації:

+ Дт 36 Кт 701 612 грн та Дт 701 Кт 641 102 грн;

– Дт 36 Кт 701 612 грн та Дт 701 Кт 641 122 грн;

– Дт 37 Кт 701 612 грн та Дт 641 Кт 701102 грн;

– Дт 31 Кт 361 612 грн та Дт 641 Кт 701 102 грн.

101. Погашення дебіторської заборгованості покупців взаємозаліком відображаються записом:

+Дт 63 Кт 36 ;

– Дт 36 Кт 63;

– Дт 371 Кт 681;

– Дт 31 Кт 313.

102. Внаслідок ненарахування резерву сумнівних боргів порушується принцип бухгалтерського обліку:

+ обачності;

– автономності;

– безперервності;

– єдиного грошового вимірника.

103. Для обліку нетоварної дебіторської заборгованості використовується рахунок:

+ 37;

– 36;

– 38;

– 18.

104. У разі перерахування постачальнику авансу у сумі 12000 грн в обліку виконуються записи:

+ Дт 371 Кт 311 12000 грн та Дт 641 Кт 644 2000 грн;

– Дт 371 Кт 311 12000 грн;

– Дт 311 Кт 681 2000 грн;

– Дт 311 Кт 681 12000 грн та Дт 643 Кт 641 2000 грн.

105. Запис Дт 374 Кт 715 означає:

+ виставлення претензії щодо сплати постачальником штрафів та неустойок;

– сплати постачальникам суми за претензією;

– отримання претензії від покупця за недопоставку;

– донарахування податкового зобов’язання та штрафів внаслідок податкової перевірки.

106. У разі відшкодування винною особою збитків від нестачі шляхом внесення коштів у касу виконується запис:

+ Дт 30 Кт 375;

– Дт 30 Кт 373;

– Дт 30 Кт 374;

– Дт 375 Кт 716.

107. На субрахунку 377 за дебетом відображається:

+ заборгованість фізичних осіб за товари, роботи, послуги та квартиронаймачів;

– сплата квартиронаймачами за використання житлового фонду;

– сплата за придбані основні засоби;

– заборгованість покупців за придбану продукцію.

108. Підприємствами, що мають незначну кількість дебіторів, доцільно:

+ створювати резерв сумнівних боргів за методом абсолютної суми дебіторської заборгованості;

– резерву сумнівних боргів не створювати;

– створювати резерв сумнівних боргів з використанням коефіцієнта сумнівності;

– створювати резерв сумнівних боргів, визначаючи питому вагу списаної заборгованості у доході від реалізації.

109. Під час списання безнадійної дебіторської заборгованості покупців за рахунок резерву сумнівних боргів виконується запис:

+ Дт 38 Кт 36;

– Дт 36 Кт 38;

– Дт 90 Кт 36;

– Дт 79 Кт 36.

110. Сумнівний борг – це:

– сума дебіторської заборгованості, термін погашення якої понад 1 рік або операційного циклу;

– сума поточної дебіторської заборгованості за вирахування резерву сумнівних боргів;

– поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її не погашенні боржником;

+ поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

111. На рахунку 36 обліковується:

+ товарна дебіторська заборгованість;

– нетоварна дебіторська заборгованість;

– довгострокова дебіторська заборгованість;

– відстрочена дебіторська заборгованість.

112. На суму нарахованих дивідендів, які належить отримати підприємству, в обліку виконується запис:

+ Дт 373 Кт 73;

– Дт 30 Кт 71;

– Дт 373 Кт 31;

– Дт 73 Кт 373.

113. Підприємством отримано аванс від покупців під майбутнє постачання продукції. В обліку будуть виконані записи:

+ Дт 31 Кт 681

Дт 643 Кт 641;

– Дт 681 Кт 31

Дт 643 Кт 641;

– Дт 31 Кт 681

Дт 681 Кт 641;

– Дт 31 Кт 681.

114. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості –– це:

+ первісна вартість мінус резерв сумнівних боргів;

– первісна вартість плюс резерв сумнівних боргів;

– первісна вартість помножена на коефіцієнт інфляції;

– тотожна первісній вартості такої дебіторської заборгованості.

115. Під створення резерву сумнівних боргів складається кореспонденція рахунків:

+ Дт 944 Кт 38;

– Дт 38 Кт 361;

– Дт 361 Кт 38;

– Дт 791 Кт 38.

116. Працівнику видано позику терміном на два роки. Заборгованість працівника для підприємства вважатиметься:

+ довгостроковою дебіторською заборгованістю;

– сумнівною дебіторською заборгованістю;

– поточною дебіторською заборгованістю;

– кредиторською заборгованістю.

117. Дебіторську заборгованість списано на витрати як безнадійну. Однак у зв'язку зі зміною майнового становища боржника через 6 місяців після списання заборгованості її було погашено коштами. Відображається така операція в обліку записом на рахунках:

+ Дт 311 Кт 716, одночасно Кт 071;

– Дт 944 Кт 361 сторно;

– Дт 311 Кт 791;

– Дт 36 Кт 441.

118. Величина резерву сумнівних боргів обчислюється так:

+ сума добутків поточної дебіторської заборгованості та коефіцієнтів сумнівності відповідної її групи;

– сума поточної дебіторської заборгованості мінус сума сумнівної дебіторської заборгованості;

– сума поточної дебіторської заборгованості помножена на фіксований відсоток, відповідно до наказу про облікову політику;

– сума поточної дебіторської заборгованості поділена на суму боргів, що виявилися безнадійними в минулому році.

119. Нараховано дохід (виручку) за реалізовані виробничі запаси:

– Дебет рахунка 712 Кредит рахунка 377;

+ Дебет рахунка 377 Кредит рахунка 712;

– Дебет рахунка 377 Кредит рахунка 702;

– правильна відповідь відсутня.

120. Збільшення первісної вартості нематеріальних активів:

– можливе на суму витрат, здійснених для підтримання їх у придатному стані;

+ можливе на суму витрат, спрямованих на забезпечення зростання очікуваних економічних вигод від їх використання;

– неможливе;

– правильна відповідь відсутня.

121. На підприємстві 5 серпня поточного року було введено в експлуатацію придбаний нематеріальний актив. Дата, з якої бухгалтер повинен почати нараховувати на нього амортизацію:

– 1 серпня цього року;

– 6 серпня цього року;

+ 1 вересня цього року;

– 1 жовтня цього року.

122. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за:

+ первісною вартістю;

– справедливою вартістю;

– залишковою вартістю;

– ідентифікованою собівартістю.

123. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об’єднання підприємств, оцінюються за:

+ справедливою вартістю;

– первісною вартістю;

– залишковою вартістю;

– ідентифікованою собівартістю.

124. Нематеріальні активи включають:

– цінні папери інших підприємств, малоцінні та швидкозношувані предмети, бланки документів;

+ права користування майном;

– технічну документацію, правила експлуатації обладнання;

– інструкцію з користування побутовою технікою.

125. Обрати серед активів нематеріальні:

+ право на використання торгової марки;

– відстрочений податковий актив;

– гудвіл;

– дискета з програмою.

126. Види витрат, які не включаються до первісної вартості під час придбання нематеріального активу:

– ціна у постачальника;

– послуги патентного повіреного;

+ відсотки за кредитом на придбання нематеріального активу;

– мито.

127. Придбання нематеріальних активів у постачальника відображається бухгалтерськими проводками:

+ Дт 154 Кт 631

641 631;

– Дт 125 Кт 631

644 631;

– Дт 125 Кт 631

641 631;

– Дт 154 Кт 631

154 641

125 154.

128. Порядок обліку гудвілу визначено в:

– П(С)БО 31 «Фінансові витрати»;

+ П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»;

– П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»;

– П(С)БО 7 «Основні засоби».

129. Амортизація торгової марки на сир у молокозаводі відображається записом:

– Дт 91 Кт 12;

+ Дт 91 Кт 133;

– Дт 23 Кт 133;

– Дт 12 Кт 91.

130. Інформація про нематеріальні активи відображаються у:

+ розділ 1 активу балансу;

– розділ 2 активу балансу;

– розділ 1 пасиву балансу;

– розділ 3 активу балансу.

131. Підприємством 12.03 поточного року продано авторське право на винахід. Амортизацію права в обліку припиняють нараховувати:

– з 13.03 поточного року;

– з 01.03 поточного року;

+ з 01.04 поточного року;

– з 01.01 наступного року.

132. Якщо здійснюють обмін подібними нематеріальними активами, що мають однакове призначення та справедливу вартість, то:

+ дохід від операції не визнається;

– дохід визнається у розмірі справедливої вартості активів;

– дохід визнається у розмірі справедливої вартості активів «плюс» ПДВ;

– визнається у розмірі справедливої вартості активів, помноженої на «2».

133. Дозвіл на використання технічного досягнення чи іншого нематеріального активу протягом певного строку за обумовлену винагороду – це:

– сертифікат;

– патент;

+ ліцензія;

– роялті.

134. На субрахунку 125 обліковують:

– позитивний гудвіл;

+ авторські права на літературні твори;

– право на використання торгових знаків;

– витрати на створення програм для автоматизації обліку.

135. Для визначення розміру орендної плати та земельного податку застосовують вид оцінювання землі:

– експертна;

+ нормативна грошова;

– бонітування;

– справедлива вартість.

136. Порядок обліку земельних ділянок нормативно врегульовано:

– П(С)БО 29;

– П(С)БО 30;

+ П(С)БО 7;

– П(С)БО 8.

137. Облік земельних ділянок у підприємства-орендаря відображається:

– за дебетом 101;

– за дебетом 102;

+ на рахунку 01;

– на рахунку 16.

138. Якщо на орендній земельній ділянці вирощують одну культуру, нарахування орендної плати за використання ділянки відображається:

+ за дебетом 23;

– за кредитом 23;

– за кредитом 66;

– за дебетом 91.

139. Поняття «земельна ділянка» і «земельний пай» щодо відображення їх в обліку тотожні:

– так;

+ ні;

– так, у випадках наявності договору оперативної оренди;

– так, у випадках наявності договору фінансової оренди.

140. З наведених землями сільськогосподарського призначення не є:

– рілля;

– сіножаті;

– лісові полезахисні смуги;

+ землі лісового фонду.

141. Експертна грошова оцінка землі проводиться під час:

– передачі земельного паю в оренду;

+ заставі земельної ділянки відповідно до закону;

– встановлення права земельного сервітуту;

– визначення якості ґрунтів.

142. Запаси визнаються активами, коли: 1) підприємство отримує прибуток від їх використання; 2) їх вартість може бути достовірно визначена. Правильним є твердження:

+ друге;

– обидва;

– перше;

– жодне.

143. Для запасів, одержаних підприємством безоплатно, первісною вартістю є справедлива вартість, тобто сума:

+ за якою може бути здійснено обмін запасів як результат операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами;

– за якою можуть бути придбані запаси у інших зацікавлених сторін;

– за якою вже були раніше придбані аналогічні запаси;

– за якою запаси можуть бути отримані в обмін на подібні активи.

144. Для оцінювання вибуття запасів за методом ФІФО правильне визначення:

+ «першим прийшов - першим пішов»;

– «першим прийшов - останнім пішов»;

– «останнім прийшов - першим пішов»;

– «останнім прийшов - останнім пішов».

145. Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) відносять до запасів:

+ так, але тільки ті МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

– так, усі малоцінні активи відносять до запасів;

– ні, МШП цілком відносять до необоротних матеріальних активів;

– так, але тільки ті МШП, що одразу списуються на витрати виробництва.

146. Виробничі запаси в бухгалтерії підприємства обліковуються у:

+ натурально-кількісному і вартісному виразі;

– натурально-вартісному виразі;

– натурально-кількісному виразі;

– вартісному виразі.

147. Запаси у разі вибуття відповідно до вітчизняних положень (стандартів) бухгалтерського обліку оцінюються:

+ за цінами продажу, нормативними цінами, середньозваженою собівартістю, за методом ФІФО та за методом ідентифікованої собівартості;

– за середньозваженою собівартістю;

– за цінами продажу;

– тільки за методом ФІФО.

148. Під час оплати рахунка-фактури постачальника на поставку матеріалів без попереднього отримання робиться проводка:

+ Дт 371 Кт 311;

– Дт 201 Кт 631;

– Дт 631 Кт 311;

– Дт 311 Кт 201.

149. Під час перерахування коштів транспортній організації за доставку матеріалів дебетується рахунок:

+ «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

– «Поточний рахунок в національній валюті»;

– «Сировина і матеріали»;

– «Будівельні матеріали».

150. У разі безготівкового погашення заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані малоцінні та швидкозношувані предмети складається кореспонденція рахунків:

+ Дт 631 Кт 311;

– Дт 631 Кт 22;

– Дт 22 Кт 311;

– Дт 22 Кт 631.

151. Під час оприбуткування приплоду тварин складається бухгалтерська проводка:

+ Дт 21 Кт 23;

– Дт 20 Кт 23;

– Дт 26 Кт 20;

– Дт 28 Кт 23.

152. Строк дії доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу іншого підприємства становить:

+ до десяти днів;

– не обмежений;

– залежить від місця одержання товарів;

– не менше 15 днів.

153. У постачальника-неплатника ПДВ придбано запаси на суму 360,00 грн За доставку транспортній організації сплачено 42,00 грн (в т. ч. ПДВ). В обліку запаси будуть відображені в оцінюванні:

+ 395,00 грн;

– 402,00 грн;

– 360,00 грн;

– 368,40 грн.

154. Складський облік виробничих запасів організується з використанням:

+ картотеки складського обліку;

– журналу складського обліку;

– накладних, що посвідчують оприбуткування запасів у склад;

– звіту про рух ТМЦ.

155. Метод ідентифікованої собівартості оцінювання запасів застосовується:

+ під час оцінювання запасів, що відпускаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;

– під час оцінювання запасів на дату балансу;

– лише під час оцінювання запасів у торгівлі;

– якщо попередньо використовувався нормативний метод оцінювання вибуття запасів.

156. До МШП належать предмети, які використовуються протягом:

+ не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року;

– не більше одного року;

– нормального операційного циклу;

– не менше одного року.

157. Придбані (отримані), виготовлені запаси зараховують на баланс підприємства за:

+ первісною вартістю;

– плановою вартістю;

– закупівельною вартістю;

– ідентифікованою собівартістю.

158. Запаси відображаються в балансі у складі:

+ оборотних активів;

– необоротних активів;

– власного капіталу;

– забезпечень.

159. Склад фактичних витрат, що становлять первісну вартість матеріальних ресурсів (матеріалів, товарів тощо), які придбало підприємство, визначається:

+ у П(С)БО № 9 «Запаси»;

– у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

– у П(С)БО № 16 «Витрати»;

– на власний розсуд підприємства.

160. Синтетичний облік наявності і руху запасів здійснюється на рахунках класу:

+ 2;

– 3;

– 1;

– 4.

161. Аналітичний облік придбаних запасів протягом місяця ведуть за:

+ обліковими (покупними) цінами;

– фактичною собівартістю;

– сумою, перерахованою постачальнику (без ПДВ);

– ідентифікованою собівартістю.

162. У бухгалтерському обліку підприємств на суму уцінення товарно-матеріальних цінностей роблять запис:

+ Дт 946 Кт 20, 22, 26;

– Дт 791 Кт 946;

– Дт 23 Кт 91, 20, 22;

– Дт 24 Кт 20.

163. Для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління, призначено рахунок:

+ 02;

– 26;

– 20;

– 28.

164. Ціна запасу без ПДВ становить 1200 грн. Ціна з ПДВ становитиме (грн):

+ 1440;

– 1600;

– 1000;

– 800.

165. Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів складають:

+ Звіт про рух матеріальних цінностей;

– Реєстр приймання запасів;

– Відомість руху запасів;

– Книгу обліку запасів.

166. На баланс підприємства придбані або виготовлені виробничі запаси зараховують за:

+ первісною вартістю;

– чистою вартістю реалізації;

– справедливою вартістю;

– закупівельною вартістю.

167. ТМЦ, не пов’язані з операційною діяльністю підприємства, – це такі, які:

– придбані і утримуються з метою подальшого продажу;

– внесені до статутного капіталу;

+ придбані для благодійної діяльності;

– правильна відповідь відсутня.

168. Придбання газу в балонах відображається бухгалтерською проводкою:

– Дебет рахунка 201 Кредит рахунка 685;

– Дебет рахунка 209 Кредит рахунка 631;

+ Дебет рахунка 203 Кредит рахунка 631;

– правильна відповідь відсутня.

169. Необхідно визначити метод оцінювання вибуття запасів, за якого передбачено відпуск запасів на виробництво чи реалізацію за цінами перших надходжень. Залишки запасів на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень:

– метод ідентифікації;

+ ФІФО;

– метод середньозваженої вартості;

– правильна відповідь відсутня.

170. Кількісний облік біопрепаратів, медикаментів та хімікатів ведеться:

– у бухгалтерії підприємства;

+ у працівників ветеринарної служби;

– у бухгалтерії за матеріально відповідальними особами;

– правильна відповідь відсутня.

171. Надходження на фуражний склад побічної продукції (гички цукрового буряку) оформляється таким первинним документом:

+ Щоденник надходження сільськогосподарської продукції;

– Відомість витрат кормів;

– Акт приймання грубих, соковитих кормів;

– правильна відповідь відсутня.

172. Кожна тварина (рослина) може бути визнана біологічним активом:

– так, кожна;

– ні, тільки та, що перебуває в процесі біологічних перетворень;

+ ні, тільки та, процес перетворення якої контролюється і управляється підприємством;

– ні, тільки та, що використовується для отримання продукції рослинного та тваринного походження.

173. Визначають і ведуть облік господарства ті, що:

– здійснюють морську риболовлю;

– здійснюють відстріл диких тварин для мисливських ресторанів;

+ розводять рибу в штучних водоймах;

– здійснюють річкову риболовлю.

174. Тварин цирків і зоопарків слід обліковувати на рахунку:

– 21;

– 163;

+ 107;

– 164.

175. Біологічні активи, що здатні давати сільськогосподарську продукцію та додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб вигоди, протягом періоду, що не перевищує 12 місяців називаються:

– незрілі довгострокові біологічні активи;

+ поточні біологічні активи;

– довгострокові біологічні активи;

– первинні біологічні активи.

176. Незрілі довгострокові біологічні активи –– це:

– молодняк телят;

– сади, що плодоносять;

+ ягідники першого року посадки;

– свині на відгодівлі.

177. З переліку біологічних активів обрати довгострокові:

+ сади;

– посіви буряків;

– батьківське стадо курей;

– молодняк робочих коней.

178. Продукція, що одержується від біологічного активу чи їх групи одночасно з основною, відповідає встановленим стандартам і призначена для подальшої переробки або реалізації, є:

+ супутньою;

– побічною;

– спряженою;

– виправленою.

179. Побічний вид продукції –– це:

– молоко основного стада овець;

– насіння конопель;

+ гній ВРХ;

– приплід.

180. Приплід тварин згідно з П(С)БО 30 визнається:

– довгостроковими біологічними активами;

+ додатковими біологічними активами;

– продукцією сільськогосподарського виробництва;

– незрілими біологічними активами.

181. Біологічні активи рослинництва, якщо вони незрілі та їх справедливу вартість визначити неможливо, обліковуються:

– у складі поточних біологічних активів (рахунок 21);

+ як незавершене виробництво (рахунок 23);

– як довгострокові біологічні активи (рахунок 16);

– як витрати майбутніх періодів (рахунок 39).

182. Амортизація на довгострокові біологічні активи нараховується на:

– ті, справедливу вартість яких встановити можливо;

+ ті, справедливу вартість яких встановити неможливо;

– ні;

– всі.

183. До первісної вартості біологічних активів, придбаних за плату, включаються:

+ витрати на транспортування;

– сплачені суми ПДВ;

– курсові різниці під час придбання у іноземного постачання;

– відсотки за кредитом на придбання.

184. Придбання продуктивної худоби в обліку відображається записами:

+ Дт 155 Кт 685

641 685

163 155;

– Дт 155 Кт 685

641 685

107 155;

– Дт 163 Кт 685

641 685;

– Дт 21 Кт 685

641 685.

185. Під час переведення нетелей в основне стадо, їх як довгострокові біологічні активи оцінюють за:

– первісною вартістю;

–справедливою вартістю;

+ справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;

– фактичними витратами на їх вирощування.

186. Уцінення довгострокових біологічних активів проводиться з використанням норм стандарту:

– П(С)БО 1;

– П(С)БО 7;

– П(С)БО 9;

+ П(С)БО 28.

187. Оприбуткування бичків поточного року народження як внеску до статутного капіталу в обліку відображається записом:

– Дт 16 Кт 46;

+ Дт 21 Кт 46;

– Дт 16 Кт 40;

– Дт 21 Кт 40.

188. Отриманий приплід тварин ВРХ визначається поточним біологічним активом:

– наприкінці місяця під час складання звіту про рух худоби і птиці;

+ з моменту народження;

– з моменту відлучення від матки;

– після першого зважування.

189. Первісне визнання приплоду тварин в обліку відображається:

+ Дт 21 Кт 23;

– Дт 21 Кт 210;

– Дт 27 Кт 23;

– Дт 16 Кт 23.

190. Оприбуткування урожаю картоплі, овочевих, баштанних культур документується:

– Реєстром відправки зерна і іншої продукції з поля;

– Відомістю руху зерна та іншої продукції;

– Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва;

+ Щоденником надходження сільськогосподарської продукції.

191. Записом в Дебет 23 та Кредит 208 відображається:

+ списання придбаного на стороні насіння на посів;

– оприбуткування насіннєвого матеріалу власного виробництва;

– списання насіння власного виробництва на посів;

– списання понаднормових витрат садивного матеріалу.

192. Якщо придбано племінних корів з метою їх подальшого перепродажу без використання у сільськогосподарській діяльності вони оприбутковуються:

– за дебетом 107;

– за дебетом 162;

– за дебетом 163;

+ за дебетом 28.

193. Умова, що є перепоною для визначення справедливої вартості біологічних активів, –– це:

– велика сума витрат на біологічні перетворення;

– використання їх в діяльності підприємства вперше;

– невідповідність їх технічним стандартам;

+ відсутність активного ринку.

194. Біологічні перетворення –– це:

+ процес якісних і кількісних змін біологічних активів;

– процес якісних змін біологічних активів;

– процес кількісних змін біологічних активів;

– правильна відповідь відсутня.

195. Переоцінювання довгострокових біологічних активів до рівня справедливої вартості здійснюється:

– якщо індекс інфляції більше 1,1;

+ на кожну звітну дату;

– один раз на рік;

– з 1 жовтня по 31 грудня.

196. На субрахунку 710 обліковуються:

+ доходи від первісного визнання та від зміни вартості активів, оцінених за справедливою вартістю;

– доходи від зменшення вартості біологічних активів;

– доходи від реалізації біологічних активів;

– доходи від визнання додаткових біологічних активів.

197. Витрати, що здійснюються під час виробництва готової продукції, накопичуються на рахунку:

+ 23;

– 26;

– 901;

– 25.

198. Прямі витрати –– це:

– сукупність економічно однорідних витрат;

+ витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;

– загальновиробничі витрати;

– накладні витрати.

199. Витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища на виробничому підприємстві включаються до складу:

– адміністративних витрат;

+ загальновиробничих витрат;

– інших операційних витрат;

– фінансових витрат.

200. Прямі матеріальні витрати і прямі витрати на оплату праці включаються:

– до складу загальновиробничих витрат;

+ до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

– до складу інших операційних витрат;

– до складу фінансових витрат.

201. Доходи від реалізації готової продукції відображаються:

– в момент одержання коштів за цю продукцію чи відвантаження цієї продукції покупцю;

– тільки в момент одержання коштів за цю продукцію;

+ тільки в момент відвантаження цієї продукції покупцю зі списанням її з балансу;

– під час визначення фінансового результату діяльності підприємства.

202. Якщо виробничі матеріали і сировина використовуються безпосередньо для виготовлення продукції, то їх вартість включається до складу:

+ прямих матеріальних витрат;

– загальновиробничих витрат;

– інших прямих витрат;

– фінансових витрат.