Ii. гігієна водопостачання та грунту. 6 страница

С - вуглеводів;

D - білків і вуглеводів;

Е - білків і жирів.

#

26.Прилад для визначення витривалості до статичного м'язового зусиллю:

А - становий динамометр;

В - спірометр;

С - вольтметр;

*D - ручний динамометр;

Е - номограма.

#

27.Втома - це:

А - об'єктивні процеси, що характеризується зниженням працездатності;

В - об'єктивні процеси, пов'язаний із закінченням будь-яких видів роботи;

С - суб'єктивне відчуття, пов'язане із закінченням будь-яких видів роботи;

D - об'єктивне відчуття, що виникає в людини при виконанні нецікавої роботи;

*Е - суб'єктивне вираження об'єктивно відбувающіхся в організмі процесів при стомленні.

#

28.Напруженість праці - це:

А - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозк у для координації діяльності нервово-м'язового апарата;

*В - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку по одержанню й аналізу інформації;

С - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку для координації діяльності серцево-судинної системи;

D - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку по координації діяльності дихальної системи;

Е - навантаження на організм при праці, що вимагає інтенсивної роботи мозку для координації навантаження на кровоносну систему організму.

#

29.Сутність методики дослідження зорово-моторних реакцій, одиниця виміру:

А - дослідження гостроти зору за допомогою спеціальною цифровий таблиці, в одиницях обробленої інформації;

В - дослідження гостроти зору за допомогою спеціальної буквеної таблиці, в одиницях обробленої інформації;

*С - дослідження схованого часу моторної-зорово-моторної реакції з допомогою хронорефлексометра в мілісекундах;

D - дослідження гостроти зору за допомогою хронорефлексометра, у герцах;

Е - дослідження схованого часу моторної-зорово-моторної реакції за допомогою хронорефлексометра в герцах.

#

30.За допомогою формули Старра оцінюється:

А - хвилинний об'єм серця;

В - середній динамічний тиск;

С -периферичний опір судин;

*D - ударний об'єм серця;

Е - частота пульсу, якщо недоступно прямий метод.

#

31.Прилад для виміру тимчасових обсягів подиху:

А - спірометр;

В - номограма по кількості дихальних рухів в хвилину;

С - номограма по обсягах дихального руху;

D - вольтметр;

*Е - вольюметр.

#

32.Який з даних показників звуку (шуму) є фізичним?

А - гучність;

В - тембр;

С - висота;

*D - сила;

Е - слухова чутливість.

#

33.Шум - це:

А - тільки звуки, що заважають;

В - інтенсивні звукові подразники;

С - звуки, що виникають в обмеженому просторі;

*D - хаотичне накопичення звуків;

Е - багаторазово відбиті звуки.

#

34.Частота коливань - це:

А - послідовність коливань;

В - амплітуда коливань;

С - енергія коливань;

D - діапазон коливань;

*Е - часова кількість коливань.

#

35.Що таке поріг чутності?

А - мінімальна амплітуда коливань, яка сприймається вухом;

В - мінімальна частота коливань, яка сприймається вухом;

С - мінімальний період коливань, сприйманий вухом;

*D - мінімальна енергія звуку, яка сприймається вухом;

Е - мінімальна гучність звуку, яка сприймається вухом.

#

36.Фізіологічна характеристика (показник) звуку:

А - сила (тиск);

*В- висота;

С- частота;

Д- довжина хвилі;

Е- швидкість.

#

37.Фізіологічний показник (характеристика) звуку:

А - довжина хвилі;

В - період;

С - частота;

*D - гучність;

Е - сила (тиск).

#

38.Специфічний вплив шумів - це вплив на:

А - дискримінаційну чутливість;

В - вібраційну чутливість;

С - артеріальний тиск;

D - діяльність залоз внутрішньої секреції;

*Е - слухову чутливість.

#

39.Спектральна характеристика шумів - це:

А - сполучення звуків з різними рівнями звуку;

В - сполучення звуків з різними рівнями інтенсивності;

*С - розподіл акустичної енергії по частотах;

D - сполучення найбільш інтенсивних звуків;

Е - сполучення звуків з різним тембром.

#

40.Що таке звук?

А - явище, що виникає при різниці температури повітря;

В - явище, що спостерігається при неоднакових тисках повітря протягом дня;

*С - коливання матеріальних часток у пружному середовищі;

D - явище, що виникає при різних розрядах атмосферного повітря;

Е - явище, що виникає при зіткненні «важких» та «легких» аероіонів.

#

41.Діапазон частот середньочастотного шуму (Гц):

А - 32-300;

*В - 300-800;

С - 300-500;

D - 300-1000;

Е - 32-500.

#

42.Ознака стомлення слухового аналізатора:

А - постійний головний біль;

В - постійне почуття «закладання» у вухах;

С - відновлення гостроти слуху протягом 3-5 мінут;

D - розвиток неврита слухового нерва;

*Е - відновлення слухової чутливості більш, ніж за 5 мінут.

#

43.Ознака стомлення слухового аналізатора:

А - розвиток неврита слухового нерва;

В - постійний дзвін і біль у вухах;

С - зниження слухової чутливості в межах 10 ДБ на всіх частотах;

*D - зниження слухової чутливості понад 10 ДБ у діапазоні частот 1000-4000 Гц;

Е - зниження слухової чутливості до 10 ДБ у діапазоні частот 1000-4000

#

44.Що таке поріг болючої чутливості при впливі шуму (звуку)?

А - мінімальний період коливань, що викликає болючі відчуття;

В - мінімальна частота звуку, що викликає болючі відчуття;

С - максимальна амплітуда звукових коливань, що викликає болючі відчуття;

D - максимальна енергія звуку, що викликає болючі відчуття;

*Е - мінімальна енергія звуку, що викликає болючі відчуття.

#

45.Метод визначення слухової чутливості:

А - шумометрія;

В - паллестезиометрія;

*С - аудіометрія;

D - віброметрія;

Е - тонометрія.

#

46.Специфічні ознаки фази адаптації при впливі шуму:

А - біль, дзвін в вухах і почуття «закладання»;

В - зниження гостроти слуху більш ніж на 10 дБ (частота 500 Гц);

С - розвиток глухоти;

*D - зниження гостроти слуху на 5-10 дБ (частота 1000-4000Гц)

Е - зниження гостроти слуху до 50 дБ (частоти 500-1000 Гц).

#

47.Високочастотний шум - це шум із частотою (Гц):

*А - понад 800;

В - до 300 ;

С - до 500;

D - понад 500;

Е - до 4000.

#

48.Професійна приглухуватість - це:

А - шумова хвороба;

*В - неврит слухового нерва;

С - шумова травма;

D - розрив барабанної перетинки,

Е - глухота.

#

49.В основу відносної одиниці виміру інтенсивності звукового тиску (дБ) покладений:

А - закон Овертона-Майєра;

*В - закон Вебера-Фехнера;

С - закон Кірхгофа;

D -закон Стефана-Больцмана;

Е - закон Віна.

#

50.Аудіограма - це:

*А - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 125-8000 Гц;

В - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 125-500 Гц;

С - графічне зображення гостроти слуху в діапазоні частот 1000-4000 Гц;

D - графічне зображення порогів чутливості слуху тільки в діапазоні 125-1000 Гц;

Е - графічне зображення порогів чутливості слуху тільки в діапазоні 1000-4000 Гц.

#

51.Види шуму по джерелах його утворення:

А - побутовий, тертя, виробничий;

В - транспортний, ударний, виробничий;

*С - ударні, тертя, аеродинамічні;

D - ударні, неударні, виробничий;

Е - аеродинамічні, виробничий, транспортні.

#

52.Поріг чутності - це:

А - рівень сили звуку (звукового тиску), що у діапазоні частот 1000-4000 Гц викликає звукове відчуття;

В - будь-який рівень сили звуку (звукового тиску), що незалежно від його частоти, викликає відчуття звуку;

С - мінімальний звуковий тиск (максимальна сила звуку), що сприймається як звук;

*D - мінімальна сила звуку (мінімальний звуковий тиск), що викликає у звукосприймаючого апарату відчуття звуку;

Е - максимальна сила звуку (максимальний звуковий тиск), яке викликає у звукосприймаючого апарату відчуття звуку.

#

53.Болючий поріг це:

А - будь-яке значення сили звуку, що викликає відчуття болю;

В - рівень сили звуку, що сприймається вухом як біль;

С - максимальний рівень сили звуку, що сприймається вухом як біль;

D – максимальний рівень сили звуку (максимальний звуковий тиск), який сприймається вухом як біль;

*Е - мінімальна сила звуку, (мінімальний звуковий тиск), що викликає у звукосприймаючому апараті відчуття болю.

#

54.Автор (автори) поняття «шумова хвороба»:

А - Белл;

*В - Андрєєва - Галаніна;

С - Вебер і Фехнер;

D - Овертон і Майер;

Е - Габович.

#

55.Особливості розвитку професіональної приглухуватості:

А – гострий перебіг, проявляється атрофією кортикового органа;

В - гострий перебіг, супроводжується розривом барабанної перетинки;

С - хронічний перебіг, проявляється атрофією слухового нерва;

*D - хронічний перебіг у розвитку відзначає три стадії;

Е - хронічний перебіг у розвитку відзначає дві стадії.

#

56.Особливості встановлення діагнозу «професійна приглухуватість»:

А - діагноз ставиться на підставі скарг і професійного анамнезу;

В - діагноз ставиться на підставі клініки, стажу роботи й характеристики умов праці робітника;

С - діагноз ставиться на підставі клінічного обстеження внутрішнього вуха;

D - діагноз ставиться на підставі скарг і клінічного обстеження;

*Е - діагноз ставиться на підставі даних аудіометрії.

#

57.Вирішальне значення в боротьбі із шумом (профілактиці професійної шумової патології) мають:

*А - інженерно-технічні й технологічні міри;

В - лікувально-профілактичні заходи;

С - організаційні заходи;

D - засобу колективного захисту;

Е - нормування рівня шуму.

#

58.Нормування шуму здійснюється:

А-в абсолютних одиницях (Ра) на середньогеометричних частотах;

*В-у дБА (загальний рівень) і в дБ - на середньогеометричних частотах октавних смуг;

С-в абсолютних одиницях (нм2) на середньогеометричних частотах октавних смуг;

D - у дБ - загальний рівень шуму;

Е - в абсолютних одиницях (Ра) загальний рівень і в дБ на середньо-геометричних частотах октавних смуг.

#

59.Один із принципів нормування шуму:

А - ПДУ шуму не залежать від часу доби;

В - необхідність розрізнення мови - не є підставою для зміни установленого ПДУ шуму;

*С - чим більше виражений високочастотний характер шуму, тим менше припустимий рівень шуму в дБ;

D - чим більше виражений високочастотний характер шуму, тим вище припустимий рівень шуму в дБ;

Е - чим менше час дії високочастотного інтенсивного шуму, тим менше його припустимий рівень у дБ.

#

60.Захворювання травної системи в працюючих в умовах інтенсивного й високочастотного шуму:

А – гастроентероколіт;

В - виразкова хвороба 12-перстной кишки;

С - виразкова хвороба шлунка;

*D – гіпоацидний гастрит;

Е – гіперацидний гастрит.

#

61.Організаційні міри боротьби із шумом:

*А - колективні засоби захисту;

В - зниження шуму засобами звукоізоляції;

С - автоматизація виробництва;

D - зміна технологічного процесу;

Е - демпфірування встаткування.

#

62.Організаційні міри боротьби із шумом:

А - автоматизація й механізація виробництва;

В - демпфірування встаткування (звукоізолюючі фундаменти);

*С - індивідуальні засоби захисту (антифони);

D - зміна технологічного процесу;

Е - зниження шуму засобами звукоізоляції.

#

63.Організаційні міри боротьби із шумом:

А - зниження шуму засобами звукоізоляції;

В - зміна технологічного процесу;

С - автоматизація й механізація режиму праці;

*D - раціоналізація режиму праці;

Е - установка звукоізолюючих фундаментів.

#

64.Основні лікувально-профілактичні міри боротьби із шумовою патологією:

*А - проведення попередніх і періодичних медичних оглядів персоналу;

В - диспансеризація хворих професійною приглухуватістю, з проявом «шумової хвороби»;

С - санітарно-курортне лікування й оздоровлення в профілакторіях;

D - раціональне харчування;

Е - заходу щодо підвищення захисних сил (реактивності) організму працюючих.

#

65.Розміри часток диму (по Джиббсу) (мікрон):

А - більше 10;

В - до 10;

С - 5 - 10;

D - 0,1 - 10;

*Е - менш 0,1.

#

66.При якому вмісті двоокису кремнію в пилу її ПДК становить 1 мг/м³?

А - 5-10;

В - від 10 до 70;

*С - більше 70;

D - 1-5;

Е - менш 1.

#

67.Для приведення відібраної проби повітря до нормальних умов використовують:

*А - спеціальну таблицю;

В – експрес- метод;

С - індикаторні трубки;

D - реометр електроаспіратора;

Е - універсальний газоаналізатор.

#

68.Патогенетичною ознакою будь-якого пневмоконіозу є:

А - бронхіт, утворення бронхоектазів;

В - розвиток «пилової» пневмонії;

С - розвиток легеневого серця;

*D - розвиток легеневого фіброзу;

Е - приєднання туберкульозу.

#

69.Розміри часток туману (мікрон):

А - менш 0,1;

В - більше 10;

С - 0,01 - 0,1;

D - 0,05 - 0,1;

*Е - 0,1 - 10.

#

70.Який зв'язок між вмістом у пилу двоокису кремнію і її ПДК ?

А - чим менше двоокису кремнію, тим більше ПДК пилу;

В - залежність може бути двоякою: прямій і зворотної;

С - зв'язку (залежності) немає;

*D - зворотний зв'язок: чим більше двоокису кремнію в пилу, тим менше її ПДК і навпаки;

Е - прямий зв'язок: чим більше в пилу двоокису кремнію, тим більше ПДК і навпаки.

#

71.Види нормованих концентрацій пилу в атмосферному повітрі:

*А - максимально-разові й середньодобові;

В - средньозмінні й средньотижневі;

С - середньорічні й середньомісячні;

D - средньоквартальні й середньодобові;

Е - максимально-разові й середньомісячні.

#

72.Тривалість відбору проб при визначенні разових концентрацій пилу в атмосферному повітрі:

А - 60 хв;

В - 5-10 хв.;

*С - 20-30хв.;

D - 24 години;

Е - 12 годин.

#

73.Етіологія силікозу - вплив на легеневу тканину пилових часток, які містять:

А - вільний двоокис вуглецю;

*В - вільний двоокис кремнію;

С - вільний двоокис алюмінію (заліза);

D - зв'язаний двоокис кремнію;

Е - зв'язаний двоокис заліза (алюмінію).

#

74.При якому вмісті вільного двоокису кремнію ПДК пилу в повітрі робочої зони складе 4 мг/м³ (%):

А - понад 70;

В - 10 - 70;

*С - до 10;

D - до 50;

Е - до 70.

#

75.Як визначити середньодобову концентрацію пилу атмосферного повітря?

А - разову концентрацію пилу множать на 24;

*В - визначити середнє арифметичне значення разових концентрацій, певних протягом доби;

С - визначити разові концентрації на протязі тижня й розрахувати середньо арифметичну;

D - визначити разові концентрації протягом місяця й розрахувати середньо арифметичну;

Е - визначити разові концентрації протягом року й розрахувати середньо арифметичну.

#

76.Розміри часток властиві пилу (по Джиббсу):

А - до 0,1 мікрона;

В - 0,1 - 5 мікрон;

*С - більше 10 мікрон;

D - 5 - 10 мікрон;

Е - більше 5 мікрон.

#

77.При якому вмісті двоокису кремнію в пилу її ПДК становить 2 мг/м³?

А - менш 1;

В - 1-5;

С - більше 70;

*D - 10-70;

Е - 5-10.

#

78.Об’єм відібраної проби повітря, для визначення його забрудненості залежить від:

А - відсотку вмісту в пилу двоокису кремнію (по таблиці);

В - розмірів пилових часток (дані «пилової формули»);

С - розмірів пилових часток (по таблиці);

D - передбачуваної концентрації пилу (по формулі);

*Е - передбачуваного вмісту пилу (по таблиці).

#

79.Метод визначення змісту пилу в повітрі:

А - гравіметричний;

*В - ваговий;

С - табличний;

D - нефелометричний;

Е - фізико-хімічний.

#

80.Які властивості пилу мають найбільше значення при розвитку пневмоконіозов?

А - дисперсність і форма;

В - дисперсність і консистенція;

С - дисперсність і електричний заряд;

*D - дисперсність і хімічний склад;

Е - дисперсність і ступінь розчинності (у жирах або воді).

#

81.Для приведення об’єму відібраного повітря до нормальних умов використовують:

А - індикаторні трубки;

В - реометр електроаспіратора;

С -універсальний газоаналізатор;

D - експрес-метод;

*Е- спеціальну формулу.

#

82.Вид пневмоконіозу, пов'язаний із впливом пилу, що містить зв'язаний двоокис кремнію:

А - алюміноз;

В - антракоз;

С - сидероз;

D - силікоз;

*Е - асбестоз.

#

83.Чому найнебезпечніший для розвитку пневмоконіозу пил з діаметром часток 2-5 мікронів?

А - цей діаметр збігається з діаметром фібробластів (клітин, формуючих сполучну тканину);

*В - цей діаметр збігається з діаметром коніофагів (пилових клітин);

С - частки пилу з таким діаметром затримують у легких мікобактерій туберкульозу;

D - частки з таким діаметром найбільше легко розчиняються в кремнівій кислоті (токсично-хімічний етап пневмоконіоза);

Е - тільки такий діаметр часток є основою для утворення силікотичних вузликів.

#

84.Для приведення об’єму досліджуваного повітря до нормальних умов потрібно знати:

*А - атмосферний тиск і температуру повітря при відборі проби;

В - абсолютну й максимальну вологість повітря при відборі проби;

С - коефіцієнт перерахування літрів у м? (1000);

D - вага фільтра до й після відбору проби повітря;

Е - відносну вологість і температуру повітря при відборі проби.

#

85.Найбільш часте ускладнення силікозу в 3-й стадії:

А - хронічні запальні процеси ВДП;

В - хронічні бронхіти;

С - хронічна пневмонія;

*D - розвиток туберкульозу;

Е - емфізема легенів.

#

86.Який силікатоз протікає найбільше важко й нагадує силікоз?

А - сидероз;

В - антракоз;

С - коаліноз;

D - талькоз;

*Е - асбестоз.

#

87.Чим визначаються токсичні властивості пилу?

*А - наявністю в ньому вільного двоокису кремнію;

В - розмірами пилових часток (менш 0,1 мікрона);

С - розмірами пилових часток (0,1 - 10 мікрон);

D - наявністю в ній нерозчинних з'єднань двоокису вуглецю;

Е - розчинністю пилових часток у рідинах організму.

#

88.ПДК пилу на виробництві при змісті в ній двоокису кремнію більше 70 % (мг/м³):

А - 5,0;

В - 4,0;

С - 2,0;

*D - 1,0;

Е - 10,0.

#

89.Скарги хворих при силікозі в першій стадії:

А - виділення мокротиння, кашель;

В - легка задишка, рясне мокротиння;

С - задишка в спокої, кашель із виділенням мокротиння;

D - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель;

*Е - невелика задишка при фізичному навантаженні.

#

90.Клінічні прояви силікозу в другій стадії:

А - задишка при фізичному навантаженні, кашель без мокротиння;

*В - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель, бронхіт;

С - сильний кашель із виділенням рясного мокротиння;

D - задишка без фізичного навантаження (задишка спокою), виділення рясної мокротиння, бронхіт;

Е - невелика задишка при фізичному навантаженні, кашель із рясним мокротинням.

#

91.Клінічні прояви силікозу в третій стадії:

А - задишка при фізичному навантаженні, кашель із рясним мокротинням, часто важкий бронхіт;

В - виділення, мокротиння, не сильний кашель, бронхіт;

С - невелика задишка при фізичному навантаженні розвиток бронхоектатичної хвороби, емфізема легенів;

*D - задишка в спокої, кашель із рясним мокротинням, часте ускладнення туберкульозом;

Е - задишка невелика, але сильний кашель, часто - бронхіт і пневмонія.

#

92.Діагноз силікоз установлюється, ґрунтуючись переважно на:

А - клінічних даних;

В - скаргах хворих;

*С - даних рентгенографії;

D - даних аналізу мокротиння;

Е - клініці й аналізі крові.

#

93.Для розрахунку концентрації пилу (мг/м³) у повітрі треба знати:

*А - обсяг відібраної проби повітря, наведений до нормальних умов;

В - зміст двоокису кремнію (у відсотках) у пилу;

С - розміри пилових часток (по даним «пилової формули»);

D - вага фільтра до й після відбору проби, наведений до нормальних умовам;

Е - відносну вологість повітря в момент відбору проби повітря.

#

94.Умова, при якому ПДК пилу в повітрі робочої зони підприємства становить 10 мг/м?:

А - при розмірах пилових часток більше 10 мікронів;

В - при змісті в пилу вільного двоокису кремнію до 10 %;

С - при змісті в пилу вільного двоокису кремнію від 10 до 70 %;

*D - за умови, що пил не містить двоокис кремнію;

Е - при розмірах пилових часток 0,1 - 10 мікрон.

#

95.Скарги хворих при силікозі в першій стадії:

А - виділення мокротиння, кашель;

В - легка задишка, рясне мокротиння;

С - задишка в спокої, кашель із виділенням мокротиння;

D - помітна задишка при фізичному навантаженні, кашель;

*Е - невелика задишка при фізичному навантаженні.

#

96.ПДК пилу в повітрі робочої зони при змісті в ній двоокису кремнію менш 10 % (мг/м³):

А - 1,0;

В - 2,0;

С - 0,1;

*D - 4,0;

Е - 10,0.

#

97. Дія металевого пилу на рогову оболонку очей характеризується:

А - розвитком ксероофтальміі;

*В - анастезуючиєю дією;

С - розвитком кератомаляціі;

D - суцільним помутнінням;

Е - виразкою.

#

98.Для розрахунку концентрації пилу (мг/м³) у повітрі треба знати:

А - відносну вологість повітря в момент відбору проби;

В - вага фільтра, наведена до нормальних умов;

*С - вага фільтра до й після відбору проби повітря;

D - зміст двоокису кремнію (в %) у пилу;

Е - розмір пилових часток (дисперсність) - по даним «пилової формули».

#