Ів бувають зовнішні, внутрішні, однократні, багатократні, хронічні.
Варіант 1
1.Наявність радіоактивних речовин у середовищі часто буває дуже малою. Тому мірою радіоактивних речовин є не вага, а активність радіоізотопів.
Активністю радіоактивного елемента є число атомних розпадів в ньому за одиницю часу, вона характеризує швидкість радіоактивного розпаду радіонукліда. Активність радіоактивної речовини пропорційна її кількості. Кількість радіоактивної речовини свідчить про її активність - про кількість атомів, що розпадаються за 1 с. Одиницею активності в системі СІ є беккерель - це така кількість радіоактивної речовини, в якій проходить 1 акт розпаду за 1 с, а несистемна одиниця —кюрі (Кі, Сі)— така кількість радіоактивної речовини в якій проходить 37 млрд актів розпаду за 1 с. Для оцінки радіоакт. Забруднення продуктів, води, ґрунту, буд.матеріалів використовується поняття удільною активності – це активність, яка приходиться на одиницю маси ( масова удільна активність – БК/кг), на одиницю об’єму ( обємна удільна активність – БК/м3), на одиницю поверхні ( поверхнева удільна активність – БК/м2)
2.Гостре ураження – це швидко прояв. наслідки від дії великих доз опромінення. Розрізняють 4 ступені тяжкості протікання гострої променевої хвороби:
1 – Легка форма променевох хвороби при дозі більше або рівній 1 Гр і менше 2 Гр. Симптоми: тривала лімфо піна, в 30-50 випадках блювота в першу добу після опромінення, летальних випадків не має.
2 – Сере дня важкість виникає при дозі більше 2 Гр, але менше 4 Гр. Симптоми: в першу добу нудота, блювота, різко знижений склад лейкоцитів в крові, підшкірні крововиливи. В 20% випадків смерть через 2-6 тижнів.
3 – Тяжка форма при дозі більше 4 Гр, але менше 6 Гр. У 50% відсотках – смерть.
4 – Дуже тяжка при дозі більше 6 Гр, але менше 10 Гр. 100% смерть.
10 – 50 Гр смерть через 1-2 тижня внаслідок кровотечі ШКТ.
100 Гр смерть через декілька годин.
3.Національна комісія по радіаційному захисту населення України, МКРЗ – міжнародна комісія з питань радіаційного захисту, НКДАР – науковий комітет щодо дії атомної радіації, МАГАТЕ – міжнародне агентство з атомної енергії, агентство з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку.
4. Радіологія – наука, яка вивчає вплив ІВ на різні об’єкти. Вона складається з медичної радіології ( вивчає вплив ІВ на організм людини), радіобіологія ( вплив ІВ на біологічні об’єкти), радіаційна гігієна ( займається вивченням радіаційної обстановки, дозами ІВ і їх впливу на організм людини і розробляє санітарні норми і правили радіаційної безпеки персоналу і населення.
Варіант 2
1.Активність безпосередньо не характеризує дію ІВ. Кількісною мірою дії ІВ на людину є дози опромінення. Дпогл. – це середня кількість ІВ, яка поглинається одиницею маси опромінюваної речовини. Одиницею виміру є Грей ( Гр). 1 Гр = 1Дж\кг – поглинена доза ІВ при якій 1 кг опромінюваної речовини поглинає енергію в 1 Дж. 6 Гр – смерть! 1 рад = 0.01 Гр = 100 ерг/г – це поглинена доза ІВ, при якій 1 грам опромінюваної речовини поглинає енергію в 100 ерг. Доза ІВ, яку отримає людина, залежить від величини енергії, тривалості опромінення та цільності потоку енергії.
2. Детерміновані ефекти ( не стохастичні; порогові) – прояв. тільки при перевищенні визначеного дозового порогу. Важкість наслідків залежить від величини дози. ( гостра променева хвороба, безпліддя, катаракти, променевий опік)
Стохастичні ефекти ( імовірні, без порогові) - можливість виникнення яких існує при любих дозах ІВ і збільшується з підвищенням дози. ( пухлини, лейкози, спадкові хвороби)
Соматичні ( тілесні) ефекти діють тільки на опромін. Людину і не діють на нащадків.
Генетичні ефекти діють на людину,а також відбуваються і на нащадках.
3. РР – це речовини, які мають властивості радіоактивності або це речовини, які самочинно перетворюють атом ядра в ядра інших атомів, виділяючи при цьому ІВ.
Головні характеристики ІВ:
а) період напіврозпаду – інтервал часу, за котрий кількість ядер РР зменш. рівно у 2 рази. У різних РР цей період різний, він зменшується від долі секунд до мільйонів років.
б) величина активності ( А) - кількість розпаду атомів за одиницю часу.
в) види ІВ
г) енергія ( Е)
д) іонізуюча здатність – це число пар іонів, яке утвор. ІВ в одиниці об’єму, одиниці маси речовини або на одиниці довжини шляху.
е) проникаюча здатність корпускулярного ІВ – величина пробігу, шлях проходження частинки до її зупинки. Залежить від маси і заряду.
Варіант 3
1.Різноманітні види ІВ мають різний ступінь впливу, поглинена доза ІВ цей ефект не враховує, тому введено Декв. – це кількісна міра біалогічного впливу будь-якого виду ІВ на людину. Одиницею виміру є 1 Зв (Зівер)=100бер
2. Механізм дії ІВ:Людина зазнає внутрішнє або зовнішнє опромінення в залежності від джерела ІВ. ІВ буває корпускулярним( L,B, p, n) і у вигляді електромагнітної енергії.( фатонне). Механізм опромінення обумовлений передачею енергії ( кінетична і ЕМ) ІВ опромінення поверхні організму людини. Тканини людини містять воду і кисень. В тканині - 90% води, тому ІВ взаємодіє з водою. Процес взаємодії ІВ з біологічними об’єктами умовно поділяють на 3 етапи:
1) електрична взаємодія ( радіоліз Н2О) – іонізація атомів і молекул клітин, у тому числі і води, тобто утворення позитивного і негативних іонів води – прямий вплив ІВ на організм людини.
2) Фізико-хімічна взаємодія – іони води хімічно нестійкі розпадаються з утворенням радикалів, які в присутності кисню створюють вільні радикали НО2, Н2О2. Інтенсивність реакцій дуже висока.
3) Біологічна взаємодія – відбувається вивільнення ферментів з клітин з`єднань і знижується їх активність. Це призводить до порушення біохімічних процесів в організмі. Все це призводить до порушень окремих функцій і систем організму. Біохімічні зміни можуть відбутися як через декілька секунд, так і через десятиріччя і спричинити загибель клітин або зміни в них, що спричиняє рак. Чутливість до ІВ у різних орг-ім різна. Найбільш чутливі до дії ІВ клітини на стадії поділу, а також літні люди. ( через високу и низьку активність поділу і рекомбінації клітин)
Органи людини, опромінення яких може спричинити найбільшу шкоду здоров`ю людини називають критичними. За ступенем чутливості критичних органів до ІВ прийнято поділяти на 3 групи:
1. Червоно-кістковий мозг; Статеві залозі ( ванади)
2. М`язова та жир. Тканини, щитовидна залоза, кришталеве око, внутр.. органи ( ШКТ, легені, нирки)
3. Хрящова і кісткова тканини ( передпліччя, щиколотки, стопи)
3.Радіоактивність – це самочинне перетворення атомних ядер в ядра інших елементів, яке супроводжується ІВ.
Радіоактивне випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з речовиною призводить до утворення в цій речовині електричних зарядів різного знаку, тобто до іонізації речовини і збудження його атомів і молекул.
Нормальний і збуджений енергетичний стан атомів -
Варіант 4
1.Декв. В органі або тканині людини не враховує вплив ІВ у цілому на організм людини, тому введена Деф. – це доза ІВ, яка враховує вплив, еквівалентний дозі опромінення органів і тканин у цілому на стан здоров`я людини або з деякими припущеннями. Деф. – це еквівалента доза ІВ всього організму людини, як сукупність органів і тканини. Деф. Вимірюється в Зв і бер.
2. Внутрішнє опромінення – РР знаходяться всередині організму і опромінює організм з середини. Наслідки внутр.. опромінення залежать від рівня забруд. повітря, води, продуктів радіонуклідами, також від радіотоксичності та хім. Токсичності, а також від тривалості надходження і хар-ру розподілу радіонуклідів, часу перебування.
При оцінці внутр. Опромінення враховують 3 моменти:
1) Опромін. Всього орг-му або того органу, де відкладається найбільша частина РР
2) Опромінення ШКТ
3) Опромінення легенів
3. Критичні органи – органи, опромінення яких може заподіяти найбільшу шкоду всьому організмові. Їх поділяють на три групи в залежності від ступеня чутливості:
1) Червоний кістковий мозок, гонади, усе тіло
2) Мязова й жирова тканини, щитовидна залоза, кришталик ока, внутр. Органи
3) Хрящова й кісткова тканини, передпліччя, щиколотки, стопи, шкіра.
4. РР – це речовини, які мають властивості радіоактивності, або це речовини, які самочинно перетворюють атомні ядра в ядра інших атомів, виділяючи при цьому ІВ.
Джерела ІВ –
Радіаційний фон –
Варіант 5
1.Деф, Декв., Дпогл. не враховують час опромінення, то для оцінки ступеня ураження місцевості РР і оцінки дози, яку може отримати людина на забрудненій території за одиницю часу використовується поняття потужності дози опромінення або рівень радіації. ( Рt). Рtпоказує яку дозу може отримати людина за одиницю часу ( Д\t).
2. Особливості дії ІВ на організм людини:
1) Висока руйнівна ефективність енергії ІВ
2) Присутній прихованого періоду ( при мали дозах можу бути дуже довгим)
3) Вплив від малих доз може накопичуватися – кумулятивний ефект
4) Генетичний ефект
5) Різні органи організму мають певну чутливість до ІВ ( крит. Органи)
6) Різні види організмів мають різну чутливість
7) Одноразове опромінення в великій дозі спричиняє глибші наслідки ніж фракціоновано
8) Органи чуття не реагують на ІВ
ІВ бувають зовнішні, внутрішні, однократні, багатократні, хронічні.
Зовнішні – РР знаход. Поза організмом і опромінює людину ззовні.
Внутрішні – РР знаходь. Всередині орг. І опромін. Людину з середини.
Однократні – опромінення за перші 4 доби після аварії.
Багатократні – опромінення, яке перевищує 4 доби після аварії.
Хронічні – опромінення за довгий відрізок часу, як правило більше 1 року.
4. Радіаційний фактор –
Іонізація –
ІВ –це випромінювання, взаємодія якого з речовиною призводить до утворення в цій речовині електричних зарядів різного знаку ( позитивних та негативних іонів), тобто до іонізації речовини і збудження його атомів і молекул.