Вопрос 1:У чому полягає різниця між прокаріотами еукаріотами і акаріотами(вірусами)?

Главной особенностью прокариот является отсутствие у них в отличие от эукариот (эу - по-гречески истинный) полноценного клеточного ядра, покрытого мембраной. Кроме того, прокариотические клетки обладают единой мембранной системой, включающей как цитоплазматическую мембрану, или плазмалемму, так и различные выросты из нее, зачастую выполняющие специфические функции. Клетки прокариот имеют очень небольшие размеры, порядка 1 мкм.

Мікроорганізми - це організми, невидимі неозброєним оком з-за їх незначних розмірів. Цей критерій - єдиний, який їх об'єднує. В іншому світ мікроорганізмів ще більш різноманітний, ніж світ макроорганизмов. Відповідно до сучасної систематики,мікроорганізми відносяться до трьох царствах:

Vira - до них відносяться віруси;

Eucariotae - до них відносяться прості і гриби;

Procariotae - до них відносяться істинні бактерії, рикетсії, хламідії, мікоплазми, спірохети, актиноміцети.

Кількість і життєдіяльність мікробів залежать від умов існування (харчування, температури, вологості).

№	ВІДМІННІ ОЗНАКИ	ПРОКАРІОТИ	ЕУКАРІОТИ
	Походження назви	Грец. pro – замість + karyon – ядро	Грец. eu – добре, повністю + karyon – ядро
	Середній розмір клітин	1-10 мкм	10-50 мкм
	Справжнє ядро з ядерною оболонкою	Відсутнє (є нуклеоїд)	Є
	Організація ДНК	Окремі молекули, не зв’язані з гістонами. Замкнена в кільце	У хромосомах, звичайно зв’язана з гістонами. Лінійна структура
	Кількість хромосом	Одна хромосома	Дві та більше хромосом
	Склад хромосом	ДНК	ДНК і білок
	Набір хромосом	Гаплоїдний	Гаплоїдний або диплоїдний
	Цитоплазматична ДНК	Не оточена мембраною (плазміди)	Оточена мембранами (мітохондрії, пластиди)
	Клітинна стінка	Містить пептидоглікани	Побудована з простих органічних або неорганічних речовини
	Склад мембран	Не містять стеролів	Містять стероли
	Двомембранні і одномембранні органели	Відсутні	Є
	Розмір рибосом	Менший (70 S)	Більший (80 S)
	Травні вакуоліі	Відсутні	Є
	Клітинний центр	Відсутній	Присутній у більшості тварин і нижчих рослин
	Будова джгутиків	Простіша: складаються з однієї або декількох фібрил	Складніша: складаються з 20 фібрил, зібраних у групи (2×9 + 2)
	Рух цитоплазми	Відсутній	Часто спостерігається
	Спосіб поглинання їжі	Абсорбція через клітинну стінку	Фагоцитоз і піноцитоз (у тваринних клітин)
	Дихальна система	Є частиною мембран, або мезосом	Розташована у мембранних органелах
	Дихання	Анаероби та аероби	Переважно аероби
	Процес фотосинтезу	Пігмент бактеріохлорофіл. У бактерій не супроводжується виділенням кисню	Пігменти: хлорофіл a, b, c, d , e. Супроводжується виділенням кисню
	Спосіб ділення клітин	Прямий поділ	Мітоз, мейоз
	Статеві клітини	Сам організм	Сам організм або спеціальні клітини
	Статевий процес	Типовий статевий процес відсутній. Передається лише частина спадкової інформації	Є типовий статевий процес. Передається весь набір хромосом
	Особливості	Чутливі до пеніциліну. Стійкі до гама-випромінювання. Верхня температурна межа 75-90°С	Нечутливі до пеніциліну. Низька стійкість до гама-випромінювання. Верхня температурна межа 40-60° С

Віруси (від лат. virus — отрута) — неклітинні форми життя, здатні проникати в певні живі клітини й розмножуватися тільки всередині цих клітин. Вивченням вірусів займається наука віру­сологія.

Віруси є паразитами, викликають у своїх господарів ті чи ін­ші захворювання, у рослин — листову мозаїку, затримку зростан­ня, що приводить до зниження урожаю. До серйозних захворю­вань тварин можна віднести ящур великої рогатої худоби, беши­хове запалення у свиней, чуму птахів і міксоматоз у кролів. Віру­сами є більшість із хвороб людини — грип, кір, краснуха, свинка, віспа, поліомієліт тощо.

Разом з тим є віруси, що вражають деякі бактерії. їх назива­ють бактеріофагами, або просто фагами.

Шляхи й механізми еволюції вірусів остаточно не встановле­ні. Властивості вірусів описуються криптограмою. Віруси різко відрізняються від усіх інших форм життя. За будовою та органі­зацією вони є нуклеопротеїдними частинками, за способом репро­дукції - внутрішньоклітинними паразитами. Будучи автономни­ми генетичними структурами, віруси мають низку атрибутів жит­тя, у тому числі такі важливі, як здібність до еволюції. Віруси — об'єкт молекулярної біології.

Усі активні процеси вірусів протікають у клітинах-господарях. Поза клітинами господаря вірусна частинка не проявляє ніяких ознак життя: не харчується, не дихає, не росте, не розмножується. Проте, проникнувши в клітину, вірус «підпоряд­ковує» її собі, примушує виробляти нові вірусні частинки, це приводить клітину до загибелі, а вірусні частинки, що звільнили­ся, заражають нові клітини.

Вопрос 4:Спосіб і швидкість розмноження бактерій:

Бактерії є одноклітинними мікроорганізмами, позбавленими ядра (прокаріоти). Відомо приблизно десять тисяч сучасних бактерій. Бактерії поширені повсюдно. Вони зустрічаються у величезних кількостях у воді, грунті, повітрі, залишках мертвих рослин, трупах тварин, в живих організмах. Бактерії ростуть і розмножуються з неймовірною швидкістю. Приміром, одна холерних бактерія за добу при сприятливих умовах може відтворити таку кількість собі подібних, що плівка з бактерій могла б покрити всю поверхню земної кулі. Якщо цього не відбувається насправді, то тільки тому, що для всіх бактерій не достатньо поживних речовин, що призводить до їх масової загибелі.

Після досягнення певних параметрів клітини, що виражаються необхідним співвідношенням обсягів цитоплазми та ядра, бактерії починають розмножуватися безстатевим і статевим способом. Багато бактерій позбавлені статевого процесу, і розмноження у них протікає тільки шляхом поділу або брунькування. Так, практично всім видам бактерій притаманне множинний рівновеликий бінарний поділ, що є рядом послідовних простих розподілів кожної клітини за короткий відрізок часу на дві ідентичні клітини. Розподіл грампозитивної бактеріальної клітини здійснюється після реплікації ДНК. Мезосоми формують поперечну перегородку в клітці бактерії від периферії до центру. Особливість безстатевого способу розмноження грамнегативних бактерій полягає в тому, що розподіл відбувається шляхом формування перетяжки при втягуванні мембрани і клітинної стінки всередину клітини. Брунькування є процес утворення і росту бруньки на одному з полюсів материнської клітини, яка проявляє ознаки старіння і не дає більше чотирьох дочірніх клітин.

Статеве розмноження у бактерій здійснюється в примітивній формі. У бактерій не утворюються гамети, і немає злиття клітин. Однак найважливіша подія статевого процесу відбувається - це обмін генетичним матеріалом, що називається генетичною рекомбінацією. При статевому процесі частина ДНК бактеріальної клітини донора транспортується в клітину реципієнта і заміщає аналогічну частину ДНК реципієнта під впливом необхідних ферментів. Новостворена рекомбінантна ДНК бактерії містить гени обох батьківських клітин. Особливістю клітин, утворених при статевому розмноженні, є те, що у них спостерігається різноманітність ознак, завдяки з'єднанню генів різних організмів. Це є основою еволюційних перетворень і появи нових видів бактерій. Вивчено три способи утворення рекомбінантів: трансформація, трансдукція та кон'югація.