Хворий К., 35 років, який 4 дні тому переніс резекцію шлунка з приводу виразки, скаржиться на виражену слинотечу та неприємний запах з рота. Яка профілактика виникнення паротиту?

А. Санація ротової порожнини (миття зубів, полоскання з антисептиками);

В. Антибіотикотерапія;

С. Напівспиртові компреси на привушну ділянку;

Д. УВЧ-терапія на привушну ділянку;

Е. Вживання механічно щадячої їжі.

5. Хворому К., 19 років, при поступленні в хірургічне відділення поставлено діагноз «фурункульоз спини». Вимірювання добової температури протягом 4 днів у пахвовій ділянці показало, що різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах 1—2°С; вранці температура тіла нижча 38°С, але не знижується до нормального рівня. Вказати тип гарячки.

А. Постійного типу;

В. Послабленого типу;

С. Переміжного типу;

Д. Гектичного типу. ;

Е. Поворотного типу.

6. Хворий К., 57 років, знаходиться у відділенні абдомінальної хірургії 5-й день після операції — резекції шлунку за Більрот-П. Протягом доби скаржиться на відчуття здуття і розпирання живота. Об'єктивно спостерігається рівномірне збільшення розмірів живота. Перкуторно над усіма відділами живота тимпанічний звук, який не змінюється при зміні положення хворого. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. При аускультації живота вислуховуються слабкі перистальтичні шуми. Вказати найбільш імовірне ускладнення основного захворювання.

А. Асцит;

В. Ожиріння;

С. Метеоризм.

Д. Розлитий перитоніт;

Е. Спастична кишкова непрохідність.

7. У хворого К., 56 років, що знаходиться на лікуванні у відді­ленні абдомінальної хірургії, на 5-й день після операції — резекції шлунка за Більрот-ІІ діагностовано явища метеоризму. Попереднє вживання карболену протягом доби (3 табл. — З рази на день) не було ефективним. Які першочергові заходи для ліквідації такого ускладнення?

А. Очисна клізма;

В. Газовідвідна трубка;

С. Введення спазмолітинів;

Д. Промивання шлунка;

Е. Холод на ділянку живота.

8. Хворий Т., 61 рік, 5 днів тому прооперований з приводу косої пахової вправимої правобічної кили. Протягом останньої доби скаржиться на неприємні тягнучі відчуття в нижніх відділах живота. Пальпаторно — сигмовидна кишка щільної консис­тенції. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. Аускультативно — слабкі перистальтичні шуми. За словами хворого, акту дефекації в післяопераційному періоді не було. Вказати ймовірне ускладнення післяопераційного періоду.

А. Метеоризм;

В. Закреп;

С. Асцит;

Д. Пельвіоперитоніт;

Е. Цистит.

9. У хворого Т., 61 рік, що знаходиться у хірургічному відділенні, на 5-й день після операції з приводу косої пахової вправимої правобічної кили діагностовано явища закрепу. Розширення рухового режиму і призначення послаблюючої дієти не дали позитивного ефекту. Вкажіть подальші заходи.

А. Сифонна клізма;

В. Введення спазмолітинів;

С. Промивання шлунка;

Д. Очисна клізма;

Е. Масаж черевної стінки.

10. Хворий Л., 39 років, госпіталізований у хірургічне відділення в плановому порядку з діагнозом «поліпоз товстої кишки», який підтверджено колоноскопічно. Вказати процедуру, яку необхідно виконати при підготовці хворого до операції на товстій кишці.

А. Очисна клізма.

В. Сифонна клізма.

С. Олійна клізма.

Д. Емульсійна клізма.

Е. Гіпертонічна клізма.

11. Хворий Н., 54 роки, на 2-й день після операції поперекової симпатектомії почав скаржитися на розпираючі відчуття в нижніх ділянках живота. При пальпації в надлонній ділянці виявлено еластичний утвір, над яким перкуторно вислухо­вується тупий звук. Зі слів хворого, самостійного сечовипускання не було протягом доби. Яке ускладнення розвинулося в після­операційному періоді?

А. Метеоризм;

В. Закреп;

С. Гостра затримка сечі;

Д. Асцит;

Е. Паралітична кишкова непрохідність.

12. Хворий Т., 73 роки, 5 днів тому прооперований з приводу розшаровуючої аневризми черевного відділу аорти. Протягом З днів хворий знаходиться на суворому ліжковому режимі. При об'єктивному обстеженні в крижовій ділянці виявлено пухирці зі світло-жовтим вмістом на фоні блідої, дещо набряк­лої шкіри. В ділянці лопаток спостерігається гіперемія шкіри. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А. Бешиха;

В. Пролежні; :

С. Флегмона;

Д. Опрілість;

Е. Фурункульоз.

13. Хворий Т., 45 років, прооперований з приводу проникаючого поранення черевної стінки, яке ускладнилось гострим дифуз­ним фіброзно-гнійним перитонітом. На 3-й день після операції хворий почав скаржитись на пекучість в ділянці обох пахових складок. Об'єктивно — шкіра в ділянці пахових складок гіперемована, з ознаками мокнення. Яке ураження шкіри хворого можна припустити?

А. Пролежні;

В. Флегмона;

С. Опрілість;

Д. Бешиха;

Е. Фурункульоз.

14. У хворої Л., 54 роки, що знаходиться на лікуванні з приводу забою головного мозку, на 5-й день ліжкового режиму виявлено пролежні в крижовій і лопатковій ділянках у стадії гіперемії. Вкажіть найбільш доцільну тактику лікування пролежнів.

А. Кварцуваня і протирання камфорним спиртом;

В. Масивна антибіотико терапія;

С. Напівспиртові компреси;

Д. Змазування розчином Люголя;

Е. Накладання мазевих пов'язок.

15. У хворого Т., 35 років, на 5-й день лікування з приводу гострого стегново-клубового лівобічного венозного тромбозу виявлено пролежні у крижовій і лопатковій ділянках. Хворий на суво­рому ліжковому режимі і отримує дезагрегантно-антикоагулянтну терапію. Вказати найбільш адекватні методи лікування пролежнів у хворого.

А. Масивна антибіотикотерапія;

В. Напівспиртові компреси;

С. Мазеві пов'язки;

Д. Обробка 1 % розчином брильянтового зеленого і асептична пов'язка;

Е. Не потребує спеціального лікування.

16. При поступленні хворому П., 37 років, поставлено діагноз «виразкова хвороба шлунка, стадія загострення, з локалізацією виразки на задній стінці шлунка». При огляді хворий займає колінно-ліктьове положення, яке, за його словами, полегшує стан. Охарактеризуйте положення хворого в ліжку.

А. Активне;

В. Вимушене активне;

С. Вимушене пасивне;

Д. Пасивне;

Е. Вимушене.

17. Хворому Т., 61 рік, якому 2 дні тому виконана операція холецистектомія, проведено катетеризацію сечового міхура гумовим катетером № 16 за шкалою Шар'єра. Показом до катетеризації було зменшення добового діурезу до 200 мл та скарги хворого на ріжучий біль у нижній частині живота і пальпаторне виявлення еластичного утвору у надлонній ділянці. Відсутність сечі при введенні катетера в сечовий міхур може бути зумовлена причинами, окрім:

А. Катетер скрутився в сечівнику;

В. Просвіт катетера перекритий згустками фібрину чи крові;

С. Просвіт катетера перекритий сечовим каменем;

Д. Відсутність сечі у сечовому міхурі (анурія);

Е. Зовнішня компресія катетера в місці фізіологічних звужень сечівника.

18. Хворому К., 59 років, що знаходиться на лікуванні з приводу аденоми передміхурової залози, проведено катетеризацію сечового міхура катетером Фолі. Які першочергові заходи необхідні для профілактики висхідної інфекції сечовивідних шляхів?

А. Масивна антибіотико терапія;

В. Часта зміна катетерів;

С. Промивання сечового міхура розчином антисептика двічі на день;

Д. Контрольне УЗ-дослідження;

Е. Застосування імунокорегуючої терапії.

19. У хворого М., 47 років, що знаходиться на лікуванні з приводу загострення хронічного панкреатиту, спостерігається гіперемія шкіри по ходу вени в ділянці правої ліктьової ямки із поширенням на нижню третину плеча. Гіперемія шкіри має нечіткі межі. При пальпації уражена ділянка болюча. Температура тіла 37,8°С. Зі слів хворого, у вени правої руки йому проводять інфузії. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А. Постін'єкційний інфільтрат правого плеча;

В. Еритематозна форма бешихи правого плеча;

С. Тромбоз правої підключичної вени;

Д. Посттравматична гематома правого плеча;

Е. Гострий тромбофлебіт правого плеча.

20. У хворого С., 52 роки, який знаходиться на консервативному лікуванні з приводу облітеруючого атеросклерозу судин ниж­ніх кінцівок, виявлено постін'єкційний інфільтрат у ділянці лівого плеча. Вкажіть найбільш доцільні заходи для ліквідації такого ускладнення.

А. Масивна антибіотикотерапія;

В. Масаж ураженої ділянки;

С. Напівспиртові компреси на уражену ділянку;

Д. Оперативне лікування інфільтрату;

Е. Стискаюча пов'язка на ліве плече.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999. - С. 187-190, 217-235.

2. Загальна хірургія /Під ред. С ІІ.Жучснка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. - Київ: Здоров’я . 1999.-С. 225-227, 247-251

3. Петров П.С. Общая хирургия - С.-ІІб: Изд-во "Лань", 1999 - С 392-413

4. Гостищев В.К. Общая хирургия. - М : Медицина, 2001. – 608 с.

Додаткова:

1. Атанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., та інші Сестринська справа. -К.:3доров'я. - 1994.-496 с.

2. Нетяженко В.З., Сьоміна АГ., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.: Здоров'я. - 1993. - 304 с.

3. Методичні вказівки кафедри загальної хірургії №2 з курсом ВПХ НМУ ім. О.О.Богомольця для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття.