Санітарна мікробіологія та вірусологія.

Модуль №1. Заняття №40. Підсумковий модульний контроль.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 3 ВІДПОВІДНИХ ТЕМ.

Морфологія і структура бактерій.

1. Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної

стінки, протопласти, сферопласти. Г-форми бактерій.

2. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерійта у

патогенезі інфекційних захворювань.

3. Морфологія і класифікація найпростіших.

4. Класифікація і морфологія грибів.

5. Методи досліджень в мікробіології. Принципи організації, апаратура і режим роботи

бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.

6. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Оцінка. Вплив робіт Р. Коха на прогрес

мікробіології.

Фізіологія мікроорганізмів.

1. Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Механізми проникнення поживних речовин в

бактеріальну клітину. Хімічний склад мікроорганізмів. Значення складових компонентів.

Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у

мікробіології.

2. Дихання мікроорганізмів. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти і структури клітини,

що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.

3. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій.

Ферменти патогенності.

4. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури

бактерій у стаціонарних умовах.

5. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерійта їх

ідентифікації.

6. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи,

контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.

Генетика та хіміотерапевтичні препарати.

І. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм

антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль П. Ерліха та Г. Домагка у розвитку вчення про

хіміотерапію.

2. Явище антагонізму мікробів. Роль вітчизняних мікробіологів у розвитку вчення про антагонізм

мікробів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за

механізмом дії на мікроорганізми.

3. Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм. Методи визначення чутливості

мікробів до антибіотиків. Мінімальна пригнічувальна концентрація (МПК). Практичне значення.

Принципи боротьби з лікарською стійкістю мікроорганізмів.

4. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості.

Неспадкова мінливість.

5. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні

рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон'югація.

6. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі

елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.

7. Значення генетики у розвитку загальної і медичної мікробіології, вірусології, молекулярної

біології. Мікробіологічні основи генної інженерії. Схема одержання генних структур і спадкове

змінених організмів. Досягнення генної інженерії, використання генноінженерних препаратів у

медицині.

Еволюція і класифікація мікроорганізмів.

1. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони.

Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.

2. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій.

Характеристика виду.

Санітарна мікробіологія та вірусологія.

1. Екологія мікроорганізмів. Поширення мікробів у природі. Значення робіт С.М. Виноградського.

2. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль у фізіологічних процесах і виникненні патології

людини. Вікові особливості нормальної мікрофлори носа, шкіри, ротової порожнини, статевих

органів, кишечника. Гнотобіологія. Дисбактеріоз і причини його виникнення

3. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії.

4. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання. Значення санітарної мікробіології в діяльності

лікаря.

5. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів

навколишнього середовища.

6. Принципи санітарно-мікробіологічних досліджень об'єктів навколишнього середовища, їх

оцінка. Санітарно-бактеріологічний контроль за якістю питної води. Вимоги Державного

стандарту до питної води.

7. Мікрофлора води. Фактори самоочищення води. Виживаність патогенних мікроорганізмів у воді.

Роль води у передачі інфекційних захворювань.

8. Вода як середовище проживання і середовище зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і

алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми - показники процесу

самоочищення води.

9. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора навколишнього середовища: повітря, води, грунту.

Методи дослідження.

10. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води.

11. Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка.

12. Мікрофлора грунту. Роль грунту у передачі інфекційних захворювань. Фактори, які впливають на

виживаність патогенних мікроорганізмів у грунті.

13. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці забруднення грунту. Методи

санітарно-мікробіологічного дослідження грунту.

14. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.

15. Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень, методи

визначення, їх оцінка.

16. Санітарно-показові мікроорганізми повітря, методи їх виявлення. Критерії оцінки чистоти

повітря закритих приміщень.

17. Харчові отруєння мікробної етіології. Класифікація харчових отруєнь і збудників, які їх

спричинюють.

18. Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових

продуктів.

19. Санітарно-бактеріологічне дослідження харчових продуктів на виявлення ботулотоксину.

20. Санітарно-бактеріологічне дослідження харчових продуктів на виявлення сальмонел - збудників

гострого гастроентериту.

21. Санітарно-бактеріологічне дослідження харчових продуктів на виявлення патогенних

стафілококів.

22. Санітарна вірусологія, предмет, завдання, значення санітарної вірусології в діяльності лікаря.

23. Роль води, грунту, повітря у передачі збудників вірусних інфекцій. Віруси, які найчастіше

знаходять в об'єктах навколишнього середовища.

24. Методи виявлення в грунті патогенних мікроорганізмів. Дослідження грунту на наявність

ентеровірусів.

25. Санітарно-вірусологічне дослідження води. Відбір проб, методи концентрації. Віруси,

бактеріофаги у питних і стічних водах. Методи виявлення.

26. Роль повітряного середовища у поширенні збудників респіраторних вірусних інфекцій. Методи

відбору проб повітря та індикації респіраторних вірусів.

Інфекція.

Інфекція. Фактори, що обумовлюють виникнення інфекційного процесу. Роль мікроорганізмів в

інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність, одиниці виміру, методи визначення. Фактори

патогенності мікроорганізмів, їх характеристика.

Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання

сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.

Роль макроорганізму в інфекційному процесі. Імунологічна реактивність організму дитини.

Вплив навколишнього середовища і соціальних умов на виникнення і розвиток інфекційного

процесу у людини. Персистенція бактерій і вірусів. Поняття про рецидив, реінфекцію,

суперінфекцію.

Імунна система організму.

Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види імунітету і форми його прояву.

Неспецифічні фактори захисту організму від патогенних мікробів. Комплемент, його властивості,

шляхи активації. Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Завершений і

незавершений фагоцитоз.

Імунна система організму, її органи. Роль вилочкової залози в імунній відповіді. Клітини імунної

системи, їх різновиди, взаємодія Т-, В-лімфоцитів і макрофагів. Їх роль в клітинному і

гуморальному імунітеті.

Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції.

Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.

Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне

значення.

Триклітинна схема кооперації імунної відповіді. Роль окремих клітин імунної системи, їх

взаємодія. Інтерлейкіни.

Антигени.

Антигени, їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура

бактерій. Практичне значення вчення про антигени мікробів. Аутоантигени.

Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка

ефективності.

Вакцини. Історія одержання. Класифікація вакцин. Корпускулярні, хімічні, синтетичні,

генноінженерні і антиідіотипові вакцини.

Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини,

принцип «депо».

Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.

Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.

Антитіла.

Антитіла, їх природа. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.

Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток.

Одиниці виміру, практичне використання.

Серологічні реакції, їх характеристика, основні типи, практичне використання. Реакція

аглютинації, її механізм, різновиди. Практичне використання.

Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використання в медичній практиці. Реакція

преципітації в гелі. -ї

Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її практичне використання.

Реакції з міченими антитілами або антигенами. Практичне використання реакції

імунофлюоресценції (РІФ), імуноферментного та радіоімунного аналізіу.

Загальна вірусологія.

Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Внесок вітчизняних вчених. Методи

вивчення вірусів, їх оцінка.

Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових

частин вірусів.

3. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і

кількісного визначення бактеріофагів.

4. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фати.

Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.

5. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого.

6. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.

7. Методи культивування вірусів та їх оцінка.

8. Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція віруснейтралізації, механізм,

принципи використання, діагностична цінність.

9. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне значення, використання,

діагностична цінність.

10. Реакція гальмування гемаглютинації, її механізм, умови постановки, принципи використання,

діагностична цінність.

11. Реакція зв'язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції зв'язування

комплементу при вірусних інфекціях.

12. Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Реакція імунофлюоресценції (РІФ).

13. Використання клітинних культур у вірусології. Класифікація культур клітин. Поживні

середовища для культивування клітин.

14. Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.

75. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.

16. Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.

17. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.

18. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних агентів, їх характеристика.

Інтерферони, механізм дії, інтерфероногени.