Будова клітин організму людини.

Хімічний склад організму людини

Хімічний склад організму людини – неорганічні речовини;

- органічні речовини

- З неорганічних речо­винв клітині містяться вода, мінеральні солі.

Вода є розчинником і середо­вищем для дифузії багатьох речовин, забезпечує тургор (пружність) клітин і процеси осмосу (процес дифузії розчинника з менш концентрованого розчину в більш концентрований через напівпроникну мембрану). Отже, наявність води - обов'язкова умова активності клітини.

Мінеральні речовини підтримують осмотичну рівновагу між клітиною та міжклітинною рідиною; регулюють різні біохімічні й фізіологічні процеси.

В клітинах тіла людини виявлено близько 88 хімічних елементів.

Органогенні елементи: Гідроген, Оксиген, Карбон і Нітроген.

Мікроелементи- коферменти, в складі кісток, буферна система плазми та ін.

- З органічних сполукв клітинах є білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кисло­ти, АТФ.

Білкивиконують різноманітні функції:

• будівельну (входять до складу всіх клітин),
• регуляторну (беруть участь у регуляції функцій організму),
• каталітичну (прискорюють хімічні реакції),
• захисну (захищають клітини й організм від хвороботворних мікроорганізмів і чужорідних тіл),
• транспортну (переносять гази та інші речовини).

Вуглеводи є основним джерелом енергії.

Жири- важливі енергетичні резерви для організму.

Нуклеїнові кислотизабезпечують збереження і передачу спадкової інфор­мації від батьків нащадкам і беруть участь у синтезі всіх білків організму.

Розрізняють 2 основні типи нуклеїнових кислот:

• дезоксирибонуклеїнову(ДНК)
• рибонуклеїнові (РНК).

ДНК міститься в хромосомах ядра, РНК - у ядрі і цитоплазмі.

Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ)синтезується в мітохондріях клітини й акумулює в собі енергію.

БУДОВА КЛІТИН ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ.

Клітина є елементарною структурною і функціональною одиницею

Майже всі клітини організму людини мають цитоплазму з органелами та ядро. Кожна клітина ззовні вкритаплазматичною мембраною, яка відокремлює внутрішнє середовище клітини від зовнішнього, забез­печуючи можливість існування клітини як окремої структурної одиниці. Мембрана регулює обмін речовин між внутрішнім і зовнішнім середовищем клітини.

Цитоплазма(від грец.цитос - клітина) - в'язка напіврідка речовина, в якій містяться органели, що виконують у клітині різні функції. До органел на­лежать ендоплазматична сітка, рибосоми, комплекс Гольджі, лізосоми, мітохондрії, клітинний центр та інші.

Ендоплазматична сітка(від грец.ендон - усередині і плазма) - це систе­ма мембран, які утворюють велику кількість канальців, трубочок і цистерн. Основні її функції - переміщення речовин усередині клітини.

Розрізняють ендоплазматичну сітку.:

• зернисту (гранулярну)
• незернисту (агранулярну)

На поверхні зернистої, на відміну від незернистої, містяться рибосоми.

Рибосоми- структури, які беруть участь у синтезі білків. Найбільше рибосом містять клітини тканин, які швидко ростуть (наприклад, епітеліальні).

Комплекс Гольджіскладається із системи плоских замкнених мішечків - цистерн, великих вакуоль і дрібних міхурців, обмежених мембранами. Основна його функція - накопичення і виведення синтезованих клітиною речовин: гор­монів, ферментів, крапель жиру, вуглеводів. У комплексі Гольджі формуються лізосоми (від грец. лізис - розщеплення і сома - тіло) - дрібні кулясті органели, в яких містяться травні ферменти. За своєю функцією лізосоми є «травною си­стемою» клітини. Вони перетравлюють не тільки речовини, які потрапляють до клітини, а й відмерлі частинки власних органел клітини.

Мітохондрії(від грец.мітос - нитка іхондріон - зернятко) - паличко­подібні органели. За своєю функцією вони є «енергетичними станціями» клітини. Енергія, що вивільнюється внаслідок розщеплення органічних спо­лук, накопичується у вигляді АТФ.

Клітинний центрміститься біля ядра і складається переважно з двох центріолей. Він бере участь у процесі поділу клітин.

Ядро є центром керування життєвими процесами клітини - обміном речовин, рухом і розмноженням, місцем збереження та передачі спадкової інформації.

Крім органел, у цитоплазмі клітин є непостійні включення. Це здебільшо­го запаси поживних речовин (жири, вуглеводи).