Користуючись програмою аналізу видової пари, визначте, чи можна наведені пари дієслів вважати видовими корелятивними парами. Відповідь обґрунтуйте

ПЛАН

1. Інфінітив як початкова форма дієслова.

2. Загальна характеристика категорії виду.

3. Поняття доконаного і недоконаного виду.

4. Тип видової кореляції.

Заняття І.

Вправи і завдання

1. Дайте письмові відповіді на питання:

1) Чому інфінітив є початковою формою дієслова, незважаючи на те що не всі дієслівні форми утворюються від нього?

2) Які морфемні показники інфінітива? Чому афікс -ти (-ть) може розглядатися і як флексія, і як суфікс?

3) Які помилки допущено при добиранні початкової форми дієслова, співвідносної з аналізованою: а) розшукав – розшукувати; б) розшукав – шукати; в) оголошується – оголошувати; г) оголосіть – оголошувати?

4) Чому морфологічний аналіз інфінітива передбачає обов’язкове визначення синтаксичної функції інфінітива?

5) У функції яких членів речення в інфінітива виявляються лише категорії стану та виду?

6) У функції яких членів речення за відсутності формотвірних афіксів може виражати значення способу, часу, особи?

2. Перекладіть речення українською мовою; знайдіть у них інфінітиви та, керуючись алгоритмом, визначте їхні синтаксичні функції:

Алгоритм для аналізу:

1. Чи є інфінітив граматично незалежним словом у реченні?

ТАК НІ

2. Чи називає інфінітив 2. Чи залежить інфінітив від дієслова?

предмет мовлення (думки)? ТАК НІ

ТАК НІ 3. Чи позначає це 3. Чи залежить інфінітив

Підмет Іменна частина дієслово рух? від іменника?

складеного присудка ТАК НІ ТАК НІ

Обставина 4. Чи один суб’єкт Неузгоджене У сполуч.

мети у процесів, названих означення зі словом,

дієсловом і залежним від якого

інфінітивом? залежить

ТАК НІ інфінітив,

Смислова частина Додаток виконує

складеного дієслівного одну

присудка синтаксич.

функцію.

Речення для аналізу:

1. Отменяя летоисчисленье, чтобы счастье с горем не смешать, преодолевая смерть и тленье, станем вечной свежестью дышать (Н. Асеев). 2. Когда я писал этот рассказ, я всё время старался сохранить в себе ощущение холодного ветра с ночных гор (К. Паустовский). 3. Они бунтуют, вышли из-под власти тщедушного седого человека, что в длинном фраке, с палочкой нелепой задумал со стихией совладать (В. Солоухин). 4. Простые дедовские песни они уже стеснялись петь (Г. Серебряков). 5. Они на машинах своих поднялись с врагами помериться силой. 6. Понять ли доброму соседу, что подо мной внизу в купе, как сладко мне слова: "Я еду, я еду", – повторять себе (А. Твардовский). 7. Он был послан туда изучать организацию производства. 8. Такая система обучения побуждает ребёнка не только задавать вопросы, но и задаваться вопросами (Из газет). 9. Сердцу приятно с тихой болью что-нибудь вспомнить из ранних лет (С. Есенин). 10. Было жаль просиживать немногие часы в комнате, когда я мог в это время бродить по лесам и лугам, уже готовым к приходу зимы. 11. Чтобы описать это, нужны глаза Гоголя и его непостижимое умение превращать слова в мир. (Г. Гор). 12. Какое это горькое несчастье – вдруг потерять тот самый край и дом. 13. Да и не было запрета, проездной купив билет, вдруг туда приехать летом, где ты не был десять лет. (А. Твардовский). 14. Жить на земле, душой стремиться в небо – вот человека редкостный удел (В. Солоухин). 15. Если тронуть страсти в человеке, то, конечно, правды не найдёшь (С. Есенин).

3. Дайте письмові відповіді на питання:

1) Що означає «Загальне граматичне значення процесуальності у дієслів отримує відбиття в категорії виду дієслова»?

2) Як розв’язується питання про категорію виду дієслова: чи є вона словозмінною або несловозмінною?

3) Які визначення категорії виду ви можете навести? Як формулюється поняття категорії виду дієслова у шкільному підручнику?

4) Як можна оцінити твердження: «Дієслова доконаного виду позначають завершену дію, а дієслова недоконаного виду – незавершену»?

5) Складіть таблиці «Форми, що утворюються у дієслів доконаного виду», «Форми, що утворюються у дієслів недоконаного виду».

4. Ознайомтеся з таблицею окремих (конкретних) значень дієслів доконаного і недоконаного виду, сформульованих відповідно до визначення загального змісту категорії як відношення процесу до внутрішньої межі. Доповніть таблицю прикладами:

№	Окремі (конкретні) значення дієслів доконаного виду	Приклади	Окремі (конкретні) значення дієслів недоконаного виду	Приклади
	Процес із позначеною кінцевою внутрішньою межею		Тривалий процес без вказівки на відношення до внутрішньої межі
	Процес із позначеною кінцевою внутрішньою межею та вказівкою на його результативність		Повторюваний процес без вказівки на відношення до внутрішньої обмеженості повторів
	Процес із позначеною початковою внутрішньою межею		Процес як узагальнений факт
	Обмежено-тривалий процес		Процес як потенційна можливість
	Миттєвий процес

5. Перепишіть речення, поставте пропущені орфограми (виділіть ручкою іншого кольору!) і пунктограми. Визначте окремі (конкретні) видові значення у дієслівних форм доконаного і недоконаного виду, користуючись такими правилами:

Дієслова доконаного виду:

а) з позначеною кінцевою внутрішньою межею можуть бути синонімічні сполученню «закінчити + інфінітив парного дієслова недоконаного виду» (розповісти = закінчити розповідати);

б) з позначеною початковою внутрішньою межею можуть бути синонімічні сполученню «почати + інфінітив дієслова недоконаного виду» (поїхати = почати їхати);

в) зі значенням обмежено-кількаразового процесу можуть сполучатися з обставинами, які виражають такі часові значення, як «весь день», «декілька годин», «з ранку до вечора» тощо (постояти + декілька годин).

Дієслова недоконаного виду, що позначають:

а) повторюваний процес без вказівки на відношення до внутрішньої обмеженості повторювань, можуть сполучатися з обставинами «іноді», «інколи», «час від часу» (пострибувати + іноді);

б) процес як потенційну можливість (ознака суб’єкта), можуть сполучатися зі словами «могти», «вміти», «бути здатним» (Дитина вже розмовляє = Дитина вже може (вміє, здатна) розмовляти);

в) процес як узагальнений факт, можуть сполучатися зі словами «загалом», «взагалі» (Я читав цей роман = Я взагалі читав цей роман; Ми їдемо завтра = Ми взагалі їдемо завтра). Цей прийом можна використовувати тільки в тому разі, якщо в дієслова не виявлено значень повторюваного процесу чи процесу як потенційної можливості).

Речення для аналізу:

1. Мартини часто (і,й) густо пр..падали з/верху до/води крячки стрілами падали на/воду (і,й) хапали рибу то був знак що риби напл..вло до/берег(а,у) до/волі (І. Нечуй-Левицький).

2. С..годні Ігор.. встав ранен..ко зирк у вікно дідусь під повіткою наруба(н,нн)і дрова на/зиму (з,с)кладає (А. Давидов).

3. Сам знаєш.. сім.. разів одмір.. один раз одріж.. (А. Шиян).

4. В..сокі скелі гордо навислі над/морем пі(д,дд)алис.. на/решті море вигр..зло (у,в) них в..сокі (і,й) гл..бокі гроти (М. Коцюбинський).

5. Почали в..ртіти камін.. б..ючи по/свердлу молотком камінь мало пі(д,дд)авався (Б. Грінченко).

6. Я різ..ко прокинувся на/кухні голос..но розмовляли мої бат..ки (В. Шевчук).

7. І Юр..не сер..це завм..рає він знає це йому снилося (у,в)же не/раз (Ю. Смолич).

8. Я наві(д,т).. подумав пахне не/щаст..ям (В. Шевчук).

9. З..явилися опен..ки літу кінець.. (Народна творчість).

10. Час твій прийде з/дол..ю битися сон пропаде (Леся Українка).

11. (У,В)ноч (и,і) бли..че до/ранку сил..но м..р..(г,х)тят.. зорі погода зміни..ся (Народна творчість).

12. З/міста доносився глухий клекіт над оз..ром вставав ле(г,х)кий туман дуже закумкали жаби в болоті засв..стали ч..р..пахи (у,в) сазі а солов..ї як не/розірву..ся (у,в) Ратієвщ..ні (Панас Мирний).

13. Демко Рогоза тепер пов..с..лішав радіюч(и,і) з/того що так щас..ливо вони уникнули (у,в) Кайдаках пригоди так і з/того що/до Базавлука тепер вже не/далеко (А. Кащенко).

14. Мене сп..няє піна гречок запашна ле(г,х)ка наче (з,с)бита крилами бдж(о,і)л (М. Коцюбинський).

15. Згадай той час як ти ягнята пасла качалася з дівчатами з/гори бр..ла одважно через (у,в)сі калюжі (Леся Українка).

6. Письмово дайте відповіді на питання:

1) Які дієслова є парними за видом, які є одновидовими, а які – двовидовими? Наведіть приклади.

2) Чому І.Р. Вихованець визначає категорію виду як центрально-периферійну категорію мішаного типу?

3) Що таке перфективація та імперфективація?

4) Що вивчає аспектологія?

5) До яких лексико-семантичних груп можуть входити дієслова доконаного і недоконаного виду?

6) За яких умов можлива диференціація значень доконаного і недоконаного виду у двовидових дієслів?

7) Чому у двовидових дієслів можуть виявлятися парні їм дієслова недоконаного виду, наприклад: організувати – організовувати?

8) На які семантичні групи поділяються одно видові дієслова?

Заняття ІІ.

Користуючись програмою аналізу видової пари, визначте, чи можна наведені пари дієслів вважати видовими корелятивними парами. Відповідь обґрунтуйте.

Програма аналізу:

1. Визначте вид кожного дієслова та переконайтеся в тому, що одне дієслово недоконаного виду, а інше – доконаного.

2. Якщо в парі дієслів один – недоконаного виду без префікса, а інший – доконаного виду з префіксом, перевірте, чи немає в префіксального дієслова доконаного виду співвідносного з ним префіксального дієслова недоконаного виду. Якщо таке дієслово є, то видову пару утворюють префіксальні дієслова доконаного і недоконаного виду: гріти (недок.) – нагріти (док.) не утворюють видової пари, тому що можливо нагріти (док.) – нагрівати (недок.).

3. Порівняйте лексичне значення дієслів доконаного та недоконаного виду. Переконайтеся в їхній лексичній тотожності. Зверніть увагу на те, що в тлумачних словниках стаття наводиться тільки для одного з членів видової пари. Ознакою лексичної тотожності може бути взаємозамінюваність дієслів в одному тексті.

Дієслова для аналізу:

Дати – віддати, жити – прожити, прожити – проживати, носити – нести, кликати – покликати, звати – назвати, тратити – витратити, бігти – забігти, купувати – скуповувати.