Основні ознаки архебактерій, еубактерій і еукаріот

Ознака	Архебактерії	Еубактерії	Еукаріоти
Типові організ­ми	Метаногени, екстремаль­ні термофіли, галофіли	Див. основні групи (за Bergey’s Manual of Sys­tematic Bacteriology, 1984)	Протисти, гриби, росли­ни, тварини
Типові розміри	0,5-4,0 мкм	0,5-4,0 мкм	>5,0 мкм
Геном	Кільцева хромосома	Кільцева хромосома	Ядро з багатьма складни­ми хромосомами
Гістони	Є	Немає	Є
Зворотня гіраза	Є	Немає	Немає
Клітинна стін­ка	Протеїн, псевдомуреїн	Муреїн, ліпополісахарид	Різна
Мембрана	Етерифіковані ізопре­ноїди	Ефіри жирних кислот і гліцерину	Ефіри жирних кислот, стероли
Внутрішньоци-топлазматичні мембрани	Немає	Як правило нема або білкові	Звичні для компартмен­талізації клітини
Рибосоми	70 S	70 S	80 S (в цитоплазмі) + 70 S рибосоми органел
РНК-поліме­раза	Складна	Проста	Складна
Синтез білка інгібується:
Хлорамфеніко­лом	Ні	Так	Ні
Циклогексамі­дом	Ні	Ні	Так

Визначники бактерій створюються з урахуванням їх практичного ви­користання. За цим принципом підготовлені до видання всі визначники бак­терій Д. Х. Бергі (1860-1937), перше видання якого вийшло друком у 1923 р. Дев’яте видання “Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology” вийшло у світ у 1984-1986 р. Останні видання визначників бактерій готуються Американ­ським товариством бактеріологів із залученням провідних систематиків всьо­го світу.

За дев’ятим виданням “Bergey’s Manual of Determinative Bacteriology” всі бактерії об’єднані в царство Procaryotae і розділені на чотири основних категорії. Поділ на категорії ґрунтується на наявності і будові клітинної стін­ки. Кожна категорія об'єднує певні групи бактерій.

Категорія I – „Грамнегативні еубактерії, які мають клітинні стінки” – Gracilicutes (лат. gracilis – тонкий; cutes – шкіра) об’єднує бактерії 1-16 груп. Клітини можуть бути овальної форми, у вигляді прямих чи зігнутих паличок, спіралей або ниток. Деякі з них можуть бути покриті чохлом або капсулою. Розмноження відбувається переважно шляхом бінарного поділу, в деяких ви­падках – брунькуванням. У деяких представників (пор. Pleurocapsales) роз­множення клітин відбувається шляхом множинних внутрішніх поділів з утво­ренням дрібних сферичних клітин, які називаються беоцитами (наноцитами). Міксобактерії можуть утворювати плодові тіла і міксоспори. Серед представ­ників цього відділу є рухомі форми, і такі, що не здатні до руху. Рух може бути “плаваючого” або “ковзного” типу.

До категорії II – „Грампозитивні еубактерії, які мають клітинні стін­ки” – Firmicutes (лат. firmus – міцний). Ця категорія включає бактерії від 17 до 29 групи. Клітини сферичні, паличко- або ниткоподібні. Інколи палички й нитки галузяться. Розмножуються, як правило, шляхом бінарного поділу. Деякі представники утворюють спори як форми спокою (ендоспори) або спо­ри на гіфах. До цього відділу належать аспорогенні та спороутворюючі бак­терії, а також актиноміцети і споріднені з ними організми.

Категорія III – „Еубактерії, позбавлені клітинної стінки” – Tenericutes (tener – ніжний, м’який). Зазвичай їх називають мікоплазмами і включають до класу Mollicutes (група 30). Усі вони не здатні до синтезу попередників пептидоглікану. Клітини оточені елементарною мембраною, плеоморфні, їх розміри варіюють у широких межах. Розмножуються шляхом брунькування, фрагментації, і/або бінарного поділу. Здебільшого це нерухомі форми, але деякі з них проявляють здатність до ковзного руху. За Грамом не фар­буються. Для свого росту потребують складних середовищ. На щільних по­живних середовищах утворюють характерні колонії типу “вилитої яєчні”.

До категорії IV – „Архебактерії” – Mendosicutes (mendosus – помилко­вий) віднесені прокаріоти в структурі клітинної стінки яких істинний пеп­тидоглікан не виявляється. Ці бактерії характеризуються різноманітністю метаболізму і здатністю жити в екстремальних умовах. Переважно вони зус­трічаються в анаеробних умовах, гіперсолоних або в гідро- і геотермально нагрітих середовищах. Архебактерії можуть бути як мезо-, так і термофілами. Деякі види здатні рости при температурі вище 100⁰С. За Грамом фарбуються позитивно або негативно. У грампозитивних архебактерій клітинна стінка складається з псевдомуреїну, метанохондріотину і гетерополісахариду. Фор­ма клітини може бути різною: сферична, спіральна, пластинчаста або па­личкоподібна. Товщина клітини коливається від 0,1 до >15 мкм, а довжина може досягати 200 мкм.