Акушерська термінологія

Для уточнення розташування внутріутробного плоду в акушерстві запропоновані наступні терміни: членорозташування, положення, позиція, вид і передлежання.

Членорозташування(habitus) – відношення кінцівок і голівки плоду до його тулуба. При типовому нормальному членорозташуванні тулубі плоду зігнуто, голівка нахилена до грудної клітки, ніжки зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах і притиснуті до живота, ручки схрещені на грудній клітці.

Положення плоду (situs) – відношення осі плоду до осі матки. Вісь плоду – лінія, що проходить по спинці від потилиці до куприка.

Варіанти положення плоду:

подовжнє положення – вісь плоду співпадає з віссю матки;

поперечне положення – вісь плоду і вісь матки перетинаються під прямим кутом; обидві крупні частини плоду розташовані над гребенями клубових кісток;

косе положення – вісь плоду і вісь матки перехрещуються під гострим кутом, при цьому голівка або тазовий кінець плоду розташовані в одній з клубових областей, тобто нижче за гребінь клубової кістки.

Позиція плоду (positio) – відношення| спинки плоду до лівої (перша позиція) або до правої (друга позиція) сторони матки при подовжньому положенні. При поперечному і косому положенні плоду позицію визначають по відношенню голівки плоду до правої або лівої сторони матки (перша позиція –голівка у лівої стінки матки, друга – у правої).

Вид позиції плоду (visus) – відношення спинки плоду до передньої і задньої сторони матки:

передній вид – спинка плоду обернена декілька наперед;

задній вид – спинка плоду обернена декілька назад.

Передлежання плоду (praesentatio) – відношення найбільш низько розташованої крупної| частини плоду до родового каналу (до входу в малий таз). При подовжніх положеннях має місце або головне (96%) або тазове передлежання (3,5%).

ВНУТРІШНЬОУТРОБНА СМЕРТЬ ПЛОДУ— загибель плоду під час вагітності (антенатальная смерть) або під час родів (інтранатальна смерть). Симптомами внутрішньоутробної смерті плоду в першій половині вагітності є припинення зростання матки, невідповідність її розміру терміну вагітності, зменшення нагрубання молочних залоз. Іноді з'являються нездужання, почуття втоми, відчуття важкості в животі. У другій половині вагітності, крім вказаних симптомів, характерний зникнення серцебиття і руху плоду при ультразвуковому дослідженні. Ознакою загибелі плоду під час родів служить припинення його серцебиття.

При підозрі на внутріутробну смерть плоду під час вагітності жінку необхідно терміново направити в стаціонар. Діагноз грунтується на даних ультразвукового дослідження і аускультації, ЕКГ плоду і кардіомоніторного спостереження (відсутність серцевих комплексів). Інші методи: рентгенологічне дослідження плоду (характерні зміни скелета плоду), результати визначення вмісту гормонів в крові вагітної (зниження концентрації естріолу і прогестерону) мають допоміжне значення. У стаціонарі при підтвердженні діагнозу проводять родозбудження з розтином плодового міхура, а в ранні терміни вагітності (до 12 тиж.) — інструментальне видалення плодового яйця. У зв'язку з тим, що аборт і роди при внутрішньоутробній смерті плоду можуть супроводжуватися матковою кровотечею, обумовленим порушенням згортаючої системи крові, необхідно бути готовим до переливання препаратів крові, кровозамінників.

Перінатология - наука, яка вивчає перинатальний період (від грецького слова «peri» – навколо, і латинського «natus» – народження ). Перинатальний період включає 4 етапи:

1. ранній перинатальний період (від зачаття до 28 тижнів внутрішньоутробного розвитку плоду);
2. пізній антенатальний період (з 28 тижнів до 40 тижнів розвитку плоду)
3. інтранатальний період (все що відбувається під час родів)
4. ранній неонатальний період (від народження до 7 днів розвитку новонародженого).

Перинатальний центр – лікувально профілактична установа, яка вивчає все, що відбувається навколо вагітності”. Спостереження за вагітною до народження дитини, спостереження за дитиною від народження до 7 діб. В даний час в Україні ведеться активна робота по вдосконаленню медичної допомоги вагітним, породіллям і новонародженим дітям (створення перинатальних центрів, впровадження сучасних ефективних технологій, оснащення родопомічних установ дорогим устаткуванням для пренатальної діагностики і інтенсивної терапії).

Основні завдання:

1. Надання в повному об'ємі планової і екстреної консультативно-діагностичної, лікувальної і реабілітаційної допомоги вагітним, породіллям, породіллям, новонародженим високого ризику, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції на основі використання сучасних організаційних і медичних технологій.
2. Координація і здійснення функціональних зв'язків між установами допомоги породіллі і дитинства, встановлення оперативного стеження за станом вагітних, породіль, породіль і новонароджених, таких, що потребують реанімаційно-інтенсивної допомоги, і забезпеченням доступності спеціалізованої медичної допомоги при виявленні ускладнень.
3. Проведення організаційно методичної роботи в області з підготовки і навчанняння| кадрів з питань перинатальній допомозі, статистичному моніторингу і аналізу материнської, перинатальної і дитячої захворюваності і смертності, розробці пропозицій по вдосконаленню стратегії розвитку служби материнства і дитинства в регіоні.

Основні функції ПЦ:

1. Надає всі види висококваліфікованої, спеціалізованої, амбулаторно-поліклінічної і цілодобової стаціонарної акушерсько-гінекологічної, неонатальної і анестезиолого-реанімаційної допомоги, приймаючи на себе керівництво і відповідальність за якість її надання; забезпечує організацію етапності обслуговування мешканок сільських районів.

2. Організовує і забезпечує управління протиепідемічним режимом і якістю лікувально-діагностичного процесу на основі стандартизації медичної допомоги.

3. Забезпечує систему реабілітаційних заходів і відновної терапії, медико-психологічну і соціально-правову допомогу жінкам і дітям.

4. Апробовує і упроваджує в діяльність ЛПУ сучасні перинатальні технології, стандарти (протоколи) профілактики, діагности і лікування, спрямовані на зниження материнських і перинатальних втрат, інвалідності з дитинства, збереження і відновлення репродуктивного здоров'я жінок.

5. Проводить аналіз діяльності установ допомоги породіллі, клинико-експертну оцінку якості медичної допомоги, а так само планування заходів щодо поліпшення акушерсько-гінекологічної і неонатальної допомоги в області.

6. Здійснює організаційно методичну роботу по підвищенню професійної кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу установ допомоги породіллі, організовує і проводить конференції, наради з актуальних питань охорони здоров'я матері і дитини.

7. Забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів і гігієнічного виховання населення для попередження порушень репродуктивних функцій, проводить оцінку задоволеності населення якістю надання| перинатальної допомоги.

. Список літератури

Основна

1. Бодяжина В Й., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П. Акушерство. - М., 1998. - С. 116-122,3467-358.

2. Бодяжина В.И. й соавт.. Неоперативная гинекология. - М., 1995. - С.106-122, 225-232.

3. Запарожан В.М. Акушерство та гінекологія. Книга І: Акушерство: Підручник.- К.:Здоров’я, 2000.- с. 335-344.

Додаткова

1. Крупко-Большова Ю.А., Корнигова А.И. Патология полового развития девочек й девушек. - К., 1990.

2. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство: руководство для врачей. - М., 1997. - С. 402-412.

3. Степанковская Г.К. Справочник по акушерству й гинекологии. - К., 1997. - С. 499-508.