Схема силосно-сінажного конвеєра
| Культури, суміші | Урожайність, ц/га | Приблизні строки збирання | Об'єм виробництва, т | Площа посіву, га |
| Озимі жито + ріпак, пшениця + вика | 10.05–30.05 | |||
| Ярі бобово-злакові сумішки* | 20.06–25.06 | |||
| Кормовий горох | 10.07–15.07 | |||
| Багаторічні трави* | 16.06–25.06 | |||
| Кукурудза ранньостиглий гібрид в суміші з бобовими | 10.08–15.08 | |||
| середньоранній гібрид з соєю або буркуном | 15.08–25.08 | |||
| середньостиглий гібрид з соєю та буркуном | 25.08–30.08 | |||
| Качани з обгортками воскової стиглості | 25.08–5.09 | |||
| Качани повної стиглості (зерно та зерностержнева маса) | 05.09–10.10 | |||
| Післяукісні посіви кукурудзи (ранньостиглі гібриди) | 05.09—10.09 | |||
| Гичка буряків | 10.09-20.10 | |||
| Гарбузи (для комбісилосу) | 05.09-10.09 | |||
| *На силос і сінаж **На сінаж |
Додаток 5
Основні ознаки білого та жовтого буркуну
| Ознака | Буркун білий | Буркун жовтий |
| Колір квіток | Білий | Жовтий |
| Форма бобів | Еліптична | Яйцеподібна |
| Поверхня бобів | Сітчасто-зморшкувата | Поперечно- зморшкувата |
| Кінчик бобу | 3 коротким гострим носиком | 3 гострим носиком. |
| Насіння | Без малюнку | 3 плямистим малюнком |
| Листки | Широкоовальні | Округло-яйцеподібні |
| Висота рослин | 1,5—3 м | 1–2 м |
| Вміст кумарину | Менше ніж у жовтого, бувають навіть безкумаринні форми | Більше ніж у білого |
Додаток 6
Суцвіття злакових багаторічних трав
а — пирій (1 — безкореневищний, 2 — повзучий); б — житняк (1 — широко-колосий, 2 — вузькоколосий); в — стоколос безостий; г — лисохвіст лучний; д — грястиця збірна; є — костриця (1 — лучна, 2 — східна); є — райграс (1— пажитниця багаторічна, 2 — високий)
Додаток 7
Насіння і плоди бобових трав
а — конюшини (1 — лучної, 2 — гібридної, 3 — білої); 6 — люцерни посівної; в — люцерни жовтої; г — лядвенця польового; д — буркуну білого (біб і насіння); є — буркуну жовтого (біб і насіння); з — плоди еспарцету (1 — посівного, 2 — піщаного); и — наявність насіннєвих зубчиків (1 — велика кількість у виколистого, 2 — середня — у піщаного, 3 — відсутня — у закавказького)
Додаток 8
Ознаки насіння багаторічних метеликових трав
| Вид | Розмір, мм | Маса 1000 насінин, г | Форма | Колір насіння | Поверхня |
| Люцерна жовта | 1,7-2,0 | 1,4-2,0 | Серцеподібна однобока | Жовтий, сірувато-жовтий | Матова |
| посівна | 1,7-2,5 | 1,9-2,5 | Ниркоподібна, рідше серцеподібна | Жовтий, сірувато-жовтий | Матова, інколи блискуча |
| Буркун білий | 1,7-2,5 | 1,9-2,5 | Серцеподібна однобока | Світло-коричневий або світло-зеленуватий | Матова |
| Лядвенець рогатий | 1,2-1,5 | 1,0-1,5 | Овальноку-ляста | Коричневий, чорний, рідше зеленуватий | Матова |
| Конюшина лучна | 1,7-2,5 | 1,7-2,0 | Яйцеподібна, рідко серцеподібна, однобока | Жовтий, жовто-фіолетовий, старе насіння буре | 3 блиском |
| біла | 1,0-1,5 | 0,7-1,0 | Серцеподібна, правильна | Жовтий, коричневий, інколи червонуватий | 3 блиском |
| гібридна | 1,0-1,5 | 0,7-1,0 | Серцеподібна, правильна | Темно-зелений до чорного, рідко жовтуватого | 3 блиском |
| александ-рійська | 2,0—2,5 | 2,8-3,0 | Яйцеподібна | Темно і світло-бурий | 3 блиском |
| персидська | 1,8-2,5 | 1,5-1,8 | Куляста або еліптична | Від яскраво-жовтого до майже чорного | 3 блиском |
| Боби і членики бобу | |||||
| Буркун білий | 2,5-3,5 | 2,5-3,0 | Округлояйцеподібна з носиком зверху | Буруватий, темно-сірий | Сітчасто-зморшкувата |
| жовтий | 2,5-3,0 | 2,0-2,5 | —»-— | -»- | Поперечно-зморшкувата |
| Еспарцет | 6,0-8,0 | 11,5-21,0 | Яйцеподібна куляста | Бурий, коричневий, зелено-бурий, покритий сіткою | Кругло-зморшкувата, з зубцями по кутах |
Додаток 9
Насіння найважливіших тонконогових багаторічних трав:
1 — тонконіг лучний, 2 — мітлиця біла, 3 — тимофіївка лучна, 4 — лисохвіст лучний, 5 — очеретянка звичайна, 6 — пирій безкореневищний, 7 — костриця червона, 8 — костриця лучна, 9 -— пажитниця багатоквіткова, 11 — житняк ширококолоеий, 12 — житняк гребінчатий, 13 — волоснєць сибірський, 14 — райграс високий, 15 — грястиця збірна, 16 — стоколос безостий, 17 — стоколос прямий
Додаток 10
Норми висіву насіння однорічних культур на корм, млн шт./га
| Культура | Спосіб сівби звичайний рядовий широкорядний | |
| Сорго | 1,2—1,5 | 0,8-1,0' |
| Кукурудза на зелений корм | 0,3-0,4 | 0,15—0,2 |
| Суданська трава, могар, чумиза, пайза | 1,8-2,0 | 0,8-1,0 |
| Райграс однорічний багатоукісний | 8,0-10 | — |
| Просо кормове | 4,0-5,0 | 2,5-3,0 |
| Вика яра (в суміші) | 2,0-2,5 | — |
| Вика озима (в суміші) | 2,0-2,5 | — |
| Буркун білий | 8,0-10,0 | 5,0—6,0 |
| Соя | 0,6-0,7 | 0,4-0,6 |
| Конюшина персидська | 8,0—10,0 | 5,0-6,0 |
| Конюшина підземна | 8,0—10,0 | 5,0-6,0 |
| Конюшина олександрійська | 8,0-10,0 | 5,0—6,0 |
| Серадела | 3,0—3,5 | 2,0-2,5 |
| . Горох кормовий (укісний) | 1,5-1,6 | — |
| Боби дрібнонасінні | 1,0—1,2 | 0,4-0,6 |
| Чина | 1,2-1,4 | — |
| Люпин | 1,2—1,4 | 0,6-0,8 |
| Ріпак, суріпиця | 2,5-3,0 | 1,5-2,0 |
| Перко | 2,5-3,0 | 1,5-2,0 |
| Редька олійна | 2,5-3,0 | 1,5-2,0 |
| Капуста кормова | 1,0—1,2 | 0,6-0,8 |
Додаток 11
Маса 1000 насінин однорічних кормових культур
| Культура | Маса 1000 насінин, г | Культура | Маса 1000 насінин, г |
| Кукурудза | 300-400 | Конюшина олександрійська | 2,4-2,8 |
| Суданська трава | 9-14 | Конюшина підземна | 6,4-6,8 |
| Сорго | 20-25 | Конюшина персидська | 1,6-1,7 |
| Пайза | 3-4 | Соняшник | 50—90 |
| Могар | 2-3 | Райграс однорічний | 2-2,2 |
| Ячмінь | 36-52 | Гірчиця біла | 5-6 |
| Овес | 28-32 | Ріпак | 3-7 |
| Соя | 120-160 | Суріпиця озима | 3-4 |
| Жито кормове | 30-40 | Редька олійна | 8-13 |
| Пшениця кормова | 35-45 | Люпин білий | 120—160 |
| Вика яра | 55—65 | Чина | 180—320 |
| Вика озима (волохата) | 20—30 | Боби дрібнонасінні | 200-350 |
| Горох | 200-300 | Тритикале | 40-50 |
| Буркун | 2—3 |
Додаток 12
Рис. Схема заготівлі сіна з досушуванням активним вентилюванням
Додаток 13
Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.
Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м. Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники. Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою.
 |
| для скирт плосковерхих будь-якої висоти: |
 |
| для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення: |
 |
Для обліку об'єму (О0) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:
де Д — довжина скирти, П — довжина перекидки; Ш — ширина скирти.
Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.
Розрізняють три типи стогів: округловерхі степові, округ-ловерхі північної форми, гостроверхі. Об'єм кругловерхих скирт обчислюють за формулою:
 |
| вузьких гостроверхих: |
де О0 — об'єм, м3; П — перекидка, м; Ок — окружність, м.
При першому обліку маси 1 м3 корму можна визначити по довідковій таблиці, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно З м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані.
При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.
Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.
В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розміщують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.
Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожарні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.
Порядок виконання. Завдання ліпше виконувати в польових умовах. Масу їм3 сіна визначати по довіднику. Крім того, перевірте правильність вибору місця збереження корму, якість заготовлі, наявність замокання скирти знизу, вм'ятин тощо.
В аудиторії вирішити завдання по розрахунку об'єму і маси скирти та стіжків різних видів сіна після складання його через 3—5 днів, через 2 тижні, місяць, 3 місяці. Використайте довідкові дані, наведені в посібнику.
Завдання 1. Скирта округловерха, низька, ширина — 6,5 м, перекидка — 14, довжина — 36 м. Сіно -— крупнотравне, бобове, зібране у фазу цвітіння.
Завдання 2. Скирта з круглим верхом, висока, ширина —
7,5 м, перекидка — 20,7, довжина — 28 м. Сіно — люцернове.
Завдання 3. Скирта плосковерха, висока, ширина — 6,8 м, перекидка — 18 м, довжина — 32 м. Сіно — еспарцетове.
Завдання 4. Скирта гостроверха, середня ширина — 6,5 м, перекидка — 18, довжина — 25 м. Сіно — конюшинове.
Завдання 5. Стіжок округловерхий, перекидка — 18 м, окружність — 20 м. Сіно — лучне.
Завдання 6. Стіжок гостроверхий, перекидка —18 м, окружність — 18 м. Сіно — дрібнотравне, суходільних луків.
При виконанні роботи записи ведіть за формою наведеною в табл. 124.
Додаток 14
Облік грубих кормів
| Вид корму. Тип скирти або стіжка | Довжина, м | Ширина, м | Довжина пере-кидки, м | Окружність, м | Об'єм скирти, стіжка, м3 | Маса 1 м3, ц | Маса скирти, стіжка, т |
Додаток 15
Рослини для силосування
| Назва рослини | Фаза вегетації, сприятлива для збирання на силос | Вологість,% | Вміст цукру фактич- необхідний ний | % надлишковий | |
| Кавун кормовий | Під час збирання коренеплодів | 3,61 | 0,52 | 3,09 | |
| Гичка кормових буряків | Під час збирання коренеплодів | 3,46 | 1,22 | 2,24 | |
| Гичка столових буряків | Під час збирання коренеплодів | 3,09 | 1,35 | 1,74 | |
| Гичка брукви | Під час збирання коренеплодів | 5,34 | 1,39 | 2,95 | |
| Вико-вівсяна сумішка | Цвітіння | 2,00 | 2,00 | — | |
| Горох | До цвітіння | 1,93 | 1,62 | 0,31 | |
| Джугара | Викидання суцвіття | 2,01 | 1,07 | 0,94 | |
| Топінамбур | Викидання суцвіття | 4,77 | 1,01 | 3,76 | |
| Капуста столова | До цвітіння | 3,36 | 0,63 | 2,73 | |
| Капуста кормова | До цвітіння | 2,13 | 1,33 | 0,80 | |
| Конюшина лучна | Цвітіння | 1,90 | 1,31 | 0,59 | |
| Отава конюшини лучної | Цвітіння | 1,44 | 0,94 | 0,50 | |
| Боби кормові | Дозрівання | 4,35 | 1,49 | 2,86 | |
| Кукурудза | Молочна стиглість | 2,41 | 1,07 | 1,34 | |
| Отава лучних трав | До створення квіткових пагонів | 1,97 | 0,61 | 1,36 | |
| Отава озимого ріпака | До створення квіткових пагонів | 2,82 | 1,37 | 1,45 | |
| Ріпак озимий | До створення квіткових пагонів | 5,60 | 2Д4 | 3,46 | |
| Люлин кормовий | Початок цвітіння | 2,20 | 1,80 | 0,40 | |
| Овес | Початок цвітіння | 3,58 | 2,03 | 1,55 | |
| Осока | Цвітіння | 1,13 | 1,14 | — | |
| Пелюшка | Цвітіння | 1,47 | 1,26 | 0,21 |
Додаток 16