Фізіолого-гігієнічні основи харчування.
Лекція 2.
Проблеми ,,харчування і здоров’я” і ,,харчування і хвороби” тісно взаємопов’язані, тому що їжа, поряд з водою і повітрям, забезпечує всі життєво важливі процеси людського організму та й трудову діяльність людини.
Харчування – постійне надходження в організм з їжею певної кількості поживних сполук (речовин, нутрієнтів), є необхідною передумовою життєдіяльності людини, яка забезпечує нормальний обмін речовин, динамічний стан усіх біомолекул, клітинних і позаклітинних структур.
Їжа багатокомпонентний фактор навколишнього середовища, з яким в організм надходять десятки різних речовин органічної і неорганічної природи, які сприяють виконанню нею різноманітних функцій в процесі життєдіяльності (таблиця 1).
Таблиця 1
Функція | Властивості нутрієнта (інгредієнта) |
Енергетична | Виділення енергії при метаболізмі |
Пластична | Побудова структурних елементів клітин, тканин і органів |
Біорегуляторна | Регуляція метаболічних процесів |
Пристосувально-регуляторна | Регуляція функціональної діяльності систем організму |
Імунорегуляторна | Вплив на імунокомпетентні системи |
Ребілітаційна | Лікувальні (фармакологічні) властивості окремих інгредієнтів їжі у разі їх зменшення або збільшення в раціоні |
Мотиваційно-сигнальна | Регуляція харчової мотивації |
Перша функція їжі – забезпечення організму енергією. З усіх речовин тільки вуглеводи, жири, і білки є основним джерелом енергії для організму. Слід мати на увазі, що вуглеводи не тільки енергоносії. Вони незамінні при синтезі нуклеїнових кислот, при утворенні глюкопротеїду, гліколіпідів, глюкоронової кислоти та обміні речовин тощо.
Друга функція – пластична – забезпечення організму пластичними речовинами. Процеси асиміляції (анаболізму) можливі тільки за умови постачання організмові пластичних речовин, перш за все білків, меншою мірою жирів і вуглеводів. В організмі білки гідролізуються до замінних і незамінних амінокислот. У здійсненні цієї функції важливу роль відіграють і мінеральні речовини, особливо кальцій і фосфор.
Третя функція – біорегуляторна. Їжа містить речовини, з яких утворюються ферменти і гормони – біологічні регулятори обміну речовин у тканинах. В утворенні цих регуляторів особливо важлива роль належить білкам, вітамінам і окремим мікроелементам.
Четверта функція – пристосувально-регуляторна різних функціональних систем організму, найважливішими з яких є харчові волокна (клітковина, пектин, геміцелюлоза) беруть участь у формуванні калових мас і регуляції моторної функції кишок – найважливішого органу системи виділення.
П’ята функція – імунорегуляторна. Якість харчування дуже впливає на здатність організму протистояти дії шкідливих факторів (біологічних, фізичних, хімічних) особливо його білкові та вітамінні комплекси, ессенціальні жирні кислоти родини омега-3 і -6, окремі мікроелементи. Ця функція їжі покладена в основу побудови лікувально-профілактичного харчування, яке назначається особам, що на виробництві контактують із шкідливими і особливо шкідливими факторами.
Шоста функція – реабілітаційна. Дієтичне (лікувальне) харчування відіграє важливу роль як при попередженні (профілактиці) захворювань, так і у реабілітації здоров’я хворих; сприяє прискоренню видужання і попередження рецидивів.
Сьома функція – мотиваційно-сигнальна – пов’язана з доставкою в організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на належному рівні харчової мотивації (апетиту). ,,Нормальна і корисна їжа, - писав І П. Павлов, - це їда з апетитом.” До смакових речовин крім приправ (оцет, сіль, гірчиця, перець) відносять цибулю, часник, петрушку, салеру, кріп, кмин, лаврове листя, корицю, гвоздику, кардамон тощо.
Отже, все вище сказане цілком підтверджує першу частину крилатого виразу стародавніх римлян: ,,Ми їмо, щоб жити, але не живемо, щоб їсти.”
Сучасна наука про харчування людини виділяє декілька різновидів харчування, що ґрунтуються на специфічній дії окремих компонентів їжі та режимів харчування.
Раціональне харчування – це фізіологічне повноцінне харчування здорових людей, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму та сприяє профілактиці аліментарних і парламентарних захворювань.
Превентивне харчування – це раціональне харчування, скориговане із врахуванням факторів ризику для окремих груп населення (груп ризику) з метою профілактики захворювань неспецифічної (багатофакторної) природи – атеросклероз, ІХС, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, окремі патології органів травлення та алергенного походження тощо.
Лікувально-профілактичне лікування – близьке до раціонального, але в ньому значно посилена захисна функція їжі і серед працюючих із шкідливими і надзвичайно шкідливими умовами праці. З цією метою використовують спеціальні раціони харчування, молоко і молочні продукти, пектин і пектинвмісні продути, вітамінні препарати, мінеральні води.
Дієтичне (лікувальне) харчування – є невід’ємною частиною комплексної терапії різних захворювань у лікувально-профілактичних закладах, а також лікувально-профілактичних заходів, у санаторно-курортних закладах і санаторія-профілакторіях. У дієтичному (лікувальному) харчуванні широко використовують фізіолого-біохімічні та фармакологічні властивості (дію) харчових речовин шляхом їх збільшення чи зменшення з урахуванням, як захворювання, так і реадаптивних механізмів, що виникають як наслідок дієтичної терапії.
Одним із видів лікувального харчування є парентеральне (інфузійне) харчування. Воно застосовується для груп хворих, що знаходяться у ситуаціях, коли ентеральне (пероральне або зондове) харчування різко обмежене або взагалі неможливе.