Комплементарна взаємодія неалельних генів
9.1. Комплементарність – це така взаємодія генів неалельних пар хромосом, при якій:
1. одна пара генів пригнічує прояв іншої пари;
2. ознака визначається однозначно діючими генами;
3. проявляються нові ознаки, яких не було у батьків;
4. прояв ознаки підсилюється іншою неалельною парою генів;
5. гени примножують свою дію в залежності від дози.
9.2. Якщо жоден з генів не має власного фенотипового прояву, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 9 : 6 : 1;
3. 12 :3 : 1;
4. 9 : 7;
5. 9 : 3 : 4.
9.3. Якщо кожен комплементарний ген має власний фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 12 : 3 : 1;
3. 9 : 6 : 1;
4. 9 : 7;
5. 9 : 3 : 4.
9.4.Якщо ген проявляє себе по-різному в присутності домінантного чи рецесивного алеля комплементарного гена, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 9 : 6 : 1;
3. 9 : 7;
4. 12 : 3 : 1;
5. 9 : 3 : 4.
9.5. Якщо кожен ген обумовлює однаковий прояв ознак, а при поєднанні в одному генотипі детермінується новий її фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 12 : 3 : 1;
3. 9 : 6 : 1;
4. 9 : 7;
5. 9 : 3 : 4.
9.6. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань кількість генотипів максимальна:
1. Аавв х аавв;
2. АаВв хАаВв;
3. ААВВ х аавв;
4. АаВв х ааВв;
5. Аавв × ааВв.
9.7. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань співвідношеня розщеплення «червоні : білі» буде 1 : 3:
1. Аавв х аавв;
2. АаВв хАаВв;
3. ААВВ х аавв;
4. АаВв х ааВв;
5. Аавв × ааВв.
9.8. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань всі квітки білі:
1. Аавв х аавв;
2. АаВв хАаВв;
3. ААВВ х аавв;
4. АаВв х ааВв;
5. Аавв × ааВв.
9.9. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань розщеплення відповідає характерному для даного типу взаємодії генів співвідношенню фенотипів у F2:
1. Аавв х аавв;
2. АаВв хАаВв;
3. ААВВ х аавв;
4. АаВв х ааВв;
5. Аавв × ааВв.
9.10. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань всі квіти будуть червоними:
1. Аавв х аавв;
2. АаВв хАаВв;
3. ААВВ х аавв;
4. АаВв х ааВв;
5. Аавв × ааВв.
9.11. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань зустрічаються всі три фенотипові форми:
1. АаВв хАаВв;
2. АаВв х аавв;
3. ААвв х ааВв;
4. ААВВ х аавв;
5. ааВв х ааВв.
9.12. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань розщеплення за фенотипом відповідає аналізуючому:
1. АаВв хАаВв;
2. АаВв х аавв;
3. ААвв х ааВв;
4. ААВВ х аавв;
5. ааВв х ааВв.
9.13. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань кількість дисковидних плодів буде максимальною:
1. АаВв хАаВв;
2. АаВв х аавв;
3. ААвв х ааВв;
4. ААВВ х аавв;
5. ааВв х ааВв.
9.14. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість дисковидних і сферичних плодів буде однакова:
1. АаВв хАаВв;
2. АаВв х аавв;
3. ААвв х ааВв;
4. ААВВ х аавв;
5. ааВв х ааВв.
9.15. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань в потомстві співвідношення розщеплення «сферичні : видовжені» буде 3:1:
1. АаВв хАаВв;
2. АаВв х аавв;
3. ААвв х ааВВ;
4. ААВВ х аавв;
5. ааВв х ааВв.
Епістаз
10.1. Ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, називається:
1. гіпостатичний;
2. супресор;
3. модифікатор;
4. оператор;
5. регулятор.
10.2. Ген, прояв якого пригнічується дією іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, називається:
1. гіпостатичний;
2. оператор;
3. супресор;
4. модифікатор;
5. регулятор.
10.3. Якщо ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, не має власного фенотипового прояву, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F2 буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 9 : 7;
3. 12 : 3 : 1;
4. 13 : 3.
5. 9 :3 : 4.
10.4. Якщо ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, має власний фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F2 буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 9 : 7;
3. 12 : 3 : 1;
4. 13 : 3.
5. 9 : 3 : 4.
10.5. Якщо ген в гомозиготному рецесивному стані пригнічує прояв домінантного неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F2 буде:
1. 9 : 3 : 3 : 1;
2. 9 : 7;
3. 12 : 3 : 1;
4. 13 : 3.
5. 9 : 3 :4.
10.6. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість генотипів буде максимальною?
1. АаВв х АаВв;
2. АаВв х ААвв;
3. ааВВ х аавв;
4. АаВв х аавв;
5. Аавв х ааВВ.
10.7. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві всі рослини будуть мати чорний колір лусок?
1. АаВв х АаВв;
2. АаВв х ААвв;
3. ааВВ х аавв;
4. АаВв х аавв;
5. Аавв х ааВВ.
10.8. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві всі рослини будуть мати сірий колір лусок?
1. АаВв х АаВв;
2. АаВв х ААвв;
3. ааВВ х аавв;
4. АаВв х аавв;
5. Аавв х ааВВ.
10.9. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві співвідношення розщеплення «чорні:сірі:білі» буде 2:1:1?
1. АаВв х АаВв;
2. АаВв х ААвв;
3. ааВВ х аавв;
4. АаВв х аавв;
5. Аавв х ааВВ.
10.10. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість рослин з чорними і сірими лусками буде однакова?
1. АаВв х АаВв;
2. АаВв х ААвв;
3. ааВВ х аавв;
4. АаВв х аавв;
5. Аавв х ааВВ.
10.11. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення «гофровані:гладенькі» буде 3:1?
1. АаГг х Аагг;
2. АаГг х АаГг;
3. АаГг х аагг;
4. ааГг х ааГГ;
5. ААгг х ааГГ.
10.12. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань кількість генотипів відповідає формулі 3n?
1. АаГг х Аагг;
2. АаГг х АаГг;
3. АаГг х аагг;
4. ааГг х ааГГ;
5. ААгг х ааГГ.
10.13. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення «гофровані:гладенькі» буде 1:1?
1. АаГг х Аагг;
2. АаГг х АаГг;
3. АаГг х аагг;
4. ааГг х ааГГ;
5. ААгг х ааГГ.
10.14. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань всі квітки будуть з гладенькими пелюстками?
1. АаГг х Аагг;
2. АаГг х АаГг;
3. АаГг х аагг;
4. ааГг х ааГГ;
5. ААгг х ааГГ.
10.15. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань розщеплення за фенотипом відсутнє (всі пелюстки гофровані)?
1. АаГг х Аагг;
2. АаГг х АаГг;
3. АаГг х аагг;
4. ааГг х ааГГ;
5. ААгг х ааГГ.
КОЛОКВІУМ 3
Полімерія
11.1. Сукупність неалельних генів у складі генотипу, які обумовлюють розвиток однієї і тієї ж ознаки, називають:
1. комплементарними;
2. кумулятивними;
3. епістатичними;
4. трансгресивними;
5. гіпостатичними.
11.2. Якщо прояв ознаки залежить від дози гена, то така полімерія називається:
1. трансгресивна;
2. мутаційна;
3. кількісна;
4. якісна;
5. модифікаційна.
11.3. Якщо прояв ознаки не залежить від дози гена, та така полімерія називається:
1. трансгресивна;
2. кількісна;
3. мутаційна;
4. якісна;
5. модифікаційна.
11.4. Кількість вітаміну “А” у триплоїдному ендоспермі кукурудзи, виражена в одиницях активності, контролюється геном “У”. При відсутності домінантних генів кількість вітаміну складає 0,05, при одному домінантному гені – 2,25, при двох – 5,00, при трьох – 7,50. Яка з вказаних формул забезпечить синтез вітаміну “А” в дозі 5,00?
1. УУУ;
2. УУу;
3. Ууу;
4. така формула відсутня;
5. ууу.
11.5. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R1 і R2. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення генотипів відповідає другому закону Г.Менделя:
1. R1r1R2r2 x R1r1R2r2;
2. R1r1r2r2 x r1r1R2r2;
3. R1R1r2r2 x r1r1R2R2;
4. R1r1R2r2 x r1r1r2r2;
5. R1r1r2r2 x r1r1r2r2.
11.6. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R1 і R2. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів відповідає аналізуючому схрещуванню у моногібрида:
1. R1r1R2r2 x R1r1R2r2;
2. R1r1r2r2 x r1r1R2r2;
3. R1R1r2r2 x r1r1R2R2;
4. R1r1R2r2 x r1r1r2r2;
5. R1r1r2r2 x r1r1r2r2.
11.7. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R1 і R2. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування всі зернівки будуть мати червоний колір:
1. R1r1R2r2 x R1r1R2r2;
2. R1r1r2r2 x r1r1R2r2;
3. R1R1r2r2 x r1r1R2R2;
4. R1r1R2r2 x r1r1r2r2;
5. R1r1r2r2 x r1r1r2r2.
11.8. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R1 і R2. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення “червоні : світло-червоні : білі” буде “1 : 2 : 1”:
1. R1r1R2r2 x R1r1R2r2;
2. R1r1r2r2 x r1r1R2r2;
3. R1R1r2r2 x r1r1R2R2;
4. R1r1R2r2 x r1r1r2r2;
5. R1r1r2r2 x r1r1r2r2.
11.9. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R1 і R2. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення “світло-червоні : білі” буде “1 : 1”:
1. R1r1R2r2 x R1r1R2r2;
2. R1r1r2r2 x r1r1R2r2;
3. R1R1r2r2 x r1r1R2R2;
4. R1r1R2r2 x r1r1r2r2;
5. R1r1r2r2 x r1r1r2r2.
11.10. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а1а1а2а2” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування всі плоди будуть овальні:
1. а1а1а2а2 х а1а1а2а2;
2. А1а1а2а2 х а1а1А2а2;
3. А1а1А2а2 х А1а1А2А2;
4. А1а1а2а2 х а1а1а2а2;
5. А1а1А2а2 х А1а1А2а2.
11.11. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а1а1а2а2” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні : овальні” буде “3 : 1”:
1. а1а1а2а2 х а1а1а2а2;
2. А1а1а2а2 х а1а1А2а2;
3. А1а1А2а2 х А1а1А2А2;
4. А1а1а2а2 х а1а1а2а2;
5. А1а1А2а2 х А1а1А2а2.
11.12. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а1а1а2а2” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні : овальні” буде “15 : 1”:
1. а1а1а2а2 х а1а1а2а2;
2. А1а1а2а2 х а1а1А2а2;
3. А1а1А2а2 х А1а1А2А2;
4. А1а1а2а2 х а1а1а2а2;
5. А1а1А2а2 х А1а1А2а2.
11.13. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а1а1а2а2” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні : овальні” буде “1 : 1”:
1. а1а1а2а2 х а1а1а2а2;
2. А1а1а2а2 х а1а1А2а2;
3. А1а1А2а2 х А1а1А2А2;
4. А1а1а2а2 х а1а1а2а2;
5. А1а1А2а2 х А1а1А2а2.
11.14. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а1а1а2а2” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування все потомство буде мати трикутні плоди:
1. а1а1а2а2 х а1а1а2а2;
2. А1а1а2а2 х а1а1А2а2;
3. А1а1А2а2 х А1а1А2А2;
4. А1а1а2а2 х а1а1а2а2;
5. А1а1А2а2 х А1а1А2а2.
11.15. У кукурудзи довжина качана обумовлена взаємодією двох пар полімерних неалельних генів А та В. Кожен домінантний ген обумовлює 6 см довжини качана, а рецесивний – 3 см. В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення в F2 буде ¼ (18см) : 2/4 (15см) : ¼ (12см):
1. АаВв х АаВв
2. ААвв х ааВВ
3. АаВв х аавв
4. Аавв х аавв
5. АаВв х ААВВ