VI. Система навчаючих завдань. Завдання 1 (І рівень складності)
A. Тести
Завдання 1 (І рівень складності)
Яка стадія розвитку шистосом є інвазивною для остаточного хазяїна?
A. Церкарій;
B. Метацеркарій;
C. Адолескарій;
D. Маріта;
E. Мірацидій.
Еталон відповіді : А.
Завдання 2 (IІ рівень складності)
Діагностування найбільш поширених гельмінтозів в ранню або гостру фазу хвороби зазнає певних труднощів. Це пояснюється тим, що:
A. Найчастіше в перебігу хвороби відсутні характерні клінічні симптоми;
B. Пізня продукція яєць паразитами, а тому відсутність їх у випорожненнях людини;
C. Подібність клінічних симптомів з симптомами інфекційних хвороб;
D. Масовість захворювань;
E. Вірні усі варіанти.
Еталон відповіді: Е.
Завдання 3 (IIІ рівень складності)
Рибалка одного з населених пунктів, що знаходиться на березі Дніпра, має звичку годувати домашню кішку і собаку сирою рибою. Це є епідеміологічно небезпечним тому що:
A. Створюється загроза зараження людини від кішки інвазованої метацеркаріями опісторха;
B. Підтримується існування природного осередку опісторхозу;
C. Стає реальним зараження кішки опісторхозом;
D. А + В + С;
E. В + С;
Еталон відповіді: Е.
Б. Задачі
Задача 1.
У хворого К. відмічаються симптоми ураження сечостатевої системи: болі в області сечового міхура при сечовипусканні, кров в сечі. При мікроскопічному дослідженні осаду сечі виявлені яйця овальної форми, розміром 150х60 мкм, на одному з полюсів розташована шпичка. Який трематодоз можна запідозрити в даному випадку?
Еталон відповіді: шистосомоз сечостатевий.
Задача 2.
Хворий М. звернувся до лікаря зі скаргами на болі в області печінки, зниження апетиту, розлади травлення. Іноді відмічав пожовтіння склер. З анамнезу стало відомо, що пацієнт тривалий період проживав в районі річки Об та часто споживав в їжу солену та в’ялену рибу. При клінічному обстеженні виявлено збільшення печінки, при лабораторному дослідженні фекалій виявлені яйця невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричні, світло-жовтого кольору, майже безбарвні; на одному полюсі є кришечка, а на протилежному – горбок, розміри – 26 – 30 мкм.
а) Який гельмінтоз можна запідозрити?
б) Який паразит викликає дане захворювання? Вкажіть його морфологічні особливості.
в) Яким чином могло відбутись зараження хворого та яка стадія паразита є інвазивною для людини?
г) Як можна пов’язати симптоми хвороби та локалізацію паразита в організмі людини?
Еталон відповіді:
а) Опісторхоз
б) Сисун котячий (Opisthorchis felineus). Статевозріла особина має розміри 8 – 13 мм, два присоски, в задній частині тіла знаходяться два чотири- і п’ятилопатеві сім’яники, розділені вивідною протокою.
в) Зараження хворого відбулося при споживанні в їжу погано просоленої або в’яленої риби, в м’язах якої знаходились інвазивні стадії збудника – метацеркарії.
г) В організмі людини паразит локалізується в протоках підшлункової залози та жовчних протоках печінки, часто викликаючи їх закупорку та запалення. Цим можна пояснити симптоми захворювання у даного пацієнта.
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:
а) Методика проведення заняття:
На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.
В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
| № п/п | Основні етапи заняття | Час в хвилинах | Матеріали методичного забезпечення | |||
| І. Підготовчий етап | ||||||
| 1. 2. 3. | Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань | Тести, набір індивідуальних питань Таблиці | ||||
| ІІ. Основний етап- науково-дослідницький | ||||||
| 4. 5. | Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи | Таблиці, мікроскопи, препарати, підручник, посібники, збірник. | ||||
| ІІІ. Заключний етап | ||||||
| 6. | Тестовий контроль кінцевого рівня знань | Тести | ||||
| 7. | Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання | |||||
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
1. У пацієнта, що приїхав з Казахстану, при зондуванні жовчного міхура був виявлений паразит ланцетоподібної форми, розміром 4 -13 мм в довжину, що має два присоски – ротовий і черевний. Гермафродит. Парні сім’яники розміщені в задній частині тіла і відділені один від одного видільним каналом . Поставте пацієнту діагноз:
A. Метагонімоз;
B. Опісторхоз;
C. Клонорхоз;
D. Дикроцеліоз;
E. Фасціольоз.
2. Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути:
A. Церкарії;
B. Метацеркарії;
C. Адолескарії;
D. В + С;
E. А + В + С.
3. Основні прояви патогенної дії при сечостатевому шистосомозі:
A. Механічне пошкодження судин внаслідок міграції личинок;
B. Утворення запальних інфільтратів і виразок у стінці сечового міхура;
C. Поява рубців у сечовивідних шляхах, звуження просвіту сечоводів та зменшення ємності сечового міхура;
D. Вірно В+С;
E. Вірно А+В+С.
4. У хворого, що проживає на Далекому Сході, при дуоденальному зондуванні виявлені дрібні гельмінти (0,5 х 8 мм) ланцетоподібної форми, схожі на опісторхів і клонорхів. Диференціальну діагностику між ними можна провести на підставі наступних морфологічних ознак:
A. Наявності ротового і черевного присосків;
B. Сім’яників, розміщених в задній частині тіла;
C. Сім’яники в клонорха мають розгалужену форму, а в опісторха – лопатеву;
D. Жовтівники розміщені в центральній частині тіла;
E. Матка розгалуженої форми, розміщується перед сім’яниками.
5. Природна осередковість окремих трематодозів забезпечується наявністю:
A. Проміжного хазяїна серед несвійських (диких) тварин, разом із збудником;
B. Остаточного (дефінітивного) хазяїна серед тварин дикої фауни, разом із збудником;
C. Поширення хвороби в певній природно-географічній місцевості;
D. Існування осередку і його збереження без участі людини;
E. Вірні всі варіанти.
6. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і горбок на протилежному. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.
A. Fasciola hepatica;
B. Dicrocoelium lanceatum;
C. Paragonimus ringeri;
D. Opisthorchis felineus;
E. Schistosoma yaponicum.
7.В торгову мережу надійшла партія лососевих риб з Далекого Сходу. При мікроскопії м'язів риби паразитологом на плавцях та на лусці були виявлені інцистовані метацеркарії (3 – 4 личинки в полі зору мікроскопа). Вживання такої погано термічно обробленої або просоленої риби могло б бути причиною зараження людини, кішки, собаки:
A. Опісторхозом;
B. Клонорхозом;
C. Метагонімозом;
D. Дикроцеліозом;
E. Шистосомозом.
8. Хвора 34 років, поступила в інфекційне відділення зі скаргами на болі в животі, нудоту, нестійкі випорожнення (пронос до 5 – 6 разів на добу). Такий стан продовжувався понад два місяці. Із епіданамнезу стало відомо, що хвора імігрантка з Кореї, де довгий час працювала на рибокомбінаті. Лікар запідозрив гельмінтоз і направив хвору в лабораторію на овоскопію фекалій. В фекаліях знайдені яйця світло-коричневого кольору, лимоноподібної форми, розміром 26 – 28 х 15 – 17 мкм. На одному полюсі є кришечка, на протилежному – горбик. В центрі яйця знаходиться розвинений мірацидій. Поставте діагноз:
A. Метагонімоз;
B. Шистосомоз;
C. Клонорхоз;
D. Фасціольоз;
E. Опісторхоз.
9. Хвора К., 30 років звернулась до лікаря зі скаргами на біль внизу живота і при сечовипусканні. Пацієнтка працювала в Йємені протягом трьох років на зрошувальних рисових полях. Враховуючи отриману інформацію лікар запідозрив сечостатевий шистосомоз. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторне обстеження на знаходження яєць в:
A. Фекаліях;
B. Харкотинні;
C. Сечі;
D. Біоптаті кишки;
E. Біоптаті шкіри.
10. У студента, що приїхав з Південної Америки в фекаліях знайдені яйця великих розмірів (140 х 60 мкм) з великою шпичкою збоку. З анамнезу стало відомо, що він хворіє протягом шести років з ураженнями шлунково-кишкового тракту. Найвірогідніший гельмінтоз у студента:
A. Шистосомоз сечостатевий;
B. Шистосомоз японський;
C. Шистосомоз кишковий;
D. Нанофієтоз;
E. Метагонімоз.
11. В країнах Азії сечостатевим шистосомозом хворіє близько 50 – 100 тисяч населення. Найефективнішими профілактичними заходами громадського спрямування можуть бути:
A. Охорона малопроточних водойм від забруднення сечею;
B. Знищення або зменшення кількості проміжного хазяїна (молюсків);
C. Своєчасне діагностування хворих;
D. Санітарно-просвітня робота серед населення;
E. Всі варіанти вірні.
12. У пацієнта, який приїхав з Африки. Розвинулось захворювання видільної системи, з’явились сліди крові в сечі. При мікроскопії осаду виявлені великі видовжені жовтуваті яйця розміром 120 – 190 мкм з великим шипом на одному з полюсів. Назвіть вид гельмінта.
А. Fasciola hepatica;
B. Dicrocoelium lanceatum;
C. Paragonimus ringeri;
D. Opisthorchis felineus;
E. Schistosoma haematobium.
13. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на розпираючий тупий біль в області печінки, нудоту, зниження апетиту. При огляді виявлено незначне пожовтіння склер. З анамнезу відомо, що пацієнт проживає в сільській місцевості поблизу річки Дністер та часто споживає в їжу солену в домашніх умовах рибу. При дослідженні фекалій виявлено яйця овально-витягнутої форми, дещо асиметричні з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 х 10 –15 мкм. Поставте хворому діагноз.
А. Шистосомоз;
В. Парагонімоз;
С. Клонорхоз;
D. Фасціольоз;
Е. Опісторхоз.
14. У пацієнта в дуоденальному вмісті знайдені молочного кольору, приблизно одного розміру, ланцетоподібної форми гельмінти. На передньому кінці тіла видно присоски. Ознаками за якими можна відрізнити опісторха від дикроцеліума є:
A. Розміщення галузистих жовтівників по боках тіла;
B. Розміщення лопатевих сім’яників за черевним присоском, а матки в задній частині тіла;
C. Розміщення матки й сім’яників в передній частині тіла – за черевним присоском;
D. Яєчник і сім’яприймач знаходяться в центрі тіла;
E. Розміщення лопатевих сім’яників відділених один від одного видільним каналом в задній частині тіла.
15. Opisthorchis felineus в своєму циклі розвитку має широке коло хазяїв – дефінітивні: синантропні і домашні тварини (кішки, собаки, лисиці, песець та інші рибоїдні хижаки); проміжні і додаткові хазяї: прісноводний молюск бітінія, коропові риби (плітка, лящ, в’язь та інші). В зв’язку, з цим за наявністю декількох різних імовірних хазяїв його відносять до паразитів:
A. Евриксенних;
B. Моноксенних;
C. Стеноксенних;
D. Ксенопаразитів;
E. Гетероксенних.
Заняття № 28
Teма:Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Стьожкові (Cestoidea) – бичачий, свинячий та карликовий ціп’яки – збудники захворювань людини.
І. Актуальність теми. Серед типу Плоских червів одним із найчисельніших класів є Стьожкові черви – цестоди. У людини паразитує близько 30 видів цестод, які викликають захворювання – цестодози (В.Е. Поляков, 2000). На сьогодні частка інвазованих цестодозами людей зростає, в зв’язку з чим згідно наказу № 133 від 19.07.95 МОЗ України ці захворювання внесені до переліку небезпечних інфекційних і паразитарних хвороб людини, при виявлені яких необхідно обов’язково зареєструвати випадок хвороби, провести профілактичні і протиепідемічні заходи і оформити екстрене повідомлення до територіальних санітарно-епідеміологічних станцій. Цестодози поширені майже повсюдно. Так, райони з високим рівнем ураження населення теніаринхозом (більше 10 %) зустрічаються в Африці, Східному Середземномор’ї, помірне ураження населення відмічається в Європі, Південно-Східній Азії, країнах колишнього Радянського Союзу. Представники класу Стьожкових можуть паразитувати як в порожнистих органах, так і в тканинах організму. Патогенна дія ціп’яків на організм людини пов’язана не лише з пошкодженням органів типової локалізації, а й з токсичним ураженням основних регуляторних систем (нервової, ендокринної, імунної). Крім того встановлено, що при кишкових гельмінтозах відмічається зниження синтезу інсуліноподібного фактору росту, колагену, що сприяє зменшенню процесів всмоктування в кишці, а також призводить до затримки фізичного та розумового розвитку.
ІІ. Цілі навчання:
Загальна ціль – уміти:
1. Ідентифікувати цестод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики цестодозів.
Конкретні цілі - уміти:
1. Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на розповсюдження цестодозів в Україні.
2. Ідентифікувати статевозрілі особини цестод та їх фіни за систематичними ознаками.
3. Співвідносити цикли розвитку свинячого, бичачого та карликового ціп’яків і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.
4. Визначити методи лабораторної діагностики теніозу, теніаринхозу та гіменолепідозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів свинячого, бичачого та карликового ціп’яків.
5. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
А. Література
Основна:
1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 469 – 477.
2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 503 - 510.
3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 245 – 247, 249 – 252, 255 - 256.
4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 329 - 335.
5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.
6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред.. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.251 - 270.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.
3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с. :іл.
6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.
7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.
8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.
9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.
10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.
Завдання 1.
Назвіть гельмінтів, при паразитуванні яких у людини можлива аутоінвазія:
A. Свинячий ціп’як;
B. Бичачий ціп’як;
C. Карликовий ціп’як;
D. Цистицерк;
E. Вірно А+С.
Завдання 2.
Способом зараження людини теніаринхозом є:
A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни;
B. Поїдання фінозної свинини;
C. Поїдання їжі, забрудненої яйцями збудника;
D. Недотримання правил особистої гігієни;
E. Всі варіанти вірні.
Завдання 3.
Способом зараження людини теніозом є:
A. Поїдання фінозної яловичини, в якій збереглись живі фіни;
B. Поїдання фінозної свинини, в якій збереглись живі фіни;
C. Вживання забруднених яйцями збудника овочів, фруктів;
D. Недотримання правил особистої гігієни;
E. Вірна відповідь відсутня.
Завдання 4.
Способом зараження людини цистицеркозом може бути:
A. Вживання забрудненої їжі, води яйцями гельмінта;
B. Недотримання правил особистої гігієни;
C. Аутоінвазія;
D. Поїдання недостатньо термічно обробленої свинини або яловичини;
E. А + В + С.
Завдання 5.
Інвазійною стадією при зараженні людини теніозом є:
A. Фіна цистицерк;
B. Яйце з онкосферою;
C. Онкосфера;
D. Фіна цистицеркоїд;
E. Плероцеркоїд.
Завдання 6.
Інвазійною стадією при зараженні людини цистицеркозом є:
A. Фіна цистицеркоїд;
B. Фіна плероцеркоїд;
C. Онкосфера;
D. Яйце з онкосферою;
E. С + D.
Завдання 7.
Джерелом інвазії при теніозі слугує:
A. Хвора цистицеркозом людина;
B. Хвора теніозом людина;
C. Хвора цистицеркозом собака, кішка, дикі свині;
D. Забруднені яйцями овочі, фрукти, вода;
E. Правильна відповідь відсутня.
Завдання 8.
За походженням розрізняють проглотиди:
A. Юні;
B. Гермафродитні;
C. Зрілі;
D. Яйцеутворюючі;
E. А + В + С.
Завдання 9.
Вказати інвазійну стадію для зараження людини гіменолепідозом:
A. Яйце з онкосферою;
B. Цистицерк;
C. Цистицеркоїд;
D. Процеркоїд;
E. Плероцеркоїд.
Завдання 10.
Пристосуванням до паразитичного способу життя у стьожкових червів є:
A. Органи фіксації (присоски, гачки, ботрії);
B. Кутикула з мікроворсинками і антипротеолітичними ферментами;
C. Багаторазовим повторенням гермафродитної статевої системи і високою продуктивністю статевих продуктів;
D. Відсутність травної системи;
E. Всі варіанти вірні.
Завдання 11.
Стьожкові черви відрізняються від класу сисунів:
A. Стрічкоподібною формою тіла;
B. Стиснутим тілом в спинно-черевному напрямку;
C. Листоподібною формою тіла;
D. Поділом тіла на сколекс, шийку і членисту стробілу;
E. А + D.
Завдання 12.
Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніозом?
А. Раки, краби;
В. Риба;
С. Напівсире м’ясо свиней;
D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби;
Е. Немиті овочі і фрукти.
Завдання 13.
Вкажіть, при вживанні яких продуктів людина може заразитися теніаринхозом?
А. Раки, краби;
В. Риба;
С. Напівсире м’ясо свиней;
D. Напівсире м’ясо великої рогатої худоби;
Е. Немиті овочі і фрукти.
Завдання 14.
Юні проглотиди відрізняються від зрілих:
A. Наявністю лише чоловічої статевої системи;
B. Наявністю чоловічої і жіночої статевої системи;
C. Наявністю лише жіночої статевої системи;
D. Наявністю лише матки, заповненої яйцями;
E. Правильна відповідь відсутня.
Завдання 15.
Зріла проглотида стьожкових червів відрізняється від гермафродитної:
A. Розвиненою чоловічою і жіночою статевими системами;
B. Розвиненою чоловічою статевою системою;
C. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами;
D. Редукованою чоловічою і жіночою статевими системами з лише добре розвиненою маткою;
E. Редукованими статевими системами з лише добре розвиненими сім’яниками і маткою.
IV. Зміст навчання
| № п/п | Інформаційні блоки | Головні елементи блоків |
| 1. | Клас Стьожкові | 1. Морфологія а) сколекс; б) шийка; в) стробіла з проглотидами (юні, гермафродитні та зрілі членики). 2. Характеристика по системах органів (нервова, видільна, статева). |
| 2. | Особливості життєвих циклів цестод | Стадії розвитку: 1. Статевозріла особина; 2. Яйце; 3. Онкосфера; 4. Фіна. |
| 3. | Види фін | 1. Цистицерк; 2. Ценур; 3. Цистицеркоїд; 4. Ехінококовий міхур; 5. Альвеококовий міхур; 6. Плероцеркоїд. |
| 4. | Представники стьожкових, для яких людина є проміжним і остаточним хазяїном | 1. Свинячий ціп’як: а) назва хвороби (теніоз, цистицеркоз); б) поширення; в) морфологія; г) життєвий цикл; д) шлях зараження; е) локалізація та патогенна дія; є) лабораторна діагностика; и) профілактика. 2. Карликовий ціп’як: а) назва хвороби (гіменолепідоз); б) поширення; в) морфологія; г) життєвий цикл; д) шлях зараження; е) локалізація та патогенна дія; є) лабораторна діагностика; и) профілактика. |
| 5. | Представники стьожкових, для яких людина є лише остаточним хазяїном | 1. Бичачий ціп’як: а) назва хвороби (теніаринхоз); б) поширення; в) морфологія; г) життєвий цикл; д) шлях зараження; е) локалізація та патогенна дія; є) лабораторна діагностика; и) профілактика. |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
|
|
|
|
V. Орієнтовна основа дії
Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:
1. Характеристика класу Стьожкових червів, їх біологічні особливості, пов’язані з паразитичним способом життя.
2. Свинячий ціп'як (Taenia solium): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніозу та цистицеркозу.
3. Бичачий ціп'як (Taeniarhynchus saginatus): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика теніаринхозу.
4. Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, клініка, лабораторна діагностика, профілактика гіменолепідозу.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи
1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості свинячого, бичачого та карликового ціп’яків.
2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.
3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи
1. Використовуючи мікропрепарати та ілюстративний матеріал, вивчити і замалювати сколекси, гермафродитні та зрілі членики бичачого і свинячого ціп’яків, відмітивши діагностичні відмінності. На малюнках позначити особливості будови гермафродитних члеників: канал видільної системи, сім’явипорскувальний канал, статевий горбик, цирус, піхву, тільце Меліса, жовтівник, нервовий стовбур, матку, оотип, сім’яники, яєчник, що має дві долі у бичачому на відміну від свинячого ціп’яка, у якого яєчник, крім двох долей основних, має третю – додаткову, а на малюнках зрілих проглотид відмітити різну кількість відгалуджень від головного стовбура матки з кожного боку: в бичачого – 17- 35, в свинячого – 7-12.
2. Розглянути під мікроскопом тотальний мікропрепарат карликового ціп’яка, замалювати його і описати будову. Звернути увагу на особливості будови сколекса (чотири присоска і втяжний хоботок з віночком гачків), тіла, яке складається з близько 200 члеників; зрілі проглотиди містять матку мішкоподібної форми.
3. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.
4. За вказаною формою заповнити таблицю:
Таблиця № 8
Порівняльна характеристика цестод
| Назва паразита укр. і лат. мовами | Захворювання і його географія | Шляхи зараження людини | Інвазійна стадія для людини | Головний хазяїн, і локалізація паразита в ньому | Проміж. хазяїн і локалізація паразита в ньому | Діагности-ка інвазії | Профілакти- ка інвазії |