VI. Система навчаючих завдань. Завдання 1 (I рівень складності)
А. Тести
Завдання 1 (I рівень складності)
До Вас на прийом привели хворого, який нещодавно повернувся з-за кордону. Він скаржиться на періодичні напади лихоманки. Через кожні дві доби температура підвищується до 400С і тримається на такому рівні 6-12 годин. Огляд виявив збільшення печінки і селезінки. Ви направили хворого до лабораторії, де було виявлено зменшення кількості еритроцитів, а в самих еритроцитах були виявлені внутрішньоклітинні паразити, які знаходились на різних стадіях розвитку і мали характерну будову. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.
A. Тропічна малярія;
B. 3-денна малярія;
C. 4-денна малярія;
D. Токсоплазмоз;
E. Трипаносомоз.
Еталон відповіді: В.
Завдання 2 (II рівень складності)
Назвіть основні стадії життєвого циклу токсоплазми в організмі проміжного хазяїна.
A. Спорозоїти;
B. Псевдоциста;
C. Справжня циста;
D. Шизонти;
E. Гамонти.
Еталон відповіді: В, С.
Завдання 3 (III рівень складності)
Еритроцитарна шизогонія малярійного плазмодія: проміжний хазяїн 1→2→3→4→5→6→7→8→9
а) формування гаметоцитів; б) утворення мерозоїтів;
в) людина; г) вихід мерозоїтів в потік крові;
д) проникнення в еритроцити; е) руйнування еритроцитів;
ж) тканинні мерозоїти; з) еритроцитарна шизогонія;
і) ріст трофозоїта; ї) комар роду Anopheles.
Еталон відповіді: 1В, 2Ж, 3Д,4І, 5З, 6Б, 7Е, 8Г, 9А.
Б. Задачі
Задача 1.
В Чернівецьку дитячу обласну лікарню поступила дитина Х., 3-х місяців. При госпіталізації загальний стан важкий. Печінка виступає на 0,5 см з-під реберної дуги. Збільшений розмір голови. Спостерігається зменшення лівого очного яблука з косоокістю, яка розходилась. Дослідження дна очного яблука: вторинна атрофія очних нервів. Проведене лікування ефекту не дало. Стан погіршувався: голова збільшилась до 56 см у діаметрі, край печінки опустився на 2 см нижче реберної дуги. На 33 день перебування у стаціонарі дитина померла. При розтині різко виражена гідроцефалія. Дистрофічні зміни паренхіматозних органів. У тканині мозку знайдено клітини, які мають форму півмісяця, передній кінець загострений, задній розширений і заокруглений. Ядро на вигляд нагадує накопичення гранул, розташовується у центрі паразита і займає приблизно 1/4 його тіла. В деяких клітинах було видно накопичення паразитів, а також окремі особини розташовувались поза клітиною.
а) Кого було виявлено у мозковій тканині? Його систематичне положення.
б) Поставте діагноз дитині Х.
в) Які стадії збудника виявлено у мозку?
г) Як відбулося зараження хворого?
д) Який період життєвого циклу здійснив паразит у організмі хворого?
ж) Хворий Х. - кінцевий, проміжний чи резервуарний хазяїн?
Еталон відповіді:
а) було виявлено: Toxoplasma gondii; Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Найпростіші (Protozoa) Тип: Апікомплексні (Apicomplexa) Клас Споровики (Sporozoa)РядКокцидії ;
б) діагноз: токсоплазмоз;
в) у мозку було виявлено стадії: ендозоїта та цисти;
г) зараження хворого відбулося трансплацентарно;
д) Паразит здійснив в організмі хворого процес ендогонії;
е) хворий Х – проміжний хазяїн для паразита .
Задача 2.
Хворій З., під час пологів з ускладненнями, перелили кров донора Е. У хворої З. почались напади лихоманки і висока температура, які повторювалися через кожні три дні. При зборі анамнезу лікар встановив, що донором був родич хворої З., який перехворів малярією 10 років тому і проживає в одному з небезпечних за малярією районів східної Грузії. Лікар запідозрив малярію.
а) На основі чого лікар запідозрив малярію у хворої З.?
б) Який вид малярії запідозрив лікар?
в) Яким способом було підтверджено діагноз?
г) Яка стадія розвитку даного збудника є діагностичною?
д) Як могло відбутися зараження хворої З.?
Еталон відповіді:
а) лікар запідозрив малярію у хворої на основі:
- нападів лихоманки, які повторювалися через кожні три дні;
- високої температури;
- переливання крові;
- донор – родич, який приїхав з Грузії, з району небезпечного за малярією;
б) лікар запідозрив триденну малярію;
в) діагноз підтвердили загальним аналізом крові і дослідженням товстої краплини крові;
г) діагностичною стадією для цього збудника є:
- стадія кільця;
- стадія амебоїдного трофозоїта;
- стадія фрагментації;
- стадія гаметоциту;
д) зараження хворої відбулося гемотрансфузивним шляхом, тобто при переливанні крові.
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на
практичному занятті
а)Методика проведення заняття
На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.
В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
| № п/п | Основні етапи заняття | Час в хвилинах | Матеріали методичного забезпечення |
| І. Підготовчий етап | |||
| 1. 2. 3. | Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань | Тести, набір індивідуальних питань Таблиці | |
| ІІ. Основний етап- науково-дослідницький | |||
| 4. 5. | Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи | Таблиці, мікроскопи, препарати, підручник, посібники, збірник ситуаційних задач. | |
| ІІІ. Заключний етап | |||
| 6. | Тестовий контроль кінцевого рівня знань | Тести | |
| 7. | Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів заняття. Домашнє завдання |
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань
1. Назвіть основні етапи життєвого циклу, які проходить Plasmodium falciparum в організмі остаточного хазяїна:
A. Тканинна шизогонія;
B. Утворення макро- і мікрогаметоцитів;
C. Утворення оокінети;
D. Спорогонія;
E. Утворення ооцисти;
F. C+D.
2. Назвіть основні стадії життєвого циклу,які проходять малярійні плазмодії в організмі проміжного хазяїна:
A. Утворення оокінети;
B. Тканинна шизогонія;
C. Еритроцитарна шизогонія;
D. Утворення гамонтів;
E. Утворення макро- і мікрогаметоцитів;
F. B+C+D + Е.
3. Які видові ознаки характерні для Pl. ovale?
A. Гаметоцити напівмісяцевої форми;
B. Уражені еритроцити збільшені;
C. Наявність бахромчатого краю еритроцитів;
D. Шизонт ділиться на 12-24 мерозоїта;
E. Наявність стадії амебоподібного шизонта;
F. B+C.
4. Які видові ознаки характерні для Pl. vivax?
A. Амебоподібний шизонт;
B. Уражені еритроцити збільшені;
C. Шизонти стрічкоподібної форми;
D. При діленні шизонта утворюється 12-24 мерозоїтів;
E. Гамонти напівмісяцевої форми.
5. Яким хазяїном по відношенню до малярійного плазмодія є людина?
A. Остаточним;
B. Проміжним;
C. Резервуарним;
D. Додатковим;
E. Факультативним.
6. Які видові ознаки характерні для Pl. falciparum?
A. Уражені еритроцити збільшені, з зернистістю Шюффнера;
B. Уражені еритроцити не збільшені;
C. Молоді кільцеподібні шизонти мілкі, може бути по декілька в еритроциті;
D. Гаметоцити напівмісяцевої форми;
E. Стрічкоподібні шизонти;
F. B+C+D.
7. Чим обумовлені рецидиви малярії у хворих, які раніше лікувались?
A. Здатністю мерозоїтів тривалий час знаходитись в клітинах печінки;
B. Здатністю гаметоцитів тривалий час знаходитись в плазмі крові;
C. Здатністю деяких видів плазмодіїв до параеритроцитарної шизогонії;
D. Наявністю в еритроцитах одночасно кількох стадій розвитку трофозоїта;
E. Здатністю малярійних плазмодіїв взаємодіяти з іншими паразитами крові.
8. Які видові ознаки характерні для Pl. malariae?
A. Амебоподібний шизонт;
B. При діленні шизонта утворюється 12-24 мерозоїти;
C. При діленні шизонта утворюється 6-12 (частіше 8) мерозоїтів;
D. Шизонти стрічкоподібної форми;
E. Напівмісяцеві гамонти;
F. C+D.
9. У хворого на малярію брали кров для дослідження в період підвищення температури та ознобу. Які стадії еритроцитарної шизогонії переважатимуть?
A. Шизонти;
B. Кільця;
C. Амебоподібні трофозоїти;
D. Розпад шизонтів і звільнення мерозоїтів;
E. Жодна з відповідей невірна.
10. У жінки народилася мертва дитина з багатьма видами аномалій розвитку. Яке протозойне захворювання могло спричинити внутрішньоутробну загибель плоду?
А. Амебіаз;
B. Токсоплазмоз;
C. Трихомоноз;
D. Лямбліоз;
E. Балантидіаз.
11. При розтині ссавців та вживанні в їжу недостатньо провареного м'яса можна заразитися:
А. Лямбліозом;
B. Балантидіазом;
C. Лейшманіозом;
D. Токсоплазмозом;
E. Трипаносомозом.
12. При яких збудниках протозойних захворювань людини вражається
головний мозок і очі:
А. Токсоплазма;
B. Лейшманія;
C. Лямблія;
D. Амеба;
E. Трихомонада.
13. В організмі людини малярійний плазмодій проходить декілька стадій розвитку. На одній із стадій паразит має таку морфологію: займає більше половини еритроцита, має нестандартну форму внаслідок появи псевдоніжок, рухомий; вакуоля зменшується, в цитоплазмі містяться зерна темно-коричневого пігменту, що утворилися внаслідок розщеплення гемоглобіну. Вкажіть описану стадію малярійного плазмодія.
A. Спорозоїт
B. Кільцеподібний трофозоїт;
C. Амебоподібний трофозоїд;
D. Зрілий трофозоїт;
E. Шизонт
14. В організмі людини малярійний плазмодій проходить декілька стадій розвитку. На одній із стадій паразит має таку морфологію: займає не більше 1/3-1/5 діаметра еритроцита; при фарбуванні за методом Романовського-Гімзи в центрі трофозоїта знаходиться безбарвна вакуоля, цитоплазма розташована у вигляді обідка блакитного кольору, ядро темно-червоне. Вкажіть описану стадію малярійного плазмодія.
A. Спорозоїт
B. Кільцеподібний трофозоїт;
C. Амебоподібний трофозоїд;
D. Зрілий трофозоїт;
E. Шизонт
15. В організмі людини малярійний плазмодій проходить декілька стадій розвитку. На одній із стадій паразит має таку морфологію: ядро розділяється, навколо кожного дочірнього ядра відокремлюється цитоплазма з утворенням мерозоїтів. Пігмент виштовхується з цитоплазми і збирається в купку збоку від центру еритроцита. Вкажіть описану стадію малярійного плазмодія.
A. Спорозоїт
B. Кільцеподібний трофозоїт;
C. Амебоподібний трофозоїд;
D. Зрілий трофозоїт;
E. Шизонт
Заняття № 26
Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda) – збудники захворювань людини.
Печінковий, ланцетоподібний та легеневий сисуни.
І. Актуальність теми. Медична гельмінтологія – це наука, яка вивчає паразитів людини – гельмінтів. Гельмінтами називають паразитуючих нижчих червів. Розрізняють плоских і круглих червів. Серед плоских виділяють сисунів і стьожкових. Сисуни є збудниками інвазивних захворювань людини. Вони здатні вражати важливі органи і системи: шлунково-кишковий тракт, жовчні протоки печінки, протоки підшлункової залози, легені, кровоносні судини. Іноді можлива атипова локалізація в таких життєво важливих органах, як серце, головний мозок, що може призвести до смерті. Для трематодозів характерний тривалий перебіг, в органах виникають хронічні запальні процеси і, як наслідок, розростання сполучної тканини та зниження функцій даних органів. Часто перебіг трематодозів атиповий, їх клінічна симптоматика нагадує захворювання іншої етіології, ускладнюючи діагностику та лікування. Вивчення морфології та особливостей життєвих циклів сисунів необхідне для розробки методів діагностики та профілактики трематодозів.
ІІ. Цілі навчання
Загальна ціль – уміти:
1. Ідентифікувати трематод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря для постановки діагнозу.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.
Конкретні цілі - уміти:
1. Пояснити поняття гельмінт, біо- та геогельмінт, гельмінтоз, "аутоінвазія", "аутореінвазія".
2. Трактувати взаємовідносини в біологічній системі ''паразит - хазяїн", та інтерпретувати морфофізіологічні адаптації гельмінтів до паразитування.
3. Співвідносити цикли розвитку печінкового, ланцетоподібного та легеневого сисунів і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.
4. Визначити методи лабораторної діагностики фасціольозу, дикроцеліозу та парагонімозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів печінкового, ланцетоподібного та легеневого сисунів.
5. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
А. Література:
Основна:
1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 454 – 458, 460 – 461, 463 – 464.
2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 486 – 490, 492 – 493, 496 – 497.
3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 230 – 236, 243 - 245.
4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 321 – 326, 329.
5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.
6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред.. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.239-250.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.
3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с. :іл.
6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.
7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.
8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.
9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.
10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.
Завдання 1.
Транзитні яйця гельмінтів це такі, що:
А. Здатні заразити хазяїна;
В. Виділяються паразитом, який живе в кінцевому хазяїні;
С. Випадково попадають в організм людини, але не здатні продовжувати свій розвиток і викликати захворювання;
D. Випадково потрапляють в організм людини і здатні її заразити;
Е. Потребують виходу в зовнішнє середовище.
Завдання 2.
Адолескарій фасціоли знаходиться:
А. На водяних рослинах, що зростають у стоячих мілких водоймах;
В. В легенях малого ставковика;
С. В кишечнику корів, овець;
D. В кишечнику людини;
Е. Немає правильної відповіді.
Завдання 3.
Яка з наведених личинкових стадій ланцетоподібного сисуна інвазійна для людини?
А. Адолескарій;
В. Спороциста;
С. Редія;
D. Метацеркарій;
Е. Церкарій.
Завдання 4.
Назвіть проміжного і додаткового хазяїв ланцетоподібного сисуна:
А. Риба і водний молюск;
В. Молюск водний і риба;
С. Молюск водний, раки і краби;
D. Молюск наземний і мурашки;
E. Молюск водний і водні комахи.
Завдання 5.
Паразити класу сисунів є збудниками:
A. Трематодозів;
B. Нематодозів;
C. Цестодозів;
D. Філярієтозів;
E. Протозоонозів.
Завдання 6.
Назвіть послідовну зміну стадій в циклі розвитку представників класу Сисунів:
A. Яйце → мірацидій → редія → спороциста → церкарій → статевозріла форма;
B. Статевозріла форма → яйце → мірацидій → спороциста → редія → церкарій → метацеркарій;
C. Статевозріла форма → яйце → мірацидій → церкарій → редія → адолескарій;
D. Яйце → статевозріла форма → мірацидій → спороциста → адолескарій;
Е. Всі відповіді вірні.
Завдання 7.
Кінцевими хазяями в циклі розвитку сисунів є здебільшого тварини класу:
A. Птахів;
B. Ссавців;
C. Рептилій;
D. Земноводних;
E. Риб.
Завдання 8.
Інвазійною стадією для додаткового (другого проміжного) хазяїна у трематод переважно слугує:
A. Метацеркарій;
B. Мірацидій;
C. Церкарій;
D. Редія;
E. Спороциста.
Завдання 9.
Видільна система плоских червів представлена:
A. Протонефридіями, які починаються термінальною клітиною, що переходить в збірну трубку і закінчується видільним отвором;
B. Метанефридіями, які починаються воронкою і закінчуються видільною порою;
C. Протонефридіями, що закінчуються сліпо;
D. Метанефридіями без видільного отвору;
E. Первинною ниркою.
Завдання 10.
Інвазійною стадією фасціоли для людини є:
A. Яйце;
B. Мірацидій;
C. Церкарій;
D. Адолескарій;
E. Редія.
Завдання 11.
Метацеркарії, адолескарії сисунів проникають в організм людини:
A. Аліментарним та водним шляхами;
B. Контактно-побутовим шляхом;
C. Трансплацентарним шляхом;
D. Гемотрансфузійним шляхом;
Е. Статевим шляхом.
Завдання 12.
Проміжними хазяями в циклі розвитку представників класу сисунів є:
A. Комахи;
B. Молюски;
C. Риби;
D. Ссавці;
Е. Земноводні.
Завдання 13.
Інвазивною стадією парагоніма для людини є:
А. Мірацидій;
В. Спороциста;
С. Метацеркарій;
D. Редія;
Е. Адолескарій.
Завдання 14.
Який матеріал досліджується при лабораторній діагностиці фасціольозу?
А. Кров;
В. Сеча;
С. Харкотиння;
D. Фекалії;
Е. Спинномозкова рідина.
Завдання 15.
Статевозріла форма паразитів класу Сисуни за місцем локалізації в організмі людини є:
A. Шкірним ектопаразитом;
B. Порожнинним ендопаразитом;
C. Тканинним ендопаразитом;
D. Внутрішньоклітинним ендопаразитом;
E. Порожнинним ектопаразитом.
IV. Зміст навчання
| № п/п | Інформаційні блоки | Головні елементи блоків |
| 1. | Гельмінти | 1. Визначення; 2. Гельмінтози; 3. Класифікація гельмінтозів: а) біогельмінтози; б) геогельмінтози; в) контактні гельмінтози. |
| 2. | Інвазія | 1. Визначення; 2. Види інвазії: а) аутоінвазія; б) аутореінвазія; в) реінвазія; г) суперінвазія; 3. Інвазивна стадія. |
| 3. | Принципи взаємовідносин в системі паразит-хазяїн | 1.Морфофізіологічні адаптації паразитів; 2.Вплив паразита на організм хазяїна; 3.Вплив хазяїна на паразита; 4.Вплив факторів зовнішнього середовища на систему паразит-хазяїн. |
| 4. | Тип Плоскі черви | 1.Загальна характеристика; 2. Класифікація: а) клас Сисуни; б) клас Стьожкові; в) клас Війчасті. |
| 5. | Клас Сисуни | 1.Морфофізіологічна характеристика; 2. Класифікація за локалізацією. |
| 6. | Фасціольоз Дикроцеліоз Парагонімоз | 1. Назва збудника; 2.Географічне поширення; 3. Морфологія; 4. Життєвий цикл; 5. Шлях зараження; 6. Локалізація; 7. Патогенна дія; 8.Лабораторна діагностика; 9. Профілактика. |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
|
|
|
V. Орієнтовна основа дії
Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:
1.Поняття про гельмінти. Біо- і геогельмінти, контактні гельмінти. Автоінвазія, реінвазія.
2. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
3. Морфофізіологічні адаптації паразитів та вплив їх на хазяїна.
4. Характеристика типу Плоских Червів, поділ на класи.
5. Характерні ознаки класу Сисунів, морфофізіологічні адаптації до паразитичного способу життя.
6. Печінковий сисун (Fasciola hepatica): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика фасциольозу.
7. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium lanceatum): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика дікроцеліозу.
8. Легеневий сисун (Paragonimus ringeri): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика парагонімозу.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи.
1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості печінкового, ланцетоподібного і легеневого сисунів.
2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.
3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи.
1. Розглянути під лупою, вивчити і замалювати тотальний мікропрепарат печінкового сисуна. На малюнку позначити: ротову і черевну присоски, глотку, гілки кишечника, яєчник, яйцепровід, жовтівники, жовточні протоки, матку, сім’яники, сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал.
2. Вивчити на постійному мікропрепараті під мікроскопом яйця печінкового сисуна і замалювати їх, позначивши розміри, кришечку, жовточні клітини.
3. Розглянути під лупою і замалювати статевозрілу особину ланцетоподібного сисуна, відмітивши його діагностичні ознаки: в передній третині тіла знаходяться два часточкові сім’яники, маленький кулястий яєчник розташовується за сім’яниками, а задню частину тіла займає дуже розвинена і розгалужена матка.
4. На постійному мікропрепараті під мікроскопом вивчити будову яйця дикроцелія і замалювати його. Яйця коричневі з товстою гладенькою оболонкою, всередині видно дві зародкові клітини.
5. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити будову та діагностичні ознаки парагоніма. Звернути увагу на те, що форма тіла статевозрілої особини нагадує кавове зернятко, розміром до 12 мм, зовні вкрите численними лускоподібними шпичками, часточкові сім’яники розташовані в задній частині тіла, часточковий яєчник і петлі невеликої матки знаходяться в середній третині тіла і розміщуються паралельно.
6. Схематично замалювати життєві цикли фасціоли, дикроцелія і парагоніма, позначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.
7. За вказаною формою заповнити таблицю:
Таблиця № 6
Порівняльна характеристика сисунів
| Назва паразита укр. і лат. мовами | Статевозріла форма. Морфо-логічні та діагностичні ознаки | Назва хвороби і географіч не поширен ня | Шляхи проникнення та фактори передачі збудника | Інвазійна стадія для людини, її місце знаход-ження | Кінцевий хазяїн, локаліз. збудни ка | Проміж хазяїн І і стадії розв. паразита в ньому | Проміж хазяїн ІІ і стадії розв. паразита в ньому | Лабор. діагн. | Профі-лактика |