Дослідження ефективності дії дезінфікуючих засобів.
На тест-культури потенційних контамінантів. Чашку Петрі з застиглим МПА чи СА перевернути нагору дном і позначити на ньому номери дезінфікуючих засобів (за кількістю виданих розчинів). У лабораторний зошит занести назви дезінфікуючих засобів і відповідні їм номери. Потім покласти чашку на стіл кришкою нагору. Дотримуючись правил стерильності, нанести піпеткою на поверхню агару краплю суспензії бактерій, у разі використання МПА чи дріжджів при використанні СА, ретельно розподілити її по всій поверхні середовища за допомогою стерильного шпателя, потім за допомогою пінцета встановити на поверхню пластинки агару циліндри (перед встановленням циліндрів спалюють рештки спирту в якому вони зберігаються), далі піпеткою вносять краплю робочого розчину відповідного деззасобу в кожен з циліндрів.
Циліндри розташовують по окружності чашки Петрі за ти самим принципом, що і паперові диски (рис. 47). В циліндри відповідно до номеру вносять робочі розчини дезінфікуючих засобів. Чашки помістити у термостат при температурі 37°С – для МПА, 30°С – для дріжджів.
Чашки з посівами, при виконанні даного завдання, вміщуючи в термостат не потрібно перевертати.
Ефективність проведення дезінфекції поверхонь. Проводять методом дослідження змивів з поверхні до та після обробки робочим розчином деззасобу. Для цього виконують змив з обмеженої площі досліджуваної поверхні (100 см2) за допомогою шаблону рис.51 чи трафарету.
Перед виконанням змиву трафарет змочують спиртом, обпалюють і накладають на досліджувану поверхню. Обмежену площу промивають змоченим у стерильній воді тампоном, після чого тампон опускають у ту ж пробірку, занурюють у воду, що залишилася, або фізіологічний розчин і добре перемішують. Висівають 0,1 см3 змиву на мясопептонный агар. Визначають загальну кількість мікроорганізмів після термостатування при 30 °С впродовж 48 год. Залишок змивної рідини разом з тампоном засівають у пробірки з поплавцями й 5 см3 середовища Кесслера, витримують у термостаті при 37 °С впродовж 18 – 24 год. Після чого проводять пересів на щільне середовище Ендо і проводять інкубування ще дві доби при 37° С для виявлення БГКП. Результати таких посівів свідчитимуть про санітарний стан поверхні до проведення дезінфекції.
Наступним етапом є проведення дезінфекції, для цього досліджувану поверхню інтенсивно змочують робочим розчином певного деззасобу і залишають на 15-20 хв. Після завершення часу експозиції проводять змив і висіви за послідовністю описано вище. Результати таких посівів свідчитимуть про санітарний стан поверхні після проведення дезінфекції, а ефективність проведення дезінфекції у % можна обчислити за формулою:
,
Де Х1 та Х2 відповідно кількість КУО/100см2 досліджуваної поверхні до та після проведення дезінфекції.
Опрацювання результатів
На наступному занятті:
1. Провести облік мікробіологічних показників сировини для виробництва харчових продуктів та готових харчових продуктів. Результати внести до таблиці (табл.14.)
Таблиця 14.
| Продукт (сировина) | МАФАМ, КУО/г (см3) | Наявність БГКП, маса продукту у якій не допускається | Кількість грибів, КУО/м3 | Кількість дріжджів, КУО/м3 | Примітка | ||||
| н* | Р** | н* | Р** | н* | Р** | н* | Р** | ||
* н – норматив; ** результат
2. Визначити ефективніст дії різних дезінфікуючих засобів:
· по ефективності пригнічення тестових культур мікроорганізмів (заповнити табл.15.). Порівняти одержані результати з нормативними та зробити висновки про відповідність якості досліджуваних продуктів,
Таблиця 15.
| Назва тестової культури | Величина (мм) зони затримки росту при дії засобу | Заключення про ефективність дії | |||
| «Біодез» | «Санітарін» | перекис водню | етиловий спирт | ||
· по ефективності знезараження (дезінфекції) повехні (заповнити табл.16.). Зробити висновки щодо вибору найефективнішого засобу.
Таблиця 16.