Морфологічні, біологічні та господарські особливості основних видів зернофуражних культур

Культура Висота стебла (см), кількість міжвузлів, товщина, виповненість, стійкість до полягання та ін. Тип суцвіття Зернівка (форма, поверхня, наявність борозенки, остюків, маса 1000 зерен) Вимоги до вологи, тепла, відношення до довжини дня, озима чи яра форма, тип запилення Урожайність (т/га), вихід перетравного протеїну (г/к.од), вміст крохмалю, жиру, білка в зерні, % Господарське використання (в натуральному вигляді, в комбікормах, консервованому та ін.)
Ячмінь 60–120 см; 3–4 шт; 4–5 мм; порожнисте Колос, одна квітка в колоску, на колосовому виступі 1–3 остистих колоски Ромбічна, плівчаста або гола зернівка, борозенка напівглибока, m1000=40–55 г Холодостійкий, вологолюбний, довгого дня, озимий, ярий та дворучка, самозапильний, облігатний самозапильник Зерна – 3–6 т/га, соломи – 3–5 т/га, протеїну – 90–100 г/корм.од., білка 10–11 %, жиру 2,5–3,0 %, крохмалистий ендосперм У вигляді дерті, як компонент комбікормів
Кукурудза            
Овес            
Пшениця            
Сорго зернове            
Горох            
Соя            
Люпин            
Нут            
Чина            

Заняття № 4.
кормові трави

Мета: Ознайомитися з морфологічними, біологічними, екологічними та господарськими особливостями однорічних кормових трав родин злакові, бобові та капустяні.

Завдання: 1. Вказати середню урожайність і розрахувати поживність однорічних та багаторічних кормових трав. Результати оформити у вигляді табл. 4.1.

2. Записати морфологічні, екологічні та господарські особливості основних кормових однорічних та багаторічних трав у вигляді таблиці (табл. 4.2).

Кормові трави займають значне місце в системі кормовиробництва як джерела зелених кормів, сіна, сінажу, силосу, кормів штучного сушіння. Загальна мета вирощування цих культур – одержання зеленої маси.

Кормові трави за тривалістю життя поділяють на однорічні та багаторічні рослини.

Однорічні кормові трави

До групи однорічних кормових трав належать рослини різних родин:

– тонконогові: райграс однорічний, суданська трава, соргосуданкові гібриди, пайза;

– бобові: озима та яра вика; ярий горох, соя, люпин кормовий, чина, сераделла, кормові боби;

– капустяні: озимий та ярий ріпак, суріпиця яра та озима, гірчиця біла та сарептська;

– айстрові: соняшник.

За строками сівби та використання зеленої маси однорічні рослини можна розділити на три групи:

1. озимі та зимуючі — висівають восени, використовують на корм на весні;

2. ранні ярі — висівають рано навесні, використовують на корм у першій половині літа;

3. пізні ярі — висівають у кінці квітня, використовують на корм у другій половині літа.

Перспективні на корм подвійні сумішки бобових і тонконогових рослин. Бобові збагачують корм протеїном, а тонконогові - вуглеводами. Міцні стебла тонконогових є опорою для вилягаючих стебел бобових. Найбільш поширені такі сумішки: соняшник з горохом; кукурудза із соєю, буркуном однорічним; сорго цукрове з соєю та ін.

За виключенням суданської трави і сорго-суданкових гібридів однорічні рослини в чистих посівах і в сумішках погано відростають після скошування і дають один повноцінний укіс зеленої маси.

Скошують рослини на корм в укісній стиглості
тонконогові - при появі суцвіть;

бобові, капустяні та айстрові - на початку цвітіння;
травосумішки - при появі суцвіть у тонконогових.

Багаторічні кормові трави

Багаторічні трави - це рослини, що вегетують і дають урожай зеленої маси протягом ряду років. Їх поділяють на 2 групи:

1. багаторічні трави із родини тонконогових, що дають корм із високим вмістом вуглеводів;

2. багаторічні трави із родини бобових, котрі дають корм із високим вмістом протеїну.

Перспективні на корм посіви бобових і тонконогових багаторічних рослин у сумішці. Застосовують такі подвійні сумішки: люцерна посівна із стоколосом або житняком; конюшина червона з тимофіївкою або кострицями.

Для довгорічних зрошуваних пасовищ рекомендуються багатокомпонентні травосумішки, що складаються із 1-2 бобових і 3-4 тонконогових трав.

У таких сумішах висівають:

– із бобових - люцерну посівну, конюшину червону, еспарцет;

– із тонконогових - кострицю лучну та червону, грястицю збірну, стоколос безостий, пажитницю багаторічну, житняки.

Багаторічні трави добре відростають після скошування та випасання і дають за сезон декілька повноцінних укосів зеленої маси, особливо в умовах зрошення.

Скошують бобові рослини на початку цвітіння, тонконогові - при появі суцвіть.

Таблиця 4.1

Наши рекомендации