Ii. гігієна водопостачання та грунту. 2 страница
А - 1,5;
В - 0,5;
С - 0,7;
D - 1,0;
*Е - 1,1.
#
84.Значення мікроелемента йоду для організму:
А – надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;
В - недостатні концентрації сприяють розвитку у людини сечокислого діатезу;
С - бере участь в синтезі адреналіну;
*D - недостатнє надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;
Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.
#
85.Значення мікроелемента йоду для організму:
А - надмірні концентрації сприяють розвитку у людини флюорозу;
В – н едостатні концентрації сприяють розвитку у людинисечокислого діатезу;
*С - входить до складу гормону щитовидної залози тироксину;
D - надмірне надходження йоду веде до гіпофункції щитовидної залози;
Е - бере участь в синтезі ацетілхоліну.
#
86.В яких районах переважно зустрічається ендемічний зоб?
*А - гірські місцевості, віддаленні від моря ;
В - степові райони, мало віддаленні від моря;
С - густонаселенні райони;
D -рідконаселенні райони;
Е - узбережжя моря.
#
87.В склад якого гормону входить мікроелемент йод?
А - адреналін;
*В - тироксин;
С - інсулін;
D - кортизон;
Е - Вазопресин.
#
88.Заходи профілактики ендемічного зобу :
А - йодування води;
В - фторування води;
*С - вживання продуктів моря ;
D - вживання молочних продуктів;
Е - додавання в їжу фториду натрію.
#
89.Норматив вмісту йоду в питній воді:
А - до 20 мкг/дм3;
В - 1 мг/дм3 ;
С - 100-120 мкг/дм3 ;
D - 5 мг/дм3 ;
*Е - не нормується.
#
90.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?
*А - до розвитку гіпофункції щитовидної залози;
В - до ішемічної хвороби серця;
С - до кахексії;
D - до гіповітамінозу «С»;
Е - до базедової хвороби.
#
91.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм?
А - до ниркової недостатності;
В - до ішемічної хвороби серця;
С - до кахексії;
*D - до мікседеми;
Е - до базедової хвороби.
#
92.До чого може привести недостатнє надходження йоду в організм дітей?
А - до кахексії;
*В - до кретинізму;
С - до міокардіопатії;
D - до рахіту;
Е - до сколіозу.
#
93.Основне джерело надходження йоду в організм:
А - ендогенний синтез;
В - повітря;
С - вода;
*D - їжа;
Е - обмінні процеси в організмі.
#
94.Аналіз води водопровідної (III-го кліматичного району): загальна жорсткість - 7 мг-экв/л, сухий залишок - 1000 мг/л, рН - 6,5-8,5, фтор 1,2 мг/л. Дайте гігієнічний висновок:
А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;
*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;
С - кількість фтору у воді перевищує допустиму величину;
D - кількість фтору нижча за норму;
Е - загальна жорсткість перевищує гранично допустиму.
#
95.Оцініть якість води водопровідної в IV-го кліматичного району: запах - 2 бали, загальна жорсткість - 6 мг-экв/л, сухий залишок – 900мг/л, фтор - 1,2мг/л:
А - всі показники перевищують допустимі по ГОСТу;
В - вміст фтору нижче нормованої величини;
*С - вміст фтору вище нормованої величини;
D - сухий залишок вище за допустиму величину;
Е - вода відповідає ГОСТу «Вода питна».
#
96.Вода питна водопровідна I-го кліматичного району. Оцініть якість питної води:
загальна жорсткість - 5 мг-экв/л, сухий залишок – 800мг/л, хлориди -200 мг/л:
*А - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;
В - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;
С - загальна жорсткість нижча за норму;
D - сухий залишок нижче за норму;
Е - вміст хлоридів нижчий за норму.
#
97.Вода питна водопровідна II-го кліматичного району. Оцініть якість питної води: вміст фтору - 1,5 мг/л, органолептичні властивості відповідають ГОСТу «Вода питна» рН - в межах 6,5 - 8,5; сухий залищок – 1000 мг/л, хлориди 300мг/л,
сульфати – 400 мг/л:
А - вода не відповідає ГОСТу «Вода питна»;
*В - вода відповідає ГОСТу «Вода питна»;
С - рН перевищує допустимі величини;
D - вміст фтору перевищує допустиме;
Е - вміст фтору недостатній.
#
98.Вода водопровідна в III-му кліматичному районі: рН - 6,5-8,5 вміст фтору - 1,5мг/л, сухий залишок - 700мг/л, загальна жорсткість – 7 мг/л, сульфати - 500 мг/л. Оцініть якість питної води:
А - вода відповідає за всіма показниками ГОСТу «Вода питна»;
*В - вміст фтору перевищує допустиму величину;
С - вміст фтору нижчий за допустиму величину;
D - рН нижче допустимого;
Е - вміст сульфатів нижчий за допустиму величину.
#
99.Поняття про освітлення води:
А - усунення запаху і присмаку;
В - усунення радіоактивних речовин;
С - усунення кольоровості;
D - усунення патогенної мікрофлори;
*Е - усунення каламутності.
#
100.Поняття про очищення води (освітлення):
*А - поліпшення органолептичних властивостей;
В - усунення токсичних речовин;
С - усунення надлишку солей;
D - усунення мікрофлори;
Е - усунення радіоактивних речовин.
#
101.Поняття про очищення води (освітлення):
А - усунення токсичних речовин;
В - усунення надлишку солей;
С - усунення патогенних мікроорганізмів;
D – звільнення від радіоактивних речовин;
*Е - звільнення від зважених частинок.
#
102.Поняття про знезараження води:
А - звільнення води від отруйних домішок;
*В - звільнення води від патогенних мікробів і вірусів;
С - звільнення води від радіоактивних речовин;
D - звільнення води від зважених речовин;
Е – поліпшення органолептичних властивостей.
#
103.Методи освітлення води:
*А - фізичні (механічні);
В - знебварвлення, знешкодження;
С - гігієнічні, біохімічні;
D - санітарні, епідеміологічні;
Е - подвійне хлорування.
#
104.Методи освітлення води:
А - біофізичні, змішані;
В - знебварвлення, знешкодження;
С - санітарні, гігієнічні;
*D - хімічні, комбіновані;
Е - хлорування, перехлорування.
#
105.Фізичний метод освітлення води:
А - коагуляція;
*В - фільтрування;
С - застосування УФО;
D - озонування;
Е - кип'ячення.
#
106.Хімічний метод очищення (освітлення) води:
*А - коагуляція;
В - хлорування;
С - застосування гамма- випромінювання;
D - озонування;
Е - кип'ячення.
#
107.Сутність процесу коагуляції (методу очищення води):
А - утворення біологічно активних речовин, які згубно діють на мікробну клітину;
*В - взаємодія коагулянта з лужними резервами води (електролітами) з утворенням гідроокисів, що адсорбують зважені частинки;
С - утворення молекул хлорнуватистої кислоти, що зупиняє ріст мікробних клітин;
D - утворення безлічі бульбашок газу, що утворюються при додаванні коагулянта у воду і випадінні в осад зважених частинок;
Е - утворення комплексних сполучень у вигляді пластівців, що не реагують з роданідами.
#
108.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:
*А - залізний купорос;
В - мідний купорос;
С - сірчанокисле срібло;
D - хлорнуватисте залізо;
Е - гідроокис алюмінію.
#
109.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:
А - фтористий натрій;
В - мідний купорос;
*С - сірчанокислий алюміній;
D - хлорнуватисте залізо;
Е - гідроокис алюмінію.
#
110.В якості коагулянту для освітлення води застосовують:
А - фтористий натрій;
В - мідний купорос;
С - азотнокисле срібло;
*D - хлорне залізо;
Е - гідроокис алюмінію.
#
111.Внаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, так як:
А - зважені частинки, що мають різноіменні заряди, притягуються і
утворюючи крупні конгломерати, осідають;
В - зважені частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на
поверхні негативно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;
С - в процесі коагуляції змінюється лужність води;
*D - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на
поверхні позитивно заряджених пластівців гідроокису, що осідають;
Е - зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на
поверхні позитивно заряджених пластівців коагулянта, що осідають.
#
112.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?
*А - оптимальна доза коагулянта;
В - максимальна доза коагулянта;
С - температура води не вище 12ºС;
D - попереднє відстоювання води;
Е - попереднє знезараження води.
#
113.Яка умова необхідна, щоб відбулася коагуляція?
А - мінімальна або максимальна доза коагулянта;
*В - достатня бікарбонатна жорсткість води;
С - температура води не вище 12°С;
D - попереднє відстоювання води;
Е - попереднє знезараження води.
#
114.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?
А - так, відбудеться;
*В - ні, не відбудеться;
С - відбудеться частково;
D - відбудеться при додаванні молока;
Е - ефект коагуляції значно посилиться.
#
115.Чи відбудеться коагуляція при додаванні коагулянта в мягку воду (що не містить бікарбонатів)?
А - так, відбудеться;
В - відбудеться частково;
*С - відбудеться при додаванні вапняного молока;
D - відбудеться при додаванні соляної кислоти;
Е - відбудеться за наявності залишкового хлора.
#
116.Для чого визначають лужність води при розрахунку дози коагулянта - сірчанокислого алюмінію?
А - для визначення концентрації флокулянту;
В - для розрахунку орієнтовної кислотності води;
С - для визначення рН води;
*D - для визначення орієнтовних доз коагулянта,які використовуються в дослідній коагуляції;
Е - щоб визначити, який коагулянт використовувати.
#
117.Для чого визначають лужність води при розрахунку оптимальної дози коагулянта (сірчанокислого алюмінію)?
А - для визначення концентрації флокулянта;
*В - для розрахунку бікарбонатної жорсткості води;
С- для визначення рН води;
D - для розрахунку сухого залишку води;
Е - щоб визначити вид коагулянта.
#
118.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?
А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;
В - чим менше доза коагулянта, тим оптимальніше йде процес коагуляції;
С - процес коагуляції не залежить від дози коагулянта;
*D - доза коагулянта має бути оптимальною;
Е - вибирають оптимальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.
#
119.Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції?
А - чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція;
В - чим більше доза коагулянта, тим краще відбудеться коагуляція;
С - чим менше доза коагулянта, тим ефективніше йде процес коагуляції;
D - доза коагулянта має бути середньоарифметичною з 10 проб дослідної коагуляції;
*Е - вибирають мінімальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції.
#
120.Доза коагулянта, яка необходна для очищення води залежить:
А - від кількості солей калія і марганцю у воді;
В - тільки від бактерійного забруднення води;
С - від того, який час ми маємо в своєму розпорядженні для очищення води;
*D - від ступеню забруднення і рН води;
Е - від вмісту радіоактивних речовин у воді.
#
121.Як впливає сольовий склад води на процес коагуляції води?
А - не впливає;
В - для коагуляції необхідна наявність солей важких металів;
*С - для коагуляції необхідна наявність бікарбонатів у воді;
D - необхідна наявність солей хлора;
Е - необхідна наявність солей радіоактивних металів.
#
122.Як впливає лужність води на процес коагуляції?
А - не впливає;
*В - у воді, що не містить лужних резервів, коагуляція не відбудеться;
С - для коагуляції необхідна відсутність лужних резервів води;
D - для коагуляції необхідна у воді наявність тільки бікарбонатній солі магнію;
Е - всі відповіді правильні.
#
123.Методи знезараження води:
А - бактеріологічний, біохімічний;
*В - хімічні, фізичні;
С - коагуляція, хлорування;
D - фільтрація, відстоювання;
Е - фізіологічні, епідеміологічні.
#
124.Фізичні методи знезараження води:
А - відстоювання, перманганування;
В - фільтрування, озонування;
С - іонами срібла, кип'ячення;
*D - ультразвуком, УФ променями;
Е - СВЧ- полем, заморожуванням.
#
125.Фізичні методи знезараження води:
А - фільтрування, відстоювання;
*В - кип'ячення, СВЧ- полем;
С - гамма- променями, озонування;
D Д - відстоювання, іонами срібла;
Е - озонування, опріснення.
#
126.Хімічні методи знезараження води:
А - УФ- променями, кип'ячення;
*В - хлорування, озонування;
С - озонування, рентгенівськими променями;
D - магнітним полем, йодування;
Е - СВЧ- полемо, ультразвуком.
#
127.Хімічні методи знезараження води:
А - УФ- променями, ультразвуком;
*В - пермангануваня, перекисом водню;
С - кип'ячення, заморожування;
D - сірководнем, опріснення;
Е - іонами срібла, рентгенівськими променями.
#
128.Способи хлорування води:
А - хлорування з подвійним озонуванням;
*В - звичайними дозами хлора, хлорування з преамонізацією;
С - потрійне хлорування;
D - хлорування з пермангануванням і амонізацією;
Е - хлорування з попереднім йодуванням.
#
129.Способи хлорування води:
*А - подвійне хлорування, перехлорування;
В - потрійне хлорування, переозонування;
С – перманганування з попереднім хлоруванням;
D - хлорування з попереднім озонуванням;
Е - хлорування з препермангануванням.
#
130.Вільний активний хлор у воді, який викликає бактеріцидну дію, представлений концентрацією:
А - соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію;
*В - хлорнуватистої кислоти, гіпохлорит- іонів;
С - гіпосульфат - іонів, хлорнуватистого марганцю;
D - атомарного кисню, пари йоду;
Е - атомарного хлора, хлорного заліза.
#
131.Речовини, які використовуються для хлорування води:
А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;
В - газоподібний фтор, аміак, озон;
С - озон, йод, препарати срібла;
*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, ДТС ГК;
Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.
#
132.Речовини, які використовуються для хлорування води:
А - гіпохлорит калія, гідроокис хлора, хлорофос;
*В - двоокис хлора, хлорамін, гіпохлорид| кальцію;
С- гіпохлорид калію, гідроокис алюмінію, йод;
D - гідроокис кальцію, перманганат калія, озон;
Е - хлорамін, озон, йоднуватистий калій.
#
133.Поняття про хлорпоглинання води:
А - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинно складати 0,3-0,5 мг/дм3;
*В - кількість активного хлору, вступаючого у взаємодію з легкими речовинами, що окислюються і зваженими, у воді;
С - кількість активного хлору в мг, необхідна для знезараження 1л води;
D - кількість вільного хлору, яка після знезараження води повинна складати 0,6-1 мг/л;
Е - кількість активного хлору в мг, необхідно для знезараження води, що не пройшла очищення.
#
134.Поняття про залишковий вільний хлор:
А - кількість активного хлора в мг, необхідна для знезараження 1л води;
В - кількість активного хлора, яка витрачається на безпосереднє бактерицидна дія;
С - кількість активного хлора, яка може виявиться у воді після її надмірного хлорування;
*D - кількість активного хлора, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;
Е - кількість активного хлора, яка поглинається зваженими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води.
#
135.Для чого необхідний залишковий хлор у воді після її звичайного хлорування?
А - для бактерицидної дії при зберіганні води;
В - для поліпшення органолептичних властивостей води;
С - для спороцидного ефекту при хлоруванні води;
*D - для гарантії повного знезараження;
Е - наявність залишкового хлора не обов'язкова.
#
136.Кількість залишкового вільного хлору в прохлорованій водопровідній воді згідно ГОСТу «Вода питна» (мг/л):
А - 0,1-0,2;
В - 0,2-0,3;
С - 0,6-1,0;
D - не менше 1,0;
*Е - 0,3-0,5.
#
137.Поняття про хлорпотребу води:
А - кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію;
*В - кількість активного хлору в мг, яка необхідна для знезараження 1 л води;
С - кількість активного хлору, яка може виявлятися у воді після її надмірного хлорування;
D - кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичайними дозами;
Е - кількість активного хлора яке поглинається зваженими речовинами при хлоруванні води.
#
138.Поняття про подвійне хлорування води:
А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 мін.- хлор;
В - метод, при якому використовується хлораміни і озон;
С - подача хлору у воду перед відстійниками і аміака- після фільтрів;
*D - подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз- після фільтрів;
Е - подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз- після фільтрів.
#
139.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:
*А - покращує коагуляцію;
В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;
С- збільшує вміст залишкового хлору;
D - збільшує у воді вміст кисню;
Е - попереджує появу неприємного запаху.
#
140.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:
А - збільшує вміст залишкового хлору;
В - приводить до можливості утворення хлорорганічних речовин;
*С - пригнічує ріст мікрофлори в очисних спорудах;
D - збільшує вміст кисню у воді;
Е – попереджує появу неприємного запаху.
#
141.Перевага подвійного хлорування води полягає в тому, що введення хлору перед відстоюванням:
А - збільшує вміст залишкового хлору;
В - приводить до можливості утворення хлорорганічних з'єднань;
С - збільшує вміст кисню у воді;
*D - збільшує надійність знезараження;
Е - попереджає появу неприємного запаху.
#
142.Поняття про хлорування води з преамонізацією:
*А - при цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2хв.- хлор;
В - метод, при якому використовуються хлораміни;
С - метод, при якому у воду вводять хлор, а через 0,5-2 хв. аміак;
D - подача хлору у воду перед відстійниками, і аміаку - після фільтрів;
Е - подача хлору у воду перед фільтрами і аміаку- після фільтрів.
#
143.Поняття про перехлорування води:
А - метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м3 активного хлору;
*В У - метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм3);
С - метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2хв.-хлор;
D - метод, при якому воду хлорують двічі звичайними дозами;
Е - метод, при якому воду хлорують двічі: перший раз- газоподібним хлором, другий - ДТСГК.
#
144.Недоліки методу подвійного хлорування води:
А - погіршує запах води;
*В - зростає можливість утворення хлорорганічних утворень;
С - погіршується каламутність і кольоровість води;
D - дуже слабкий бактерицидний ефект;
Е - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом.
#
145.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:
А - що утворюються при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;
*В - може бути застосований для попередження неприємного запаху води, що містить феноли;
С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;
D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить аміак і його похідні;
Е - можливо знезаражувати каламутну воду.
#
146.Переваги методу хлорування води з преамонізацією:
А – утворюючи при цьому хлорфеноли не утворюють хлорорганічних речовин;
В - може бути застосований для попередження зеленуватого кольору води що містить феноли;
С - спрощується техніка хлорування в порівнянні із звичайним хлоруванням;
*D - може з успіхом застосовуватися при хлоруванні води, що містить фенол і його похідні;
Е - можливо знезаражувати каламутну воду.
#
147.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:
А-хлораміни не володіють бактерицидними властивостями;
*В - тривалість хлорування має бути не менше 2 годин;
С - погіршення органолептичних властивостей води;
D - необхідність дехлорування води гіпосульфітом;
Е - підвищена витрата хлора.
#
148.Недоліки методу хлорування води з преамонізацією:
*А - хлораміни володіють слабкішими бактерицидними властивостями, ніж хлор або хлорне вапно;
В - тривалість хлорування має бути не менше 2 діб;
С - погіршуються органолептичні властивості води;
D - необхідно дехлорувати воду гіпосульфітом натрію;
Е - підвищується витрата хлора.
#
149.Переваги методу перехлорування води?
*А - скорочується час і спрощується техніка хлорування;
В - можливість знезаражувати солону воду;
С - необхідність дехлорування води;
D - не утворюються хлорорганічні речовини;
Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.
#
150.Переваги методу перехлорування води?
А - можливість знезаражувати солону воду;
*В – можливість знезаражувати каламутну і забарвлену воду;
С - необхідність дехлорування води;
D - не утворюються хлорорганічні речовини;
Е - поліпшується прозорість і кольоровість води.
#
151.Переваги методу перехлорування води:
А - погіршення прозорості і кольоровості води;
В - необхідність опріснення води;
С - малий бактерицидний ефект;
*D - малий час знезараження;
Е - підвищена витрата хлора.
#
152.Недоліки методу перехлорування води:
А - погіршення прозорості і кольоровості води;
В - необхідність опріснення води;
С - малий бактерицидний ефект;
D - малий час знезараження;
*Е - підвищена витрата хлору.
#
153.Недоліки методу перехлорування води:
А - погіршення прозорості і кольоровості води;
*В - необхідність дехлорування води;
С - необхідність опріснення води;
D Д - малий бактерицидний ефект;
Е - малий час знезараження.
#
154.Переваги озонування методу озонування знезараження води:
А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;
*В - велика надійність в порівнянні з хлоруванням;
С - збільшується рН води;
D - спрощення техніки знезараження;
Е - економічно вигідніший метод.
#
155.Переваги озонування методу озонування знезараження води:
А - не потрібно заздалегідь освітлювати воду;
В - збільшується лужність води;
*С - поліпшуються органолептичні властивості води;
D - спрощується техніка знезараження води;
Е - економічно вигідніший метод.
#
156.Спеціальні методи поліпшення якості води:
А - подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ- полемо;
В - коагуляція, йодування, опромінювання гамма- променями;
*С - дезодорація, знезалізнення, опріснення;
D - знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком;
Е - преаммонизация, перехлорування, коагуляція.
#
157.Спеціальні методи поліпшення якості води:
*А - фторування, обесфторування;
В - хлорування з преамонізацією;
С - коагуляція з подальшою фільтрацією;
D - подвійне хлорування;
Е - перехлорування, дехлорування.
#
158.Спеціальні методи поліпшення якості води:
А - хлорування з преамонізацією
В - коагуляція з подальшою фільтрацією;
С - подвійне хлорування;
*D - опріснення, дезактивація;
Е - перехлорування, дехлорування.
#
159.Принцип методу визначення дози хлорного вапна для знезараження води:
А - підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денного витримки в термостаті при температурі 37ºС;
*В - випробування дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінка результатів по кількості залишкового хлора;
С - визначення найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;
D - визначення бікарбонатної жорсткості води;
Е - витіснення активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом.
#
160.Принцип методу кількісного визначення залишкового хлора в воді заснований на:
А - визначенні бікарбонатної жорсткості води;
*В - витісненні активним хлором з йодистого калія вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом;
С - підрахунку колоній кишкової палички на живильному середовищі після 2-х денної витримки в термостаті при температурі 37°С;
D - визначенні найменш вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами;
Е - випробуванні дії різних кількостей 1% розчину хлорної винищити на воду і оцінці результатів за смаком води.
#
161.Речовини, які використовуються для хлорування води:
А - ДДТ, хлорофос, перманганат калія;
В - газоподібний фтор, аміак, озон;
С - озон, йод, препарати срібла;
*D - хлорне вапно, газоподібний хлор, двоокис хлора, хлорамін;
Е - хлороформ, тіофос, хлорамін.
#
162.Поняття про грунт:
*А - рихлий, поверхневий, родючий шар земної кори;
В - рихла материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;
С - грунт, що містить органічні речовини;
D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;
Е - тверда оболонка землі, що містить воду.
#
163.Поняття про грунт:
А - тверда оболонка землі, що містить воду;
В - материнська порода земної кори, переважаюча в даній місцевості;
С - грунт, що містить органічні речовини;
D - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини;
*Е - самостійне природно-історичне тіло, що утворилося в результаті впливу грунтоутворюючих чинників і сукупної діяльності людини.
#
164.Поняття про грунт:
А - тверда оболонка землі, що сформувалася під впливом клімату;
*В - материнська порода земної кори;
С - родючий шар земної кори;
D - рихлий, поверхневий шар земної кори;
Е - шар земної кори, на який розповсюджується діяльність людини.
#
165.Грунтоутворюючий фактор:
А - стічні води промислових підприємств;
В - мінеральні добрива, отрутохімікати;
*С- клімат;
D - озоновий шар атмосфери;
Е - відходи промислових підприємств.
#
166.Грунтоутворюючий фактор:
А - стічні води промислових підприємств;
В - мінеральні добрива, отрутохімікати;
С - озоновий шар атмосфери;
*D - вік материка;
Е - відходи промислових підприємств.
#
167. Грунтоутворюючий фактор:
*А - тваринні організми;
В - стічні води промислових підприємств;
С - мінеральні добрива, отрутохімікати;
D - радіоактивні відходи промислових підприємств;
Е - всі відходи промислових підприємств.
#
168.Грунтоутворюючий фактор:
А - наявність корисних копалини;
В - стічні води промислових підприємств;
С - мінеральні добрива, отрутохімікати;
D - радіоактивні відходи промислових підприємств;
*Е - рослинні організми.
#
169.Грунтоутворюючий фактор:
А - електричне і магнітне поле Землі;
*В - рельєф місцевості;
С- стічні води промислових підприємств;
D - наявність корисних копалини;
Е - радіоактивні відходи промислових підприємств.
#
170.Роль грунту як кліматоутворюючого фактору:
*А - тепловий режим грунту, що впливає на температуру приземного шару повітря;