Фасціїімязиверньоїкінцівки

Вони поділяються на:

- м’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis);

- м’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi)

М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis):

Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus).

Надостьовий м’яз (musculus supraspinatus).

Підостьовий м’яз (musculus infraspinatus).

Малий круглий м’яз (musculus teres minor).

Великий круглий м’яз (musculus teres major).

Підлопатковий м’яз (musculus subscapularis).

М’язи вільної частини верхньої кінцівки (musculi partis liberae membri superioris) Вони поділяються на:

- м’язи плеча (musculi brachii);

- м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- м’язи кисті (musculi manus).

ПЛЕЧА:

Дзьобо–плечовий м’яз (musculus coracobrachialis)

Плечовий м’яз (musculus brachialis)

Двоголовий м’яз плеча (musculus biceps brachii)

Триголовий м’яз плеча (musculus triceps brachii)

М’яз ліктьового суглоба (musculus articularis cubiti)

Ліктьовий м’яз (musculus anconeus)

ПЕРЕДПЛІЧЧЯ:

Круглий м’яз–привертач (musculus pronator teres)

Променевий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi radialis)

Ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris)

Поверхневий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum superficialis)

Глибокий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum profundus)

. Довгий долонний м’яз (musculus palmaris longus

Плечо–променевий м’яз (musculus brachioradialis)

. Довгий м’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).

М’яз–розгинач мізинця (musculus extensor digiti minimi)

. Квадратний м’яз–привертач (musculus pronator quadratus).

. Довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).

Короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).

. Ліктьовий м’яз–розгинач зап’ястка

М’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum).

1. М’яз–відвертач (musculus supinator).

2. Довгий відвідний м’яз великого пальця

3. Короткий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis brevis)

4. 4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus)

5. 5. М’яз–розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis)

М’ЯЗИ КИСТІ (musculi manus)

. Короткий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis brevis)

Короткий м’яз–згинач великого пальця (musculus flexor pollicis brevis)

Протиставний м’яз великого пальця (musculus opponens pollicis)

Привідний м’яз великого пальця кисті (musculus adductor pollicis).

1. Короткий долонний м’яз (musculus palmaris brevis).

2. Відвідний м’яз мізинця кисті (musculus abductor digiti minimi)

3. Короткий м’яз–згинач мізинця кисті (musculus flexor digiti minimi brevis)

4. Червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus)

5. Протиставний м’яз мізинця (musculus opponens digiti minimi)

6. Міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus)

М’язи плечового пояса вкриваються ззовні дельтоподібною фасцією (fascia deltoidea),

яка спереду переходить у грудну фасцію (fascia pectoralis), а збоку і знизу переходить наплече як плечова фасція (fascia brachii), ззаду зростається з підостьовою фасцією (fasciainfraspinata).До фасцій плечового пояса також відносяться надостьова фасція (fascia supraspinata),підлопаткова фасція (fascia subscapularis) і пахвова фасція (fascia axillaris), яка вистеляє знизупахвову порожнину (fossa axillaris) і має отвори, через які проходять судини і нерви.

Пахвова фасція збоку переходить у плечову фасцію (fascia brachii), а зверху у дельтоподібну фасцію (fascia deltoidea) і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції (lig. suspensorium axillae).

Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз (m. deltoideus), переходить на плече (brachium) і має назву плечової фасції (fascia brachii).

Плечова фасція (fascia brachii) утворює:

- піхви для м’язів плеча (vaginae musculorum brachii);

- присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale);

- бічну міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale), які

відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої.

Плечова фасція (fascia brachii) при переході на передпліччя (antebrachium) має назву

фасції передпліччя (fascia antebrachii), яка формує піхви для всіх м’язів передпліччя (vaginae

musculorum antebrachii). При переході на кисть (manus) вона потовщується і на передній

поверхні (facies anterior) утворює тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum

flexorum manus), а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum

musculorum extensorum manus).

Фасція передпліччя, переходячи на кисть, утворює фасцію кисті (fascia manus), яка поділяється на:

- долонну фасцію кисті (fascia palmaris manus);

- тильну фасцію кисті (fascia dorsalis manus).

Долонна фасція кисті (fascia palmaris manus) має поверхневу і глибоку пластинки

(laminae superficialis et profunda) та вкриває м’язи тенара (musculi thenaris), сухожилки

м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum flexorum digitorum manus) і червоподібні

м’язи кисті (musculi lumbricales manus), формуючи окремі фасціальні ложа.

Поверхнева пластинка долонної фасції кисті (lamina superficialis fasciae palmaris

manus) на поверхні тенара і гіпотенара (thenar et hypothenar) тонка, а на рівні червоподібних

м’язів (musculi lumbricales) і сухожилків м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum

flexorum digitorum manus) потовщена, зрощена з продовженням сухожилка довгого

долонного м’яза (m. palmaris longus) та називається долонним апоневрозом (aponeurosis

palmaris).

Органи імунної системи

Імунна система об’єднує органи і тканини, які забезпечують захист організму від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять ззовні або утворюються в організмі.

Органи імунної системи складаються з лімфоїдної тканини.

Вони вироблять лімфоцити, включають їх в імунний процес, забезпечують розпізнавання і знищення клітин, які проникли в організм або утворилися в ньому, а також інших чужорідних речовин.

До органів імунної системи належать:

1. Кістковий мозок, в якому лімфоїдна тканина тісно зв’язана з кровотворною;medullaossium

поділяється на червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra) тажовтий кістковий мозок (medulla ossium flava).

Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra) є єдиним у дорослої людини органом кровотворення та центральним органом імунної системи. В ньому утворюються стовбурові клітини, які схожі до лімфоцитів за своєю морфологією, в процесі поділу дають початок усім форменим елементам крові, у тому числі і клітинам, що забезпечують імунітет – лейкоцитам і лімфоцитам. Значення червоного кісткового мозку велике і різнобічне: він належить до числа кровотворних органів; кровоносні судини його живлять внутрішні шари кістки; крім того, червоний кістковий мозок відіграє важливу роль в розвитку і рості кісток (містить остеобласти та остеокласти).

Жовтий кістковий мозок (medulla ossium flava) знаходиться в кістковомозковій порожнині діафізів довгих кісток і складається головним чином з жирової тканини, яка замістила ретикулярну тканину. Кровоутворюючі елементи в жовтому кістковому мозку відсутні. При великих кровотечах на місці жовтого кісткового мозку може знову появлятись червоний кістковий орган.

2. Загрудинна залоза-тимус.Основна функція загруднинної залози (thymus) – забезпечення визрівання та підтримання ефекторних(кілерних) і регуляторних (хелперних і супресорних) популяцій Т-лімфоцитів. Залоза бере участь в регуляції нервово-м’язової передачі, фосфорно-кальцієвого обміну, вуглеводного та білкового обміну, взаємодії з іншими ендокринними залозами

3. Лімфатичні вузли; (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi) розташовуються по ходу лімфатичних судин. Вони є органами лімфопоезу і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтру.

Розрізняють такі вузли:

- регіонарні - вузли, до яких лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла чи органа;

- вузли, що мають назву тих судин, які супроводжують (черевні, клубові);

- поверхневі вузли;

- глибокі вузли (знаходяться під фасцією);

- нутрощеві вузли – знаходяться в порожнинах тіла;

- пристінкові вузли - знаходяться в стінках порожнин тіла.

4. Селезінка; (splen; lien) відноситься до вторинних лімфатичних органів (organa lymphoidea secundaria) і є великим лімфатичним вузлом (nodus lymphoideusmajor). Селезінка (splen) розташована в лівому підребер’ї (hypochondrium sinister) на рівні ІХ-ХІ ребер (costae). Вона має діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica), або верхню поверхню (facies superior) і нутрощеву поверхню (facies visceralis) або нижню поверхню (facies superior).

Скупчення лімфоїдної тканини у стінках порожнистих органів травної і дихальної систем (мигдалини, лімфоїдні вузлики червоподібного відростка і клубової кишки, окремі лімфоїдні вузлики).