Підключична артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання

Підключична артерія (arteriasubclavia)

Підключична артерія є парною і починається:

- від дуги аорти (arcusaortae) відходить ліва підк-лючична артерія (arteriasubclaviasinistra);

- від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus) починається права підключична артерія

(arteriasubclaviadextra).

Ліва підключична артерія (arteriasubclaviasinistra), починаючись від дуги аорти (arcusaortae), має

грудну частину.

Права підключична артерія (arteriasubclaviasinistra) починається від плечо-головного стовбура

(truncusbrachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistraetdextra) виходять з грудної по-рожнини

(cavitasthoracis) через верхній отвір груд-ної клітки (aperturathoracissuperior), утворюючи дещо опуклу

догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupulapleurae) і верхівку легень (apexpulmonum),

утворюючи на легенях невелике втис-нення у вигляді борозни (sulcusarteriaesubclaviae). Досягнувши

I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatiainterscalenasinistrumetdextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни пер-

ших ребер (sulcusarteriaesubclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossaeaxillares), де, починаючи від

рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива-ються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді-ляється на три відділи: - до входу в міждрабинчастий

простір (spatiuminterscalenum) – присередній відділ;

- у міждрабинчастому просторі (spatiuminterscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatiuminterscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра –

бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia)

відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

- щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).

1 Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад-ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону

(dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii).

Позаду моста (pons) права і ліва хребтові артерії (a. vertebralis dextra et a. vertebralis sinistra) злива-

ються в одну основну артерію (a. basilaris).

Хребтова артерія (a. vertebralis), залежно від її топографії, має такі частини:

А Передхребтову частину (parsprevertebralis), яка починається від верхнього півкола підключичної артерії (a. subclavia) і закінчується біля поперечного відростка VI шийного хребця (processustransversusvertebraecervicalissextae [VI]).

Б Поперечну частину; шийну частину (parstransversaria; parscervicalis), яка проходить у попе-

речних отворах від VI до I шийних хребців (foraminatransversariavertebrarumcervicalium [VI – I]).

Від поперечної частини хребтової артерії (parstransversariaarteriaevertebralis) відходять такі

гілки:

- спинномозкові гілки (rr. spinales),які здійсню-ють кровопостачння:

- спинного мозку (medulla spinalis);

- корінців спинномозкових нервів (radices nervorum spinalium);

- м’язові гілки (rr. musculares)йдуть до глибоких м’язів шиї(musculi colli).

В Атлантову частину (pars atlantica), яка роз-міщена у поперечному отворі (foramen transversarium)

і на верхній поверхні задньої дуги атланта (facies superior arcus posterioris atlantis) в однойменній

борозні (sulcus arteriae vertebralis).

Пронизуючи задню атланто-потиличну перетинку (membranа atlantooccipitalis posterior) і спинномоз-

кову тверду оболону (dura mater spinalis), атлантова частина (pars atlantica) через великий отвір

потили-чної кістки (foramen magnum) переходить у порож-нині черепа (cavitas cranii) у

внутрішньочерепну час-тину хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis).

Г Внутрішньочерепну частину (pars intracranialis), яка позаду моста головного мозку (pons encephali) з’єднується з такою ж артерією про-тилежного боку, утворюючи непарну основну арте-рію

(arteria basilaris).

Від внутрішньочерепної частини хребтової ар-терії (pars intracranialis arteriae vertebralis) відхо-

дять такі гілки:

- оболонкові гілки (rr. meningei),які забезпечують кровопостачання:

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- кістки черепа (ossa cranii);

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli)здійснює кровопостачння:

- довгастого мозку (medulla oblongata);

- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli);

- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);

- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior)та передня спинномозкова артерія (a.spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка-ми.

Початкові відділи правої та лівої передніх спин-номозкових артерій зливаються в одну передню

спинномозкову артерію, що проходить вниз по пе-редній поверхні спинного мозку в передній сере-

динній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali)обидві хребтові артерії(аa.vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.

Основна артерія (a. basilaris)є непарною суди-ною і лежить в основній борозні мосту(sulcus basilarispontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові

артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню-ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку

(lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:

- артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра-зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон-ними артеріями (aa.carotides internae), передніми

мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе-редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут-рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

- м’язово-діафрагмову артерію(a.musculophrenica),яка проходить вбік та вниз до діафрагми,віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми

(diaphragma);

- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior),яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:

- середостінні гілки (rr. mediastinales),що забез-печують кровопостачння лімфатичних вузлів і

сполу-чної тканини середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);

- гілки загруднинної залози (rr. thymici),що кро-вопостачають кров до загруднинної залози(thymus);

- трахейні та бронхові гілки (rr. trachealesetramibronchiales),що забезпечують кровопостачння

нижньої частини трахеї (parsinferiortracheae) та го-ловних бронхів (bronchiprincipales);

- осердно-діафрагмова артерія(a. pericardiacophrenica),що постачають кров до осердя

(pericardium) та діафрагми (diaphragma);

- груднинні гілки (rr. sternales),що постачають кров до груднини(sternum);

- пронизні гілки (rr. perforantes)з її присередніми гілками груді (rr. mammariimediales),що постача-

ють кров до великого грудного м’яза (m. pectoralismajor), а у жінок ще й до грудної залози (glandulamammaria);

- передні міжреброві гілки (rr. intercostalesanteriores),що постачають кров до м’язів верхніх п’яти

міжребрових просторів (spatiа intercostaliasuperiora), анастомозуючи із задніми міжребровими

артеріями (aa. intercostalesposteriores) від грудної частини аорти (parsthoracicaaortae).

3 Щито-шийний стовбур (truncusthyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і ділиться на чотири гілки:

- нижню щитоподібну артерію (a. thyroideainferior),яка забезпечує кровопостачання:

- щитоподібної залози (glandula thyroidea);

- шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

- шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).

- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens),що забезпечує кровопостачання м’язів шиї

(musculi colli);

- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis),що постачає кров до:

- трапецієподібного м’яза (m.trаpezius);

- ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei);

- верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior);

- надлопаткову артерію (a. suprascapularis),що здійснює кровопостачання:

- надостьового м’яза (m. supraspinatus);

- підостьового м’яза (m. infraspinatus).

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia)

відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:

- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза

голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis);

- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових

просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales).

При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри

верхньої частини спини (dorsum).

Білет 35,
1.основа черепа
Основа черепа (basiscranii)

Основа черепа поділяється на:

- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

У внутрішній основі черепа (basis cranii interna)виділяють три черепні ямки:передню,середню ізадню.

Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior)утворена очноямковими частинами лобових кісток і

містить:

- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);

- мозкові випини (juga cerebralia);

- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- півнячий гребінь (crista gali);

- сліпий отвір (foramen caecum);

- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).

Середня черепна ямка (fossa cranii media)утворена тілом і великими крилами клиноподібної кіст-ки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:

- турецьке сідло (sella turcica);

- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);

- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів

(canalis opticus dexter et sinister);

- сонну борозну (sulcus caroticus);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- круглий отвір (foramen rotundum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);

- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);

- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);

- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);

- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);

- покриття барабанної порожнини (tegmen tympani);

- дугове підвищення (eminentia arcuata).

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior)утворена потиличною кісткою,задньою поверхнею

кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток,

задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:

- великий отвір (foramen magnum);

- схил (clivus);

- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ

(protuberantia occipitalis interna);

- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);

- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);

- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);

- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).

Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділян-

ці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi),

що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa)в передньому відділі прикрита кістками лицевогочерепа (viscerocranium).

Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:

- потиличні виростки (condyli occipitales);

- виросткову ямку (fossa condylaris);

- виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;

- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);

- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);

- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);

- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);

- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);

- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);

- зовнішній отвір м’язово-трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);

- яремну ямку (fossa jugularis);

- яремний отвір (foramen jugulare);

- шилоподібний відросток (processus styloideus);

- соскоподібний відросток (processus mastoideus);

- шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum);

- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);

- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);

- барабанно-соскоподібну щілину (fissura tympano-mastoidea);

- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);

- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);

- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);

- суглобовий горбок (tuberculum articulare);

- остистий отвір (foramen spinosum);

- овальний отвір (foramen ovale);

- кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);

- клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);

- рваний отвір (foramen lacerum);

- кісткове піднебіння (palatum osseum);

- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);

- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);

- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);

- різцеву ямку (fossa incisiva);

- різцевий канал (canalis incisivus);

- різцевий отвір (foramen incisivum);

- піднебінний валик (torus palatinus);

- піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis);

- лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);

лемешево-дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).