Тема 4. Група речовин, що ізолюються із біоматеріалу екстракцією органічними розчинниками – «пестициди».

Конкретні цілі: загальне уявлення про пестициди; застосування в господарстві та негативні сторони використання; основні етапи ізолювання пестицидів із біооб’єктів; класифікація пестицидів за напрямком застосування, токсичністю та хімічною будовою; методи очистки витяжок із біологічного матеріалу від супутніх домішок; якісний та кількісний аналіз пестицидів.

Джерела інформації:

1. Конспект лекций по токсикологической химии. / Кириленко Т.Е., Кривда Г.Ф., Осминкина Л.Н. - Одесса: Астропринт, 2007. – 272 с.

2. Анализ ядохимикатов./ Крамаренко В.Ф. Туркевич Б.М. – М.:Химия, 1978. – 264 с.

Тестові завдання до теми 4:

1. Відбулося отруєння пестицидами. З якої реакції починають дослідження екстрактів на ФОС?

A. по фосфору після проведення мінералізації

B. по сульфуру

C. пор хлору

D. біохімічної проби

2. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу пестицидів використовують методи ізолювання, які базуються на фізико-хімічних властивостях речовини. Загальним методом ізолювання для фосфорорганічних пестицидів є метод:

A. екстракція водою, підкисленою сірчаною кислотою

B. екстракція ацетонітрилом, підкисленим хлорводневою кислотою

C. екстракція органічними розчинниками

D. екстракція водою, підкисленою щавлевою кислотою

3. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи очистки органічних екстрактів від домішок. Який метод забезпечує найбільш повну очистку від домішок:

A. фільтрування

B. тонкошарова хроматографія

C. центрифугування

D. виморожування жирів

4. Кількісне визначення пестицидів із біологічного матеріалу проводять різними методами. Який параметр при дослідженні методом тонкошарової хроматографії застосовується при планіметричному аналізі хлорофосу:

A. інтенсивність забарвленої плями на хроматограммі

B. значення Rf плями на хроматограммі

C. площа забарвленої плями на хроматограммі

D. відстань від верхньої точки до лініі старта на хроматограммі

5. Кількісне визначення пестицидів в органічних екстрактах після ізолювання із біологічного матеріалу проводять різними методами. Який метод кількісного аналізу хлорофоса базується на вимірюванні параметра - висота піка:

A. тонкошарова хроматографія

B. фотометрія

C. аргентометрія

D. газо-рідинна хроматографія

6. При виділенні отрут із об`єктів біологічного походження використовують різні методи. З метою виділення із біологічного матеріалу пестицидів - похідних кислот фосфору (хлорофосу, дихлофосу, метафосу, карбофосу, фосфаміду тощо) використовують метод:

A. настоювання підлуженою водою

B. перегонка з водяною парою із лужного середовища

C. настоювання органічними розчинниками

D. діалізу із лужних розчинів

7. Відбулося отруєння фосфорорганічними пестицидами. Який метод дослідження використовують в якості попередньої проби на ФОС?

A. ТШХ

B. спектральний

C. біохімічну пробу

D. ГРХ

8. Відбулося отруєння. При виявленні отрутохімікатів методом газорідинної хроматографії використовують детектор, що визначає теплопровідність. Технічна назва цього детектора:

A. полум'яно-іонізаційний

B. термоіонний

C. електронного захоплення

D. катарометр

9. Отрутохімікати, що застосовуються для опадання листків, які вперше були використані Сполученними Штатами Америки у війні з В'єтнамом під назвою "agent orangе" для знищення великих площ лісів і сільськогосподарських культур:

A. акарициди

B. репеленти

C. фунгіциди

D. дефоліанти

10. Відбулося отруєння пестицидами. Який отрутохімікат не можна визначити з використанням біохімічної проби?

A. карбофос

B. метафос

C. фталофос

D. гептахлор

11. При проведенні хіміко-токсикологічного аналізу на пестициди використовують методи ізолювання, що базуються на фізико-хімічних властивостях речовин. Частковим методом ізолювання для хлорофоса є метод:

A. дистиляція з водяною парою

B. мінералізація сумішшю концентрованих сірчаної і азотної кислот

C. деструкція

D. екстракція спиртом, підкисленим щавлевою кислотою

12. Механізм токсичної дії фосфорорганічних сполук на організм обумовлений тим, що вони інгібують:

A. амілази

B. фосфатази

C. холінестерази

D. інсулін

13. При хроматографічному виявлення фосфорорганічних сполук, що містять сірку, специфічним реактивом є:

A. бромфеноловий синій

B. спиртовий розчин гідрооксиду натрію

C. діамантовий зелений

D. паладієвий

14. Загальними реакціями при виявлення фосфорорганічних сполук є:

A. холінестеразна проба, утворення фосфорномолібденового комплексу

B. холінестеразна проба

C. утворення фосфорномолібденового комплексу

D. виявлення органічно зв'язаної сірки

15. За хімічною структурою синтетичні піретроїди являють собою:

A. аміни

B. складні ефіри

C. феноли

D. спирти

16. Хлорорганічні пестициди за своїми властивостями:

A. швидко розкладаються лугами

B. швидко розкладаються водою

C. швидко розкладаються кислотами

D. дуже мало підлягають розкладу

Тема 5. Група речовин, що ізолюються із біоматеріалу шляхом його настоювання з водою – неорганічні кислоти, луги, солі. Група речовин, які визначаються безпосередньо в біоматеріалі чи потребують особливих методів ізолювання.

Конкретні цілі: фізико-хімічні властивості групи; особливості ізолювання кислот, лугів та солей із об’єктів біологічного походження; метод очищення, з використанням явища діалізу; методи виявлення кислот, їдких лугів, солей азотної, азотистої кислот та їх кількісного визначення. Фізико-хімічні властивості оксиду вуглецю (ІІ); гострі отруєння і класифікація отруєнь оксидом вуглецю (ІІ) за ступенем тяжкості; виявлення карбоксигемоглобіну безпосередньо в крові хімічними, спектроскопічним та спектрофотометричним методами; кількісне визначення оксиду вуглецю (ІІ).

Джерела інформації:

1.Токсикологическая химия./Крамаренко В.Ф. – К.: Вища школа, 1989. – 448 с.

2. Конспект лекций по токсикологической химии. / Кириленко Т.Е., Кривда Г.Ф., Осминкина Л.Н. - Одесса: Астропринт, 2007. – 272 с.

3. Токсикологічна хімія./ Крамаренко В.Ф. – К.: Вища школа, 1995. – 424 с.

Тестові завдання до теми 5:

1. При дослідженні органів трупу на наявність аміаку треба враховувати ймовірність його утворення при гнитті біологічного матеріалу. Тому перед початком аналізу досліджувану біологічну пробу перевіряють на наявність:

A. сірковуглецю

B. оксиду азоту

C. сірководню

D. оксиду вуглецю (ІІ)

2. Дитина вилила на себе концентровану сульфатну кислоту. Сорочечку надіслано на дослідження. Яким методом треба ізолювати цю речовину:

A. методом перегонки з водяною парою

B. методом екстракції органічним розчинником

C. методом настоювання з водою

D. методом мінералізації

3. До токсикологічно-важливих речовин відносяться нітрити і нітрати. Надмірна кількість в організмі нітритів викликає утворення:

A. метгемоглобіну

B. оксигемоглобіну

C. карбоксигемоглобіну

D. дезоксигемоглобіну

4. При отруєнні чадним газом в організмі утворюється стійка токсична сполука - карбоксигемоглобін. Карбоксигемоглобін - це сполука, яка утворюється в організмі в результаті взаємодії:

A. гемоглобіну з оксидом вуглецю (ІІ)

B. гемоглобіну з киснем

C. метгемоглобіну з чадним газом

D. гемоглобіну з заліза (ІІІ) оксидом

5. Відбулося отруєння мінеральною кислотою. Який метод необхідно використовувати для ізолювання з біологічного матеріалу мінеральної кислоти?

A. перегонка з водяною парою

B. настоювання з водою

C. мінералізація кислотами

D. екстракція органічними розчинниками з кислих водних витяжок

6. Відбулося отруєння нітритами. Виявлення нітритів в діалізатах проводять реактивом:

A. Драгендорфа

B. Маркі

C. Грісса

D. Несслера

7. Відбулося отруєння невідомою речовиною. При перевірці рН біологічного матеріалу визначено рН = 2,0 - 3,0. На яку групу речовин треба провести хіміко-токсикологічне дослідження?

A. луги

B. мінеральні кислоти або велика кількість органічних кислот

C. слабкі органічні кислоти та солі лужних металів

D. аміак

8. Виявлення у об`єктах судово-хімічного аналізу аміаку і сірководню свідчить про:

A. неправильне консервування біологічного матеріалу

B. отруєння сірководнем

C. гниття біологічного матеріалу

D. отруєння аміаком

9. Отрути із об`єктів біологічного походження виділяють за допомогою різних методів. Карбоксигемоглобін (HbCO) виділяють і визначають:

A. після його виділення із легенів шляхом дистиляції

B. безпосередньо у крові без попереднього виділення

C. після його виділення із крові шляхом діалізу

D. після його виділення із печінки шляхом мінералізації

10. Для виділення відповідних отрут із об`єктів дослідження використовують відповідні методи. Луги та аміак виділяють шляхом:

A. мінералізація з наступною денітрацією

B. настоювання підкисленим спиртом

C. настоювання з водою та наступним проведенням діалізу

D. настоювання з органічними розчинниками

11. Який метод очистки від домішок використовується після ізолювання настоюванням з водою нітратів та нітритів із біологічних об`єктів?

A. гель-хроматографія

B. возгонка

C. екстракція

D. діаліз

12. При отруєнні кислотами, біологічний матеріал має певні характерні ознаки. При отруєнні концентрованою азотною кислотою при зовнішньому огляді біологічного матеріалу спостерігають:

A. утворення білого струпу

B. забарвлення біологічного матеріалу у жовтий колір

C. утворення яскраво-червоного струпу

D. видимих змін не спостерігають

13. Відбулося отруєння чадним газом. Яка сполука утворюється при враженні організму чадним газом?

A. оксигемоглобін

B. карбоксигемоглобін

C. метгемоглобін

D. дезоксигемоглобін

14. Мінеральні кислоти, луги та солі лужноземельних металів із об'єктів біологічного походження виділяються:

A. методом мікродифузії

B. ізолюванням полярними розчинниками

C. настоюванням біологічного матеріалу з водою

D. визначають безпосередньо в біологічному матеріалі

15. При хіміко-токсикологічному дослідженні діалізату з водної витяжки реакцію на аміак не проводять, коли доведено в ньому наявність:

A. сульфатної кислоти

B. нітратної кислоти

C. сульфітної кислоти

D. сірководню

16. Відбулося отруєння "чадним газом", виділяти і виявляти цю речовину у біологічному матеріалі потрібно таким чином:

A. виділяти мінералізацією, а потім виявляти

B. виділяти перегонкою з водяною парою, а потім виявляти

C. виділяти настоюванням з підкисленою водою, а потім виявляти

D. виявляти безпосередньо в біологічному об'єкті без попереднього виділення

17. Специфічною реакцією на фторид-іон є реакція:

A. руйнування комплексу цирконію з еріохромціаном R

B. руйнування комплексу цирконію з алізариновим червоним S

C. утворення комплексу фтора з лантаном і алізаринкомплексоном

D. травлення скла

18. При виявленні в діалізаті сірчаної кислоти дослідження на соляну кислоту

A. не проводять

B. проводять, після осаду сульфатів

C. проводять, після осаду хлоридів

D. проводять

19. Діалізат дає позитивну реакцію з дифеніламіном. Це може свідчити про присутність:

A. сульфатів

B. хлоридів

C. карбонатів

D. нітратів

4. ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Тема1.

1. С

2. С

3. D

4. В

5. В

6. С

7. D

8. D

9. А

10. D

11. D

12. В

13. D

14. В

15. А

16. D

17. В

18. D

19. В

20. С

21. D

22. В

23. А

24. А

25. А

26. А

27. В

28. D

29. С

30. С

31. С

32. С

33. D

34. D

35. А

36. С

37. D

38. D

39. С

40. А

41. D

42. В

43. D

44. В

45. В

46. А

47. С

Тема 2.

1. А

2. В

3. D

4. В

5. D

6. В

7. С

8. В

9. D

10. В

11. С

12. А

13. С

14. С

15. В

16. А

17. D

18. В

19. D

20. А

21. С

22. А

23. А

24. А

25. В

26. А

27. С

28. D

Тема 3.

1. D

2. В

3. А

4. С

5. В

6. D

7. С

8. А

9. С

10. А

11. А

12. В

13. С

14. D

15. А

16. В

17. D

18. D

19. В

20. D

21. А

22. С

23. В

24. D

25. С

26. В

27. В

28. В

29. D

30. D

31. D

32. В

33. В

34. D

35. А

36. D

37. D

38. С

39. D

40. А

Тема 4.

1. D

2. С

3. D

4. С

5. D

6. С

7. С

8. D

9. D

10. D

11. А

12. С

13. А

14. А

15. В

16. D

Тема 5.

1. С

2. С

3. А

4. А

5. В

6. С

7. В

8. С

9. В

10. С

11. D

12. В

13. В

14. С

15. D

16. D

17. D

18. А

19. D

5. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.С. Бондар, С.А. Карпушина, О.Г. Погосян та ін. – Х.: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2005.– 128 с.

2. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій / В.С. Бондар, О.О. Маміна, С.А. Карпушина та ін. – Х.: Вид-во НФаУ, Золоті сторінки, 2002.–160 с.

3. Токсикологическая химия / М.Д. Швайкова. - М., 1974. - 376 с.

4. Яды и противоядия / Г.И. Оксенгендлер.- Л. Наука, 1982.-192 с.

5. Токсикологическая химия: Учебник для вузов / Т.В. Плетенева, Е.М. Саломатин, А.В. Сыроежкин и др. – М.: ТЭОТАР-Медиа, 2005. – 512 с.

Методичну розробку склали:асистенти кафедри «судової медицини» - Кириленко Т.Є. та Світлична В.І. .

Наши рекомендации