Використання медичних рукавичок 1 страница
1. Для зниження ризику контамінації їх рук медичного персоналу транзиторною мікрофлорою, а також передачі резидентної та транзиторної мікрофлори пацієнтам використовують медичні рукавички.
2. У медичній практиці використовують три типи рукавичок:
♦хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних медичних втручань та при хірургічних процедурах;
♦оглядові – забезпечують захист медперсоналу при виконанні багатьох медичних маніпуляцій;
♦побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів.
3. Використання рукавичок:
♦для операцій: латексні, неопренові;
♦для оглядів: латексні, тактилонові;
♦при догляді за пацієнтом: латексні, полиетиленові, полівінілхлоридні;
♦при проведенні очистки та дезінфекції: нітрилові, неопренові;
♦допускається використання рукавичок з тканини під гумовими.
4. Стерильні рукавички обов’язково використовують при:
♦усіх хірургічних оперативних втручаннях;
♦інвазивних маніпуляціях;
♦уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських форм (внутрішньовенні інфузії, отримання біопроб для досліджень);
♦установленні катетера або провідника через шкіру;
♦маніпуляціях, пов’язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);
♦огляді хірургічної рани;
♦бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;
♦введенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.
5. Нестерильні чисті рукавички використовують:
♦при роботі з біологічним матеріалом від хворих;
♦при заборі крові;
♦при проведенні внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій;
♦при проведенні очистки та дезінфекції;
6. Вимоги до медичних рукавичок, що використовуються:
♦рукавички використовуються відповідного розміру з урахуванням характеру процедур (маніпуляцій), що виконуються;
♦рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;
♦містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);
♦при виборі медичних рукавичок враховують можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;
♦для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного інструментарію використовувати рукавички з текстурованою зовнішньою поверхнею.
7. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту безпосередньо у місці використання рукавичок.
8. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.
9. Правила використання медичних рукавичок:
9.1 Використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному випадку одразу після зняття рукавичок.
9.2. Перед надяганням і після зняття рукавичок необхідно вимити руки або обробити їх антисептиком.
9.3. Рукавички одноразового використання не використовуються повторно. Нестерильні рукавички стерилізації не підлягають.
9.4. Рукавички замінюються одразу, якщо вони пошкоджені.
9.5. Не допускається миття або обробка антисептиком рук в рукавичках у проміжках між маніпуляціями.
9.6. Не допускається миття або обробка рук в рукавичках між проведенням «чистих» і «брудних» маніпуляцій, навіть в одного пацієнта.
9.7. Не допускається пересування в рукавичках у відділенні(ях) стаціонару.
9.8. Перед надяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін.
10. У стаціонарі забезпечуються умови для дотримання ефективної процедури обробки рук та використання медичних рукавичок:
♦пристрої для миття рук розташовують у зручному місці;
♦хірургічні стаціонари (відділення, кабінети) забезпечуються водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію;
♦дозатори з рідким милом, антисептиком, тримачі для паперових рушників (серветок) кріплять безпосередньо над умивальником у спеціальних пристроях. Розташовувати дозатори на умивальниках не дозволяється;
♦використовують лише рідке мило та антисептики, які не викликають подразнення шкіри в медичного персоналу. Мило, яке містить антисептик, не використовують;
♦медичний персонал може використовувати індивідуальні упаковки з шкірними антисептиками, які застосовують безпосередньо перед і після маніпуляції з пацієнтом;
♦персонал постійно проходить навчання щодо процедур обробки рук, використання рукавичок і здає заліки за відповідними темами.
VІІІ. Проведення поточної та заключної дезінфекції
Дезінфекція- це знищення у навколишньому середовищі патогенних мікроорганізмів та їх переносників (членистоногих і гризунів).
ВИДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ:
вогнищева профілактична
поточна заключна
Вогнищева дезінфекціяпроводиться у епідемічному вогнищі
квартирі, гуртожитку, дитячих або лікувально-профілактичних закладах тощо).
Поточна дезінфекція проводиться у вогнищі багаторазово у присутності пацієнта. Вона забезпечується шляхом знезараження:
● транспорту, що доставив пацієнта
● виділень пацієнта (сечі, калу, харкотиння, блювотних мас тощо)
● посуду, яким користувався пацієнт
● залишків їжі
● предметів догляду
● натільної та постільної білизни
● дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у палаті або боксі (вологе прибирання з дезінфектантами, опромінення УФП)
● рук пацієнта та медичного персоналу
● передстерилізаційною обробкою і стерилізацією інструментарію
● застосуванням засобів індивідуального захисту (окуляри, гумові рукавиці, маски - респіратори).
Заключна дезінфекція проводиться одноразово після госпіталізації, видужання, переведення з одного приміщення в інше, а також після смерті пацієнта. Дезінфекційні заходи включають:
● орошення приміщення дезінфектантами
● знезараження виділень, посуду, залишків їжі; натільної та постільної білизни
● знезараження меблів, предметів догляду
● камерна дезінфекція речей, постелі.
Профілактична дезінфекція проводиться незалежно від наявності інфекційного захворювання з метою попередження виникнення і поширення збудника у навколишньому середовищі.
Вона включає:
● провітрювання приміщення
● вологе прибирання
● дотримання правил особистої гігієни
● очистку і знезараження водопровідної води
● пастеризацію, кип'ятіння, термічну обробку харчових продуктів та рідин
● санітарний нагляд за виготовленням, зберіганням, транспортуванням, реалізацією харчових продуктів
● дезінфекцію у місцях загального користування
● боротьбу з мухами, членистоногими, гризунами тощо
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Серологічний метод дослідження
Актуальність теми
Імунобіологічний період у розвитку мікробіології поклав початок вивченню складних процесів захисту, протидії, які відбуваються в організмі на проникнення чужорідних агентів.
Розвиток науки імунології сприяє більш глибокому пізнанню механізмів захисту організму, процесів розвитку аутоімунних й інфекційно-алергічних захворювань, питань підвищеної чутливості організму до антигенів.
Вивчення явищ імунітету дало змогу отримати імунні препарати для лікування і профілактики інфекційних хвороб, пізнати механізми переливання крові і трансплантації органів, використовувати серологічні реакції для діагностики інфекційних захворювань та ідентифікації збудників.
Навчальні цілі
Знати: ♦ Серологічні реакції, їх застосування
Вміти: ♦Проводити орієнтовну реакцію аглютинації на склі
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| №п/п | Назва дисципліни | Знати |
| 1. | Анатомія | Структуру імунної системи людини Будову кровотворної системи |
| 2. | Основи екології | Проблеми забруднення навколишнього середовища Екологію і здоров’я |
| 3. | Основи латинської мови | Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти |
| 4. | Фізіологія | Функції шлунково-кишкового тракту, кровотворної системи, лімфоїдної тканини |
| 5. | Біологія | Білки, ферменти |
Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Дайте визначення поняттям: | 1.1. Імунітет 1.2. Імунологія 1.3. Імунобіологічний період | |
| 2. Вивчіть: | 2.1. Основні види імунітету 2.2. Специфічні і неспецифічні чинники імунітету 2.3. Антигени та їх властивості 2.4. Антитіла, їх характеристику 2.5. Механізм імунної відповіді в організмі | |
| 3. Охарактеризуйте: | 3.1. Серологічний метод діагностики (реакції імунітету) та його практичне застосування | |
| 4. Опрацюйте: | 4.1. Техніку постановки орієнтовної реакції аглютинації на склі |
Запитання для самоконтролю знань.
1. Визначення понять «імунітет», «імунологія».
2. Імунобіологічний період розвитку мікробіології та його представники.
3. Основні механізми захисту організму.
4. Неспецифічні та специфічні чинники імунітету, їх характеристика.
5. Антигени, їх властивості, класифікація.
6. Природа антитіл, механізм імунної відповіді в організмі.
7. Реакції імунітету, їх практичне застосування.
8. Експрес – методи діагностики інфекційних хвороб (РІФ, ІФА, РІА, гено-діагностика, ланцюгова полімеразна реакція).
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти проводять орієнтовну реакцію аглютинації на склі. Спостерігають розгорнуту реакцію аглютинації. Облікують та оцінюють результати.
Перелік практичних навичок
1. Проведення реакції аглютинації на склі.
2. Облік та оцінювання результатів реакції аглютинації.
Серологічні реакції ґрунтуються на специфічній взаємодії антигена з антитілом у лабораторних умовах (in vitro). Вони широко використовуються для діагностики інфекційних захворювань. З їх допомогою можна вирішити дві проблеми:
1. Визначити невідомий антиген або невідоме антитіло у сироватці крові пацієнта – серологічна діагностика.
2. Визначити рід, вид, тип збудника, виділеного із патологічного матеріалу пацієнта – серологічна ідентифікація.
Алгоритми виконання практичних навичок:
І. Проведення реакції аглютинації на склі
Реакція аглютинації на склі використовується для визначення виду мікроорганізму (його сероваріанту).
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Підготуйте необхідний інструментарій. та інгредієнти: | 1. Предметне скло 2. Стандартну імунну сироватку 3. Ізотонічний розчин натрію хлориду 4. Культуру мікроорганізмів 5. Пальник 6. Бактеріологічну петлю 7. Сухе мило 8. Марлеві серветки | |
| 2. Приступіть до проведення реакції аглютинації: | 2.1. Предметне скло знежирте за відомими Вам правилами 2.2. Маркером на скло нанесіть три кола і підпишіть: І коло – Д (дослід) ІІ коло – КС (контроль сироватки) ІІІ коло – КА (контроль антигену) 2.3. Запаліть пальник 2.4. У праву руку візьміть бактеріологічну петлю, у ліву - предметне скло 2.5. Петлю зафламбуйте у полум’ї пальника 2.6. На предметне скло бактеріологічною петлею нанесіть у коло Д і КС по краплі стандартної імунної сироватки, у коло КА - краплю ізотонічного розчину хлориду натрію 2.5 Бактеріологічною петлею внесіть чисту культуру мікроорганізмів у краплю сироватки (коло Д) та ізотонічного розчину хлориду натрію (коло КА) 2.6.Старанно розітріть її до утворення гомогенного завису мікроорганізмів | Увага! Сироватку та ізотонічний розчин хлориду натрію наносьте петлею після її фламбування Петлю фламбуйте кожного разу перед і після внесення культури мікроорганізмів |
| 3. Проведіть облік реакції: | 3.1. Реакцію облікуйте через 1-2 хвилини Реакція позитивна (антиген відповідає антитілу) у тому випадку, коли: > у краплі сироватки (коло Д) з’являється аглютинат; > контроль сироватки (коло КС) залишається прозорим; > контроль антигену (коло КА) рівномірно мутний. Реакція негативна (антиген не відповідає антитілу) – у колі Д рівномірне помутніння; у колах КС та КА – попередній результат. |
Орієнтовна карта спостереження
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Зверніть увагу на інгредієнти, необхідні для проведення розгорнутої реакції аглютинації | |
| 2. Проведіть облік та оцінювання результатів демонстраційної реакції аглютинації |
ІІ. Взяття крові на серологічне дослідження
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Підготуйте руки до маніпуляції | За відомими Вам правилами | |
| 2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріали | Шприц ємкістю 10мл або шприц-пробірку Ватні кульки Марлеву серветку Джгут Валик Стерильний лоток Лоток для відпрацьованого матеріалу 70% розчин етилового спирту | Інструментарій та матеріали повинні бути стерильними |
| 3. Підготуйте пацієнта | 3.1. Напередодні ввечері попередьте пацієнта, щоб вранці не снідав, не палив, не вживав ліки 3.2. Проведіть бесіду з пацієнтом, психологічно підготуйте його до маніпуляції 3.3. Зручно усадіть або укладіть пацієнта 3.4. Попросіть і допоможіть пацієнту покласти руку долонею вгору 3 5. Під ліктьовий згин підкладіть валик | |
| 4. Визначіть місце венепункції та підготуйте його | 4.1. На плече вище ліктьового згину накладіть джгут 4.2. Запропонуйте пацієнту декілька раз стиснути і розтиснути кулак 4.3. Зробіть поглажування передпліччя від китиці до ліктьового згину 4.4. Вказівним пальцем правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину і виберіть найбільш об’ємну та найменш рухому 4.5. Поверхню ліктьового згину протріть двічі ватними кульками, змоченими 70% розчином етилового спирту | Джгут накладайте на рукав сорочки або серветку Зав’язуйте його так, щоб вільні кінці були розташовані вгору і не заважали під час роботи Джгут повинен стискувати лише поверхневі вени і, ні в якому разі, не порушувати рух крові по артеріях Ці заходи необхідні для покращення венозного застою При цьому вени краще контуруються і пальпуються під шкірою Шкіру протирайте від китиці до ліктьового згину або коловими рухами від центру до периферії |
| 5. Проведіть взяття крові | 5.1.Зробіть голкою венепункцію (одно – або двомоментно) 5.2. Наберіть у шприц 5-8мл крові 5.3. Розв’яжіть джгут 5.4. Накладіть на місце проколу ватну кульку, змочену 70% розчином етилового спирту 5.5. Швидким рухом виведіть голку з вени 5.6. Запропонуйте пацієнту зігнути руку у ліктьовому суглобі і затиснути ватну кульку на 3-5хв. 5.7. Перенесіть кров із шприца у пробірку і закрийте її гумовим корком. Якщо це шприц-пробірка – відламайте поршень | Взяття крові проводиться при зав’язаному джгуті! Якщо пацієнт не спроможний зробити це самостійно (знаходиться у непритомному стані), самі зафіксуйте місце пункції або закріпіть ватну кульку бинтом Взяту кров виливайте у пробірку повільно по стінці, щоб уникнути руйнування еритроцитів |
| 6. Оформіть супровідну документацію | 6.1.Направлення оформляйте за відомими Вам правилами 6.2. Прикріпіть його до пробірки із зовнішнього боку | Не дозволяється обгортати пробірку направленням і загортати краї паперу досередини |
| 7. Транспортуйте досліджуваний матеріал до лабораторії | ||
| 8. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант | За відомими Вам правилами | |
| 9. Продезінфікуйте руки | За відомими Вам правилами |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб
Актуальність теми
З давніх давен люди, спостерігаючи і переживаючи епідемії небезпечних інфекційних хвороб, задумувались над методами і шляхами їх запобігання. Значний вклад у вивчення та створення імунних препаратів внесли Л.Пастер,
Е.Дженер, Г.Рамон та інші.
Сьогодні у практичній медицині застосовують десятки імунних препаратів для проведення щеплень та специфічного лікування інфекційних хвороб.
Завдяки плановій вакцинопрофілактиці ліквідована на земній кулі особливо небезпечна інфекція - натуральна віспа; є можливість запобігати туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правцю, сказу та іншим грізним інфекціям.
Таким чином, молодший медичний спеціаліст повинен володіти знаннями щодо одержання різних видів імунних препаратів та їх застосування у практичній медицині.
Навчальні цілі
Знати: ♦ Види препаратів для специфічної імунопрофілактики
та імунотерапії інфекційних хвороб.
♦ Методи їх отримання та застосування.
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| №п/п | Назва дисципліни | Знати |
| 1. | Анатомія | Структуру імунної системи людини Будову кровотворної системи |
| 2. | Основи екології | Проблеми забруднення навколишнього середовища Екологію і здоров’я |
| 3. | Основи латинської мови | Терміноелементи Словотворення |
| 4. | Фізіологія | Функції кровотворної системи, лімфоїдної тканини |
| 5. | Біологія | Білки, ферменти |
| 6. | Основи медсестринства | Шляхи введення лікарських препаратів |
Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Вивчіть препарати для створення набутого штучного активного імунітету: | 1.1. Сировина для одержання вакцин і анатоксинів 1.2. Принципи виготовлення вищезгаданих імунних препаратів 1.3. Класифікація вакцин 1.4. Методи вакцинації та ревакцинації 1.5. Застосування вакцин та анатоксинів | |
| 2. Вивчіть препарати для створення набутого штучного пасивного імунітету | 2.1. Сироваткові імунні препарати, методи їх отримання 2.2. Лікувальні сироватки, їх види 2.3. Застосування сироваток, правила зберігання 2.4. Імуноглобуліни, джерело одержання 2.5. Застосування імуноглобулінів з лікувальною та профілактичною метою | |
| 3. Ознайомтесь з Календарем профілактичних щеплень | 3.1. Зверніть увагу на: перелік захворювань, проти яких: ♦ проводяться щеплення ♦ терміни вакцинації та ревакцинації ♦ імунні препарати, які застосовуються для специфічної профілактики |
Запитання для самоконтролю знань
1. Препарати для створення набутого штучного активного імунітету:
● класифікація вакцин, принципи виготовлення, застосування
● анатоксини, джерело одержання, застосування
● методи вакцинації, ревакцинації.
2. Профілактичні щеплення планові та за епідеміологічними показами.
3. Препарати для створення набутого штучного пасивного імунітету:
● імуноглобуліни, виготовлення, застосування
● лікувальні сироватки, джерело одержання, правила введення
4. Зберігання імунних препаратів та правила їх використання.
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти знайомляться з імунними препаратами, джерелами їх отримання, видами, інструкціями щодо їх застосування. Вивчають основніположення наказу МОЗ України №48 від 03.02. 2006року «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні». Одержують поняття про аутовакцини.
Перелік практичних навичок
1. Застосування вакцин та сироваток.
Алгоритми виконання практичних навичок:
І. Характеристика імунних препаратів.
| Завдання | Препарати для створення штучного активного імунітету | Препарати для створення штучного пасивного імунітету | ||
| Вакцини | Анатоксини | Сироватки | Імуноглобуліни | |
| Розгляньте та вивчіть імунні препарати за слідуючими критеріями: ● джерело одержання ● види препарату ● застосування ● тип імунітету, що формується на введення препарату |
ІІ. Ознайомтесь з імунними препаратами:
1. Прочитайте дані про імунний препарат на упаковці:
● назву препарату
● адресу підприємства - виробника
● форму випуску
● контрольний номер
● номер серії
● термін придатності
● умови зберігання та транспортування
● шлях введення
2.Звірте одержані дані з позначеннями на ампулі (флаконі).
3. Уважно прочитайте інструкцію щодо застосування, зверніть увагу на:
● склад препарату
● імунобіологічні властивості
● призначення
● спосіб застосування
● можливі реакції на введення
● протипоказання
● умови зберігання та транспортування
● термін придатності
● в які організації посилається рекламація
ІІІ. Ознайомтесь із Календарем профілактичних щеплень
( витяг з наказу МОЗ України №48 від 03.02.2006р)
| Вік | Щеплення проти | Примітка | |||||
| день | Гепа-титу В2 | ||||||
| 3-7 день | Тубер-кульозу | ||||||
| 1 міс. | Гепа-титу В | ||||||
| 3 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліоміє-літу4 ІПВ | Гемофіль-ної інфекції | Дітям з високим ризиком розвитку післявак-цинальних ускладнень вакциною АаКДП | |||
| 4 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліоміє-літу4 ІПВ | Гемофіль-ної інфекції5 | ||||
| 5міс. | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліоміє-літу ОПВ | Гемофіль-ної інфекції | ||||
| 6 міс. | Гепа-титу В | ||||||
| 12 міс. | Кору, крас-нухи, паро-титу | ||||||
| 18 міс. | Дифтерії, кашлюку, правця вакциною АаКДП | і | Гемофіль-ної інфекції | ||||
| 6 років | - | Дифтерії, правця | Поліоміє-літу4 ОПВ | Кору, крас-нухи, паро-титу | |||
| 7 років | Тубер-кульозу | ||||||
| 14 років | Тубер-кульозу | Дифтерії, правця | Поліоміє-літу4 ОПВ | ||||
| 15 років | Крас-нухи (дівча-та), паро-титу (хлоп-ці) | ||||||
| 18 років | Дифтерії, правця | ||||||
| До-рослі | Дифтерії, правця |
ІV. Доповніть твердження щодо видів щеплень:
1. Планові щеплення -
2. Щеплення:
● за епідеміологічними показами -
● на ендемічних та ензоотичних територіях-
3. Рекомендовані-
V. Організація та проведення профілактичних щеплень
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Вивчіть характеристику імунного препарату | 1.1. Інструкцію для імунізації 1.2. Терміни імунізації 1.3. Дозування препарату 1.4. Шляхи введення | |
| 2. Визначіть придатність імунного препарату | 2.1. Відповідність напису на ампулі та упаковці 2.2. Термін придатності 2.3. Зовнішній вигляд препарату (колір, прозорість, наявність осаду або пластівців, сторонніх включень) 2.4. Цілісність ампули | Препарат бракують, якщо: а) без етикетки або частково заповненої етикетки б) із стертим написом в) у пошкодженій упаковці г) з осадом, пластівцями, зі зміненим кольором, прозорістю, сторонніми включеннями д) з вичерпаним терміном придатності На бракований препарат складіть акт з вказівкою серії, контрольного номера, терміну придатності, причини непридатності |
| 3. Підготуйте приміщення | 3.1. Протріть поверхні розчином дезінфектанту 3.2. Помийте підлогу 3.3. Накрийте кушетку стерильним або пропрасованим простирадлом | Не слід проводити щеплення у кабінеті, де ведеться прийом пацієнтів |
| 4. Підготуйтесь до проведення щеплень | 4.1. Надягніть чистий халат та ковпак 4.2. Підготуйте руки за відомими Вам правилами | 1. До проведення щеплень не допускаються особи з гнійничковими захворюваннями шкіри, ангіною та ГРВІ 2. Працівник, який проводить щеплення, не повинен відволікатись для їх реєстрації, запрошення осіб до кабінету тощо |
| 5. Підготуйте необхідне оснащення | 5.1. Стерильний лоток 5.2. Лоток для відпрацьованого матеріалу 5.3. Імунний препарат 5.4. Ватні кульки 5.5. Шприци одноразового використання 5.6. Марлеві серветки 5.7. 70% розчин етилового спирту | Інструментарій та необхідні матеріали повинні бути стерильними |
| 6. Підготуйте пацієнта, якому буде проводитись щеплення | 6.1. Усадіть зручно пацієнта за відомими Вам правилами 6.2. Додатково виясніть алергологічний анамнез 6.3. Проведіть деонтологічну бесіду | 1. Не дозволяється входити у кабінет щеплень у верхньому одязі 2. Пацієнт попередньо повинен бути оглянутий лікарем на з’ясування протипоказів до проведення щеплень 3. Маленьких дітей у кабінет щеплень вводять поодинці із супроводжуючим 4. Інший контингент дозволено запрошувати по 2 -4 особи |
| 7. Підготуйте імунний препарат | 7.1. Відкрийте ампулу (флакон), дотримуючись правил асептики 7.2. Відкриту ампулу (флакон) накрийте стерильною марлевою серветкою | Препарат необхідно використати протягом 2-3 год., зберігаючи «холодовий» режим |
| 8. Виконайте щеплення | 8.1. Місце введення препарату протріть двічі ватними кульками, змоченими 70% розчином етилового спирту або сумішшю спирту з ефіром 8.2. Проведіть введення імунного препарату згідно інструкції 8.3. Дайте пацієнту відповідні рекомендації | Інші антисептичні засоби не можна використовувати, так як вони ін активують імунний препарат при нашкірній імунізації |
| 9. Знезаразьте інструментарій, руки | За відомими Вам правилами | |
| 10. Зареєструйте проведене щеплення | Дані внесіть у: 1. Журнал реєстрації профілактичних щеплень (ф.№64) 2. Історію розвитку дитини (ф. №25-д) або амбулаторну картку (ф. №25) 3. Карту профілактичних щеплень (ф. №63) | |
| 11. Забезпечте медичний нагляд з метою перевірки реакції на щеплення | Медичний нагляд здійсніть протягом терміну, зазначеного в інструкції до імунного препарату | 1. При відсутності реакції зробіть запис в історію розвитку дитини або амбулаторну карту 2. При наявності реакції повідомте дільничного лікаря |
VІ. Аутовакцини: етапи виготовлення, застосування