Використання медичних рукавичок 3 страница

кишкових бактерій на живильних середовищах

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел, шигел на живильних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі 2. Проведіть диференціальну діагностику за характером росту 3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика хвороб, викликаних особливо небезпечними інфекціями

Актуальність теми

Холеру відносять до особливо небезпечних інфекцій, яка схильна до спустошливих епідемій і, навіть, пандемій. Сьогодні у світі реєструється 9-а пандемія холери, викликана V.еltor та виникають епідемії, викликані V.choleraе (0139 «Бенгал» ).

В Україні епідемічна ситуація залишається складною – спалахи постійно виникають в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Республіці Крим, де збудника виявляють у воді і рибах.

До особливо небезпечних інфекцій відносять захворювання, спричинені збудниками чуми, туляремії, сибірської виразки.

В історії відомо 3 пандемії чуми, під час яких загинули мільйони людей. Характеризується захворювання важким перебігом та високою летальністю. В Україні є осередки «дикої чуми» в південних областях. Туляремія має більш сприятливий прогноз; спорадичні і групові захворювання реєструються в Одеській , Миколаївській, Волинській та інших областях.

Бруцельоз характеризується хронічним перебігом та ураженням практично всіх органів і систем; небезпечний тим, що зараження йде від тварин і часто завершується інвалідизацією.

Сибірка – ОНІ, яка найчастіше проявляється шкірною формою ураження, високою летальністю. В Україні спорадичні випадки зустрічаються практично по всій території.

Деякі з цих інфекцій є зоонозними, носять природно-вогнищевий характер, небезпечні також тому, що їх збудники використовують для виготовлення біологічної зброї ( біотерору).

Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання властивостей збудників та методів лабораторної діагностики.

Навчальні цілі:

Знати: ♦Морфологічні властивості збудників ОНІ

♦ Методи мікробіологічної діагностики

♦Особливості роботи із збудниками ОНІ

Бути поінформованими про:

- ♦ Особливості роботи із збільшенням ОНІ

- ♦ Препарати для специфічного лікування та профілактики

- ♦ Експрес-методи діагностики

Вміти:♦ Зібрати матеріал для мікробіологічного дослідження

- ♦ Транспортувати його до лабораторії

- ♦ Здійснити первинний посів матеріалу

- ♦ Оформити супровідну документацію

-

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови	Медичну термінологію Терміноелементи Грецькі еквіваленти
2.	Анатомія	Будову тонкого кишківника, лімфатичної системи, опорно-рухового апарату, нервової системи
3.	Фізіологія	Функції вище вказаних органів і систем Водно-солевий обмін
4.	Основи медсестринства	Правила та техніку взяття досліджуваного матеріалу Методи дезінфекції Стерилізацію Медичну етику та деонтологію	Здійснити взяття доспіджуваного иатеріалу Провести дезінфекцію, стерилізацію. Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
5.	Основи екології	Екологію і здоров’я Проблеми забруднення довкілля
6.	Медична хімія	Вчення про розчини Водневий показник Гідроліз солей
7.	Фармакологія	Дезінфектанти Антисептичні речовини

Орієнтовна карта самостійної роботи літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Вивчіть:   2. Ознайомтесь з::     3. Опрацюйте:     4. Складіть:     5. Визначіть:     6. Вкажіть:	1.1. Загальну характеристику особливо небезпечних інфекцій 1.2. Морфологічні та культуральні властивості збудників холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки 1.3. Яким чином забезпечується готовність лікувальних закладів до можливого виникнення особливо небезпечних інфекцій 1.4. Особливості роботи із збудниками ОНІ 2.1. Правилами взяття матеріалу від хворого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію 3.1. Алгоритм транспортування досліджуваного матеріалу до режимної лабораторії 4.1. ГЛС мікробіологічної діагностики збудників особливо небезпечних інфекцій за вказівками, поданими у методичних рекомендаціях 5.1.Експрес – методи діагностики особливо небезпечних інфекцій, їх необхідність і переваги 6.1. Імунні препарати, які використовують для профілактики та лікування ОНІ 6.2. Назвіть критерії оцінки їх придатності 6.3. Відомі Вам правила введення 6.4. Можливі ускладнення та їх профілактику

Представте виконані завдання щодо патогенезу холери, запропоновані для позааудиторної самостійної роботи, згідно «Методичних рекомендацій для ПСРС з навчальної дисципліни «Мікробіологія»

Запитання для самоконтролю знань

1. Як забезпечується постійна готовність лікувальних закладів в умовах можливого виникнення особливо небезпечних інфекцій?

2. Характеристика збудників холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки.

3. Особливості роботи із збудниками ОНІ.

4. Як відбирають досліджуваний матеріал при особливо небезпечних інфекціях?

5. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії.

6. Методи мікробіологічної діагностики.

7. Експрес-методи дослідження, їх значення і переваги.

8. Препарати для специфічної профілактики та лікування

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфологічні властивості збудників ОНІ за допомогою мікроскопії готових препаратів, таблиць, атласу, мультимедіа.

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії. Здійснюють первинний посів матеріалу, оформляють супровідну документацію.

Розглядають протичумний костюм. Закріплюють знання з методів мікробіологічної діагностики.

Знайомляться з експрес-методами дослідження, їх значенням при ОНІ.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при особливо небезпечних інфекціях, його транспортування.

2. Первинний посів матеріалу.

3. Оформлення супровідної документації.

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Взяття досліджуваного матеріалу

та методи лабораторної діагностики

Досліджуваний матеріал у пацієнтів з підозрою або захворюванням на особливо небезпечні інфекції забирають у протичумному костюмі

І типу, дотримуючись всіх правил асептики та техніки безпеки.

Дослідження проводять у спеціальних режимних лабораторіях.

Сибірка

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Вміст везикул і карбункулів (шкірна форма)	1. Мікробіологічний метод - посів на МПБ, МПА   2. Серологічний – проводиться рідко:РНГА, ІФА   3. Алергічна проба з антраксином, починаючи з 4-5дня
2.	Випорожнення (кишкова форма)
3.	Мокротиння (легенева форма)
4.	Кров (при всіх клінічних формах)
5.	Трупний матеріал (кров, шматочки паренхіматозних органів)
6.	Вухо загиблих гризунів – при неохідності
7.	Взірці шкір, шерсті, вовни, щетини
8.	Вода, харчові продукти (м'ясо), грунт

Чума

	Досліджуваний матеріал	Спосіб і правила взяття	Методи діагностики
1.	Виділення з виразки	Беруть стерильним шприцом із щільно пригнаним поршнем	1. Мікроскопічний   2. Мікробіологічний   3.Біологічний   4. Серологічний – не набув широкого використання   3. Експрес-методи: ♦ РНГА з флуоресціюючими антитілами ♦ реакція преципітації в стандартних агарових пластинках ♦ метод швидкого росту збудника на елективному середовищі з бактеріофагом 4. Алергічна проба – для ретроспективної діагностики
2.	Пунктат з бубона (бубонна форма) Вміст виразки або карбункула (шкірна форма)	Місце ураження та оточуючі тканини дезінфікують 70%розчином етилового спирту. Голку вводять біля краю виразки, карбункула або бубона. Повільно проходять до середини місця ураження і набирають матеріал
3.	Мокротиння (легенева форма)	Збирають у стерильну широкогорлу скляну банку
4.	Випорожнення (кишкова форма)	Збирають у стерильну широкогорлу скляну банку одноразовим шпателем
5.	Кров	Беруть 3-5мл крові з вени стерильним шприцом і тут же сіють на МПБ та на щільні живильні середовища у чашках Петрі
6.	Живі та загиблі гризуни, блохи
7.	Вода, харчові продукти	Відбирають у скляний посуд, щільно закривають

Холера

	Досліджуваний матеріал	Спосіб і правила взяття	Методи діагностики
1.	Перша порція випорожнень, блювотних мас, промивних вод	Стерильною ложкою набирають 10-20 мл і вміщують у стерильні скляні банки, закривають гумовими корками	1. Мікроскопічний   2. Мікробіологічний   3. Експрес-методи: ♦ люмінісцентна мікроскопія ♦ метод іммобілізації вібріонів   4. Серологічний – має допоміжне значення
2.	Друга порція випорожнень, блювотних мас, промивних вод	1-2мл засівають біля ліжка пацієнта у 10-50мл 1% пептонної води рН - 7,8
3.	Випорожнення	Забирають ректальною петлею і засівають у флакон з 1% лужною пептонною водою
4.	Трупний матеріал	Невеликі відрізки тонкого кишківника з верхнього і нижнього відділів, перев’язані з обох сторін лігатурами Жовчний міхур з частиною паренхіми печінки
5.	Вода відкритих водойм, водопровідна вода, стічні води, мул, гідробіонти (риби, жаби, молюски), харчові продукти	Забирають у скляний посуд, щільно закривають
6.	Змиви з поверхонь	Відбирають з площі 0,25м ватним тампоном, змоченим 1% лужною пептонною водою, вміщують у пробірку з цим же живильним середовищем

Туляремія

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Слиз із ротоглотки (ангінозно-бубонна форма)	1. Поєднання біологічного та мікробіологічного методів   2. Серологічний метод – специфічною є РНГА   3. Непряма реакція імунофлуоресценції   4. Алергічна проба з тулярином - стає позитивною з 3-5 дня   5. Експрес-метод – кров’яно-крапельна реакція .
2.	Пунктат з бубона (бубонна форма) Вміст виразок або пустул (виразково-бубонна форма)
3.	Мокротиння (легенева форма)
4.	Гній з кон’юнктиви (очно-бубонна форма)
5.	Кров (генералізована форма)
6.	Органи загиблих гризунів
7.	Кровосисні комахи
8.	Вода, харчові продукти, повітря

Бруцельоз

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Кров	1. Мікробіологічний метод виділення гемокультури, посів матеріалу у жовтковий мішок курячого ембріону 2. Серологічний – реакція аглютинації Райта, прискорена пластинчаста реакція на склі – Хеддлсона, РНГА 3. Алергічна проба з бруцеліном (проба Бюрне)
2.	Фекалії
3.	Мокротиння
4.	Пунктат лімфатичних вузлів
5.	Жовч
6.	Ліквор
7.	У тварин – викидні, навколоплідні води
8.	Молочні харчові продукти

ІІ. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії

1. Скляний посуд, у який зібраний досліджуваний матеріал, щільно закривають гумовими корками (кришками), обгортають вощаним папером або заливають парафіном.

2. Обгортають марлевою серветкою, змоченою дезінфектантом.

3. Укладають у бікс із супровідною документацією, окремо оформленою на кожен зібраний матеріал.

4. Бікс вміщують у металевий контейнер або дерев’яний ящик, оббитий металом.

5. Ящик закривають на замок. пломбують на кришці пишуть «Верх, обережно».

6. Оформляють загальну супровідну документацію.

7. Транспортують до лабораторії ОНІ спеціальним санітарним транспортом у супроводі проінформованого медичного працівника.

8. Матеріал у лабораторії здається і приймається під розписку.

9. Відібрані проби доставляються до лабораторії не пізніше 3 годин з моменту взяття.

ІІІ. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарати (малюнки в атласі, мультимедійну презентацію), що містять збудників чуми, туляремії, холери, бруцельозу, сибірки. 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудників ♦ їх відносний розмір (великі, дрібні, товсті, тонкі) ♦ взаємне розміщення ♦ наявність спори, капсули ♦ забарвлення 3. Замалюйте мікроскопічну картину

ІV. Препарати для специфічної профілактик та терапії ОНІ

	Холера	Чума	Туляремія	Сибірка	Бруцельоз
Препарати для профілактики
Препарати для лікування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика повітряно-краплинних бактерійних інфекцій

Актуальність теми

Необхідність вивчення теми визначається тим, що останні роки в Україні повітряно-краплинні інфекції (дифтерія, туберкульоз) набули епідемічного поширення. Залишається високою смертність від цих інфекцій, у клініці переважають важкі форми перебігу, що пояснюється зниженням опірності організму, незадовільними екологічними та соціальними умовами.

Коклюш поширений у багатьох країнах світу. За даними ВООЗ щорічно близько 60 млн осіб хворіють даним захворюванням, а летальність досягає 1%.

В Україні проводяться обов’язкові щеплення проти коклюшу, що сприяє значному зниженню захворюваності, зміні характеру перебігу

( збільшилась кількість легких та атипових форм хвороби).

Незважаючи на проведення планових профілактичних щеплень проти туберкульозу, дифтерії, рівень захворюваності цими інфекціями залишається високим і складає одну із проблем медицини.

Молодший медичний спеціаліст повинен чітко знати властивості збудників, особливості взяття матеріалу для дослідження, принципи специфічної профілактики та лікування.

Він повинен дбати про охорону громадського та власного здоров’я, ретельно дотримуватись правил санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режимів.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфологію та біологічні властивості збудників дифтерії,

туберкульозу, коклюшу

♦ Особливості взяття досліджуваного матеріалу та основні

етапи лабораторної діагностики

♦ Препарати для специфічної профілактики та лікування

Вміти ♦ Проводити взяття патологічного матеріалу для

дослідження

♦ Здійснювати первиний посів матеріалу на живильні

середовища

♦ Оформляти супровідну документацію

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови	Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення
2.	Анатомія	Будову органів дихання
3.	Фізіологія	Функції органів дихання
4.	Основи медсестринства	Правила та техніку взяття мазка із носоглотки, слизу із зіва і носа, мокротиння Правила спілкування з пацієнтом Дезінфекцію, стерилізацію	Взяти мазок із носоглотки, зіва і носа Провести забір мокротиння для виявлення мікобактерій Провести дезінфекцію та стерилізацію Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил медичної етики та деонтології
5.	Фармакологія	Протитуберкульозні препарати

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання
Вивчіть: 1. Коротку морфологічну характеристику: • коринебактерій дифтерії • збудника коклюшу • мікобактерій туберкульозу
2. Культуральні та біологічні властивості цих же мікроорганізмів	2.1 Живильні середовища, які використовуються для культивування 2.2. Ріст на живильних середовищах 2.3. Біохімічні властивості 2.4. Токсиноутворення
3. Особливості взяття матеріалу для дослідження	3.1. Забір слизу із зіва і носа при дифтерії 3.2. Взяття мазка із носоглотки та методом «кашлевих пластинок» при коклюші 3.3. Правила збирання харкотиння при туберкульозі 3.4. Заходи безпеки під час роботи та спілкування з пацієнтами
4. Методи лабораторної діагностики	4.1. Основні етапи лабораторної діагностики коринебактерій дифтерії та бордетел 4.2. Мікроскопічний метод та експрес-метод дослідження, які використовуються для виявлення мікобактерій туберкульозу 4.3. Шкірно-алергічний метод (проба Манту), його застосування для діагностики туберкульозу
5. Специфічну профілактику дифтерії, коклюшу, туберкульозу	5.1. Випишіть з Календаря профілактичних щеплень: ♦ препарати, які застосовуються для специфічної профілактики ♦ терміни вакцинації та ревакцинації
6. Принципи лікування	6.1. Правила введення протидифтерійної антитоксичної сироватки з метою лікування дифтерії 6.2. Протитуберкульозні хіміотерапевтичні препарати

Запитання для самоконтролю знань

1. Короткі відомості про морфологію та біологічні властивості збудника дифтерії.

2. Особливості взяття матеріалу на дослідження при дифтерії та доставка його до лабораторії,

3. На які живильні середовища сіють досліджуваний матеріал , що містить коринебактерії дифтерії?

4. Який матеріал і якими методами відбирають для дослідження за підозри на коклюш? За яких умов його транспортують?

5. Які живильні середовища використовують для первинного посіву матеріалу для виділення бордетел?

6. Особливості імунітету при туберкульозі.

7. Правила збирання харкотиння у пацієнтів з підозрою на туберкульоз, дезінфекція плювальниць.

8. .Якими методами діагностики виявляють мікобактерії у патологічному матеріалі?

9. Проба Манту та її значення для діагностики туберкульозу.

10. Препарати для специфічної профілактики дифтерії, коклюшу, туберкульозу; терміни вакцинації та ревакцинації згідно Календаря профілактичних щеплень

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфотинкторіальні та культуральні властивості збудників дифтерії, коклюшу, туберкульозу. Мікроскопують готові мазки.

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу, його транспортування до лабораторії. Здійснюють первинний посів матеріалу на живильні середовища, оформляють супровідну документацію. Вивчають препарати для специфічної профілактики та терапії дифтерії, коклюшу, туберкульозу.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при дифтерії, коклюші, туберкульозі, його транспортування.

2. Первинний посів матеріалу на живильні середовища.

3. Виготовлення мазка з тампону.

4. Оформлення супровідної документації.

Коринебактерії дифтерії

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Досліджуваний матеріал беруть із місця ураження дотримуючись усіх принципів та правил його взяття:

♦ дифтерія зіва – слиз (плівку) із зіва та носа.

♦ дифтерія незвичайної локалізації – матеріал із зіва, носа та органів, які уражені.

1. Матеріал із зіва забирають натще або не раніше ніж через 2 год. після їжі.

2. Взяття матеріалу проводять до початку антибіотикотерапії та не раніше, ніж через 3 доби після відміни лікування.

3. Для взяття матеріалу використовують сухі стерильні ватні тампони.

4. При транспортуванні на великі відстані використовують ватні тампони, зволожені ізотонічним розчином хлориду натрію.

ІІ. Алгоритми виконання практичних навичок

1. Взяття мазка із зіва та носа (див. практичне заняття «Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками»)

2. Посів досліджуваного матеріалу тампоном на чашку Петрі

(див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)

При підозрі на дифтерію застосовують живильні середовища: кров’яно-телуритовий агар, кров’яний агар, сироватковий агар, які попередньо зігріті.

ІІІ. Методи лабораторної діагностики

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений з культури C.diphtheriae пофарбований за методом Нейсера ( при неможливості – малюнок в атласі, мультимедійну презентацію). 2. Зверніть увагу на: ♦ форму збудника ♦ забарвлення ♦ розміщення ♦ наявність зерен волютину 3. Замалюйте мікроскопічну картину

2. Мікробіологічний

Завдання	Самостійні записи
1. Через скільки годин після посіву облікують результат? 2. Розгляньте колонії на чашках Петрі з середовищем КТА (в атласі, мультимедійній презентації) та охарактеризуйте їх в залежності від біовару збудника:♦t.mitis ♦t.gravis ♦t.intermedius

Бордетели

З діагностичною метою обстежують дітей за клінічними ознаками або тих, які кашляють протягом 5-7 днів без ознак запалення у ротоглотці; дорослих з підозрою на коклюш, які безпосередньо працюють з дітьми, у пологових будинках, дитячих лікарнях і кашляють протягом

5-7 днів і більше.

За епідеміологічними показами обстежують осіб, які були в контакті із хворими.

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

1. Матеріал необхідно забирати у ранні терміни 2-3рази щодня або через день.

2. Слиз беруть із задньої стінки глотки з її нижніх відділів, так як верхніх відділах носоглотки знаходяться авірулентні штами.

3. З діагностичною метою та за епідеміологічними показами матеріал забирають:

♦ сухим і зволоженим ватними тампонами

♦ методом «кашлевих пластинок» (тільки за наявності кашлю)

ІІ. Алгоритм виконання практичного навичка

.Взяття патологічного матеріалу задньоглотковим тампоном

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал.	1. Стерильний ватний тампон, зігнутий під кутом 120˚ 2. Шпатель 3. Живильне середовище - КВА
2. Усадіть пацієнта за відомими Вам правилами (див. практичне заняття «Лабораторна діагностика захворювань, викликаних патогенними коками»)		Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, медичної етики та деонтології
3.Візьміть мазок		Уважно, щоб не викликати блювотний рефлекс! Під час взяття матеріалу не торкайтесь слизової оболонки щік, мигдаликів, піднебіння, губ, язика
4. Здійсніть посів на живильне середовище або транспортуйте до лабораторії	Техніку посіву на щільне середовище (див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)	Середовища повинні бути оброблені антибіотиками для пригнічення супутньої мікрофлори
5. Оформіть супровідну документацію за відомими Вам правилами
6. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант	Проведіть знезараження та перед-стерилізаційну обробку за відомими Вам вимогами

ІІІ. Методи діагностики коклюшу:

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під імерсійною системою мікроскопа мікропрепарат ( малюнок в атласі, мультимедійну презентацію) пофарбований з методом Грама) 2. Зверніть увагу на: ♦форму збудника ♦розміщення ♦забарвлення 3. Замалюйте мікроскопічну картину збудника коклюшу

2.. Мікробіологічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте колонії бордетел на КВА, охарактеризуйте їх

Мікобактерії туберкульозу

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Для дослідження у пацієнта відбирають 3 проби мокротиння:

♦ першу пробу – у день звернення за медичною допомогою в присутності медичного персоналу

♦ другу пробу пацієнт збирає самостійно у ранкові години

♦ третю пробу – пацієнт збирає в присутності медичного персоналу в день доставки другої проби

ІІ. Алгоритм виконання практичного навичка

Взяття мокротиння для мікробіологічного дослідження:

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний матеріал та інструментарій	1. Широкогорлу банку з кришкою або плювальницю 2. Дезінфектант 3. Консервант (10% розчин натрію фосфату, 10% розчин натрію хлориду, 5% розчин гліцерину)
2. Підготуйтесь до маніпуляції	До відповідної медичної форми додайте: -маску -клейончастий фартух -гумові рукавички
3. Підготуйте пацієнта	3.1. Запропонуйте йому: ♦ почистити зуби без пасти ♦ прополоскати рот ♦ сплюнути носоглотковий вміст, слину у посуд з дезінфектантом
4. Збирайте мокротиння	4.1. Запропонуйте пацієнту: ♦ зробити кілька глибоких вдихів ♦ покашляти і відхаркати мокротиння у плювальницю 4.2. Залийте мокротиння консервантом у співвідношенні 1:1 4.3. Закрийте герметично плювальницю кришкою	Мокротиння збирають у: - спеціальному приміщенні, обладнаному вентиляційною установкою і бактерицидною лампою - ранкові години (якщо його мало- протягом доби, зберігаючи у холодильнику і уникаючи заморожування) - присутності медперсоналу, який повинен стояти за спиною пацієнта
5. Оформіть супровідну документацію	5.1Документацію оформіть за відомими Вам правилами 5.2.На посуд із зібраним матеріалом наклейте етикетку, де зазначене прізвище пацієнта та його адреса 5.3. Супровідну документацію доставляйте у поліетиленовому пакеті
6. Транспортуйте до лабораторії	6.1. Посуд помістіть у спеціальний контейнер або бікс	Матеріал до лабораторії доставте негайно!