Морфологічні, біологічні та господарські особливості основних видів зернофуражних культур
| Культура | Висота стебла (см), кількість міжвузлів, товщина, виповненість, стійкість до полягання та ін. | Тип суцвіття | Зернівка (форма, поверхня, наявність борозенки, остюків, маса 1000 зерен) | Вимоги до вологи, тепла, відношення до довжини дня, озима чи яра форма, тип запилення | Урожайність (т/га), вихід перетравного протеїну (г/к.од), вміст крохмалю, жиру, білка в зерні, % | Господарське використання (в натуральному вигляді, в комбікормах, консервованому та ін.) |
| Ячмінь | 60–120 см; 3–4 шт; 4–5 мм; порожнисте | Колос, одна квітка в колоску, на колосовому виступі 1–3 остистих колоски | Ромбічна, плівчаста або гола зернівка, борозенка напівглибока, m1000=40–55 г | Холодостійкий, вологолюбний, довгого дня, озимий, ярий та дворучка, самозапильний, облігатний самозапильник | Зерна – 3–6 т/га, соломи – 3–5 т/га, протеїну – 90–100 г/корм.од., білка 10–11 %, жиру 2,5–3,0 %, крохмалистий ендосперм | У вигляді дерті, як компонент комбікормів |
| Кукурудза | ||||||
| Овес | ||||||
| Пшениця | ||||||
| Сорго зернове | ||||||
| Горох | ||||||
| Соя | ||||||
| Люпин | ||||||
| Нут | ||||||
| Чина |
Заняття № 4.
кормові трави
Мета: Ознайомитися з морфологічними, біологічними, екологічними та господарськими особливостями однорічних кормових трав родин злакові, бобові та капустяні.
Завдання: 1. Вказати середню урожайність і розрахувати поживність однорічних та багаторічних кормових трав. Результати оформити у вигляді табл. 4.1.
2. Записати морфологічні, екологічні та господарські особливості основних кормових однорічних та багаторічних трав у вигляді таблиці (табл. 4.2).
Кормові трави займають значне місце в системі кормовиробництва як джерела зелених кормів, сіна, сінажу, силосу, кормів штучного сушіння. Загальна мета вирощування цих культур – одержання зеленої маси.
Кормові трави за тривалістю життя поділяють на однорічні та багаторічні рослини.
Однорічні кормові трави
До групи однорічних кормових трав належать рослини різних родин:
– тонконогові: райграс однорічний, суданська трава, соргосуданкові гібриди, пайза;
– бобові: озима та яра вика; ярий горох, соя, люпин кормовий, чина, сераделла, кормові боби;
– капустяні: озимий та ярий ріпак, суріпиця яра та озима, гірчиця біла та сарептська;
– айстрові: соняшник.
За строками сівби та використання зеленої маси однорічні рослини можна розділити на три групи:
1. озимі та зимуючі — висівають восени, використовують на корм на весні;
2. ранні ярі — висівають рано навесні, використовують на корм у першій половині літа;
3. пізні ярі — висівають у кінці квітня, використовують на корм у другій половині літа.
Перспективні на корм подвійні сумішки бобових і тонконогових рослин. Бобові збагачують корм протеїном, а тонконогові - вуглеводами. Міцні стебла тонконогових є опорою для вилягаючих стебел бобових. Найбільш поширені такі сумішки: соняшник з горохом; кукурудза із соєю, буркуном однорічним; сорго цукрове з соєю та ін.
За виключенням суданської трави і сорго-суданкових гібридів однорічні рослини в чистих посівах і в сумішках погано відростають після скошування і дають один повноцінний укіс зеленої маси.
Скошують рослини на корм в укісній стиглості
тонконогові - при появі суцвіть;
бобові, капустяні та айстрові - на початку цвітіння;
травосумішки - при появі суцвіть у тонконогових.
Багаторічні кормові трави
Багаторічні трави - це рослини, що вегетують і дають урожай зеленої маси протягом ряду років. Їх поділяють на 2 групи:
1. багаторічні трави із родини тонконогових, що дають корм із високим вмістом вуглеводів;
2. багаторічні трави із родини бобових, котрі дають корм із високим вмістом протеїну.
Перспективні на корм посіви бобових і тонконогових багаторічних рослин у сумішці. Застосовують такі подвійні сумішки: люцерна посівна із стоколосом або житняком; конюшина червона з тимофіївкою або кострицями.
Для довгорічних зрошуваних пасовищ рекомендуються багатокомпонентні травосумішки, що складаються із 1-2 бобових і 3-4 тонконогових трав.
У таких сумішах висівають:
– із бобових - люцерну посівну, конюшину червону, еспарцет;
– із тонконогових - кострицю лучну та червону, грястицю збірну, стоколос безостий, пажитницю багаторічну, житняки.
Багаторічні трави добре відростають після скошування та випасання і дають за сезон декілька повноцінних укосів зеленої маси, особливо в умовах зрошення.
Скошують бобові рослини на початку цвітіння, тонконогові - при появі суцвіть.
Таблиця 4.1