Контроль виконання лабораторної роботи. 1. Виберіть стабілізатори крові, які в клінічних лабораторіях використовують як хімічні антикоагулянти

1. Виберіть стабілізатори крові, які в клінічних лабораторіях використовують як хімічні антикоагулянти

A. Гірудин

B. Натрію цитрат

C. Гепарин

D. Калію оксалат

E. Толуїдиновий синій

2. У якості антикоагулянтів використовують різноманітні речовини, у тому числі полісахарид природного походження, а саме:

A. Гепарин

B. Гіалуронова кислота

C. Дерматансульфат

D. Хондроїтинсульфат

E. Декстран

3 У пацієнта періодично виникають тяжкі кровотечі, внаслідок цілковитої нездатності до коагуляції. Йому поставлений діагноз – «А(гіпо)-фібриногенемія», причиною якої є дефіцит у плазмі крові...

A. Проконвертину

B. Проакцелерину

C. Тромбопластину

D. Протромбіну

E. Фібриногену

4. У хворого виявлено схильність до рецидивуючих тромбозів. Які дослідження варто провести для виявлення причини цього захворювання?

5. хворому з інфарктом міокарда під час комплексного лікування призначили внутрішньовенне введення великих доз гепарину. Які наслідки при цьому можна очікувати?

6. У дитини 12 років спостерігається підвищення температури до 39 °С, больові відчуття в області горла під час ковтання, збільшення піднижньощелепних лімфатичних вузлів. Педіатр встановив діагноз – гострий тонзиліт. Які, на вашу думку, цитокіни беруть участь у протидії запальному процесу, що відбувається?

приклади тестів “Крок – 1”

1. Пацієнт поступив у клініку з підозрою на інфаркт міокарда. Для профілактики тромбоутворення йому призначено препарат фібринолізин (плазмін), який каталізує перетворення...

A. Плазміногену у плазмін

B. Фібриногену у фібрин

C. Протромбіну у тромбін

D. Проконвертину у конвертин

E. Фібрину у пептиди

2. При обстеженні пацієнта на СНІД було отримано два позитивних результати імуноферментного аналізу (ІФА). Який метод необхідно використати для виключення псевдопозитивного результату ІФА?

А. Імунофлюоресценцію

В. Радіоімунний аналіз

С. Люмінесцентний аналіз

D. Полімеразну ланцюгову реакцію

Е. Молекулярну гібридизацію

3. У крові хворого визначено високу активність протромбіну, що є загрозою тромбозу судин. Який препарат слід застосувати у даному випадку?

А. Оксалат натрію

В. Оксалат калію

С. Цитрат натрію

D. Гепарин

Е. Етилендіамінтетраацетат

4. Хворому з симптомами посиленого згортання крові (тромбози, тромбофлебіт) парентерально ввели антикоагулянт – гепарин. Проте швидкість згортання крові не зменшилась. Дефіцит якого білкового фактору антизгортальної системи крові спостерігається у хворого?

A. Антитромбіну ІІІ

B. α₂-Макроглобуліну

C. α₁ -Інгібітора протеіназ

D. Антитромбопластину

E. Антиконвертину

5. У калі новонародженої дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, виявили високий вміст імуноглобуліну А. Це пов’язано з...

A. Високим вмістом імуноглобуліну А у молоці матері

B. Підвищеним синтезом імуноглобуліну А

C. Зниженим синтезом імуноглобуліну М

D. Зниженим синтезом імуноглобуліну С

E. Підвищеним синтезом імуноглобуліну А і М

Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. / За ред. О.Я.Склярова. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 35 – 39.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 464 – 473.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Т.: Укрмедкнига, 2002 – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.

5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 432 – 449.

6. Практикум з біологічної хімії. / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 249 – 255.

Додаткова:

1. Ангєльскі С., Якубовські З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Бышевский А.Ш., Галян С.Л. Биохимические компоненты свертывания крови. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1990. – 210 с.

3. Бышевский А. Ш., Терсенов О. А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

4. Виговська Я.І. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові. // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2002. – № 3. – С. 60 – 65.

5. Галяутдинов Г.С., Корнилова Ю.Л. Антитромбин ІІІ: физиология и клиническое значение. // Гематология и трансфузиология. – 2002. – т. 47, № 6. – С. 31 – 35.

6. Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д. Посібник з лабораторної імунології. – Львів. – 2002. – 173 с.

7. Левина А. А., Цветаева Н. В., Колошейнова Т. И. Клинические и социальные аспекты железодефицитной анемии. // Гематология и трансфузиология. – 2001. – т. 46, № 3. – С. 51 – 56.

8. Марри Р., Греннер Д., Мейес П. и др. Биохимия человека. – М.: Мир, 1993. – т. 2. – 414 с.

9. Павлов А. Д. Регуляция эритропоэза. Физиологические и клинические аспекты. – 1987. – 271 с.

10. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Клинические анализы в практике врача. – К.: Техника, 2000. – 110 с.