Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Основні вимоги. (Показати схемою). 1 страница

Бойовий порядок механізованого взводу залежно від поставленого завдання та умов місцевості будується в одну або дві лінії і, як правило, складається з бойових порядків механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу. У деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин (Гр.БМ). Група управління і вогневої підтримки призначається для управління підрозділами і вогнем у ході бою, завдання ураження живійсилі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникають. До її складу можуть включатися розрахунок кулемета, гранатометне відділення (обслуга), пара вогнеметників, мінометна обслуга, а в деяких випадках – БМП (БТР) взводу. Група бойових машин призначається для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості й активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах, закриття проривів, що утворилися внаслідок вогневих ударів противника, дій як кочуючих вогневих засобів і інших завдань. Взвод обороняє опорний пункт (ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання поставленого завдання)фронтомдо 400 м і до 300 м углибину. Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бутидо 300 м, а між позиціями відділень –до 50 м.Опорний пунктскладається з позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), позиції групи управління і вогневої підтримки і вогневих позицій доданих вогневих засобів (основних, запасних, тимчасових, хибних), які не увійшли до складу цієї групи, КСП взводу і ходів сполучення до нього і в тил, місця розміщення групи бойових машин, а в глибині опорного пункту механізованого взводу – місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених. На всьому фронті опорного пункту механізованого взводу може відриватися суцільна траншея, яка з’єднує окопи (позиції) відділень. Від опорного пункту (позицій відділення) відривається хід сполучення до окопів для БМП (БТР, танків і інших вогневих засобів, КСП взводу) і в глибину оборони до наступної траншеї. В опорному пункті обладнуються укриття для особового складу. При побудові взводу в одну лінію бойові позиції відділення розміщують в одній траншеї з інтервалом 50 м між ними. У разі побудови бойового порядку взводу у дві лінії в опорних пунктах взводів, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може облаштовуватися у глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані100 – 200 м за траншеєю. У разі загрози нападу противника з флангу бойовий порядок може будуватися уступом уперед або назад. БМП (БТР) і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтерваломдо 200 м і в глибину не менше 100 мвід першої траншеї.

2. Організація взаємодії КВ під час підготовки наступу.Під часорганізації взаємодії ком. взводу повинен: під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки в разі завдання вогневого ураження противнику; під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР); погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщовони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами, а командири протитанкового і гранатометного взводів – дії своїх відділень із механізованими підрозділами за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань; вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника; повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.

Ком мех., гранатометного і протитанкового взводів, крім того, вказують: номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу; під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР). Під час організації управління ком. взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

3. Що вказує КВ під час організації охорони.Командир взводу, що призначений у сторожову заставу, отримавши завдання, з’ясовує його та оцінює обстановку, приймає рішення по карті, здійснює підготовку взводу до виконання поставленого завдання, у призначений час виводить взвод на зазначений рубіж, організує спостереження, уточнює рішення на дії в сторожовій заставі, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує систему вогню, взаємодію, управління і інженерне обладнання позицій. У бойовому наказікомандир взводувказує: у першому пункті – відомості про противника; у другому пункті – склад, завдання сторожової застави, сусідніх органів охорони і пропуск; у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам), патрулям, секретам, сторожовому посту; Під час постановки завдань командир взводу вказує: завдання, позиції відділення, смуги і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; патрулям – маршрут руху, завдання, порядок несення служби, дій у разі виявлення противника і пропуск; секретам – склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримання зв’язку і пропуск; сторожовому посту – склад, завдання, місце обладнання позицій, вогневі позиції БМП (БТР, танків) на них, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної, порядок відходу. у четвертому пункті – час зайняття опорного пункту, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, порядок оповіщення, управління, взаємодії і дії за ними; у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

4. В ролі командира відділення подати команду на переповзання по одному.«Відділення на сухе дерево, направляючий рядової Залупко, на рубіж чагарнику переповзанням справа і зліва по одному – ВПЕРЕД!»

Варіант №

1. Система вогню механізованого взводу: що включає, чим визначається готовність системи вогню. (схема). Система вогню взводу являє собою вміле розміщення вогневих засобів на місцевості із урахуванням їх можливостей відповідно до рішення командира і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і під час уклинення його в опорний пункт. Система вогню мех. взводу в обороні включає: ділянки зосередженого вогню взводу, зони протитанкового і суцільного багатошарового вогню вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони; підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку. Її основу складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і доданих йому вогневих засобів, у тісній їхній взаємодії, у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами й у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту. Безпосередньо перед переднім краєм підготовлюється зона суцільного багатошарового вогню. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузідо 400 м перед переднім краєм повинна бути під дійсним вогнем взводу, а наявні мертві простори уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Інженерні загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем усіх видів. Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управліннямним. Усі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі і в інших умовах обмеженої видимості. Під час організації системи вогню механізованому взводу і відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того, – одна-дві ділянки зосередженого вогню. БМП (БТР), танкам, протитанковим ракетним комплексам, РПГ, вогнеметам і кулеметам призначаються основні та одна-дві запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранат. готується у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися. Готовність системи вогню визначається зайняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вог. засобами вогн. позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю б/припасів.

2. Розкрити зміст наказової частини бойового наказу КВ на наступ. У бойовому наказі командир взводу вказує: у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів; у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу; у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними; у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника. Під час постановки бойових завдань підлеглим командир взводу вказує: – об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);

Командири МВ під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) і їх місце в бойовому порядку взводу та порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

3. Призначення та порядок використання пропуску і відзиву.На кожну добу для упізнання своїх в/службовців установлюються пропуск і відгук. Пропуском служить найменування озброєння або техніки, наприклад “Кулемет”, а відгуком – назва населеного пункту, що починається з тієї самої літери, що і пропуск, наприклад “Київ”. Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів і особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі й у межах розташування свого підрозділу. Відгук повідомляється ком. цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів. Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і пересуваються у розташуванні підрозділу вночі, відгук – в осіб, які передають наказ командира, та в ком. підрозділів, які ведуть розвідку. Пропуск і відгук вимовляються тихо. Усі, хто не знає пропуску, а ті хто прибув з наказом, – відгуку затримуються. Затримані допитуються і, залежно від обставин, їм дозволяється або йти далі, або вони прямують під охороною до ком., який вислав охорону.

4. В ролі КВ, що діє в піш. порядку, подати команду на розгорт. із похід. порядку в передбойовий.«Взвод в напрямку заводської труби, в лінію відділень – РУШ!»

Варіант №

1. Оборона механізованого взводу другого ешелону роти. Завдання, особливості організації оборони.Взвод другого ешелону роти має завдання, що полягає в підтримці вогнем взводів першого ешелону, у знищенні живої сили і бойової техніки, що прорвалася в опорний пункт роти, у відбитті атак противника та утриманні опорного пункту, який займає, і створення тим самим необхідних умов для його знищення. Для виконання поставлених завданьвзводу вказується опорний пункт (фронтомдо 400 м і до 300 м углибину) або бойова позиція, відділенню – траншея, екіпажам танків, БМП, БТР та іншим вогневим засобам – вогнева позиція. Побудова оборонного бою механізованого (танкового) взводу включає: бойовий порядок взводу, бойові тактичні групи, опорний пункт взводу і систему вогню. Побудова оборонного бою повинна забезпечити відбиття атаки противника, у знищенні живої сили і бойової техніки, що прорвалася в опорний пункт роти, на флангах і в глибині оборони, утримання опорного пункту, маневр відділенням (танком) і вогнем. Механізований (танковий) взвод другого ешелону ротиготує та обороняє опорний пункт (друга траншея опорного пункту роти обороняється механізованими відділеннями взводів другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані400-600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, що її обороняє, міг своїм вогнем підтримати підрозділи, які займають першу траншею, а також вести вогонь по ділянках на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем інженерні загородження перед ним.) так, як взводи, які обороняються на передньому краї Під час організації оборони командир взводу додатково зобов’язаний організувати спостереження за діями підрозділів, що обороняються попереду; підготувативогонь для відбиття атаки противника перед переднім краєм оборони і на флангах роти, маневр взводу для посилення оборони на напрямках можливого прориву противника й у найближчі райони вірогідної висадки його повітряного десанту (аеромобільних груп). Мех. взвод другого ешелону роти з початком атаки противника і при виході його танків, БМП (БТР) і піхоти до рубежу відкриття вогню, БМП (БТР), танки, протитанкові та інші вогневі засоби взводу відкривають по них вогонь, не допускаючи підходу противника до переднього краю оборони. У разі прориву противником переднього краю оборони взвод стійко утримує опор. пункт, що займає, або за наказом ком роти частиною сил, а іноді всім взводом здійснює маневр і, використовуючи траншеї і ходи сполучення, займає позицію для посил. оборони на найбільш загрозливому напрямку наступу противника. З метою підвищення ефективності ураження противника, який прорвався, частину вогн. засобів необхідно розташовувати для ведення флангового і кинджального вогню, а також для дій у вогневій засідці.

3. Мета та складові частини захисту від ЗМУ.РХБ захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями). Основними завданнями (частинами)РХБ захисту є: 1. виявлення та оцінювання РХБ обстановки; 2. підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження; 3. ліквідація РХБ зараження; 4. маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів. Завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуютьсясилами і засобами взводу (відділення, екіпажу танка) з використанням табельних засобів у всіх видах воєнних дій, у різних умовах обстановки, у будь-який час року і доби. При цьому найбільш складні і специфічні завдання, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Виявлення та оцінювання РХБ обстановки проводиться з метою своєчасного забезпечення інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії та оповіщення підрозділів про РХБ зараження і включає: ведення радіаційної, хімічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль. Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає: оповіщення про РХБ обстановку, застосування засобів індивідуального та колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території. Ліквідація РХБ зараження. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки, наявності часу та засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі. Маскування дій підрозділів та об’єктів із застосуванням (димів, аерозолів) організується та здійснюється з метою зниження ефективності наземної та повітряно-космічної розвідки противника та його засобів ураження. Основними завданнями є: маскування розташування (базування), висування та бойових дій військ (окремих елементів), відкритих найбільш важливих ділянок маршрутів і доріг, переправ через водні перешкоди та інших об’єктів від засобів розвідки та наведення (самонаведення) зброї противника; осліплення спостережних пунктів, ПУ та розрахунків (екіпажів) вогневих засобів противника; участь у протидії засобам наземної і повітряно-космічної розвідки та системам наведення високоточної зброї противника.

4. В ролі командира взводу, що діє в пішому порядку, подати команду на розгортання із передбойового порядку в цеп.«Взвод у напрямку окремого будинку, до бою – ВПЕРЕД!»

Варіант №

1. Оборона мех.. взводу призначеного в бойову охорону. Завдання, посилення. (схема).Взвод в обороні в умовах відсутності безпосереднього зіткненняз противником може призначатися в бойову охорону з метою не допустити несподіваного нападу противника на батальйон, ведення ним наземної розвідки, завдати ураження, а також ввести його в оману щодо накреслення переднього краю. У бойову охорону, як правило, призначається механізований взвод. Взводу, призначеному в бойову охорону, можуть бути додані танк (механізоване відділення), підрозділ мінометів і протитанкових засобів, вогнеметів, а також інженерний підрозділ. Оборона взводу в бойовій охороні, як правило, будується на основі позицій відділень, які перехоплюють можливі напрямки дій противника, особливо танків, бронемашин, а також мотопіхоти і забезпечують прикриття флангів і проміжків. Для цього бойові позиції відділень повинні бути до 100 м по фронту. Вогневі позиції БМП (БТР, танків) повинні забезпечити швидкий маневр до позицій відділень, ведення вогню на макс. відстань і прикриття вогнем позицій відділень і флангів, тому вони розміщуються за відділеннями не ближче 100–150 мпереважно на їх флангах і в проміжках. У бойовій охороні взвод обороняє позиціюдо 500 м по фронту з проміжками між позиціями відділень на відстані 2 км від переднього краю оборони батальйону. На позиції обладнуються основні і запасні позиції для відділень, вогневі позиції для БМП (БТР, танків) і доданих вогневих засобів, командно-спостережний пункт, вогневі позиції для кочуючих вогневих засобів і бліндаж на взвод. Під час обладнання позиції бойової охорони залежно від обстановки позиції відділень суцільною траншеєю можуть не з’єднуватися і ходи сполучення не обладнуватися. Система вогню будується з таким розрахунком, щоб взвод міг уражати противника з найбільшої відстані, а також підтримувати вогневий зв’язок з сусідньою бойовою охороною вогнем БМП, БТР і танків. Перед позицією взводу і на флангах обладнуються загородження. Бій бойової охорони підтримують виділені танки, протитанкові засоби і мінометна батарея батальйону, а також чергові вогневі засоби та артилерія старшого командира. Для перешкоджання обходу противником позиції бойової охорони на ймовірних шляхах обходу можуть улаштовуватися вогневі засідки підрозділами рот першого ешелону.

2. Пункти рішення командира роти на наступ. Розкрити зміст задуму. Рішення КР приймає особисто, використовуючи підготовлені розрахунки і довідки. У рішенні командир роти визначає: задум (замисел) на наступ; бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення. У задумі (замислі) бою командир роти визначає: напрямок головного удару роти; способи розгрому противника (якого противника, де, у якій послідовності і як розгромити з визначенням порядку його вогневого ураження, у тому числі вогнем БМП, стрілецької зброї, інших штатних і доданих засобів, заходи введення противника в оману, а також порядок дій підрозділів); бойовий порядок роти. Крім того, залежно від умов переходу в наступ, КР визначає вихідні і очікувальні райони (позиції) (якщо вони не зазначені старшим командиром), вихідний рубіж, рубежі розгортання і безпечного віддалення, рубіж переходу в атаку і маршрути висування.

3. Що вказує командир взводу командир взводу під час організації захисту від ЗМУ.Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу вказує: завдання з радіаційної, хімічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподілу дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості та інших об’єктів; порядок проведення спеціальної обробки і використання засобів аерозольної протидії, забезпечення озброєнням і засобами радіаційного, хімічного і біологічного захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

4. В ролі командира відділення, що діє в пішому порядку, подати команду на розгортання із колони в цеп.«Відділення за мною, до бою ВПЕРЕД!», « Відділення на кут лісу «ТЕМНИЙ», на рубіж дороги – до БОЮ!»

Варіант №

1. Вогнева засідка. Склад, завдання. (схема). Вогнева засідкав обороні полягає в завчасному і прихованому розміщенні підрозділу (групи бойових машин) на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з метою завдання йому максимального ураження з близької відстані раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. Вогнева засідка в обороні створюється у складі взводу (відділення, танка), який може бути посилений саперами і вогнеметниками. Успіх дій взводу (відділення, танка) у вогневій засідці досягається: дотриманням прихованості під час висування в район вогневої засідки і ретельним її маскуванням; умілою організацією системи вогню, створенням зони вогневого ураження (вогневого мішка) із широким застосуванням мін; відсутністю шаблонів у організації і способах дій відділень, БМП (БТР), танків; постійним веденням розвідки; правильним визначенням моменту відкриття вогню з гранично близької дистанції (упритул), застосуванням несподіваних і раптових дій; чіткою організацією взаємодії у взводі, з підтримуючою артилерією і батальйоном (ротою), від якого вислано вогневу засідку; проявленням особовим складом витримки, сміливості й ініціативи, застосуванням обманних дій. Вогнева засідка організовуєтьсяв місцях, які ускладнюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу з-під вогню. Вона може бути обладнана перед переднім краєм підрозділів, які обороняються, в опорних пунктах рот (районах оборони батальйону), на їх флангах і в проміжках, на вірогідних маршрутах висунення, можливих рубежах розгортання і напрямках наступу противника, особливо його танків і БМП. Для дій у вогневій засідці взводу (відділенню, танку) призначається позиція (вогнева позиція), яка повинна забезпечувати приховане розташування взводу (відділення, танка), мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і шляхи відходу. Дії вогневої засідки можуть підтримуватися вогнем артилерії і БМП (БТР) з опорних пунктів взводів (рот). Побудова бойового порядку взводу (відділення) повинна забезпечити знищення противника. Залежно від віддалення місця засідки, умов місцевості і характеру дій противника вона може бути: лінійною (односторонньою фланговою, двосторонньою), розосередженою, кутом назад та іншої побудови. Особовий склад залежно від обстановки може діяти на БМП (БТР) або в пішому порядку виконуючи завдання спостереження за противником, з охорони засідки і знищення живої сили вогнем зі стрілецької зброї. Ручні протитанкові гранатомети можуть використовуватися централізовано для знищення броне об’єктів. Мех. відділення, як правило, діє бойовими групами (“двійками”, “трійками”). Позиція вогневої засідки будується на основі вогн. позицій БМП (БТР), танків, піхоти і вогневих засобів, на яких можуть відриватися окопи для особового складу і бойової техніки. Усі фортифікаційні споруди ретельно маскуються, позиції прикриваються інж. загородженнями. Б/машини і особовий склад розміщуються так, щоб противник уражався впритул. Система вогню під час дій у засідці будується у поєднанні з мінно-вибуховими загородженнями, які, як правило, влаштовуються на шляхах можливого виходу противника, танкодоступних напрямках перед фронтом вогневої засідки та на її флангах. Для їх обладнання можуть застосовуватися комплекти керованого мінного поля. Для ведення розвідки противника і недопущення його раптового виходу до позиції вогневої засідки на ймовірних маршрутах його висування від мех. взводу виставляються спостерігачі, а за наявності необхідних сил і засобів від мех.. взводів може виставлятися спостережний пост і висилатися дозорні.

2. Що вивчає, указує і уточнює КВ у ході рекогносцировки під час орг. оборонного бою.Під час проведення рекогносцировки ком взводу додатково вивчає місцевість, вказує командирам відділень (танків) орієнтири та уточнює: положення, склад і найбільш імовірний напрямок наступу противника, можливі рубежі розгортання і переходу його в атаку та напрямки дій його бойових вертольотів; накреслення переднього краю оборони роти, розташування опорного пункту взводу і сусідів; позиції відділень і доданих вогневих засобів; траншею і хід сполучення взводу; смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори обстрілу БМП (БТР, танків), а також доданих вогневих засобів і засобів, що призначені для забезпечення флангів і проміжків; рубежі, ділянки і об’єкти, по яких готується вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику; порядок і терміни інж. обладнання опорного пункту та позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інж. загороджень, які влаштовуються перед фронтом оборони взводу і на флангах, і порядок прикриття їх вогнем; місце командно-спостережного пункту.

3. Мета тактичного маскування та чим воно досягається. Тактичне маскування в роті організується і здійснюється з метою зниження уразливості підрозділів, довгочасних фортифікаційних споруд і досягнення раптовості їх дій та зберігання їх боєздатності. Завданнями тактичного маскування під час підготовки й у ході бою є досягнення прихованості діяльності своїх підрозділів і введення противника в оману щодо складу, стану, положення батальйону (роти), його бойових можливостей і замислу майбутніх дій. Заходи щодо тактичного маскування виконуються всіма підрозділами, як правило, самостійно та своїми засобами. Найбільш складні з них, які вимагають застосування спеціальних сил і засобів, виконуються підрозділами спеціальних військ. Основним способом забезпечення прихованості є маскування, яке полягає в усуненні або послабленні демаскуючих ознак стану, місця розташування та дій підрозділів. Воно досягається: використанням маскувальних властивостей місцевості та умов обмеженої видимості; табельних засобів маскування, місцевих матеріалів та аерозолів; видозміненням (деформуванням) ОВТ; пофарбуванням ОВТ під фон місцевості; своєчасним оповіщенням підрозділів про дії засобів розвідки противника; дотриманням правил прихованого управління військами та встановленого режиму діяльності в районі або на позиціях; відповідним розташуванням підрозділів з періодичною зміною районів (позицій); найсуворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни. Введення прот-ка в оману здійснюється демонстративними діями та імітацією відповідно до визначених у замислі бою заходів щодо омани противника.

4. В ролі командира відділення подати команду на відновлення руху.«Відділення на сухе дерево, направляючий рядової Дурко, на рубіж чагарнику перебіжками справа і зліва по одному – ВПЕРЕД!». «Відділення, на курган на рубіж дороги, перебіжками по групах: перша група рядові _______,______, ____; друга група рядові _______,______, ____; перша група ВПЕРЕД!»