VI. Система навчаючих завдань. Завдання 1 (І рівня складності)
А. Тести
Завдання 1 (І рівня складності)
Хворий М. протягом трьох років безрезультатно лікувався з приводу значного зниження кислотності шлункового соку. Його пригнічувала поява на білизні, постелі повзаючих члеників, відчуття повзання по тілу цих члеників. Але з помилкової сором’язливості він цього не говорив лікарю і поступово впадав в депресію. Володіючи такою інформацією, поставте найвірогідніший діагноз:
A. Опісторхоз;
B. Теніоз;
C. Теніаринхоз;
D. Цистицеркоз;
E. Гіменолепідоз.
Еталон відповіді : С.
Завдання 2 (ІІ рівня складності)
Хворий скаржиться на порушення апетиту, нудоту, біль в животі без чіткої локалізації, слинотечу. Під час обстеження у хворого виявили зниження кислотності шлункового соку. В анамнезі хворий два роки тому безуспішно лікувався з приводу анацидного гастриту. Любить вживати шашлики, біфштекси з кров'ю, відбивні, приготовлені з свинячого м'яса. З урахуванням наведених даних лікар попередньо діагностував теніоз. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
A. Аналіз крові;
B. Виявлення у фекаліях яєць гельмінта;
C. Виявлення у фекаліях члеників або фрагментів стробіли гельмінта;
D. Рентгенологічне обстеження травного тракту;
E. Серологічні реакції.
Еталон відповіді: С.
Завдання 3 (ІІІ рівня складності)
Відомо, що при теніозі заборонено призначати не тільки ліки, які викликають блювання, а й маніпуляції (наприклад введення зонда), які спричиняють антиперистальтику кишок. Це пояснюється тим, що:
A. Є загроза для хворого стати проміжним хазяїном свинячого ціп'яка;
B. Є загроза аутоінвазії і як наслідок зараження цистицеркозом;
C. Це сприяє розповсюдженню і формуванню вогнища теніозу;
D. А + В;
E. Правильна відповідь відсутня.
Еталон відповіді: D.
Б. Задачі
Задача 1
Хвора К., 30 років поступила до лікарні зі скаргами на слабкість, нудоту, здуття живота. При опитуванні встановлено, що вона іноді спостерігала у фекаліях і на постільній білизні утвори завдовжки 1 - 2 см білого кольору. Хвора працює в їдальні і оцінює смакові якості сирого м’ясного фаршу. Який цестодоз можна запідозрити? Відповідь обґрунтуйте.
Еталон відповіді – Можна запідозрити теніаринхоз на основі клінічної симптоматики та виявлення члеників гельмінта у фекаліях та на білизні, оскільки проглотиди бичачого ціп’яка здатні активно виповзати з анального отвору.
Задача 2
До лікаря звернулась мати, яка спостерігала у своєї дитини 8 років такі симптоми: роздратованість, зниження апетиту, болі в животі, нудоту, іноді пронос. При мікроскопії фекалій виявлені яйця овальної форми, прозорі, всередині знаходиться онкосфера і ниткоподібні придатки – філаменти, що відходять по шість від кожного полюса онкосфери.
а) Поставте дитині діагноз;
б) Яким чином могло відбутися зараження хворого і якою стадією паразита?
в) Вкажіть особливості життєвого циклу паразита і пов’яжіть їх із заходами профілактики даного захворювання.
Еталон відповіді:
а) Гіменолепідоз;
б) Інвазивною стадією паразита для людини є яйце. Людина заражається, проковтнувши яйця карликового ціп’яка з онкосферою;
в) У тонкій кишці з яєць вивільняються онкосфери, які заглиблюються в товщу ворсинок кишки і перетворюються у фіни. Через 6 – 8 діб ворсинки руйнуються, цистицеркоїди попадають в просвіт кишки, прикріплюються за допомогою гачків і присосок до слизової оболонки і починається ріст стробіли. Статевозрілі особини виділяють яйця, які знову починають новий цикл розвитку (аутоінвазія). Ті яйця, які виділяються з фекаліями, є вже інвазивними, тому при недотриманні правил особистої гігієни можливе повторне зараження паразитом, який є в організмі (аутореінвазія). Гіменолепідоз є контактним гельмінтозом, тому для профілактики важливим є обстеження контактних у сім’ях чи колективах, а також дотримання правил особистої гігієни.
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:
а) Методика проведення заняття
На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.
В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
| № п/п | Основні етапи заняття | Час в хвилинах | Матеріали методичного забезпечення |
| І. Підготовчий етап | |||
| 1. 2. 3. | Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань | Тести, набір індивідуальних питань Таблиці | |
| ІІ. Основний етап- науково-дослідницький | |||
| 4. 5. | Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи | Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники. | |
| ІІІ. Заключний етап | |||
| 6. | Тестовий контроль кінцевого рівня знань | Тести | |
| 7. | Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання |
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
1. В неврологічне відділення поступив хворий з нападоподібними головними болями, запамороченнями, блюванням, порушенням слуху, смаку, явищами епілепсії, галюцинаціями. Анамнестичні дані вказують на захворювання пацієнта в минулому стьожковим гельмінтом. Поліморфізм неврологічної симптоматики і анамнестичні дані дали можливість лікарю запідозрити:
A. Теніаринхоз;
B. Теніоз;
C. Цистицеркоз;
D. Гіменолепідоз;
E. Парагонімоз.
2. Стадії життєвого циклу представників класу цестод, що відсутні у трематод:
A. Статевозріла форма, яйце з онкосферою;
B. Зародок (онкосфера), різні форми фін (цистицерк, ехінокок, цистицеркоїд, плероцекоїд, ценур);
C. Яйце, зародок (онкосфера), різні форми фін;
D. Яйце, мірацидій, спороциста, редія, адолескарій;
E. Статевозріла стадія, мірацидій, спороциста, метацеркарій.
3. Дегельмінтизація Taenia solium складніша, ніж Taeniarhynchus saginatus. Це пояснюється:
A. Різною морфоанатомічною будовою;
B. Більшою резистентністю до ліків;
C. Сколекс має не тільки присоски, а й 2 рядки гачків;
D. Сильнішою фіксацією до стінки кишки;
E. С + D.
4. У працівника свиноферми знайдені в фекаліях проглотиди довжиною 10 – 12 мм. Всі органи гермафродитної статевої системи редуковані, залишилась лише матка, заповнена яйцями, що має 7 – 12 бічних відгалуджень з кожного боку. Поставте діагноз:
A. Цистицеркоз;
B. Теніоз;
C. Теніаринхоз;
D. Гіменолепідоз;
E. Парагонімоз.
5. Хворий скаржиться на порушення апетиту, нудоту, біль в животі без чіткої локалізації, слинотечу. Під час обстеження у хворого виявили зниження кислотності шлункового соку. Хворий два роки тому безуспішно лікувався з приводу запалення слизової оболонки шлунку. Любить вживати шашлики, біфштекси з кров'ю, відбивні, приготовлені з свинячого м'яса. З урахуванням цих наведених даних лікар попередньо діагностував теніоз. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?
A. Аналіз крові;
B. Виявлення у фекаліях яєць гельмінта;
C. Виявлення у фекаліях члеників або фрагментів стробіли гельмінта;
D. Рентгенологічне обстеження травного тракту;
E. Серологічні реакції.
6. Дегельмінтизація теніїд вважається позитивною за умови виділення з організму людини сколекса гельмінта, тому що тим самим:
A. Зменшується механічний вплив гельмінта на стінку кишки;
B. Унеможливлюється відростання нових члеників від шийки, розміщеної безпосередньо за сколексом;
C. Зменшується токсичний вплив гельмінта;
D. Унеможливлюється розвиток дизбактеріозу в кишечнику;
E. Всі варіанти правильні.
7. Спосіб проникнення цистицерків в організм людини може відбуватись при:
A. Споживанні води, овочів, фруктів, забруднених яйцями;
B. Недотриманні правил особистої гігієни;
C. Контакті з хворою цистицеркозом людиною;
D. Поїданні недостатньо термічно обробленої свинини;
E. Вірно А+В.
8. У дитини ясельного віку на основі овоскопії діагностували гіменолепідоз. Ваші дії як лікаря дитячої установи:
A. Лікування інвазованої дитини антигельмінтними препаратами;
B. Ізоляція інвазованої дитини від дитячого колективу;
C. Контроль за станом здоров'я дітей на виявлення специфічної симптоматики;
D. Проведення овоскопії у всіх дітей і обслуговуючого персоналу;
E. Всі варіанти вірні.
9. Школяр, 10 років, хворіє гіменолепідозом протягом 4 місяців. Незважаючи на лікування антигельмінтними препаратами, яке пройшов в стаціонарі, продовжував виділяти яйця ціп'яка. Безрезультатність лікування пояснюється найвірогідніше тим, що:
A. Карликовий ціп'як є стійким до антигельмінтиків;
B. Наявністю в кишечнику хворого гельмінтів різних генерацій;
C. При гіменолепідозі можливі зовнішня (через забруднені руки, їжу) і внутрішня аутоінвазії;
D. В + С;
E. А + В + С.
10. Дівчинка М., 5 років, хворіє гіменолепідозом, проживає в сільській місцевості Сумської області. Зараження найвірогідніше могло відбутися шляхом:
A. Вживання в їжу овочів, фруктів, забруднених фекаліями людини або гризунів, що містять яйця гельмінта;
B. Вживання забрудненої води яйцями гельмінта;
C. Вживання в їжу недостатньо термічно обробленої свинини;
D. Вживання в їжу недостатньо термічно обробленої яловичини;
E. Всі варіанти правильні.
11. Карликовий ціп'як у людини в верхніх відділах тонкої кишки проходить наступні стадії розвитку:
A. Яйце → онкосфера;
B. Яйце → онкосфера → статевозріла форма;
C. Фіна → статевозрілий ціп'як;
D. Яйце → онкосфера → цистицеркоїд;
E. Яйце → онкосфера → цистицеркоїд → статевозріла форма.
12. В результаті дегельмінтизації у хворого виділились яйця гельмінта овальної або округлої форми, прозорі, з двошаровою оболонкою, діаметром до 30 – 40 мкм. У центрі яйця знаходиться безбарвна онкосфера. Між оболонками яйця і онкосфери помітні довгі ниткоподібні філаменти, що відходять по 6 від кожного полюсу онкосфери. Поставте діагноз:
A. Теніоз;
B. Цистицеркоз;
C. Теніаринхоз;
D. Опісторхоз;
E. Гіменолепідоз.
13. В різних регіонах СНД існують певні особливості національної кухні. Так, в Закавказзі, Середній Азії шашлик готують з великих шматків яловичини, в північних районах Росії вживають струганину, у Забайкаллі – запечений в прісному тісті сирий фарш, а в деяких місцях сирий фарш подають як самостійну страву. Наслідками такого приготування і вживання їжі може бути:
A. Збереження мікроосередків інвазії і формування регіональної патології;
B. Вплив особливостей національної кухні на захворюваність людей теніаринхозом;
C. Нерівномірне поширення інвазії в межах регіону;
D. А + В + С;
E. Не впливає на епідеміологію інвазії.
14. У клубовій кишці 12-річного хлопчика, котрий помер від менінгіту, патологоанатом виявив в кишечнику багато гельмінтів білого кольору стрічкоподібної форми, завдовжки 1 – 4,5 см., завширшки до 0,9 см. Сколекс має 4 присоска і втяжний хоботок з одним віночком із 20 – 30 гачків. Тіло складається із 100 – 300 проглотид. Зрілі проглотиди мають мішкоподібну матку, заповнену яйцями, ширина проглотид більша, за довжину. На основі знайдених гельмінтів був поставлений посмертний діагноз:
A. Дифілоботріоз;
B. Гіменолепідоз;
C. Альвеококоз;
D. Метагонімоз;
E. Цистицеркоз.
15. Хлопчик, 12 років, зі слів матері скаржиться на підвищену втомлюваність, періодичні головні болі і запаморочення, погіршення пам'яті. Навіть декілька раз були епілептиформні напади. При обстеженні хлопчика лікар відмітив під час пальпації живота біль за ходом кишечника, особливо в ділянці пупка, помірно збільшену печінку. На основі клінічних симптомів з переважанням неврологічного і больового синдрому з боку кишечника лікар запідозрив гіменолепідоз. Для підтвердження діагнозу, необхідно провести:
A. Овоскопію на знаходження яєць в фекаліях;
B. Лярвоскопію на знаходження личинок в фекаліях;
C. Гельмінтоскопію фекалій;
D. Овоскопію на знаходження яєць в крові;
E. Овоскопію на знаходження зрілих проглотид в фекаліях.
Заняття № 29
Тема: Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Стьожкові (Cestoidea) – широкий стьожак, ехінокок, альвеокок –збудники захворювань людини
І. Актуальність теми. Усі стьожкові ведуть паразитичний спосіб життя. В даній темі розглядаються стьожкові черви, які є збудниками інвазійних хвороб людини – цестодозів: ехінококозу, альвеококозу, дифілоботріозу.
Ехінококоз – важке, хронічне захворювання, що не рідко призводить до інвалідності, а в запущених випадках закінчується летально. Викликається личинками стьожкового гельмінта – ехінокока. Гельмінтоз дуже поширений на земній кулі. В Україні трапляється в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях, де інвазованість овець досягає 86%. Пояс широкого розповсюдження гельмінтозу проходить від Піренейського півострова до Балкан. Гіперендемічними за ехінококозом є острови Корсика і Сицилія, південь Франції, Італія, Греція, Португалія, Румунія, Іспанія.
Альвеококоз - є одним із самих загрозливих гельмінтозів людини. Він характеризується важким хронічним перебігом, первинним пухлинним ураженням печінки, нерідко з метастазами в головний мозок і легені, а також в багато інших органів. Часто захворювання закінчується летально. Альвеококоз реєструється серед населення Німеччини, Швейцарії, Австрії, зрідка України.
Дифілоботріоз – його характерною особливістю є розповсюдженність в районах з холодним і помірним кліматом, більш поширений в країнах Північної півкулі. В Україні осередки дифілоботріозу існують в дельті Дунаю, а також в зоні Кременчугського і Каховського водосховищ.
Знання морфології, циклів розвитку стьожкових червів необхідні лікарям для розроблення методів діагностики, лікування, особистої та громадської профілактики захворювань, причиною яких є інвазії цими паразитами.
II. Цілі навчання
Загальна ціль - уміти:
1. Ідентифікувати цестод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів.
Конкретні цілі -уміти:
1. Визначати морфологічні особливості та класифікувати представників типу плоских червів.
2. Розрізняти стьожака широкого, ехінокока та альвеокока
3. Ідентифікувати хазяїв вказаних гельмінтів.
4. Визначити методи лабораторної діагностики дифілоботріозу, ехінококозу та альвеококозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів гельмінтів.
5. Співвідносити цикли розвитку гельмінтів і способи зараження на гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.
III. Забезпечення вихідного рівня знань - умінь:
А. Література :
Основна:
1. Медична біологія / За ред.. проф. В.П. Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник / виданя 2-ге , перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009.- С. 477 – 483.
2. Медична біологія / За ред. проф. В.П. Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 510 - 517.
3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред.проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, - 2004. С. 248-255.
4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О. Мотузного).- К.: Вища школа, 1992.- C. 355-340.
5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 255 – 271.
6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.
3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.
6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед. університет, 2007. – 284 с.
7. Пішак В.П., Бойчук Т.М.. Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Мед академія, 2003. – 344 с.
8. Паразитарные болезни человека: Монография ( Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., пере раб. И доп. – Х: Издательский дом „ИНЖЭК”, 2005.- 472 с.
9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.
10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: „Здоров’я”, 2001. – 846 с.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань:
Завдання 1.
Вказати цестоду, для якої необхідною умовою розвитку є водне середовище:
A. Ехінокок;
B. Альвеокок;
C. Шистосома;
D. Стьожак широкий;
E. Свинячий ціп'як.
Завдання 2.
Вкажіть латинську назву стьожака широкого:
A. Taenia solium;
B. Echinococcus granulosus;
C. Hymenolepis nana;
D. Alveococcuc multilocularis;
E. Diphyllobotrium latum.
Завдання 3.
Вкажіть цестодоз людини, для якого лабораторна діагностика базується на знайдених в фекаліях яйцях гельмінта:
A. Теніоз;
B. Теніаринхоз;
C. Ехінококоз;
D. Альвеококоз;
E. Дифілоботріоз.
Завдання 4.
Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитись дифілоботріозом:
A. Раки, краби;
B. Сира або погано просмажена риба, недостатньо просолена ікра риб, рибний фарш;
C. Напівсире м'ясо свиней;
D. Напівсире м'ясо великої рогатої худоби;
E. Немиті овочі, фрукти.
Завдання 5.
Які лабораторні дослідження необхідно провести для діагностики ехінококозу?
A. Аналіз сечі;
B. Дослідити харкотиння;
C. Біопсію ехінококозного міхура;
D.Серологічні реакції;
E. С+D.
Завдання 6.
Як відбувається зараження людини ехінококом?
A. При вживанні зараженого м’яса;
B. Через шкіру;
C. При контакті з хворими;
D. При контакті з собаками;
E. При вживані недосоленої риби.
Завдання 7.
Проміжними хазяями альвеококу є:
A. Різні види польових мишоподібних гризунів;
B. Людина;
C. Песці, лисиці, вовки, собаки, кішки;
D. А+В;
E. А+В+С.
Завдання 8.
Інвазійною стадією для зараження людини альвеококом є:
A. Фіна альвеокок;
B. Фіна плероцеркоїд;
C. Яйце;
D. Яйце з розвиненою онкосферою;
E. А+С.
Завдання 9.
Личинкова стадія ехінокока - це:
A. Однокамерний ехінокок;
B. Багатокамерний ехінокок;
C. Плероцеркоїд;
D. Онкосфера;
E. Цистицеркоїд.
Завдання 10.
Інвазійною стадією для зараження людини ехінококом є:
A. Корацидій;
B. Процеркоїд;
C. Плероцеркоїд;
D. Цистицерк;
E. Яйце.
Завдання 11.
Вказати цестодоз, на який може заразитися людина, вживаючи недостатньо термічно оброблену чи просолену рибу:
A. Ехінококоз;
B. Дифілоботріоз;
C. Альвеококоз;
D. Теніоз;
E. Гіменолепідоз.
Завдання 12.
Широкий стьожак на статевозрілій стадії локалізується в організмі:
A. Великої рогатої худоби;
B. Людини;
C. Прісноводної риби;
D. Гризунів;
E. Вірної відповіді немає.
Завдання 13.
Ширина члеників більша за довжину, а в центрі члеників знаходиться розеткоподібної форми матка в:
A. Taenia solium;
B. Echinococcus granulosus;
C. Hymenolepis nana;
D. Diphyllobotrium latum;
E. Alveococcuc multilocularis.
Завдання 14.
В фекаліях людини не можна виявити яєць або фрагментів тіла збудників цестодозів:
A. Альвеококозу;
B. Теніаринхозу;
C. Ехінококозу;
D. Теніозу;
E. А+С.
Завдання 15.
Епідеміологічного значення в циркуляції збудника ехінококозу не має:
A. Велика рогата худоба;
B. Свині;
C. Людина;
D. Вівці;
E. Собаки.
IV. Зміст навчання
| № пп | Інформаційні блоки | Головні елементи блоків |
| 1. | Стьожак широкий (Diphyllobotrium latum) | 1) Медична географія; 2)Морфофункціональні особливості; 3) Локалізація в тілі людини; 4) Цикл розвитку; 5) Інвазійні стадії; 6) Шляхи зараження; 7) Патогенний вплив; 8) Лабораторна діагностика; 9)Профілактика дифілоботріозу. |
| 2. | Ехінокок (Echinococcus granulosus) | 1) Медична географія; 2)Морфофункціональні особливості; 3) Локалізація в тілі людини; 4) Цикл розвитку; 5) Інвазійні стадії; 6) Шляхи зараження; 7) Патогенний вплив; 8) Лабораторна діагностика; 9) Профілактика ехінококозу. |
| 3. | Альвеокок (Alveococcuc multilocularis) | 1) Медична географія; 2)Морфофункціональні особливості; 3) Локалізація в тілі людини; 4) Цикл розвитку; 5) Інвазійні стадії; 6) Шляхи зараження; 7) Патогенний вплив; 8) Лабораторна діагностика; 9) Профілактика альвеококозу. |
V. Орієнтовна основа дії
Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання з даної теми і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті:
1. Стьожак широкий (Diphyllobotrium latum): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика дифілоботріозу.
2. Ехінокок (Echinococcus granulosus): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика ехінококозу.
3. Альвеокок (Alveococcus multilocularis): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика альвеококозу.
б) Алгоритмсамостійної навчально-дослідницької роботи:
1. Вивчити на мікропрепараті і інших ілюстративних матеріалах будову сколекса, зрілої проглотиди, яйця стьожака широкого і замалювати їх. Замалювати цикл розвитку стьожака широкого.
2. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити особливості морфоанатомічної будови (діагностичні ознаки) ехінокока, альвеокока.
3. Заповнити таблицю«Порівняльна характеристика цестод»
4. Оформити протокол
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:
1. Розгляньте на ілюстративних матеріалах та при малому збільшенні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати стьожка широкого. Зверніть увагу, що характерною особливістю сколекса стьожка широкого є його видовжена форма і наявність двох повздовжніх щілин (ботрій), які є органами фіксації. Зрілі членики вкорочені, широкі. У центрі міститься звивиста матка у вигляді розетки, заповнена яйцями. Замалюйте сколекс, зрілу проглатиду та яйця стожака широкого. На сколексі позначте ботрії, на зрілому членику матку. Замалюйте цикл розвитку стьожака широкого.
2. Розглятьте при малому збільшенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат ехінокока. Зверніть увагу на його мікроскопічні розміри (2-5 мм), будову з 3-4 члеників, сколекс з чотирма присосками і хоботок із двома віночками гачків. Уважно розгляньте зрілий членик, в якому можна побачити матку, заповнену яйцями. Будова матки – важлива діагностична ознака, за якою відрізняють ехінокок від альвеокока. Зробіть схематичний малюнок ехінокока в протоколі. На малюнку позначте: сколекс, присоски та гачки, незрілі проглотиди, зрілу проглотиду з маткою. Розгляньте на ілюстративних матеріалах та при малому збільшенні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати альвеокока. Порівняйте зовнішній вигляд ехінокока та альвеокока. Зверніть увагу на будову їх маток. Зробіть схематичний малюнок альвеокока в протоколі. На малюнку позначте: сколекс, присоску, незрілу проглотиду, гермафродитну проглотиду, зрілу проглотиду, матку.
3. Заповніть таблицю«Порівняльна характеристика цестод»
Таблиця № 9
Порівняльна характеристика цестод
| Назва паразита укр. і лат. мовами | Захворювання і його географія | Шляхи зараження людини | Інвазійна стадія для людини | Основний хазяїн, і локалізація паразита в ньому | Проміжний хазяїн і локалізація паразита в ньому | Діагностика інвазії | Профілакти-ка інвазії |