Основні точки зору щодо причин голодомору

Неврожай 1932року в СРСР та УРСР;

• Катастрофічний стан сільського господарства та тваринництва в УРСР;
• Відсутність повної об»єктивної та своєчасної інформації про стан справ на місцях;
• Недосконалість системи планування, обліку та контролю;
• Неефективність системи розподілу та постачання;
  
  

Посилення «хлібозаготівель» та їх суть

• Молотівська комісія встановила в жовтні 1932 року хлібозаготівельний план в обсязі 282 млн. пудів ( стільки, скільки вже було заготовлено з червня по жовтень 1932 року).
• Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, буряків, сала, м'яса та інших продовольчих запасів на зиму. Селяни були позбавлені всього їстівного.
  
  

Ставлення влади до подій в Україні

• Один із колишніх партійних лідерів Харківської області Р.Я.Терехов, пригадуючи згодом свою зустріч з “батьком народів”, розповідав про гнівну реакцію генсека на чергове повідомлення про голод на Слобожанщині. “Нам говорили, - сердився Сталін, - що ви, товаришу Терехов, добрий оратор. Виявляється, що добрий розповідач – вигадали таку казку про голод, думаєте нас залякати, але – не вийде! Чи не краще вам залишити пости секретаря обкому і ЦК КП(б)У і піти працювати до спілки письменників – будете казки писати, а дурні будуть читати”.
  
  

Норми харчування в Україні

• Відповідно до Постанови Політбюро ЦК КП(б)У “ Про покращення матеріально – побутових умов керівних районних працівників” від 1 листопада 1932 року з грифом “Таємно” встановлювалися норми виділення продуктів харчування для керівних районних працівників в таких розмірах ( на одну людину ): 800 г хліба на день, 2 кг крупи на місяць, 1 кг макаронів, 2 кг риби на місяць, 1 кг цукру на місяць, 0,5 л олії на місяць, 1 кг сиру на місяць, печиво і цукерки - 1 кг на місяць, .
• Крім того, на членів сімей керівних районних працівників виділялося ( на кожну людину) 400 г хліба на день, 0,5 кг крупи на місяць, 0,5 кг цукру на місяць, ), 0,5 кг сиру на місяць, 1 кг кондитерських виробів на місяць

Демографічні втрати

• Донині не встановлена кількість жертв голоду 1932-1933 рр. Сталінське керівництво заборонило згадувати про нього в засобах інформації. У січні 1933 р., коли від голоду щоденно гинули десятки тисяч селян, Сталін на об'єднаному пленумі ЦКК і ЦК ВКП(б) заявив, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується з року в рік і що в цьому можуть сумніватися лише затяті вороги радянської влади.
• Дослідження голодомору 1932-1933 рр. в Україні розпочалося наприкінці 80-х років. Автори називають різні цифри померлих від голоду, які істотно різняться - від 3,0 до 4,5 млн чол.

Завершення колективізації.

• На 1937 р. колгоспи України об'єднували 96,1 % селянських господарств і 99,7 % посівної площі.
• Напередодні Другої світової війни у республіці існувало майже 30 тис. колгоспів, близько тисячі радгоспів.
• Селянство поступово звикало працювати в умовах колгоспної системи, яка до найменших дрібниць регламентувала виробництво, вказувала де, коли і що сіяти, як обробляти, коли і в який спосіб збирати врожай.

Заходи щодо зміцнення колгоспів.

• Січень 1933 р. - постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами й одноосібними господарствами».
• Запровадження погектарного принципу хлібозаготівель - навесні доводили до відома колгоспів і колгоспників, яка частина врожаю залишиться виробникам, а яка - державі.
• У колгоспах було створено виробничі бригади, з'явилася колгоспна ланка як форма організації праці всередині бригади. Ланка мала постійний склад, за нею закріплювалися земля й реманент на весь виробничий сезон.
• У колгоспах впроваджувались елементи нормування й відрядна форма оплати праці.