СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ № п/п Назва лекції Кількість годин лекції лабора-торні заняття кон- суль-

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва лекції	Кількість годин
лекції	лабора-торні заняття	кон- суль- тації	самос- тійна робота
Змістовий модуль 1. Будова і функції імунної системи ссавців. Вроджений імунітет.
	Тема 1. Історія розвитку імунології. Загальні поняття і термінологія в імунології. Будова і функції імунної системи ссавців		–	–
	Тема 2.Гуморальні засоби вродженого імунітету		–	–
	Тема 3. Клітинні засоби вродженого імунітету		–	–
	Тема 4.Запалення		–	–
	Модульна контрольна робота 1
Змістовий модуль 2. Адаптивний імунітет. Прикладні аспекти імунології
	Тема 5. Гуморальний адаптивний імунітет		–	–
	Тема 6.Клітинний адаптивний імунітет		–	–
	Тема 7.Формування імунітету на прикладі антиінфекційної імунної відповіді. Реакції гіперчутливості. Автоімунні реакції		–	–
	Тема 8. Прикладні аспекти імунології		–	–
	Модульна контрольна робота 2
	Консультації
	Підсумкова модульна контрольна робота
	ВСЬОГО

Загальний обсяг 72 год, у тому числі:

Лекції– 32 год.

Лабораторні заняття– немає.

Самостійна робота– 40год.

Консультації – немає.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Будова і функції імунної системи ссавців. Вроджений імунітет

Тема 1.ІСТОРІЯ РОЗВИТКУІМУНОЛОГІЇ. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ В ІМУНОЛОГІЇ. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ССАВЦІВ – (9 год)

Лекція 1.ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІМУНОЛОГІЇ. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЯ В

ІМУНОЛОГІЇ

Лекція 2.БУДОВА І ФУНКЦІЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ССАВЦІВ

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Нобелевські премії в галузі імунології. Історія вчення про тригерні механізми імунної реакції. Компартменталізація імунної системи. Третинні лімфоїдні утвори при розвитку патологічних процесів запального та автоімунного генезу.

Контрольні запитання та завдання:

1. Предмет імунології, її місце в системі біологічних дисциплін.

2. Історія розвитку імунологічної науки.

3. Імунологічні дисципліни, що сформувалися в результаті розвитку її фундаментальних та прикладних напрямків.

4. Функції імунної системи в організмі: контроль генетичного і тканинного гомеостазу.

5. Регуляторні функції імунної системи.

6. Термінологія в імунології: імунна система, імунна відповідь, імунна реакція.

7. Тригерні чинники імунної реакції: екзогенні та ендогенні сигнали небезпеки.

8. Поняття антигену. Класифікація антигенів. Повні і неповні антигени. Гаптени.

9. Поняття ендогенних сигналів небезпеки. Аларміни та їх участь у розвитку імунної реакції.

10. Будова і складові частини імунної системи ссавців.

11. Первинні лімфоїдні органи. Їх будова і функції.

12. Вторинні лімфоїдні органи в імунній системі ссавців. Їх будова і функції.

13. Третинні (ектопічні) організовані лімфоїдні утвори. Механізми формування, тригерні чинники. Відмітні особливості будови і функціонування.

14. Класифікація засобів імунного захисту за природою ефекторних чинників: клітинний і гуморальний імунітет.

15. Класифікація імунітету за походженням: природний і штучний імунітет.

16. Класифікація імунної відповіді за ступенем специфічностя ефекторних механізмів: вроджений і адаптивний імунітет.

17. Динаміка формування імунітету: первинна і вторинна імунна відповідь.

18. Фізіологічна і патологічна реакція імунної системи.

Рекомендована література:

[1, 2, 4-6, 12, 16] за списком основної рекомендованої літератури;

[3-6, 8, 12, 16, 18, 23, 28] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 2. ГУМОРАЛЬНІ ЗАСОБИ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ - (9 год)

Лекція 3.ГУМОРАЛЬНІ ЗАХИСНІ ЧИННИКИ СЕКРЕТІВ ЕКЗОКРИННИХ ЗАЛОЗ

Лекція 4.АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ПЕПТИДИ.СИСТЕМА ІНТЕРФЕРОНІВ. ЦИТОКІНИ

Контрольні запитання та завдання:

1. Захисні властивості секрету потових залоз.

2. Сальні залози у структурі конститутивних гуморальних чинників вродженого імунітету.

3. Імунні властивості лізоциму та інших компонентів ротоглоткового серету.

4. Ферменти травного тракту і соляна кислота у структурі природної резистентності.

5. Захисні властивості сльозових залоз.

6. Бактерицидний ефект компонентів жовчі.

7. Захисні властивості секретів статевих залоз.

8. Дефензини. Клітини-продуценти, механізми дії.

9. Індуктивна продукція антимікробних пептидів.

10. Муко-целіальний ескалатор. Захисні властивості муцинів.

11. Інгібітори протеаз. Клітини-продуценти, механізми дії

12. Лактоферин. Клітини-продуценти, механізми дії.

13. Система комплементу у структурі природної резистентності організму.

14. Система інтерферонів. Класифікація інтерферонів. Клітини-продуценти та механізми дії інтерферонів різних класів.

15. Цитокіни. Поняття цитокінового профілю. Класифікація цитокінів. Клітини-продуценти. Механізми дії.

16. Розчинні фактори симбіотичної мікрофлори у структурі природної резистентності.

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Порушення мікробіоти та його наслідки для імунного гомеостазу організму. Поняття ентеротипу. Пробіотичні та пребіотичні препарати як імуномодуляторні засоби. Кателіцидини: клітини-продуценти, механізми дії. Імуномодуляторні властивості адипокінів. Імунні властивості грудного молока.

Рекомендована література:

[1, 2, 7-10, 15] за списком основної рекомендованої літератури;

[1, 6, 9, 12-20] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 3. КЛІТИННІ ЗАСОБИ ВРОДЖЕНОГО ІМУНІТЕТУ- (9 год)

Лекція 5.ЕФЕКТОРНІ МЕХАНІЗМИ МІЄЛОЇДНИХ КЛІТИН

Лекція 6.ЕПІТЕЛІОЦИТИ, ЕНДОТЕЛІОЦИТИ, АДИПОЦИТИ У СТРУКТУРІ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Ендотеоілцити у структурі природної резистентності організму. Цитокінова продукція ендотеліоцитів. Жирова тканина як орган імунної системи. Рекрутинг незрілих адипоцитів у реакціях вродженого імунітету. Застосування тромбоцит-збагаченої плазми у репаративних процесах та при тканинній реконструкції.

Контрольні запитання та завдання:

1. Захисні властивості епідермісу.

2. Захисні властивості дерми.

3. Участь адипоцитів у реакціях вродженого імунітету.

4. Непроникність епітеліального бар’єру у підтримці імунного гомеостазу.

5. М-клітини та їх функції в імунному захисті.

6. Мієлопоез.

7. Мононуклеарні фагоцити. Класифікація. Функції у підтримці тканинного гомеостазу.

8. Резидентні макрофаги порожнин і тканин. Особливості функціонування.

9. Ендоцитоз: піноцитоз, фагоцитоз.

10. Нейтрофіли в реакціях вродженого імунітету. Ефекторні механізми. Функціональна поляризація.

11. Єозинофіли та механізми реалізації антипаразитарного імунітету.

12. Базофіли та їх участь в імунному захисті.

13. Дендритні клітини. Функції в реакціях вродженого і адаптивного імунітету.

14. Природні кілерні клітини. Механізми цитотоксичної дії.

15. NKT-клітини. Особливості функціонування.

16. Екзоцитоз як механізм вродженого імунного захисту.

17. Тучні клітини. Локалізація. Спектр біологічно активних речовин.

18. Дегрануляція тучних клітин у структурі природної резистентності.

19. Фібробласти у природній резистентності організму.

20. Тромбоцити як джерело регуляторних молекул в імунній системі.

Рекомендована література:

[1-3, 5-9, 13,15, 16] за списком основної рекомендованої літератури;

[1-4, 7-9, 15-17, 25] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 4. ЗАПАЛЕННЯ -(9 год)

Лекція 7.КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ. ТРИГЕРНІ ЧИННИКИ ЗАПАЛЕННЯ. СУДИННИЙ ТА КЛІТИННИЙ КОМПОНЕНТИ ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ.БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЗАПАЛЕННЯ.

Лекція 8.ПЛАЗМАТИЧНІ КАСКАДНІ СИСТЕМИ У СТРУКТУРІ ЗАПАЛЕННЯ. РЕГУЛЯЦІЯ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Репаративна запальна реакція. Анойкіс як механізм регуляції запального процесу Нетоз: антиінфекційний захист і регуляція запальної реакції. Дрезолвіни у регуляції запальних процесів. Запальні захворювання інфекційної етіології. Стерильні запальні процеси та асоційовані з ними патологічні стани людини і тварин. Запалення і канцерогенез. Патерн-розпізнавальні рецептори ефекторних клітин запалення. Toll-like рецептори та їх роль в опосередкуванні стерильних та інфекційних запальних процесів.

Контрольні запитання та завдання:

1. Принципи класифікації запальних процесів.

2. .Гостре і хронічне запалення. Інфекційна та асептична запальна реакція.

3. Морфологічні разновиди запалення: гранулематозне, фібринозне, гнійне, серозне і виразкове запалення.

4. Екзогенні тригерні чинники запальної реакції.

5. Ендогенні тригерні чинники запальної реакції.

6. Ефекторні клітини запальної реакції.

7. Судинний компонент запальної реакції. Функції мастоцитів.

8. Порівняльна характеристика тканинних резидентних клітин-вартових в ініціюванні запальної реакції.

9. Механізм екстравазації лейкоцитів.

10. Нейтрофіли у процесі запалення.

11. Запальна реакція у слизових оболонках. Особливості перебігу.

12. У чому полягає біологічна роль запалення?

13. Участь системи комплементу у процесі запалення: опсонізація, хемотаксис, аглютинація.

14. Кінінова система у процесі запалення.

15. Система коагуляції у запальному процесі.

16. Фібриноліз і запалення.

17. Механізми регуляції запальної реакції: протизапальні цитокіни, регуляція синтезу ейкозаноїдів.

18. Клітинна загибель як механізм регуляції запального процесу.

Рекомендована література:

[1-6, 8-11, 14, 16, 17] за списком основної рекомендованої літератури;

[2, 10, 11, 21, 22, 24, 28-30] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Модульна контрольна робота 1 (2 год)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Адаптивний імунітет. Прикладні аспекти імунології

Тема 5.ГУМОРАЛЬНИЙ АДАПТИВНИЙ ІМУНІТЕТ- (9 год)

Лекція 9.БУДОВА МОЛЕКУЛИ ІМУНОГЛОБУЛІНУ. БІОСИНТЕЗ АНТИТІЛ

Лекція 10.ІЗОТИПИ АНТИТІЛ. АНТИТІЛОЗАЛЕЖНІ ІМУННІ РЕАКЦІЇ

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Надродина імуноглобулінів. Дволанцюгові антитіла. Псевдогени та їх вплив на біосинтез імуноглобулінів. Локалізація імуноглобулінів різних ізотипів. Поліморфні форми імуноглобулінів. Природні (преімунні) антитіла .

Контрольні запитання та завдання:

1. Доменна будова молекули імуноглобуліну: константні і варіабельні домени.

2. Структурна одиниця молекули імуноглобуліну: важкі і легкі ланцюги.

3. Функціональні фрагменти молекули імуноглобуліну.

4. Антигензв’язувальний центр молекули імуноглобуліну.

5. Поняття імунного комплексу.

6. Гени, що кодують імуноглобулінову молекулу у людини.

7. Біосинтез антитіл: рекомбінації генних сегментів.

8. Т-залежна і Т-незалежна активація антитілогенезу.

9. Функції Fc-фрагмента імуноглобулінової молекули.

10. Преципітація та аглютинація антигенів.

11. Афінність та авідність антитіл: визначення, чинники забезпечення.

12. Типи важких ланцюгів імуноглобулінів.

13. Структурні і функціннальні відмінності імуноглобулінів різних ізотипів.

14. Ізотиповий склад сироватки крові.

15. Антитілозалежний ендоцитоз (фагоцитоз).

16. Антитілозалежний екзоцитоз. Ефекторні клітини, тригерні антитіла.

17. Антитілозалежна клітинна цитотоксичність: ефекторні клітини, тригерні імуноглобуліни.

18. Антитілозалежна дегрануляція тучних клітин.

19. Антитілозалежна активація системи комплементу.

Рекомендована література:

[1-3,5-8,12,14-17] за списком основної рекомендованої літератури;

[2, 5-15, 21, 23, 29, 30] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 6.КЛІТИННИЙ АДАПТИВНИЙ ІМУНІТЕТ -(9 год)

ЛЕКЦІЯ 11.АНТИГЕНПРЕЗЕНТАЦІЯ. ГОЛОВНИЙ КОМПЛЕКС ГІСТОСУМІСНОСТІ.

ЛЕКЦІЯ 12.ЕФЕКТОРНІ РЕАКЦІЇ АДАПТИВНОГО КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ.

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Лімфоїдні клітини вродженого імунітету. Популяції дендритних клітин. Особливості клітинного репертуару імунної системи слизових оболонок. Клітинний склад ефекторів імунітету в шкірі.

Контрольні запитання та завдання:

1. Класифікація антиген-презентувальних клітин.

2. Процесинг антигену.

3. Головний комплекс гістосумісності у людини і миші.

4. Презентація ендогенного антигену.

5. Презентація екзогенних антигенів.

6. CD-кластери лейкоцитів.

7. Розвиток і диференціювання Т-клітин.

8. Субпопуляції Т-лімфоцитів.

9. Ефекторні і регуляторні Т-клітини.

10. Ефекторні механізми CD4+ Т-клітин.

11. Ефекторні механізми CD8+ Т-клітин.

12. Цитокінова регуляція адаптивної клітинної імунної відповіді.

13. Т-клітини пам’яті.

14. Імунологічна толерантність.

Рекомендована література:

[1-3, 6-12, 14-17] за списком основної рекомендованої літератури;

[1-11, 19-25, 30] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 7.ФОРМУВАННЯ ІМУНІТЕТУ НА ПРИКЛАДІ АНТИІНФЕКЦІЙНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ. РЕАКЦІЇ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ. АВТОІМУННІ РЕАКЦІЇ(9 год)

Лекція 13.ФОРМУВАННЯ ІМУНІТЕТУ НА ПРИКЛАДІ АНТИІНФЕКЦІЙНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ

Лекція 14.РЕАКЦІЇ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ. АВТОІМУННІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Нейтралізація вірусів, бактерій та їх токсинів.внутрішньоклітинні і позаклітинні патогенні мікроорганізми – особливості інфекцій. Чинники алергічних реакцій. Причини автосенсибілізації імунної системи організму.

.

Контрольні запитання та завдання:

1. Особливості розпізнавання внутрішньоклітиннимх і позаклітинних інфекційних агентів.

2. Рециркуляція лімфоцитів.

3. Презентація антиігенів у реґіонарних організованих лімфоїдних утворах.

4. Цитокіновий профіль на ранніх і пізніх фазах інтиінфекційної імунної відповіді.

5. Ефекторні клітинні механізми при антибактеріальній та противірусній імунній відповіді.

6. Гуморальний антиінфекційний імунітет.

7. Регуляція антиінфекційної імунної відповіді.

8. Реакції гіперчутливості негайного типу.

9. Реакції гіперчутливості сповільненого типу.

10. Механізм активації автоімунної реакції.

Рекомендована література:

[1-3,5, 11, 15, 17] за списком основної рекомендованої літератури;

[1, 6, 10, 16, 20-22, 27] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Тема 8.ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ІМУНОЛОГІЇ-(9 год)

Лекція 15.ПОЛІКЛОНАЛЬНІ АНТИСИРОВАТКИ ТА МОНОКЛОНАЛЬНІ АНТИТІЛА. ОТРИМАННЯ. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ.

Лекція 16.ІМУНОБІОТЕХНОЛОГІЯ.

Завдання для самостійної роботи (5 год)

Моноклональні антитіла у терапії захворювань людини. Діагностичне застосування поліклональних антисироваток та поліклональних моноспецифічних антитіл.

Контрольні запитання та завдання:

1. Поліклональні антисироватки. Отримання. Властивості. Призначення.

2. Моноклональні антитіла. Отримання. Властивості. Призначення.

3. Химерні і гуманізовані антитіла для терапевтичного призначення.

4. Імунологічні методи досліджень: класифікація, застосування, призначення.

5. Поняття імунограми.

6. Імунохімічний аналіз.

7. Поняття про імуномодуляцію. Ендогенні та екзогенні імуномодулятори.

8. Біотехнології у виробництві імуномодуляторних препаратів.

9. Вакцинні препарати. Вакцинація.

10. Імуноад’ювантна терапія.

Рекомендована література:

[1-5, 11, 15,17] за списком основної рекомендованої літератури;

[1, 9, 10, 12, 18, 20, 22, 24, 27-30] за списком додаткової рекомендованої літератури.

Модульна контрольна робота 2 (2 год)

Підсумкова модульна контрольна робота 1 (2 год)

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 1 (зразок)

1. Імуногенність властива (необхідне підкреслити):

а) антигенам ; б) гаптенам; в) паратопам; г) ідіотипам; д) ізотипам; е) імуногенам; ж) епітопам;

з) алотипам.

2. Ефектори природного (вродженого) імунітету – це (зайве викреслити або необхідне підкреслити):

а) моноцити; б) базофіли; в) ab-Т-лімфоцити; г) дендритні клітини; д) макрофаги; е) міоцити; ж) мастоцити; з) фібробласти; к) В-лімфоцити; л) природні кілери; м) gd-Т-лімфоцити; н) нейтрофіли; о) еозинофіли; п) епітеліоцити.

3. Природний активний імунітет формується в результаті (необхідне підкреслити):

а) трансплацентарного переносу протективних антитіл; б) введення вакцини з антигенами збудника захворювання; в) адоптивного переносу специфічних Т-лімфоцитів; г) перенесеного інфекційного захворювання.

4. Ферментативне руйнування муреїну клітинної стінки бактерій здійснює (необхідне підкреслити):

а) лізоцим, б) трансферин, в) комплемент, г) ІЛ2, д) простагландин, е) IgG, ж) ІФН-b, з) ІФН-g, к) муцин, л) ІЛ5.

5. Взаємодія макрофагів з опсонізованим антитілами чужорідним антигеном відбувається через (необхідне підкреслити):

а) CD8; б) toll-like рецептор; в) Fc-рецептор; г) CD14; д) CD4; е) рецептор манози; ж) CD4; з) CD3.

6. Професійні фагоцити - це (необхідне підкреслити):

а) дендритні клітини, б) нейтрофіли, в) макрофаги, г) В-ЛФ, д) епітеліоцити, е) тучні клітини, ж) природні кілери, з) ендотеліоцити; ж) фібробласти; з) еритроцити; к)еозинофіли; л) моноцити.

7. Ксеногенні антигени - це (необхідне підкреслити):

а) антигени осіб одного виду; б) антигени однояйцевих близнюків; в) антигени тварин однієї лінії; г) антигени осіб різних видів; д) антигени власних тканин організму.

8. Протизапальні цитокіни – це (необхідне підкреслити або зайве викреслити):

а) ІЛ1, б) ІЛ2, в) ІЛ4, г) ІЛ5, д) ІЛ6, е) ІЛ8, ж) ІЛ10, з) ГМ-КСФ, к) ТФР-b, л) IFN-g, м) ФНП.

9. Продукція гістаміну властива (необхідне підкреслити):

а) базофілам; б) CD8+ Т-ЛФ; в) В-ЛФ; г) мастоцитам; д) природним кілерам; е) моноцитам.

10. Основні ефектори неспецифічних реакцій при глистній інвазії - це (необхідне підкреслити):

а) базофіли; б) CD8+ Т-ЛФ; в) В-ЛФ; г) мастоцити; д) природні кілери; е) моноцити; ж)еозинофіли.

11. З наведених нижче властивостей антигенів оберіть необхідні для характеристики спор бактерій (необхідне підкреслити):

а) корпускулярний антиген; б) розчинний антиген; в) білковий антиген; г) гаптен; д) ксеногенний для людини; е) алогенний для собаки; ж) сингенний для лінійної миші; з) автоантиген для вівці.

12. Органами імунопоезу є (необхідне підкреслити):

а) селезінка; б) лімфовузли; в) тимус; г) кістковий мозок; д) печінка; е) Пейєрові бляшки; ж) мигдалики; е) апендикс.

13. Спрямований рух лейкоцитів у зону запалення - це (необхідне підкреслити):

а) маргінація; б) екстравазація; в) хемотаксис; г) діапедез; д) дегрануляція; е) ендоцитоз.

14. Здатність антигена взаємодіяти з антигенрозпізнавальними структурами імунної системи - це (необхідне підкреслити):

а) антигенність; б) валентність; в) імуногенність; г) полідетермінантність; д) серологічна активність.

15. Органами імунної системи, відповідальними за кооперативну взаємодію її клітин у процесі імунної відповіді є (необхідне підкреслити):

а) тимус, б) селезінка, в) лімфовузли, г) Пейєрові бляшки, д) мигдалики, е) аденоїди, ж) кістковий мозок, з) апендикс.

16. Поглинання рідких чужорідних субстанцій - це (необхідне підкреслити):

а) піноцитоз; б) ендоцитоз; в) фагоцитоз; г) екзоцитоз; д) мастоцитоз; е) гранулоцитоз.

17. Які з перелічених клітин імунної системи є резидентними клітинами тканин організму (необхідне підкреслити):

а) еозинофіли; б) мастоцити; в) Т-лімфоцити; г) В-лімфоцити; д) макрофаги; е) нейтрофіли; ж) дендритні клітини; з) природні кілери; е) базофіли.

18. Послідовність розвитку запальної імунної відповіді наступна (пронумерувати послідовно етапи розвитку запальної реакції, наприклад, 1-ю, 2-п):

а) продукція резидентними макрофагами хемокінів, цитокінів та ейкозаноїдів; б) активація молекул адгезії на ендотеліоцитах; в) активація дегрануляції мастоцитів; г) розпізнавання клітинами-вартовими чужорідного антигену; д) активація ефекторнх клітин адаптивного імунітету; е) утворення запального ексудату; ж) активація міграції нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів; з) локальне розширення судин, прискорення кровотоку.