Контроль виконання лабораторної роботи. 1. У гастробіоптаті пацієнта з виразковою хворобою шлунка виявлено Нelicobacter руlori
1. У гастробіоптаті пацієнта з виразковою хворобою шлунка виявлено Нelicobacter руlori. Котрий з перелічених ензимів має бути наявним у ньому також?
А. Уреаза
B. Дегідрогеназа
C. АлАТ
D. АсАТ
E. Карбоксипептидаза
2. Під час дослідження секреторної функції шлунка виявлено гіпохлоргідрію. Активність якого ензиму при цьому знижена?
A. Дипептидази
B. Гексокінази
C. Ліпази
D. Амілази
E. Пепсину
3. Під час комплексного обстеження у шлунковому соку пацієнта виявлена речовина, наявність якої свідчить про надмірну інтенсивність процесів молочнокислого бродіння в шлунку (непрямий доказ відсутності чи низької концентрації хлоридної кислоти). Яка це речовина?
A. Пепсин
B. Молочна кислота
C. Пепсиноген
D. Ренін
E. Внутрішній фактор касла
4. Пацієнт госпіталізований зі скаргами на біль в епігастральній ділянці та лівому підребер’ї. Лабораторно спостерігають гіпохромну анемію, зростання швидкості осідання еритроцитів, зниження активності a-амілази, трипсину та хімотрипсину в дуоденальному вмісті. Про який патологічний стан можна думати?
A. Хронічний панкреатит
B. Кістозний фіброз
C. Рак підшлункової залози
D. Муковісцидоз
E. Дуоденіт
5. у шлунковому соку пацієнта при дослідженні виявлена молочна кислота. Для її виявлення використали...
A. Бензидинову пробу
B. Реакцію Уффельмана
C. Уреазний метод
D. Реакцію з резорцином
E. Пробу Фелінга
6. Пацієнт госпіталізований зі скаргами на проноси після споживання хліба. Об’єктивно спостерігають втрату маси тіла, зневоднення організму, адинамію, розлади сну. У копрограмі переважають жирні кислоти та мила. У сироватці крові – зниження вмісту кальцію та фосфору, активності лужної фосфатази, гіпоглікемія натще та сплющена глікемічна крива після цукрового навантаження, різке зниження вмісту ліпідів, вільного та зв’язаного холестеролу. Про виникнення якого захворювання все це свідчить?
7. У пацієнта підозрюють хронічний панкреатит, оскільки у нього спостерігають явища гіповітамінозів, цукрового діабету, панкреатичної диспепсії (відраза до жирної їжі, кашкоподібний смердючий стілець). Які лабораторні дослідження потрібно провести для підтвердження попереднього діагнозу?
8. Пацієнт госпіталізований зі скаргами на біль в епігастральній ділянці та лівому підребер’ї, втрату ваги, апетиту, посилене слиновиділення, часті проноси. Лабораторно спостерігають гіпохромну анемія, зростання швидкості осідання еритроцитів, зниження активності a-амілази, трипсину та хімотрипсину в дуоденальному вмісті. Який попередній діагноз можна поставити? Які дослідження потрібно здійснити додатково?
приклади тестів “Крок – 1”
1. У пацієнта діагностована недостатність ензимоутворювальної функції шлунка. Дослідження активності якого ензиму не буде інформативним при захворюваннях шлунка у дорослих
A. Реніну
B. Пепсину А
C. Уропепсину
D. Гастриксину
E. Пепсину В
2. Пацієнтові з хронічним панкреатитом призначений інгібітор протеолітичних ензимів, які продукуються в підшлунковій залозі в неактивному стані у вигляді зимогенів. Який механізм лежить в основі активації протеолітичного ензиму трипсину?
A. Алостерична регуляція
B. Фосфорилювання
C. Відщеплення з С-кінця гексапептиду
D. Дефосфорилювання
E. Частковий протеоліз молекули зимогену
3. У новонародженої дитини в шлунку відбувається звурджування молока, тобто перетворення розчинних білків молока казеїнів на нерозчинні - параказеїни за участі іонів кальцію та ензиму. Який ензим бере участь у цьому процесі?
A. Секретин
B. Пепсин
C. Гастрит
D. Ренін
E. Ліпаза
4. У гастроентерологічне відділення госпіталізований хлопчик віком 7 років. Йому призначене біохімічне дослідження крові та сечі, зокрема визначення вмісту уропепсину в сечі. Уропепсин у педіатричній практиці визначають для дослідження...
A. секреторної активності залоз слизової оболонки шлунка
B. інтенсивності процесів травлення в шлунку
C. моторно-евакуаторної діяльності шлунка
D. патологічних процесів у шлунку
E. патологічних компонентів у шлунковому соку
Література
Основна:
1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 238 – 240, 286 – 292, 319 – 332.
2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко – діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – С. 86 – 97, 101 – 108.
4. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 386 – 398.
5. Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.
6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 167 – 179.
Додаткова:
1. биохимическая диагностика хронического рецидивирующего панкреатита (обзор литературы) / Н.Б. Губергриц, Л.А. Штода, К.Ю. Линевская и др. // Клиническая лабор. диагностика. – 1999. – № 8. – С. 3 – 10.
2. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии / Перевод с англ. – М.: Медицина. – 1995. – 221 с.
3. джозеф М. Хендерсон. Патфизиология органов пищеварения / Перевод с англ. Т.Д. Власовой. – С.-Пб.: Невский діалект, 1997. – 284 с.
4. Патогенетическое, клиническое и диагностическое значение фосфолипазы А2 в патогенезе панкреатитов / Н.Б. Губергриц, Г.М. Лукашевич, Ю.А. Загоренко и др. // Клиническая лабор. диагностика. – 2000. – № 5. – С. 3 – 9.
5. Скляров О.Я., Косий Є.Р., Скляров Є.Я. Фізіологічні та клінічні основи гастроентерології / За ред. Є.М. Панасюка. – Львів, 1997. – 335 с.
6. Современные подходы к молекулярной диагностике и типированию клинических изоляторов Helicobacter pylori / Говорун В.М., Момыналиев К.Т., Смирнова О.В. и др. // РЖГГК. – 2002. – № 3. – С. 57 – 64.
7. Хомерики С.Г., Хомерики Н.М. Новые аспекты патогенетического лечения панкреатитов // Рос. медицинский журнал. – 2000. – Т. 8, № 7. – С. 288 – 290.
8. Циммерман Я.С., Михалева Е.Н. Язвенная болезнь и иммунная система организма // Клин. медицина. – 2000. – № 7. – С.15 – 19.