Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі

Ботулізм

Родина Bacillaceae

РідClostridium

C.botulinum– збудник ботулізму (ентеральний клостридіоз)

Морфологія

коротка Грам-позитивна паличка, утворює овальну субтермінально розташовану спору («тенісна ракетка»).Не утворюють капсулу; малорухомі перитрихи.

Умови культивування, середовища, ознаки росту

Облігатні анаероби;

оптимальне рН 7,2-7,6;

Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера

Оптимальна температура культивування +25-30⁰С

Утворює R-форму колоній, які нагадують собою крапельки роси,

На середовищах з кров’ю колонії у вигляді «відбитків пальців», оточені зонами гемолізу.

На середовищі Кітта-Тароцці збудник утворює помутніння з подальшим випаданням в осад.

Серотипи A,B, F мають більш виражені протеолітичні властивості;

Серотипи C,D.E виявляють цукролітичні властивості, протеолітичні не виражені

Антигенна структура

1.Екзотоксин (типоспецифічний Аг);

Виділають 8 сероварів (А, В, С1, С2, D, E, F )

О-Аг
Н-Аг

Фактори патогенності

Екзотоксин- ботулотоксин ( у деяких сироварів виділяється у вигляді протоксину, активується протеолітичними ферментами)

Механізм дії:нейротоксин, який зв’язує ацетилхолін в нервово-м’язових синапсах центральної, вегетативної і периферійної нервової системи

Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму

Ботулізм –гостре інфекційне захворювання, обумовлене специфічною дією нейротоксину С.botulinum, яке характеризується розвитком прогресуючих в’ялих паралічів і гастроінтестинального синдрому.

Механізм та шляхи передачі захворювання: аліментарний.

Фактори передачі: консервовані продукти, м’ясні вироби; в’ялена, копчена, солона риба.

Патогенез: Екзотоксин накопичується в продуктах, при потраплянні в шлунок може активуватись протеолітичними ферментами; всмоктування в кров; фіксація в нервово-м’язових синапсах; транспорт до ЦНС.

Форми захворювання:

1)гастроінтестинальна;

2) рановий ботулізм;

3) ботулізм новонароджених

Інкубаційний період - від 2 годин до 10 діб

Основні клінічні ознаки: симптоми харчової токсикоінфекції + неврологічні порушення з боку рухомих ЧМН (порушення ковтання, птоз, очні симптоми), вегетативні порушення.

Імунітет: постінфекційний, антибактеріальний, антитоксичний, слабко напружений, нетривалий.

Профілактика:

Неспецифічна:

Контроль за виготовленням консервованої іжі;

Специфічна екстрена:

1) активна (рідко);

2) пасивна (полівалентна антитоксична вакцина)

Лабораторна діагностика

1)Бактеріоскопічний метод

2)Біологічна проба

3)Бактеріологічний метод

4)Серологічний метод для виявлення ботулотоксину в харчових продуктах, матеріалі від хворого (ІФА, РНГА з анти тільним діагности кумом)

Схема мікробіологічної діагностики ботулізму

Матеріал для дослідження:промивні води шлунка, блювотні маси, кров, залишки харчових продуктів

Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):

Мазок із залишків харчових продуктів,, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «тенісних ракеток»)

Бактеріологічний метод

1. Матеріал прогрівають при 80⁰С протягом 20 хв;

2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці; інкубація 48-72 год.,

3. пересів на кров’яний агар Цейслера; інкубація 24-48 год.

4. ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці; інкубація 24-48 год.

5. Ідентифікація чистої культури на підставі:

1) Морфології, культуральних властивостей;

2) Ферментативних ознак;

3) Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину

Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі

Біологічний метод (реакція нейтралізації) –проводять на 5 парах мишей

1. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки певного типу (A, B, E, F), попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольні миші)

2. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);

3. врахування результатів біологічної проби через 2-3 доби

Серологічний метод:

1. визначення ботулотоксину за допомогою РНГА з антитільним еритроцитарним діагности кумом;

2. виявлення токсину за допомогою ІФА, імуноелектрофорезу