Тема: Збудники холери і чуми. Принципи мікробіологіч­ної діагностики особ­ливо небезпечних інфекцій

I. Значення теми: Холера і чума належать до особливо небезпечних карантинних інфек­цій, для яких характерна надзвичайно велика контагіозність і висока летальність. На сьогоднішній день світ перебуває у стані 7-ї пандемії холери, захворювання щорічно реєструються в південих областях України. Знання особливостей забору матеріалу при особливо небезпечних інфекціях, принципів їх мікробіо­логічної діагностики і профі­лактики важливе для мед­сестер.

II. Мета:

Знати біологічні властивості збудників холери і чуми, меха­нізми їх передачі, принципи мікробіо­логічної діагностики та способи профілактики відповідних захворювань.

Вміти про­во­дити забір матеріалу при підозрі на особливо небезпечні інфекції і забезпечити його доставку в мікробіологічну лабораторію.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

a) До даної теми повторити:

1. Значення комах як переносників збудників захворювань (курс загальної біології)

2. Морфологію паличковидних бактерій (курс загальної мікробіології).

3. Токсини мікроорганізмів (курс загальної мікробіології).

4. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

b) Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Холерний вібріон: морфологічні, культуральні і біохімічні властивості.

2. Фактори патогенності холерного вібріона.

3. Епідеміологія і патогенез холери. Клінічні форми захворювання.

4. Морфологія, культуральні і біохімічні властивості ієрсіній чуми.

5. Патогенність ієрсіній чуми для тварин. Екологія збудника. Епідеміологія чуми. Значен­ня робіт Д.К.Заболотного у вивченні епідеміології чуми.

6. Патогенез чуми та її основні клінічні прояви.

7. Правила забору і транспортування матеріалу при підозрі на особливо небезпечну інфек­цію. Режим роботи в лабораторії.

8. Методи лабораторної діагностики холери і чуми.

9. Принципи лікування профілактики холери та чуми.

c) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Зарисувати схему мікробіологічної діагностики холери.

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Вивчити морфологію холерного вібріона. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати збудника холери, зафарбовані фуксином.

2. Висіяти випорожнення хворого з підозрою на холеру на поживні середо­вища для діагностики холери за методом Єрмольєвої.

3. Зарисувати схему мікробіологічної діагностики чуми.

4. Врахувати результати посівів, виконаних на попередньому занятті.

V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Готові препарати холерного вібріона.

3. Набір середовищ для прискореної діагностики холери за методом Єрмольєвої.

4. Посіви, виконані на попередньому занятті.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія.- К.: Медицина, 2008- 456 с.

2. Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.-392 с.

3. Люта В.А., Заговора Г.І. Основи мікробіології, вірусології та імунології.- К.: Здоров’я, 2001- 280 с.

4. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології.-К.: Медицина, 2009.-392 c.

5. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень та основами імунології.- К.: Здоров’я, 2006- 512 с.

2. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.-440 c.

3. Микробиология: Руководство к лабораторным занятиям. Учебное пособие / И.Л.Дикий, И.И.Сидорчук, И.Ю.Холупяк и др.-К.: Професіонал, 2004.-594 c.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА доц. Куровець Л.М.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

Д.мед.наук Р.В.Куцик

Затверджено на засіданні кафедри

протокол № ___ від _______ 2006 р.

Зав. кафедрою Р.В.Куцик

Заняття №14

Тема:Збудники правцю, газової гангрени, ботулізму. Принципи мікробіоло­гічної діагностики анаеробних інфекцій.

I. Значення теми: Клостридії є збудниками важких інфекційних захворювань - газової анаеробної інфекції, правцю, ботулізму. Знання особливостей забору матеріалу при підозрі ці захворювання, методів їх профі­лактики важливе для мед­сестер.

II. Мета: Мати поняття про біологічні властивості клостридій. Знати меха­нізми заражен­ня, принципи мікробіо­логічної діагностики та способи профілактики правцю, газової гангрени, ботулізму. Вміти про­во­дити забір матеріалу для мікробіологічного дослід­ження і забезпечити його транспортування в лабораторію при підозрі на анаеробну інфекцію.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

a) До даної теми повторити:

1. Морфологію паличковидних бактерій (курс загальної мікробіології).

2. Біологічне значення спор бактерій (курс загальної мікробіології).

3. Токсини мікроорганізмів (курс загальної мікробіології).

4. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

b) Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Класифікація і загальна характеристика патогенних клостридій. Особливості їх морфо­логії та культивування.

2. Газова анаеробна інфекція ран, шляхи зараження, умови виникнення, клінічні прояви.

3. Особливості забору матеріалу для мікробіо­логічної діагностики при підозрі на анаероб­ну інфекцію.

4. Принципи лікування і профілактики газової гангрени.

5. Епідеміологія, патогенез правцю. Особливості імунітету.

6. Принципи лікування і профілактики правцю.

7. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви ботулізму. Особливості імунітету.

8. Мікробіологічна діагностика ботулізму.

9. Принципи лікування і профілактики ботулізму.

c) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Зарисувати схеми мікробіологічної діагностики газової гангрени і ботулізму.

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Приготувати мазки із змішаних культур спороносних анаеробів, вирощених на середо­вищах Кітта-Тароцці і на молоці під вазеліновою олією, зафарбувати за Грамом, розглянути під мікроскопом і зарисувати.

2. Ознайомитись з препаратами для лікування та профілактики газової анаеробної інфек­ції, правця та ботулізму.

3. Врахувати результати посіву методом «кашлевих пластинок», виконаного на поперед­ньому занятті.

VI. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці

2. Культури анаеробів на середо­вищах Кітта-Тароцці і на молоці під вазеліновою олією.

3. Препаратами для лікування та профілактики газової анаеробної інфек­ції, правця та ботулізму.

4. Посіви, виконані на попередньому занятті.

Затверджено на засіданні кафедри

протокол № ___ від _______ 2006 р.

Зав. кафедрою Р.В.Куцик

Заняття №15

Тема:Збудник сифілісу. Хламідії. Тріхомонади. Принципи мікробіологічної діагностики урогенітальних інфекцій.

I. Значення теми: Трепонеми, хламідії і тріхомонади є збудниками поширених венеричних захворювань. Знання особливостей забору матеріалу при урогенітальних інфекціях, методів їх профі­лактики важливе для мед­сестер.

II. Мета: Мати поняття про біологічні властивості трепонем, хламідій і тріхомонад. Знати меха­нізми заражен­ня, принципи мікробіо­логічної діагностики та способи профілактики венеричних захворювань. Вміти про­во­дити забір матеріалу для мікробіологічного дослід­ження при урогенітальних інфекціях.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

a) До даної теми повторити:

1. Будову сечостатевого тракту (курс нормальної анатомії і фізіології).

2. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

b) Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Біологічні особливості збудника сифілісу.

2. Особливості епідеміології сифілісу та інших урогенітальних інфекцій.

3. Патогенез і клінічні форми сифілісу, особливості імунітету.

4. Принципи мікробіологічної діагностики сифілісу.

5. Біологічні особливості хламідії, їх роль у виникненні урогенітальних інфекцій. Особливості діагностики.

6. Біологічні властивості тріхомонад. Значення у виникненні захворювань. Особливості діагностики.

7. Принципи і профілактики сифілісу, урогенітальних хламідіозів і тріхомоніазу.

c) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Зарисувати схему мікробіологічної діагностики сифілісу.

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Ознайомитися (за матеріалами таблиць) з особливостями морфології спірохет.

2. Розглянути і зарисувати готові препарати тріхомонад.

3. Зарисувати життєвий цикл хламідій.

VI. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці

2. Готові препарати тріхомонад.

Затверджено на засіданні кафедри

протокол № ___ від _______ 2006 р.

Зав. кафедрою Р.В.Куцик

Заняття №16

Тема:Патогенні віруси. Принципи мікробіологічної діагностики вірусних ін­фекцій. Віруси грипу.

I. Значення теми: Віруси є збудниками багатьох захворювань людини. Грип – високо­контагіозне захворювання із серйозними ускладненнями, епідемії якого характеризу­ються циклічністю. Тому знання основ біології вірусів, особливостей забору матеріалу при вірусних інфекціях, методів профі­лактики грипу та його ускладнень важливе для мед­сестер.

II. Мета: Мати поняття про біологічні властивості вірусів. Знати основні клінічні прояви та ускладнення грипу, принципи його мікробіо­логічної діагностики та способи профі­лактики. Вміти про­во­дити забір матеріалу для мікробіологічного дослід­ження при грипі.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

a) До даної теми повторити:

1. Будову сечостатевого тракту (курс нормальної анатомії і фізіології).

2. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

b) Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Біологічні особливості вірусів, їх основні відмінності від бактерій.

2. Морфологія вірусів. Структура віріона.

3. Етапи репродукції віруса в клітині.

4. Методи культивування вірусів. Особливості мікробіологічної діагностики вірусних ін­фекцій.

5. Біологічні властивості віруса грипу.

6. Особливості епідеміології грипу.

7. Клінічні прояви і ускладнення грипу.

8.

9. Принципи і профілактики сифілісу, урогенітальних хламідіозів і тріхомоніазу.

c) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Зарисувати схему мікробіологічної діагностики сифілісу.

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Ознайомитися (за матеріалами таблиць) з особливостями морфології спірохет.

2. Розглянути і зарисувати готові препарати тріхомонад.

3. Зарисувати диттєвий цикл хламідій.

VI. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці

2. Готові препарати тріхомонад.

Затверджено на засіданні кафедри

протокол № ___ від _______ 2006 р.

Зав. кафедрою Р.В.Куцик

Заняття №17

Тема:Віруси гепатитів і СНІДу. Принципи мікробіологіч-ної діагностики гепатитів і СНІДу. Заходи профілактики.

I. Значення теми: Трепонеми, хламідії і тріхомонади є збудниками поширених венеричних захворювань. Знання особливостей забору матеріалу при урогенітальних інфекціях, методів їх профі­лактики важливе для мед­сестер.

II. Мета: Мати поняття про біологічні властивості трепонем, хламідій і тріхомонад. Знати меха­нізми заражен­ня, принципи мікробіо­логічної діагностики та способи профілактики венеричних захворювань. Вміти про­во­дити забір матеріалу для мікробіологічного дослід­ження при урогенітальних інфекціях.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

a) До даної теми повторити:

1. Будову сечостатевого тракту (курс нормальної анатомії і фізіології).

2. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

b) Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Біологічні особливості збудника сифілісу.

2. Особливості епідеміології сифілісу та інших урогенітальних інфекцій.

3. Патогенез і клінічні форми сифілісу, особливості імунітету.

4. Принципи мікробіологічної діагностики сифілісу.

5. Біологічні особливості хламідії, їх роль у виникненні урогенітальних інфекцій. Особливості діагностики.

6. Біологічні властивості тріхомонад. Значення у виникненні захворювань. Особливості діагностики.

7. Принципи і профілактики сифілісу, урогенітальних хламідіозів і тріхомоніазу.

c) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Зарисувати схему мікробіологічної діагностики сифілісу.

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Ознайомитися (за матеріалами таблиць) з особливостями морфології спірохет.

2. Розглянути і зарисувати готові препарати тріхомонад.

3. Зарисувати диттєвий цикл хламідій.

VI. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці

2. Готові препарати тріхомонад.