Зовнішні чоловічі статеві органи

- зовнішні чоловічі статеві органи (organagenitaliamasculinaexterna),до яких належать:

- калитка (scrotum);

- статевий член (penis).

Калитка (scrotum)Калиткаєзовнішнімчоловічимстатевиморганом, щомаєвиглядзвисаючогодонизушкірно-фасціальногомішка, вякомурозміщеніяєчка (testes) інад’яєчка (epididymides).

Калитка поділяється на праву та ліву половини перегородкою калитки (septumscroti).

Калитка (scrotum) – це "фізіологічний" термостат, в якому температура нижча, ніж температуратіла, що є необхідною умовою нормального сперматогенезу.

До складу калитки (scrotum) входить 7 оболонок

1 Шкіра калитки (cutisscroti), що має шов калитки (raphescroti), численні складки, пігментована,вкрита волоссям (pili) і містить специфічні сальні та потові залози (glandulaesebaceaeetsudoriferae).

2 Під шкірою (cutis) залягає м’ясиста оболонка (tunicadartos), яка є похідною підшкірної жировоїклітковини (panniculusadiposus) і зростається із шкірою (cutis).

3 Зовнішня сім’яна фасція (fasciaspermaticaexterna), яка є похідною поверхневої фасціїпередньоїстінкичеревноїпорожнини (fasciasuperficialisparietisanterioriscavitatisabdominis).

4 Фасція м’яза-підіймача яєчка (fasciacremasterica), яка є похідною міжніжкової фасції (fasciaintercruralis) в ділянці поверхневого пахвинного кільця (anulusinguinalissuperficialis).

5 М’яз-підіймач яєчка (musculuscremaster), який є похідним внутрішнього косого і поперечногом’язів живота (musculі obliquiinterniettransversiabdominis).

6 Внутрішня сім’яна фасція (fasciaspermaticainterna), яка є похідною поперечної фасціїчеревної стінки (fasciatransversalisparietisabdominis).

7 Піхвова оболонка яєчка (tunicavaginalistestis) – серозна оболонка (tunicaserosa), що є похідною очеревини (peritoneum) і складається з нутрощевої пластинки (laminavisceralis) та пристінкової пластинки (laminaparietalis).Остання зростається з білковою оболонкою яєчка(tunicaalbugineatestis) і переходить на над’яєчко (epididymis).Між обома пластинками міститься щілиноподібний простір – піхвова порожнина (cavitasvaginalis), яка заповнена невеликою кількістю серозної рідини.

Статевий член, прутень (penis)Статевий член служить для виведення сечі із сечового міхура і введення сперми у статеві шляхи жінки, має:

- корінь статевого члена (radixpenis);

- тіло статевого члена (corpuspenis);

- головку статевого члена (glanspenis).

Шкіра (cutis), яка вкриває статевий член, в основі голівки утворює вільну складку – переднюшкірочку статевого члена (preputiumpenis).Остання за допомогою вуздечки передньої шкірочки (frenulumpreputii) з’єднується з головкоюстатевого члена (glanspenis).

Статевий член (penis) сформований двома печеристими тілами статевого члена (corporacavernosapenis) і одним губчастим тілом статевого члена (corpusspongiosumpenis).

Усі тіла статевого члена (corporapenis) вкриті:

- білковою оболонкою печеристих тіл (tunicaalbugineacorporumcavernosorum);

- білковою оболонкою губчастого тіла (tunicaalbugineacorporisspongiosi).

Усередині губчастого тіла (corpusspongiosumpenis) проходить чоловічий сечівник (urethramasculina).Чоловічий сечівник є трубкою завдовжки 16-22 см, S-подібної форми, в якій розрізняють:

- внутрішньостінкову частину;передпередміхурову частину(parsintramuralis; parspreprostatica) – вона проходить через стінку сечового міхура.

- передміхурову частину (pars prostatica);

- проміжну частину (pars intermedia),або перетинчасту частину(pars membranacea);

- губчасту частину (pars spongiosa).

Передміхурова частина сечівника (parsprostatica)проходить через передміхурову залозу(prostata).

Губчаста частина сечівника (parsspongiosa),або передня уретра,проходить в губчастому тілістатевого члена (corpusspongiosumpenis) і відкривається на сечівниковій поверхні верхівки голівки статевого члена (faciesurethralisapicisglandispenis) зовнішнім вічком сечівника (ostiumurethrae

externum).
Чоловічий сечівник (urethra masculina) має такі звуження:
	Зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum)на голівці статевого члена(glans penis);
	Усяпроміжначастинасечівника (pars membranacea; pars intermedia);
	Внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum),яке відкривається в сечовий міхур(vesica
urinaria).
Крім того, сечівник (urethra masculina) має такі розширення:
	Уся передміхурова частина (parsprostatica);
	Розширення губчастого тіла статевого члена (corpus spongiosum penis) у його основі – це
цибулина статевого члена (bulbuspenis);
	Розширення сечівника (urethra masculina) в ділянці голівки статевого члена (glans penis) – це
човноподібна	ямка	сечівника	(fossa	navicularis	urethrae).

Внутрішнє вухо

Внутрішнє вухо(auris interna)

Внутрішнє вухо (auris interna) представлене кістковим і перетинчастим лабіринтами(labyrinthi osseus et membranaceus) та знаходиться у кам’янистій частині скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis).

Кістковий лабіринт (labyrinthus osseus)складається із:

- завитка (cochlea);

- присінка (vestibulum);

- півколових каналів (canales semicirculares).

Присінок (vestibulum) – це порожнина,на бічній стінці якої є:

- вікно присінка (fenestra vestibuli),або овальне вікно(fenestra ovale);

- вікно завитки (fenestra cochleae),або кругле вікно(fenestra rotundum).

У вікні присінка (fenestra vestibuli) міститься основа стремінця (basis stapedis).

Вікно завитки (fenestracochleae) закрите вторинною барабанною перетинкою (membranatympanicasecundaria).

На задній стінці присінка (pariesposteriorvestibuli) розміщено 5 отворів, через які в ньоговідкриваються півколові канали (canalessemicirculares).

На передній стінці присінка (pariesanteriorvestibuli) є великий отвір, що веде в канал завитки(canaliscochleae).

Позаду від присінка розміщені кісткові півколові канали (canalessemicirculares), що маютьвигляд дугоподібних трубок, які лежать у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Розрізняють:

- передній півколовий канал (canalis semicircularis anterior)–у стріловій площині(planumsagittalis);

- задній півколовий канал (canalis semicircularis posterior)–у лобовій площині(planum frontalis);

- бічний півколовий канал (canalis semicircularis lateralis)–у горизонтальній площині(planumhorizontalis).

Кожний півколовий канал (canalis semicircularis) біля своєї основи (basis) має розширену частину,абоампулу (ampula). Тому у кожному з півколових каналів виділяють:

- переднюкістковуампулу(ampullaosseaanterior);

- задню кісткову ампулу (ampulla ossea posterior);

- бічну кісткову ампулу (ampulla ossea lateralis).

Півколові канали (canales semicirculares) з’єднані з присінком за допомогою кісткових ніжок (crura ossea).

Сусідні ніжки переднього та заднього півколових каналів (crura canalium semicircularium anterioris et posterioris) зливаються разом і приєднуються до присінка спільною кістковою ніжкою (crus osseum commune).

Задня ніжка бічного півколового каналу (crus posterius canalis semicircularis lateralis) з’єднується з присінком (vestibulum) простою кістковою ніжкою(crusosseumsimplex).

Ось чому кісткові півколові канали сполучаються з присінком не шістьма, а п’ятьма отворами. Попереду від присінка (vestibulum) лежить завитка (cochlea), що утворена кісткою. Її канал робитьдва з половиною оберти навколо веретена завитки (modioluscochleae).

Покраюкістковоїспіральноїпластинки (laminaspiralisossea) міститьсязавитковапротокаперетинчастоголабіринту, якадоповнюєкістковуспіральнупластинкуірозділяєсходи.

Порожнини цих сходів сполучаються між собою на куполі завитки (cupulacochleae)–верхівцізавитки (apexcochleae) отвором завитки (helicotrema).

Усередині кісткового лабіринту (labyrinthusosseus) залягає перетинчастий лабіринт (labyrinthusmembranaceus), який має менші розміри і повторює хід кісткового лабіринту (labyrinthusosseus).

Між внутрішньою поверхнею кісткового лабіринту (labyrinthusosseus) і зовнішньою поверхнеюперетинчастого лабіринту (labyrinthusmembranaceus)розміщений перилімфатичний простір(spatiumperilymphaticum), який заповнений рідиною – перилімфою(perilympha).

Перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus)складається з:

- присінкового лабіринту (labyrinthus vestibularis);

- півколових проток (ductus semicirculares);

- завиткової протоки (ductus cochlearis).

Перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus)заповнений ендолімфою (endolympha).

Присінковий лабіринт (labyrinthus vestibularis)складається з:

- маточки (utriculus);

- мішечка (sacculus).

Маточка (utriculus)лежить в еліптичному закутку кісткового лабіринту(recessus ellipticus labyrinthiossei) і сполучається з півколовими протоками (ductus semicirculares).

Мішечок (sacculus)лежить у кулястому закутку кісткового лабіринту(recessus sphericus labyrinthiossei) і сполучається із завитковою протокою (ductus cochlearis) через сполучну протоку (ductus reuniens).

Маточка (utriculus)і мішечок(sacculus)сполучаються між собою за допомогою маточково-мішечкової протоки (ductus utriculosaccularis).

Півколовіпротоки(ductussemicirculares)залягаютьусерединікістковихпівколовихканалів(canales semicirculares ossei) і повторюють їх хід.

Завитковапротока(ductuscochlearis)залягаєуспіральномуканалізавитки(canalisspiraliscochleae) іпочинаєтьсяуприсінкукістковоголабіринту (vestibulumlabyrinthiossei) присінковимсліпимкінцем(caecumvestibulare),якийз’єднуєтьсясполучноюпротокою(ductusreuniens)змішечком (sacculus).

Напоперечномуперерізізавитковапротока (ductuscochlearis) маєтрикутнуформуітакістінки:

- зовнішнюстінку(pariesexternus),яказростаєтьсязокістямзовнішньоїстінкиспірального

каналу завитки (periosteum parietis externi canalis spiralis cochleae);

- барабанну стінку;спіральну перетинку(paries tympanicus; membrana spiralis),або нижню

стінку (paries inferior),що є продовженням кісткової спіральної пластинки(lamina spiralis ossea);

- присінкову стінку;присінкову перетинку(paries vestibularis; membrana vestibularis),або верхню стінку (paries superior)–перетинку Рейсснера.

Усередині завиткової протоки (ductus cochlearis) на спіральній перетинці (membrana spiralis) – барабанній стінці (paries tympanicus) – міститься спіральний орган (organum spirale) – орган Кортія, який належить до периферійної частини слухового аналізатора і містить епітеліальні волоскові рецепторні клітини, що сприймають звукові коливання.

4) підключична артерія (arteriasubclavia)

Підключична артерія є парною і починається:

- від дуги аорти (arcusaortae) відходить ліва підк-лючична артерія (arteriasubclaviasinistra);

- від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteriasubclaviadextra).

Ліва підключична артерія (arteriasubclaviasinistra), починаючись від дуги аорти (arcusaortae), має грудну частину. Права підключична артерія (arteriasubclaviasinistra) починається від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistraetdextra) виходять з грудної по-рожнини (cavitasthoracis) через верхній отвір груд-ної клітки (aperturathoracissuperior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupulapleurae) і верхівку легень (apexpulmonum), утворюючи на легенях невелике втис-нення у вигляді борозни (sulcusarteriaesubclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatiainterscalenasinistrumetdextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни пер- ших ребер (sulcusarteriaesubclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossaeaxillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива-ються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді-ляється на три відділи:

- довходувміждрабинчастийпростір (spatiuminterscalenum) – присереднійвідділ;

- у міждрабинчастому просторі (spatiuminterscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatiuminterscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра –

бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

- щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).

1 Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад-ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону(dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii).

Хребтоваартерія (a. vertebralis), залежновідїїтопографії, маєтакічастини:

АПередхребтовучастину (parsprevertebralis), якапочинаєтьсявідверхньогопівколапідключичноїартерії (a. subclavia) ізакінчуєтьсябіляпоперечноговідросткаVIшийногохребця (processustransversusvertebraecervicalissextae [VI]).

БПоперечнучастину; шийнучастину (parstransversaria; parscervicalis), якапроходитьупопе-речнихотворахвідVIдоIшийниххребців (foraminatransversariavertebrarumcervicalium [VI – I]).

ВАтлантовучастину (parsatlantica), якароз-міщенаупоперечномуотворі (foramentransversarium)інаверхнійповерхнізадньоїдугиатланта (faciessuperiorarcusposteriorisatlantis) воднойменнійборозні (sulcusarteriaevertebralis).

ГВнутрішньочерепнучастину (parsintracranialis), якапозадумостаголовногомозку (ponsencephali) з’єднуєтьсязтакоюжартерієюпро-тилежногобоку, утворюючинепарнуосновнуарте-рію(arteriabasilaris).

Відвнутрішньочерепноїчастинихребтовоїар-терії (parsintracranialisarteriaevertebralis) відходятьтакігілки:

- оболонкові гілки (rr. meningei),які забезпечують кровопостачання:

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- кістки черепа (ossa cranii);

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli)здійснює кровопостачння:

- довгастого мозку (medulla oblongata);

- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli);

- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);

- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior)та передня спинномозкова артерія (a.spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка-ми.

Початковівідділиправоїталівоїпередніхспин-номозковихартерійзливаютьсяводнупереднюспинномозковуартерію, щопроходитьвнизпопе-реднійповерхніспинногомозкувпереднійсерединній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali)обидві хребтові артерії(аa.vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.

Основна артерія (a. basilaris)є непарною суди-ною і лежить в основній борозні мосту(sulcus basilarispontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню-ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку (lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:

- артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра-зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон-ними артеріями (aa.carotides internae), переднімимозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе-редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут-рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

- м’язово-діафрагмову артерію(a.musculophrenica),яка проходить вбік та вниз до діафрагми,віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми

(diaphragma);

- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior),яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

3 Щито-шийнийстовбур (truncusthyrocervicalis) – маєдовжину 1-2 сміділитьсяначотиригілки:

- нижнющитоподібнуартерію(a. thyroideainferior),яказабезпечуєкровопостачання:

- щитоподібної залози (glandula thyroidea);

- шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

- шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).

- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens),що забезпечує кровопостачання м’язів шиї

(musculi colli);

- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis),що постачає кров до:

- трапецієподібного м’яза (m.trаpezius);

- ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei);

- верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior);

- надлопаткову артерію (a. suprascapularis),що здійснює кровопостачання:

- надостьового м’яза (m. supraspinatus);

- підостьового м’яза (m. infraspinatus).

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia)b відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:

- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза

голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis);

- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових

просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales).

При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри верхньоїчастиниспини (dorsum).

Білет 33