Виявлення гемолітичної властивості бактерій

Рисунок	Принцип методу	Висновок
	Для виявлення гемолізу еритроцитів роблять посів культури на кров'яний агар і визначають зони гемолізу навколо колоній, що виросли. Гемолітичні властивості пов'язані з наявністю гемотоксину. Виявляються у стафілококів, стрептококів, ентеропатогенних кишкових паличок та інших бактерій	_________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________ _________________________

Практична робота 2. «Приготувати мазок на предметному склі із зубного нальоту, пофарбувати за Грамом, провести мікроскопію»

Матеріали та обладнання: стерильні палички для взяття зубного нальоту, предметні скельця, барвники за Грамом, спиртівка, сірники, склограф, марлеві серветки.

Порядок роботи:

1. Зубний наліт взяти стерильною паличкою.

2. Приготувати фіксований препарат, дотримуючись усіх правил, та пофарбувати його за методом Грама.

3.Паличку покласти в дезінфікуючий розчин. Морфологію мікроорганізмів порівняти з рисунком.

4.Результати мікроскопії (характеристику морфологічних та тинкторіальних властивостей бактерій) занести до таблиці:

Назва препарату, метод фарбування	Рисунок	Мікроскопічна картина
Мазок з зубного нальоту, фарбування за Грамом		________________________________________ ________________________________________ ________________________________________ ________________________________________

Практична робота 3. «Вивчення мікрофлори поверхні шкіри: 1-й етап»

Матеріали та обладнання: чашка Петрі із стерильним МПА, сірники, спиртівка.

Порядок роботи:

1. Відкрити чашку Петрі з МПА біля спиртівки, дотримуючись усіх вимог.

2. Пальцями рук доторкнутися до поверхні м’ясопептонного агару в чашці Петрі для посіву мікроорганізмів, що живуть на шкірі або потрапили на неї ззовні.

3. Поставити чашку у термостат для інкубації.

Практична робота 4. «Провести зараження білих мишей суспензією стафілокока»

Зараження експериментальних тварин проводять з метою:

1) виділення чистої культури збудника для встановлення етіологічної ролі;

2) вивчення патогенності мікроорганізмів;

3) відтворення інфекційного захворювання й дослідження лікувального ефекту хіміотерапевтичних та імунобіологічних препаратів.

Матеріали та обладнання:лабораторні білі миші, суспензія стафілокока, шприц.

Порядок роботи:

1. Для зараження мишей підготовлена суспензія у фізіологічному розчині культури стафілокока (концентрація – 250 – 500 млн мікробних клітин у 1 мл). Набрати суспензію бактерій у стерильний шприц із голкою.

2. Шприц повернути голкою вертикально вверх, накрити голку ватою, змоченою спиртом і, злегка натискаючи на поршень, видалити пухирці повітря.

3. Зробити внутрішньочеревне зараження миші (фіксовану помічником мишу необхідно тримати головою вниз для переміщення кишечнику до діафрагми).

4. Місце ін'єкції протерти спиртом.

5. Щоб запобігти ушкодженню кишечнику, ін'єкцію зробити у нижню частину живота збоку від середньої лінії. Спочатку голку ввести під шкіру при нахиленому положенні шприца. Потім, установивши шприц під прямим кутом, проколоти черевну стінку і ввести 0,5 мл суспензії культури.

6. Місце ін'єкції у тварини протерти спиртом.

Практична робота 5. «Розтин білих мишей, заражених стафілококом. Приготування мазків-відбитків з органів, фарбування їх за методом Грама, мікроскопія»

Бактеріологічний розтин трупа білої миші робиться з метою виявлення збудника захворювання шляхом виділення чистої культури і мікроскопічного дослідження мазків-відбитків з органів.

Матеріали та обладнання: білі миші, інфіковані суспензією стафілокока, столик для фіксації трупа миші, набір інструментів, живильні середовища для посіву, пастерівська піпетка для взяття крові, предметні скельця, вата і предметні скельця, барвники для фарбування за методом Грама, спиртівка, сірники, дезрозчин.

Порядок роботи.

На столику для розтину розстеліть марлю, змочену дезінфікуючим розчином. Труп миші покладіть черевцем вверх і зафіксуйте за лапки металевими шпильками. Поверхню шкіри протріть тампоном зі спиртом. Потім зробіть ножицями поздовжній розріз шкіри по всій середній лінії в напрямку від лобка до шиї, не ушкоджуючи очеревину. Шкіру відпрепаруйте.

Для розтину грудної порожнини зробіть розбіжні під кутом розрізи від мечоподібного відростка через ребра до ключиць і трикутний шматок, що утворився, відкиньте нагору. Після розгляду органів зробіть посів крові із серця. Для цього, утримуючи серце біля основи, припечіть його передню поверхню гарячим пінцетом, уведіть пастерівську піпетку і наберіть кров. Зробіть стерильний посів крові на рідке живильне середовище. Після посіву піпетку покладіть у банку з дезінфікуючим розчином.

Для розтину черевної порожнини зробіть поздовжній розріз ножицями черевної стінки, намагаючись не пошкодити кишечник. Огляньте органи черевної порожнини, інструменти прожарте у полум'ї спиртівки і зробіть посів шматочка печінки в пробірку з рідким живильним середовищем. Приготуйте мазки-відбитки з печінки, селезінки і нирок, для чого відріжте шматочок органу і місце зрізу прикладіть до скла. По закінченні розтину труп миші разом із марлею зніміть зі столика і перенесіть у скляну банку для спалювання. Столик ретельно протріть дезінфікуючим розчином. Мазки-відбитки фіксуйте сумішшю Нікіфорова або над полум'ям і пофарбуйте за Грамом. При вивченні препаратів знайдіть стафілококи в мазках органів миші.

Результати мікроскопії мазків-відбитків занести до таблиці:

Назва препарату, метод фарбування	Рисунок	Мікроскопічна картина
		________________________________________ ________________________________________ ________________________________________ ________________________________________

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ІМУНІТЕТ. ФАТОРИ І МЕХАНІЗМИ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ»

Питання для підготовки

1. Імунітет: визначення. Роль факторів та реакцій імунітету в інфекційній та неінфекційній патології людини.

2. Уроджені, набуті фактори імунітету, перша лінія захисту.

3. Види протиінфекційного імунітету.

4. Гуморальні фактори і механізми уроджені резистентності, їх функція та визначення.

5. Клітинні фактори і механізми уродженої резистентності, їх функція та визначення. Значення робіт І. І. Мечнікова.

6. Роль імунології у розвитку медицини. Імунодіагностика, імунотерапія, імунопрофілактика.

Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 194 - 210.

2. Ярилин А.А. Основы иммунологии: учебник. – М.: Медицина, 1999. – С. 111 – 168.

3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: ученик / под ред. А.А. Воробьева. – М.: Медицинское информационное агетнство, 2004 – С. 194 – 200, 248 – 249.

4. Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. проф. В.В. Чоп‘як. – Вінниця:Нова книга, 2004. - С. 37; 165 – 221.

5. П'яткін К. Д., Кривошеїн Ю. С.. Мікробіологія – К.: Вища школа, 1992. – С. 137-145.

6. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб., 2002. – С. 148 –165.

7. Поздеев О.К. Медицинская микробиология. / под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. – М.: ГОЭТАР-МЕД, 2001. – С. 188- 202.

8. Пяткин К. Д., Кривошеин Ю. С.. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – С.163-170.

9. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – М.: МИА, 2001. – С. 209 – 234.

10. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. / К. Д. Пяткин, Н. С. Маркова, Н. Д. Трофимова, - М.: Медицина, 1969. – С. 126-139; 167-169.

11. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С. Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004. - С. 100 – 111; 156 – 158.

Практична робота 1. «Вивчення демонстрації»