Мета: На основі вихідних даних за допомогою розрахункових залежностей та довідкових таблиць здійснити оцінку РО

Практична робота №7

Тема: Оцінка радіаційної обстановки на ПНО при аварії на АЕС

Мета: На основі вихідних даних за допомогою розрахункових залежностей та довідкових таблиць здійснити оцінку РО

Вхідні дані:

Варіант №13

Таблиця 2

а) - напрям вітру, град.
б) - швидкість вітру на висоті 10 м., м/с
в) - хмарність	середня
г) - відстань від АЕС до об’єкту Х, км
д) - обсяг виходу активності, %
е) - коефіцієнт ослаблення (захисту) Косл. (Кз)
ж) - час доби	день
з) - час аварії, год.	12.00
и) - тип реактора	ВВЕР
к) - кількість аварійних реакторів

Внаслідок аварії систем з ємностями зі стиснутими газами (на АЕС) вийшли з ладу системи охолодження реакторів, у результаті чого стався вибух у реакторному залі.

Ситуація, яка склалася у результаті РЗ місцевості в наслідок вибуху впливає на діяльність ПНО і населення, створюючи небезпечну радіаційну обстановку (РО). Оцінка якої включає:

– визначення масштабів зони радіоактивного забруднення місцевості (РЗМ);

– аналіз впливу РЗМ на безпеку життєдіяльності людей, на функціонування ПНО, роботу рятувальних формувань і ліквідаторів наслідків РЗ;

Радіаційну обстановку можна виявити та оцінити методами прогнозування і за даними розвідки.

Для оцінки РО методом прогнозування необхідні наступні вихідні дані: координати АЕС, тип реактора та його потужність, час початку викиду радіоактивних речовин (РР), напрямок середнього вітру і його швидкість, хмарність, коефіцієнт ослаблення радіації – К_осл (К_з), прогноз зміни метеоданих у найближчі 12 годин, обсяг виходу активності, відстань від АЕС до місця розташування ПНО.

Хід роботи:

На основі вихідних даних за допомогою розрахункових залежностей та довідкових таблиць здійснюємо оцінку РО, для чого:

1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 6:

При швидкості вітру 3 м/с, середній хмарності вдень категорія стійкості атмосфери – А – нестійка (конвекція).

2. Визначаємо середню швидкість вітру в шарі від поверхні землі до центра хмари V_c за табл. 7:

V_c = 5 м/с.

3. Визначаємо розміри зон РЗМ (довжину L і ширину b) за табл.9-13. Дані заносимо до таблиці 2:

Таблиця 2

Зона	М	А	Б	В	Г
L (км)		39,4	-	-	-
b (км)	40,2	6,81	-	-	-

4. Визначаємо зону, в якій знаходиться досліджуваний ПНО:

Досліджуваний ПНО знаходиться в зоні М.

5. Визначаємо час початку опромінення персоналу ПНО (t_ф) радіоактивної хмари за табл. 8.:

t_ф =9,5 м/с.

6. Визначаємо можливі дози опромінення населення.

Формування дози опромінення персоналу та населення відбувається за прямим і непрямим шляхом.

До прямого шляху опромінення належать:

- зовнішнє опромінення – від хмари забрудненого повітря що переміщується за напрямом вітру та випромінювання радіонуклідів, які випали з неї на поверхню;

- внутрішнє опромінення – від радіонуклідів, які потрапляють до організму людини через органи дихання.

До непрямого шляху впливу належить внутрішнє опромінення від радіонуклідів, які потрапили до організму за харчовими і біологічними ланцюжками.

Послідовність визначення дози опромінення людини наступна:

а) визначаємо дозу опромінення (Д_пх) від радіоактивної хмари яка пересувається за напрямком вітру за табл. 14:

Д_мх = 0,269 мЗв.

б) визначаємо дозу зовнішнього опромінення від поверхневого забруднення ґрунту (Д_п), одержувану людиною при розташуванні в середині зони забруднення. Її визначаємо за табл. 15. для терміну перебування людей в зоні; на якій створюється прогноз (приймаємо 15 діб для визначення заходів з табл.16):

Д_п =29,3мЗв.

в) визначаємо, дозу зовнішнього опромінення в залежності від фактичного, місця знаходження людини (див. примітку до табл.15);

Д_п =29,3/3,2=9,15мЗв.

г) розраховуємо загальну дозу зовнішнього опромінення (Д_зо) людини для відкритої місцевості:

=0,269+9,15=9,42 мЗв;

д) визначаємо дози зовнішнього опромінювання персоналу та населення при їхньому знаходженні в укриттях, Д_вкр, з урахуванням К_осл (К_з) захисної споруди:

=9,42/7=1,35 мЗв;

е) визначаємо інгаляційну дозу внутрішнього опромінення людини. Вона практично повністю визначається радіонуклідами йоду. Найбільш уразливою частиною населення, за наслідками внутрішнього опромінення, є діти від 1 до 8 років.

Величину дози внутрішнього опромінення людини може бути визначено за співвідношенням:

=31,7 мЗв,

де Q – сумарна потужність аварійних реакторів (додаток), МВт; х – відстань від ПНО до ушкодженого реактора, км.

7. Для наочного відображення масштабів РЗМ, нанесемо зони радіоактивного забруднення (рис. 1):

1 реактор, тип ВВЕР, час аварії 12.00

Рис. 1. Схема зон можливого РЗ місцевості при аварії на АЕС

(при одноразовому викиді РР)

Г – надзвичайно небезпечного РЗ, В – небезпечного РЗ, Б – сильного РЗ, А – помірного РЗ і зона М – радіаційної небезпеки,

R – радіус проммайданчика, - ПНО.

8. На основі порівняння даних про можливі дози опромінення та рекомендацій нормативних документів, зокрема норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), призначаємо заходи щодо захисту населення, табл. 17:

Потрібно сховище та обмеження перебування на відкритому повітрі для дітей та дорослих.

Висновок:

В ході виконання даної роботи ми на основі вихідних даних за допомогою розрахункових залежностей та довідкових таблиць здійснили оцінку РО.