Регуляція діяльності залоз внутрішньої секреції
Фізіологічні процеси в організмі характеризуються ритмічністю, тобто закономірною повторюваністю через певні проміжки часу.
У ссавців і людини спостерігаються статеві цикли, сезонні коливання фізіологічної активності щитовидної залози, надниркових, статевих залоз, добові зміни рухової активності, температури тіла, частоти серцебиття, обміну речовин тощо. У складній інстинктивній діяльності тварин велику роль відіграє нервово-гуморальна регуляція. Від неї залежить вживання їжі, розмноження, запасання корму, порятунок від ворогів тощо.
Виділення гормонів залозами внутрішньої секреції регулюється нервово-рефлекторними і гуморальними механізмами. Центральна залоза внутрішньої секреції — гіпофіз, яка контролює діяльність залоз внутрішньої секреції, у свою чергу, знаходиться під контролем проміжного мозку. В проміжному мозку знаходяться ядра, управляючі обміном речовин і станом внутрішнього середовища організму. Взаємодія гіпофіза із залозами внутрішньої секреції здійснюється за принципом зворотного зв'язку. Так, посилене виділення щитовидною залозою тироксину гальмує вироблення тиреотропного гормону гіпофіза, який регулює секрецію тироксину. Внаслідок цього кількість тироксину в крові падає. Зменшення кількості тироксину в крові веде до прямо протилежного ефекту. Так само адренокортикотропний гормон гіпофіза регулює вироблення гормонів корою надниркових залоз.
У низці випадків два або декілька гормонів мають скупну дію на функцію клітини або органу. Вище згадувалося, що в ендокринній частині підшлункової залози крім інсуліну утворюється гормон, активуючий розпад глікогену, — глюкагон. Таку ж дію має адреналін. З іншого боку, гормони можуть впливати на який-небудь фізіологічний процес прямо протилежно один одному. Так, якщо інсулін знижує рівень цукру в крові, то адреналін підвищує цей рівень. Біологічні ефекти деяких гормонів, зокрема кортикостероїдних, полягають у тому, що вони створюють умови для вияву дії іншого гормону.
Крім наведених прикладів впливу на обмінні процеси і життєдіяльність організму гормони мають багато інших властивостей. Слід пам'ятати, що одна і та ж клітина піддається дії багатьох гормонів. Тому кінцевий біологічний результат залежатиме не від одного, а від багатьох гормонних впливів. Таким чином, ендокринна регуляція життєдіяльності організму є комплексною і строго збалансованою. Зміни фізіологічних і біохімічних реакцій під дією гормонів сприяють пристосуванню тварин до умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються.
Гуморальна регуляція- це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами -гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші)
Гормони є досить активними, регулюють обмін речовин, а також змінюють ріст і розвиток усього організму. Нестача чи надлишок гормонів викликає зміни в обміні речовин, що призводить до появи хворобливих станів в організмі людини.
Секреція більшості гормонів регулюється на основі негативного зворотного зв'язку. Виділення гормонів викликає певні зміни в організмі, які, своєю чергою, гальмують їх подальшу секрецію. Негативний зворотний зв'язок - основний механізм, під впливом якого ендокринна система підтримує гомеостаз.
Гіпофіз вважали раніше головним "диригентом ендокринного оркестру", який керує всіма іншими залозами й органами. На сьогодні відомо, що його діяльність багато у чому керується гіпоталамусом. Тому гіпофіз більш правильно розглядати як проміжну ланку між регулюючим центром нервової системи і периферичними ендокринними залозами.
Гормон | Функції |
Гіпофіз | |
Гормон росту | Забезпечує ріст і розвиток усіх тканин тіла в період статевого дозрівання; підвищує інтенсивність білкового синтезу, але обов'язково у присутності гормонів щитоподібної залози |
Регуляторні гормони | Регулює кількість гормонів, які виділяються щитоподібною залозою. Регулює секрецію гормонів наднирниками; стимулює розвиток молочних залоз і секрецію молока. Забезпечує секрецію гормонів статевими залозами |
Вазопресин | Сприяє регулюванню виділення води нирками; підвищує тиск крові внаслідок звужування судин |
Окситоцин | Стимулює скорочення м'язів матки, секрецію молока |
Гормон | Функції |
Щитоподібна залоза | |
Тироксин і три-йодтиронін | Підвищує інтенсивність клітинного метаболізму, а також частоту і скорочувальну здатність серця |
Кальцитонін | Регулює концентрацію іонів кальцію у крові |
Паращитоподібна залоза | |
Паратгормон | Регулює концентрацію іонів кальцію у міжклітинній рідині, впливає на кістки, нирки і кишечник |
Наднирники | |
Адреналін | Мобілізує глікоген; підсилює кровотік у скелетні м'язи; підвищує частоту серцевих скорочень, скорочувальну здатність серця і споживання кисню |
Норадреналін | Звужує артеріоли і венули, підвищує тиск крові |
Гюкокортикоїди | Регулює метаболізм вуглеводів, жирів і білків |
Мінерало-кортикоїди | Збільшують затримку натрію і виділення калію через нирки |
Статеві гормони | Забезпечує розвиток статевих ознак |
Підшлункова залоза | |
Інсулін | Регулює рівень глюкози крові, знижує вміст глюкози у крові; підвищує утилізацію глюкози клітинами і синтез білків |
Глюкагон | Підвищує концентрацію глюкози у крові; стимулює розщеплення глікогену, білків і жирів |
Статеві залози | |
Тестостерон | Забезпечує розвиток статевих ознак чоловіків; зміна голосу, поява волосся на обличчі; розвиток м'язів |
Естрогени | Забезпечують розвиток жіночих статевих ознак і органів; підвищують накопичення жиру, сприяють регуляції менструального циклу, молочних залоз, яєчників, матки |